Безлюдні лінії оборони. Як цього досягти

Найбільш ефективні підрозділи та з`єднання української армії, як і Командування ВС ЗСУ, розширюють спроби сформувати умови для роботизованої, безлюдної лінії оборони та такого ж, безлюдного наступу.

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для btry.energy
Безлюдні лінії оборони. Як цього досягти

Роботизація фронту набирає обертів – її головна мета замінити масове залучення людей для контролю лінії оборони. У майбутньому це має дозволити ефективніше контролювати території, зменшуючи ризики для військових, завдяки дистанційному управлінню. 

Серед головних викликів створення таких безлюдних ліній є здатність командирів об'єднати в єдину систему усіх наявних засобів виявлення і ситуативної обізнаності, зв’язку, автоматизованого управління та ураження. Ідея полягає в тому, що вони мають функціонувати як одна мережа. Ці спроби робляться з 2025 року, і вже отримали назву “кластеризації оборони”. Її реалізація полягає у тому, щоб командир міг отримати можливість підібрати компоненти для забезпечення задачі. Серед ключових складових можуть бути безпілотні авіаційні комплекси, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ, засоби зв’язку, засоби радіотехнічної розвідки, різноманітні датчики та сенсори, які виявляють противники та надають рішення на відкриття вогню на ураження. Усі ці засоби мають бути об'єднані єдиною автоматизованою системою управління (АСУ). Більш того, фахівці з Сил оборони переконують, що наразі є щонайменше п’ять типів АСУ, на основі яких можна було б здійснити кластеризацію оборони. 

Наразі вразливим місцем цієї системи є питання забезпечення необхідними засобами для виконання завдання. Хоча бригади й корпуси отримують кошти для самостійної закупівлі озброєння, їх поки не вистачає. Досі говорять про невирішену проблему уніфікації та постачання певних видів озброєння. За словами військових, досить часто в Агенції оборонних закупівель приймають запит на закупівлю одних озброєнь, але потім постачають аналог, аргументуючи відсутністю конкретного засобу. Але “на виході” військове формування отримує далеке від аналогу озброєння – часом з несхожими ТТХ чи набором компонентів. Наприклад, замість НРК на гусеницях військові можуть отримати НРК на колесах, із зовсім іншою системою зв’язку. 

Нині поворотною можливістю називають ініціативу заступника головкома ЗСУ, бригадного генерала Андрія Лебеденка - щодо створення окремої статті для втілення інноваційних рішень, що дозволить швидше ввести в дію безпілотні опорні пункти взводів та рот, а з часом - і наступ здійснювати за рахунок безпілотної техніки. 

Що стосується військових формувань, то на сьогодні в питаннях кластеризації оборони суттєво просунувся Третій армійський корпус. Як нещодавно писав BTRY.ENERGY, платформа оборонних технологій AB3.Tech запускає кластер, який об'єднає військових, виробників, стартапи та інвесторів для тестування й масштабування рішень для фронту. Це дасть змогу виробникам оборонних технологій тестувати свої рішення в кооперації із військовими. Більш того, це і означає безперервний фідбек від кінцевого користувача, що напрочуд важливо в питаннях постійної адаптації озброєння. На думку виконавчої директорки AB3.Tech Вікторії Гончарук, найбільш потужні оборонні інновації України виникнуть завдяки тісній співпраці між операторами, інженерами, підприємцями та інвесторами. Метою цього, за її словами, є налагодження шляху від потреби до фронту

Як відомо, члени кластеру отримають доступ до повного циклу розвитку своїх систем, в тому числі до спільних R&D-проєктів, адаптації технологій, підтримки інтеграції та довгострокового партнерства.

Для більшої ефективності планується залучати держпрограми фінансування оборонних технологій. А також відомо й про залучення інвесторів та міжнародних оборонних організацій. Учасники отримують доступ до технологій, тестування рішень та розвитку партнерства з іншими підрозділами. Безперечним лідером цього руху фахівці називають 3-й АК, досвід якого пропонують масштабувати на все військо.