Безпілотна революція: світові та українські тенденції в розвитку БПАК, НРК і РЕБ

Світ усвідомив вагу безпілотників на війні та прискорює впровадження нових рішень у використання роботів: дрон стає центральною зброєю для розвідки, атаки та оборони

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
Безпілотна революція: світові та українські тенденції в розвитку БПАК, НРК і РЕБ

СВІТОВІ ТРЕНДИ У РОЗВИТКУ БАК

Світова війна дронів демонструє зміну балансу сил. Провідні армії світу усе більше роблять ставку на безпілотники та роботизовану техніку. Після представлення Великою Британією нової доктрини, яка формується за стратегією 20-40-40, де 80% становитимуть різні види безпілотників і передбачає відхід від важких механізованих сил до гнучких орієнтованих на дрони з'єднань, стало відомо, що країна інвестує £2 млрд у дрони. Зокрема, планується  створення центру безпілотних технологій для обміну знаннями та кращої координації між підрозділами збройних сил. Таким чином, за словами міністра оборони Британії Джона Гілі, армія стане «вдесятеро смертоноснішою». Цьому сприятиме поєднання дронів та штучного інтелекту із важкою технікою: танками та артилерією.

Крім цього, останнім часом прослідковується тенденція щодо забезпечення максимальної мобільності у використанні безпілотних систем. Наочним прикладом є рішення Армії США, яка вже використовує польові майстерні для виготовлення FPV-дронів на 3D принтерах. Так, у 25-й піхотній дивізії Армії США використовували мобільну лабораторію командування з розробки озброєння (Developmental Command Exportable Lab) для збирання FPV-дронів під час навчань JPMRC-X. Метою цього стало підвищення мобільності піхоти в джунглях, а її застосування дозволило запустити понад 100 безпілотників під час навчань. Заявляється, що можливість швидкого постачання ударних безпілотників у польових умовах допомогла підвищити гнучкість та адаптивність легкопіхотних підрозділів у джунглях. Цей досвід американці ввібрали саме посилаючись на бойовий досвід російсько-української війни.

Нині активно втілюються ідеї із здешевлення та уніфікації усіх аспектів підготовки операторів дронів. Наприклад, для цього в Італії створили  безпілотник-мішень з підвищеною міцністю конструкції; його вже застосовують у навчальній програмі з боротьби з дронами за допомогою стрілецького озброєння. Платформа отримала назву AY-44Q Zombie та вдало імітує повітряні загрози – на відміну від більшості аналогів, є багаторазовою. AY-44Q спроєктований таким чином, щоб витримувати ураження, легко ремонтуватися в польових умовах і повертатися до тренувань без потреби у заміні. Це дозволяє суттєво скоротити витрати та логістичні складнощі під час навчань із бойовою стрільбою. Багаторазове використання таких мішеней дозволяє зменшити витрати на тренування особового складу.

У свою чергу, естонська Frankenburg Technologies представила нову категорію недорогих і швидких перехоплювачів, розроблених спеціально для боротьби з дронами. Ракети Frankenburg Mark 1 позиціонуються як прості, твердопаливні та оптимізовані для масового виробництва засоби для боротьби з малими цілями. Компанія стверджує, що їх система, повністю розроблена в Європі, в 10 разів дешевша за традиційні ракети ППО; вона націлена на протидію таким загрозам, як іранські БАК Shahed-131/136.

Особливої уваги заслуговує факт, що вперше за весь час повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні партнери зробили найбільший акцент на безпілотні системи у допомозі Україні. Так, Британія у десять разів збільшить поставки безпілотників Силам оборони нашої держави у порівнянні з 2024 р. Йдеться про передачу 100 000 дронів в цьому році на суму 350 млн фунтів, що є рекордом. В свою чергу, в великому пакеті допомоги від Німеччини у 5 млрд євро передбачено фінансування українських ракет-дронів “Барс”, ударних безпілотників “Лютий”, а також дронів-переховлювачів VB140 “Фламінго” на 400 млн євро. Загалом країни-члени міжнародної коаліції дронів зобов'язалися виділити 2,75 млрд євро на підтримку України у сфері закупівлі безпілотних систем.

Ще однією тенденцією, про яку варто згадати в контексті сучасних технологій та, зокрема дронів, є гнучкість. Наприкінці з травня Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але продовжив постачати їх РФ. Крім того, було скорочено постачання деяких компонентів дронів, таких як магніти, що використовуються в двигунах, і західним покупцям. Водночас, Агенція оборонних закупівель МОУ відреагувала на таке ембарго укладенням низки угод на постачання дронів DJI Мavic у стандартній комплектації без додаткових батарей на загальну суму 478,69 млн грн. Назви постачальників і строки постачання приховані з міркувань безпеки. Абсолютну більшість цих контрактів було укладено і оприлюднено після того як стало відомо про припинення Китаєм продажу безпілотників Україні.

