РЕБ і безпілотники: хто домінує на полі бою?

13.05.2025

Військові прогнозують відчутне збільшення ролі безпілотних систем на полі бою. Збільшення автономії та тривалості місій.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

РЕБ і безпілотники: хто домінує на полі бою?

Вплив війни в Україні на розвиток армій та озброєнь

У травні 2025 р. тенденція розвитку безпілотних систем, досягнення високого рівню автономії, тривалості місій та впровадження елементів штучного інтелекту поступово поглиблювалася, деякі країни під впливом сучасних тенденцій прийняли або наблизилися до прийняття глобальних рішень у сфері модернізації армій з акцентом на безпілотні системи.

До таких революційних рішень можна віднести намір Південної Кореї замінити пілотовані літаки F-35B на майбутніх авіаносцях безпілотниками. Це справді відображає докорінну ревізію поглядів на розвиток оборонного потенціалу та зміну стратегічних пріоритетів. До того ж, частиною рішення є акцент на розвиток власного ОПК, оскільки замість закупівлі американських винищувачів нова концепція передбачає використання вітчизняних БпАК. Це рішення дає змогу зменшити залежність від імпорту та сприяє розвитку національних оборонних технологій, - усе більше країн йдуть саме таким шляхом. Фахівці вказують, що перехід до використання БПАК може стати більш економічним способом ведення розвідки, а потенційно – й нанесення ударів.

Досить цікавим може виглядати європейське рішення розвитку БпАК. У перші дні травня стало відомо, що європейський оборонний гігант MBDA інвестує у інноваційний дрон Hydra-400 з турбореактивними двигунами. Йдеться про унікальний октокоптер з турбореактивними двигунами Hydra 400. Керуючий директор Hydra Drones, заявив, що п’ять безпілотників Hydra зможуть зрівнятися з вогневою потужністю з бойовим гелікоптером Apache, що зменшить необхідність наражати людські життя на небезпеку. Безпілотник приводиться в рух однокотушковими реактивними турбінами, що створюють тягу у 50 кілограмів, забезпечуючи максимальну вантажопідйомність 400 кілограмів. До того ж планується, що дрон буде озброєний високоточними керованими ракетами Brimstone, що розроблені компанією MBDA.

Фахівці у галузі ОПК зафіксували гіперактивну роботу оборонної промисловості Росії. Йдеться про увесь спектр озброєнь, однак акценти на розвиток БПАК присутні. Зокрема, є зростання активності на заводі «Алабуга» в Татарстані, де виготовляються безпілотники, а також у сусідньому аеропорту Бегішево. У цьому контексті показовим є рішення диктатора Білорусі Лукашенка щодо розвитку ідею будівництва заводу з виробництва безпілотників на потреби Росії. Очікується, що на території Білорусі буде побудована виробнича лабораторія, яка дозволить виготовляти безпілотні вироби масово, до 100 тисяч одиниць продукції на місяць. Акцент буде на технічних рішеннях, які вже використовуються Росією, що дозволить повністю локалізувати виробництво.

Варто зауважити, що акценти РФ у розвитку БпАК і безпілотних систем в цілому, спрямовані на реалізацію системних рішень. За деякими параметрами РФ досі має переваги над Україною. Наприклад, заслуговує на увагу перехід противника до застосовування нової крилатої ракети «Бандероль» із цілою низкою іноземних компонентів. При цьому РФ відпрацьовує запуск ракети з безпілотника «Орион», що в тренді розвитку автономних систем для безпілотної війни.

Ще одне схоже за сутністю рішення РФ – впровадження нового покоління автономних дронів-камікадзе, тепер вже для ударів на 80 км, що майже вдвічі перевершує попередника – БПАК «Ланцет». Про існування нового баражуючого боєприпасу було відомо ще у лютому 2025 р., однак очевидно, що новий дрон з високим рівнем автономності нині став більш активно масштабуватися. Показовий момент: в РФ не жаліють ресурсів на покращену начинку. Скажімо, згаданий БпАК має нову електронну систему наведення із «машинним зором», потужну камеру з модулем обробки відеопотоку JETSON, оснащений лазерним далекоміром та використовує довершену систему навігації за рельєфом місцевості. Для цього також використано систему порівняння зображення з камери з еталонним, для чого на борту дрона знаходиться диск із приблизно 100 Gb інформації.

