Дайджест: Найбільш значущі події у сфері розвитку безпілотних систем та засобів РЕБ

30.04.2025

У світі хвиля розвитку безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) набуває нової сили 2025 р. Детальніше розглядаємо у квітневому дайджесті.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дайджест: Найбільш значущі події у сфері розвитку безпілотних систем та засобів РЕБ

І. БЕЗПІЛОТНІ АВІАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ (БПАК) ТА ЗЕНІТНІ ДРОНИ

У світі хвиля розвитку безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) набуває нової сили 2025 р.

Наприкінці березня у Туреччині відбулось успішне бойове випробування безпілотника Bayraktar TB3 з використанням надзвукової ракети. Турецька приватна компанія Baykar оголосила про успішне бойове випробування БпАК Bayraktar TB3 з використанням надзвукової ракети IHA-122, розробленої Roketsan. Вперше в історії безпілотник, запущений з платформи з короткою злітно-посадковою смугою, завдав точного удару по далекій морській цілі в координації з іншим повітряно-десантним безпілотником. Профільний портал Army Recognition навіть назвав подію «новою ерою інтегрованої безпілотної війни». Зокрема, через те, що на відміну від звичайних ударів безпілотників, які покладаються на один БПАК спостереження та взаємодії, цей тест ілюструє децентралізовану операційну модель, коли декілька безпілотних засобів можуть розділяти тактичні ролі в режимі реального часу. TB3 здійснив чотири успішні зльоти/посадки на корабель TCG Anadolu в рамках «випробування повністю автономного зльоту та посадки з корабля з короткою злітно-посадковою смугою». Під час випробувань успішно було задіяно розроблені компанією Baykar алгоритми штучного інтелекту.

Серед іншого, це випробування у майбутньому здатне посилити можливості української армії, оскільки компанія Baykar наближається до відкриття виробництва безпілотників нового типу в Україні (орієнтовно, це відбудеться влітку 2025 р.). Вже до цього року очікується старт роботи заводу з виробництва систем Bayraktar в Україні – при цьому за умов рішення України може передбачатися і локалізація виробництва БпАК Bayraktar TB3.

США в рамках програми Collaborative Combat Aircraft представили два прототипи бойових безпілотників - YFQ-42A від General Atomics та YFQ-44A від Anduril. Вони призначені для спільної роботи з пілотованими F-22 та F-35, та можуть виконувати автономні місії. Фактично ці машини є першим поколінням безпілотних винищувачів.

Ще однією новинкою від США стала інтеграція багатофункціонального дрону Coyote Launched Effect Short-Range у БМП M2 Bradley та гелікоптери Bell 407. Дрон може запускатися з різних платформ і виконувати широкий спектр завдань у межах сучасного поля бою, включно з розвідкою, наведенням, радіоелектронною боротьбою та точковим ураженням цілей. Тобто, як дрон-перехоплювач.

Активний розвиток безпілотних технологій демонструють і в Індії – представлено прототип БПАК CATS Warrior, який може діяти автономно або в тандемі з пілотованими літаками. Перший політ заплановано на кінець 2025 р. CATS Warrior розробляється як здатний злітати та приземлятися з аеродромів і з авіаносця - він має працювати в парі з наявними літаками ВПС Індії Tejas, AMCA, TEDBF, Су-30 MKI та Jaguar, які виконуватимуть роль станції керування.

Демонструє свої напрацювання у безпілотній авіації й Австралія: БПАК Boeing MQ-28 Ghost Bat вже здійснив понад 100 польотів і готується до випробувань із запуском ракет "повітря-повітря". MQ-28 Ghost Bat - це перший за понад півстоліття бойовий літак, який було спроєктовано, розроблено та випробувано в Австралії. Його головне призначення працювати як мультиплікатор сил.