Показовим є прагнення у розвитку БАК досягти масового виробництва комплектуючих, зокрема для FPV-дронів. Німецька компанія Donaustahl кратно збільшила виробництво авіаконтролерів для таких типів пташок.  У компанії заявили, що Donaustahl має на меті стати провідним гравцем у сфері критично важливої електроніки для безпілотних літальних апаратів, а обсяги вже сягнули  шестизначних показників. Важливим тут стає збільшення промислової незалежності Європи та припинення китайського аутсорсингу.

У Німеччині налагоджено й масштабне виробництво електронних регуляторів швидкості (ESC). Вони призначені для керування обертами електродвигуна, що використовується в радіокерованих моделях БАК із електричною силовою установкою та в електротранспорті у цілому. Цей регулятор дає змогу плавно змінювати потужність, що подається на двигун, забезпечуючи точне й стабільне керування. Польотні контролери (FC), що масово виробляються в ФРН, забезпечують оперативну обробку команд та високу стабільність у польоті. Датчик-гіроскоп у контролері гарантує точне відстеження руху, що покращує керованість дрона та мінімізує затримки у реакції на команди оператора.

Стрімкий розвиток безпілотної авіаційної техніки породжує й доленосні епізоди застосування дронів. На початку червня Служба безпеки України провела унікальну операцію “Павутина”, в ході якої було уражено чотири російські авіабази та атаковано понад 40 військових літаків, в тому числі й стратегічних бомбардувальників (США стверджують, що загалом було уражено 20 літаків, із них до десяти — знищені). Вартість знищених літаків РФ може перевищувати $7 мільярдів, при тому, що удари нанесено 117 FPV-дронами вартістю у кілька десятків тисяч доларів, при цьому оператори керували безпілотниками "в реальному часі". Як відомо, безпілотникам не довелося летіти тисячі кілометрів аж з України. Дрони  привезли фурами ближче до аеродромів, і вже там дрони піднялися в небо і раптово атакували літаки. У зв’язку зі спецоперацією з’явилося припущення, що російську стратегічну авіацію атакували дрони з ШІ. Поєднання штучного інтелекту та автономної зброї, точного наведення та комерційного виробництва означає, що недорогі високоточні удари тепер доступні практично будь-якій державі чи бойовому угрупованню.

Йдеться про те, що минулого року українська військова розвідка сканувала російські бомбардувальники та навчала штучний інтелект розпізнавати їх і виконувати алгоритми автоматичного пікірування. Відомо, що під час атаки було використано безпілотники двох типів - класичні квадрокоптери вертикального зльоту та безпілотники типу "крило", які запускаються із міні-катапульти. Фахівці вважають, що було використано систему донаведення, яка дозволяє оператору дрона зафіксувати ціль, а далі вже безпілотник автоматично рухається до неї. Це один із методів протидії засобам РЕБ.

Безперервним є й процес розвитку БАК в Україні. Днями ВРУ ухвалила законопроєкти про податкові та митні пільги для виробників дронів, які управляються через оптоволоконний кабель. Законопроєкт №13306 передбачає звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. Проєкт закону №13305 звільняє такі товари від ввізного мита.

Українські виробники теж відреагували на ембарго Китаю щодо постачання дронів типу “Мавік”. Мінстратегпром спільно з Командуванням Сил безпілотних систем провели випробування нових мультироторних розвідувальних БПЛА українського виробництва. Ці дрони розглядаються як альтернатива популярним "мавікам" і вже використовуються на фронті. До того ж українська компанія Vyriy Drone працює над створенням власного аналога дрону DJI Mavic 3. Проєкт реалізується на тлі глобального дефіциту та, за словами директора Vyriy Drone Олексія Бабенка, розробка аналогу китайського дрона є дуже складною. Серед мінусів українського виробу є складніша система керування. Це обумовить довший процес навчання. Крім того, ще одним мінусом дрону є його ціна: перша версія коштуватиме в районі $2000, друга в районі $3500. «Ну й останній мінус – ну не вийде з першого місяця замовляти його тисячами. Тому що нарощування масштабів виробництва займе в районі 2-3 місяців», – сказав директор української компанії. Але є й плюси: компанія закладає у свою розробку і певні переваги, порівняно з Mavic 3. Йдеться про час польоту, який має бути у чотири рази довшим, а також співставну якість камери. Крім того, анонсовано стабільнішу систему зв’язку, адже компанія займається виробами, що призначені для фронту, а не цивільного життя. Vyriy Drone планує розгорнути серійне виробництво дрона вже до кінця літа.