Такі підходи противника щодо додаткових витрат на компоненти БПАК підтверджують і аналітики з використання дронів на оптоволокні. Дослідження свідчить, що українські оптоволоконні дрони мають у декілька разів гіршу статистику долету до цілей, аніж російські аналоги. Причина у різному підході до створення передавачів сигналу для оптоволокна: українські компанії здебільшого використовують більш дешеву систему з платою з Китаю, а також більш слабке випромінювання для керування. Дрони використовують передавачі сигналу, які мають у два рази більшу потужність, цифрові IP-камери та більш товсте і стійке оптоволокно.

Водночас і Сили оборони України демонструють креативні рішення. На тлі того, що у перші дні травня упродовж доби військові збили над Кримом два російських бойових літака Су-30 – вперше в історії воєн з морського дрону, оснащеного зенітною ракетою – переробленої з ракети «повітря-повітря». Напевно, скоро не залишиться систем озброєнь, невразливих для дронів.

У зв’язку з цим варто звернути увагу на заяву командира одного з найвідоміших в СОУ підрозділів БАК. А саме, командир 414-ї Окремої бригади безпілотних систем ЗСУ «Птахи Мадяра» Роберт Бровді переконаний, що поле бою радикально зміниться вже цього літа: на фронті буде створено суцільну kill-zone завширшки до 40 км. Тобто, ані техніка, ані піхота не зможе пересуватися у прифронтовій зоні, якщо не закрити небо від малої авіації. Він наголосив, що роль безпілотників на полі бою продовжує посилюватися; не виключено, що вже цього літа бойові дії будуть вестися майже виключно дронами. Це створить "мертву зону" на передовій, яка розтягнеться на 15-20 км в обидва боки.

Між іншим у травні в Україні представили ще один далекобійний ударний дрон FP-1 із дальністю ураження цілей противника до 1600 кілометрів. Цей БпАК здатен нести бойову частину масою до 120 кг та долати відстань до 1600 км. Ймовірно, вага бойової частини корелюється із дистанцією, яку може подолати дрон. На особливу увагу заслуговує згадування, що FP-1 вже виробляється у великій кількості та вже викликає інтерес з боку країн-партнерів України. Відомо, що дрон FP-1 з’явився у 2024 р. - вже тоді його використовували для атак на російські регіони.

Не менш цікава тенденція пов’язана із розвитком ВТС (військово технічного співробітництва) у сфері розробок БПАК. Так, у травні продемонстрували український безпілотник «Булава», розроблений українсько-чеською компанією UAC. Цей дрон оснащений потужною кумулятивно-термобаричною бойовою частиною масою 3,6 кг; він може уражати цілі в радіусі до 60 кілометрів. До комплексу входять: безпосередньо дрони-камікадзе, наземна станція управління, ретранслятори та засоби розвідки, які дозволяють автономно виконувати бойові завдання.

Розвиток НРК: нові рішення

У травні Міноборони України кодифікувало та допустило до експлуатації в підрозділах Збройних Сил України наземний роботизований комплекс «Спайдер». НРК «Спайдер» розроблено українськими інженерами з урахуванням практичного бойового досвіду; він має кілька модифікацій, призначених для виконання різних місій – від логістичного забезпечення до виконання інженерних робіт. З огляду на побажання військовослужбовців, розробники також знайшли технологічне рішення для збільшення дальності керування платформами цього комплексу. НРК має компактні розмірами – у кузові військового пікапа можуть розміститися два роботи. Вага однієї наземної платформи становить трохи більше 50 кг, водночас вона здатна перевозити до 100 кг корисного вантажу. Кожен дрон оснащений чотирма двигунами, що забезпечує високу мобільність і витривалість у бойових умовах. Серед ключових переваг нового НРК називають маневреність, простоту в управлінні, здатність працювати в умовах дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби, а також виконання складних маневрів у тісному або пересіченому просторі. НРК «Спайдер» ефективно долає круті схили, може рухатися з креном, а заряду акумулятора вистачає на кілька годин безперервної роботи.