В свою чергу, німецький виробник Diehl Defence анонсував появу нового дрону Cicada. БпАК є зенітним дроном вагою менше 50 кг, оснащений електродвигуном та активною головкою самонаведення. Його бойове навантаження усього 0,5 кг, яке може бути або осколково-фугасною БЧ, або спеціальною сіткою, що вистрілюється. Заявлена швидкість до 200 км/год, максимальна дальність ураження цілі до 12 км. Він здатний підійматися у небо на 5 км. Ціллю для БпАК будуть безпілотники масою до 600 кг, в тому числі дрони-камікадзе сімейства «Герань» або розвідувальні дрони типу «Орлан».

У квітні американський гігант оборонних технологій Raytheon оголосив про підписання угоди з Радою Tawazun Об’єднаних Арабських Еміратів щодо організації місцевого виробництва систем протидії безпілотним літакам Coyote (C-UAS) в ОАЕ. БПАК Coyote визначається недорогим варіантом перехоплювача, оснащеного ракетним бойовим двигуном-форсувальником і турбінним двигуном, що забезпечує швидкість і маневреність для протидії безпілотникам. У поєднанні з радіочастотним датчиком Raytheon (KuRFS) Coyote стає частиною потужного рішення для виявлення та ураження невеликих безпілотних літаків.

Українські компанії демонструють нові інноваційні рішення, орієнтуючись в тому числі на зменшення вартості БпАК. У 2024 р. Міноборони допустило на фронт понад 330 видів дронів – це, однак, на нашу думку, не є безперечним досягненням, скоріше – свідченням відсутності єдиного центру, що призводить до невдалого розпрошення ресурсів під виглядом гонитви за великими цифрами. Однак досягненням напевно є те, що «у секторі безпілотних систем понад 95% безпілотників, які нині застосовуються на фронті, – українського виробництва». І ще більшим досягненням варто вважати, що у березні в Україні випустили першу тисячу повністю українських FPV-дронів. Не зайвим буде нагадування, що політик і громадський активіст, а нині аеророзвідник ЗСУ Ігор Луценко наголошує, що 80% витрат на оборону йде на так звані традиційні озброєння, які «у кращому разі» дають 20% уражень на фронті. Водночас 20% державного фінансування йдуть на системи, що на 80% відповідають за ураження на фронті, тобто на дрони.

Наприкінці квітня Міноборони кодифікувало безпілотний FPV-авіакомплекс «Генерал Черешня», дрони якого працюють на потужних електродвигунах – його розгортання потребує лічених хвилин.

Крім того, в 2025 р. для ЗСУ кодифікували допустили до використання нові безпілотники ZEUS і HADES українського виробництва. Завдяки налаштуванням двигунів та удосконаленій системі керування можуть наздогнати та уражати техніку ворога, яка рухається на великій швидкості.

Не зменшується попит українських військових на FPV-бомбери. Кластер Brave1 організував випробування для таких дронів для визначення здатність дронів діяти в умовах активної РЕБ, перевірити їх вантажопідйомність на дальності польоту у 10 км та зручність використання в бойових умовах. У тестуванні взяли участь 14 FPV-бомберів – частині з них вдалося успішно виконати завдання. Хоча досі для армії актуальним залишається імпорт: за перші три місяці 2025 року ввезли 127 800 цивільних безпілотників на суму $371 млн - найбільшим постачальником цивільних БпАК залишається Китай.

Україна активно впроваджує файбер-оптичні дрони, які керуються через кабель довжиною до 20 км. Вони стійкі до радіоелектронної боротьби та використовуються для точкових ударів, особливо проти ворожих систем РЕБ. Оборонне відомство кодифікувало БПАК «Громило Оптик». А загалом, з початку 2025 р. допущено до експлуатації вже близько 40 зразків БпАК на оптоволоконному каналі управління, зокрема півтора десятка з них – упродовж квітня.