Значна увага розвитку дронів-перехоплювачів та мисливців за БАК противника приділяється не тільки за кордоном, а й в Україні. Вже на початку літа було кодифіковано та допущено до експлуатації у Силах оборони України безпілотний авіаційний комплекс Chief-1 - ударний дрон-перехоплювач, який знищує ворожі FPV, бомберів, розвідників та корегувальників за допомогою модуля ураження зі шротом. Крім того, він може використовуватися для знищення живої сили супротивника. Його перевагами є легка й міцна рама, потужні двигуни та висока маневреність, оптимальна конструкція для повітряного бою, режими ручного та автоматичного вогню, автоматичне розпізнавання цілей і розрахунок дистанції. Схожу за концепцією українську розробку представили у Латвії на Drone summit 2025. Це комплект перехоплення дронів VARTA DroneHunter, що встановлюється на коптерні безпілотники, призначений для кінетичного ураження малих та середніх безпілотників на полі бою. Його конструкція складається із двох спарених стволів 12-го калібру з системою гасіння віддачі за допомогою одночасного контрпострілу. Двоствольний пристрій споряджається спеціальним антидроновим зарядом з електричною ініціацією, ефективна дальність пострілу якого дозволяє знищувати малі та середні дрони на відстані 5-20 метрів.

Слід не випускати із фокусу уваги РФ, яка також продовжує впроваджувати свіжі ідеї щодо застосування власних БАК. Нещодавно ворог застосував проти України новий тип ударного реактивного БАК «Дань-М» зі швидкістю 400-750 км/год. Загалом «Дань-М» — це реактивна мішень для тренувань і перевірки ППО, яку РФ переобладнала на ударний дрон.

Окрім цього, росіяни зробили з БАК «Молния» носій FPV-дронів. «”Молния” летить атакувати ціль і водночас підвозить попутника в наші тили, який керується окремо», — розповів військовий експерт і фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Флеш. Він також зазначив, що сам БАК «Молния» не оснащується ретранслятором для FPV-дрона. «Я думаю, що в цьому випадку ми не говоримо про повноцінну “матку”-ретранслятор, адже “Молния” — одноразова, і ніхто не буде встановлювати на її борт ретранслятор», — додав фахівець. Імовірно, після скидання з носія FPV-дрон націлюється на знищення засобів ППО, які намагатимуться збити саму «Молнию». Таким чином окупанти можуть доставляти FPV-дрон на більшу відстань без витрати його батареї.

НОВІ ІДЕЇ У РОЗВИТКУ НРК

Безпілотні системи вже змінили війну в повітрі та на морі. Наступний крок за наземними роботизованими комплексами (НРК), які вже є невід’ємними помічниками людей на фронті. Днями підполковник ЗСУ Кирило Верес “К-2” наголосив, що тільки за 4 дні такі системи врятували життя чотирьох військовослужбовців. Думку й про те, що саме НРК незабаром можуть посісти ключове місце в структурі сучасного бою – як інструмент удару, логістики та мінування висловив і керівник служби роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі" 59-ї окремої мотопіхотної бригади Олександр Ябчанка.

У травні було допущено до експлуатації понад 130 зразків озброєння та військової техніки, серед яких також є й наземні роботизовані комплекси. Після кадрових змін новий командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді оприлюднив перелік першочергових кроків на 100 днів. Серед основного варто виділити рішення, що стосуються НРК. Одним із кроків буде впровадження наземних роботизованих комплексів як основного засобу логістики для доставки бойових частин, дронів та периферії до пілотів на позиціях. Цілком очевидно, що новий командувач СБС має намір підвити роль НРК на полі бою шляхом розширення спектру їх застосування та формуванню для наземних роботів нових місій.

НОВИНИ ЩОДО ЗАСОБІВ РЕБ

Характерно розвивається й галузь засобів радіоелектронної боротьби – події свідчать про більш глибоке усвідомлення ролі РЕБ у західних країнах та зосередження у зв’язку з цим на створенні та впровадженні нових інновацій у цій сфері. До коаліції РЕБ для України приєдналися ще п’ять країн - Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія. Швеція також стала співголовою коаліції разом із Німеччиною, яка вже створила фінансовий механізм для закупівлі обладнання та послуг РЕБ — усе це оперативно передаватиметься Силам оборони України як частина міжнародної військової допомоги. «Разом ми будемо боротися з російською радіоелектронною війною. Нам є чому повчитися один в одного, а особливо в українського досвіду з поля бою», - наголосив міністр оборони Швеції.

Загалом відомо, що коаліція зосередиться на закупівлі сучасного РЕБ-обладнання, навчанні українських фахівців, обміні досвідом і впровадженні інновацій з поля бою. Очікується, що найближчим часом до коаліції приєднаються й інші країни.

Консультація
Потрібно більше інформації?
Бажаєте дізнатися більше про BTRY.ENERGY чи отримати персональну консультацію - заповніть форму і ми звʼяжемось з вами