Упродовж першої декади травня військові вчергове звернули увагу на два НРК, які згадували раніше. Йдеться про кодифікацію та доступ до експлуатації у ЗСУ наземного роботизованого комплексу «Віслюк». НРК розроблений українськими інженерами у відповідь на запити військових. Його платформа має компактні розміри, що дозволяє транспортувати її у кузові мікроавтобуса або причепа-лафета. НРК здатен транспортувати до 200 кілограмів корисного вантажу. Потужності його електродвигунів вистачає не лише для перевезення спорядження, а й для виконання евакуаційних завдань — наприклад, витягування позашляховика, що загруз у болоті.

Інший згаданий НРК - наземний український дрон TerMIT. НРК був представлений на виставці для військових; він має вантажопідйомність до 300 кг і запас ходу до 20 кілометрів. Здатен розвивати швидкість до 10 км/год. Українські військові вже активно використовують його на фронті, зокрема, на нього встановлюють великокаліберні кулемети.

Ще один НРК, на який варто звернути увагу - машина ГАРТ 5100, яка є першим важким дистанційний комплекс розмінування виробництва української інженерної компанії XTI Engineering, який пройшов процедуру державної сертифікації та вже готується до серійного виробництва. Проблема розмінування територій, як у зоні зіткнення, так і у прифронтовій зоні, набуває ваги. Головними вимогами залишаються безпека та ефективність використання НРК. ГАРТ 5100 призначена для знешкодження різних типів мін та інших вибухонебезпечних предметів шляхом їх детонування та руйнування молотками ланцюгового агрегату або фрезою. Підкреслюється, що це повністю вітчизняна розробка, як і вітчизняне виробництво – усі етапи виготовлення здійснюються в Україні. НРК керується дистанційно на відстані до 600 м, що забезпечує безпеку оператора. Робоча швидкість становить 1.5 км за годину. За один світловий день вона здатна розмінувати понад 2 га забруднених вибухонебезпечними предметами територій. При цьому глибина розмінування становить 300 мм.

Новини про системи радіоелектронної боротьби

Як відомо, сучасний РЕБ значно знизив можливості супутникової розвідки та ефективність високоточної зброї. Західні оборонні компанії приділяють РЕБ усе більше уваги. Нижче про одне з рішень вже всесвітньо відомої американської компанії, яка активно виходить на ринок Європи, зокрема локалізує виробництво в Британії.

Йдеться про те, що в США представили компактний комплекс радіоелектронної боротьби (РЕБ) Pulsar-L для боротьби з роєм дронів. У компанії Anduril розповіли, що комплекс вже застосовують у бойових операціях в неназваній країні (не виключено, що йдеться саме про Україну). Полегшена версія базового Pulsar призначена для відстеження та придушення дронів з транспортних засобів. Комплекс розміром з невелику коробку важить близько 11 кілограмів. Представник Anduril Кріс Броуз зазначив, що Pulsar-L вже використовують у бойових діях. Він відмовився повідомити, де застосовують систему, але зазначив, що Pulsar-L діє в реальних операціях у «найскладніших умовах радіоелектронної боротьби». Ключовий момент пов’язаний із тим, що завдяки напрацюванням компанії та аналізу досвіду війни комплекс розробили за вісім місяців. У 2024 р. Anduril представила комплекс Pulsar-V для автомобілів, систему повітряного базування Pulsar Alpha і стаціонарну систему. Система автоматично аналізує спектр та виявляє загрози, які необхідно глушити.

До кінця 2025 року компанія планує випустити понад сто комплексів Pulsar-L. При цьому в Anduril відмовилися назвати замовника. «Новітня платформа РЕБ Anduril може бути розгорнута всього за 2 хвилини, що дозволяє створити вирішальний щит радіоелектронної боротьби ще до початку бою», – розповіли у компанії.

Нещодавно також стало відомо, що виробництво засобів РЕБ в Україні збільшилося у 340 разів порівняно з минулими роками. На сьогодні до виробництва РЕБ були залучені як державні, так і приватні структури, які виробляють різну номенклатуру цих засобів.

РЕБ і безпілотники: хто домінує на полі бою?

Автор:Центр досліджень армії,конверсії та роззброєння

Вплив війни в Україні на розвиток армій та озброєнь

Розвиток НРК: нові рішення

Новини про системи радіоелектронної боротьби

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння