Робот-пес здолав марафон. Кому це важливо?

Попри те, що це сталося 2 роки тому, з того часу нічого подібного не повторювалося. Крім того, цінність матеріалу - в його деталях, які не були відомі.

Породжений Корейським передовим інститутом науки і технології (KAIST), робопес цілився на досягнення важливої місії, а саме: 

підтвердити принципи проєктування для підвищення енергоефективності.

Через це стаття в Nature й називалася “Чотириногий робот, створений для проходження марафону на одному заряді батареї”. Подолавши 42,195 км за 4 год., 19 хв і 52 с - тобто 3 м/с - RAIBO2 використав не весь заряд своєї батареї - близько 1 280 Ват/год енергії протягом усього шляху без заміни батареї. А на залишку він зміг би пройти ще 23 км, тобто разом феноменальні 65 км.

Під час руху робопса виробники моніторили напругу в ньому, струм і його температуру, швидкість ходи і положення в просторі за даними GPS, а також стан батареї та енергоспоживання по секціях.

Після аналізу даних стало зрозуміло, що найбільша частка загальних енергетичних втрат робота припадає на втрати в електричній системі. Основним фактором є втрати в міді, за яких електрична енергія перетворюється на тепло в обмотках електродвигунів. З механічного боку додаткові енергетичні втрати спричиняють тертя в шарнірах, ударні навантаження під час приземлення та прослизання по поверхні.

Як висновок, творець робопса, професор Хванбо Джеміна з кафедри машинобудування, сказав:

“Чотириногі роботи мають перевагу, оскільки здатні пересуватися пересіченою місцевістю, однак у таких умовах, як гірська місцевість або райони, що постраждали від стихійних лих, де складно забезпечити місце для підзаряджання, дальність роботи може обмежувати сферу їхнього застосування”.

Як вихід, що в таких випадках робити, виробники дали рекомендацію:

“Замість збільшення ємності акумулятора одним із підходів є спільне проєктування механічної конструкції, приводної системи та алгоритмів керування ходою. Це можна застосовувати під час розроблення роботів, які мають тривалий час пересуватися без підзаряджання, наприклад, для тривалого патрулювання або дослідницьких місій”.

Не дивно, що після “марафонського забігу” творець робопса, професора Хванбо Джеміна з кафедри машинобудування, заснував свій стартап, з промовистою назвою Lion Robotics. За весь минулий рік вони продали 9 одиниць RAIBO2. Цього - вже 50-т.

Для українського війська, де роботизація є єдино можливим виходом щодо мінімізації особового складу, й без того, не надто чисельного, і його убезпечення, робопси виглядають добрим варіантом для залучення та масштабування.