За висновками самих виробників дронів на оптоволокні, їх масштабування з осені 2024 р. і до сьогодні залежить від китайського кабелю і вітчизняних бюрократів. Вперше відеодоказ застосування росіянами дрону на оптоволокні з’явився ще в березні 2024 р., а тактика їх масового застосування відчутно допомогла противнику відтіснити ЗСУ з Курщини. На переконання Олексія Жулінського, гендиректора компанії 3DTech, з осені 2024 р. компанія була готова постачати Силам оборони серійні оптоволоконні дрони «Хижак РЕБoff» власної розробки. Але кодифікувати дрон не вдалося – не була готова затверджена методика для випробувань саме таких зразків, - вона з’явилися лише на початку 2025-го. Тому певну кількість виробляли під замовлення фондів та військових частин напряму (партії по 100-300 дронів, власних фінансів виготовлення 10 000 БпАК не було). Але Агенція оборонних закупівель і Держспецзв’язок не приймали рішення через відсутність кодифікації. Ще одна проблема - китайські котушки з оптоволокном нерідко були браковані. Поки що 80% комплектуючих для безпілотників на оптоволокні закуповується в КНР – це критична залежність.

Що стосується БПАК-перехоплювачів, з’явилися позитивні новини. А саме, у квітні зенітний БпАК з назвою «Ловець шахедів» запущено у серійне виробництво. У тому ж місяці Сили оборони почали використовувати дрони-перехоплювачі літакового типу «Техно Тарас» для збиття російських розвідувальних БпАК – його назвали вітчизняним дешевим засобом ППО. БПАК з невеликою швидкістю (усього 160 км/год) має радіус дії до 35 км та стелю до 6000 метрів, а його коефіцієнт збиття становить 83%. Статистика перехоплень від листопада 2024 р. до березня 2025 р. суттєво покращилася – кількість збиття ворожих БпАК збільшилась в 4 рази. Загалом експерти вже акцентують увагу, що БПАК-перехоплювачі стають елементом майбутньої системи ППО, зокрема, детально про це йшлося під час Defense Tech Innovations Forum 2025 від Brave1.

Окрім тактичних дронів для фронту, Україна продовжує активно розвивати Deep Strike дрони. При цьому ОПК зміг локалізувати вже понад 50% дронів Deep Strike, а загалом Україна у 22 рази збільшила виробництво Deep Strike дронів порівняно з 2022 роком. Крім того, у березні було успішно випробувано власний далекобійний дрон з дальністю ураження 3000 км.

Очільник Мінцифри М. Федоров анонсував появу у 2025 р. «рою дронів» на штучному інтелекті - вже десяток компаній наближаються до рішень.

Нарешті, американські оборонні стартапи об’єднали зусилля з українськими виробниками, щоб створити кращі дрони для військових США. Як визначив авторитетний The Wall Street Journal, американські стартапи витратили мільярди доларів на розробку малих БпАК, які, за визначенням Пентагону, надто дорогі безпілотники та «не дуже добре літають». «Жодна американська компанія не встигає за Україною. Їхні розробки чудово працюють, у них найкраща лабораторія для перевірки всіх моделей у бойових умовах». Напевно, видання надає підказку про українські переваги.

ІІ. НАЗЕМНІ РОБОТИЗОВАНІ КОМПЛЕКСИ (НРК)

У 2025 році з'явилося кілька нових наземних роботизованих комплексів (НРК), які активно впроваджуються за кордоном та в Україні. Ці системи спрямовані на підвищення ефективності бойових дій, логістики та зменшення ризиків для військовослужбовців.

Американська компанія Overland AI представила новий бойовий НРК Ultra, здатний діяти автономно в зоні бойових дій без жодної участі оператора. Робот оснащений програмним забезпеченням OverDrive та апаратною платформою Spark, яку розроблено для роботи у складних, ізольованих і електронно заблокованих середовищах. Крім того, платформа підтримує модульні бойові комплекти: станції РЕБ, системи протидії дронам, розвідувальні комплекси, модулі евакуації поранених та навіть системи скидання вантажів.

Цікаві напрацювання у цій сфері має й південнокорейська компанія Hanwha Aerospace. Її GRUNT (Ground Uncrewed Transport) — новітній наземний безпілотний транспортний засіб, розроблений як наступник платформи Arion-SMET. Цей комплекс призначений для підтримки піхоти на полі бою, включаючи транспортування вантажів, евакуацію поранених, виконання розвідувальних місій та бойову підтримку. GRUNT має колісну базу 6×6, гібридну силову установку, можливість встановлення озброєння та високий рівень автономності, що дозволяє йому діяти в складних умовах без безпосереднього управління.

Естонська Компанія Milrem Robotics представила колісну бойову роботизовану платформу 8×8 HAVOC RCV. Розробники показали версію машини вогневої підтримки, мінного загороджувача та навіть зенітної установки. Можливості шасі дозволяють встановити артилерійський модуль з 30-мм гарматою або ж ракетну пускову установку.

На виставці IDEX 2025 китайська компанія Norinco представила оновлену версію CS/VP16B – легкого безпілотного всюдихідного транспортного засобу з колісною формулою 6x6, призначеного для підтримки на полі бою та логістики. Машина працює в конфігурації 6x6, має бойову масу 2400 кг та несе корисне навантаження до 1000 кг. Вона розроблена для автономної або дистанційно керованої роботи, з дальністю зв'язку 2 км. Такий комплекс призначений для транспортування припасів, обладнання та особового складу, включаючи можливість евакуації двох поранених солдатів.

В свою чергу в Україні відбувається розбудова мережі шкіл операторів безпілотних наземних роботизованих комплексів для Сил оборони. Серед найпопулярніших НРК військовими названо наступні:

НРК TerMIT – мультифункціональна 280-кілограмова платформа використовується у військах для логістики, евакуації, мінування й вогневої підтримки піхоти. НРК швидко переобладнується для виконання конкретного бойового завдання: для вантажоперевезення або евакуації поранених вагою до 300 кг, мінування із встановленням до 12 протитанкових мін ТМ-62 за один виїзд, для штурмової роботи з кулеметом Browning та гранатометом МК19 на борту. TerMIT визначають маневреним та здатним долати суттєві перешкоди.

Крім цього, нещодавно стало відомо, що у Силах оборони України для надання вогневої підтримки вже застосовують наземні роботизовані комплекси української розробки. Популярності також набули НРК «Гном-мінер» та дрон-камікадзе НУРК RATEL S. Наземний безпілотник «Тарган» також завоював прихильників – малий за габаритами, простий в експлуатації і надзвичайно потужний - він здатний перевозити вантажі учетверо важчі за себе і визначений переможцем за шкалою «ціна–якість–ефективність». Найголовнішою перевагою називають його неймовірну живучість на полі бою – при тому, що помітити цей НРК навіть із висоти 50 метрів дрону-розвіднику надзвичайно важко. НРК «Тарган» називають гарантією виконання логістичних завдань на першій лінії оборони. Також і НРК «Лють» - штурмовий варіант і найкращий помічник відповідних підрозділів, він вдало використовувався спецпідрозділами на Курщині.

Ще один НРК – Droid TW, якого в іноземних ЗМІ навіть порівняли із роботом з фантастичного фільму Термінатор", - зазначили у Міноборони. У відомстві зауважили, що основна відмінність Droid TW від багатьох інших наземних платформ – те, що комплекс одразу був спроєктований і створений для виконання розвідувальних та ударних місій. До того ж, в його системи інтегровано штучний інтелект для розпізнавання живої сили ворога.

Також на початку року до використання в ЗСУ допустили універсальну безпілотна платформу Spextr, оснащену безшумним електродвигуном. Вона призначена для виконання широкого спектра завдань у бойових умовах. Компактні розміри дозволяють легко транспортувати ці роботи в кузові мікроавтобуса або пікапа. Залежно від комплектації, Spextr може виконувати завдання зі спостереження, перевезення боєприпасів або вогневого ураження противника.

Також в Україні тестують унікальні бойові наземні дрони з волоконно-оптичним управлінням, здатні ефективно працювати навіть в умовах жорсткої радіоелектронної боротьби. Завдяки волоконно-оптичному управлінню вони не втрачають зв’язок з оператором, на відміну від традиційних радіокерованих систем.

Кластер оборонних технологій Brave1 організував безпрецедентні за масштабами випробування, залучивши одночасно понад 70 українських наземних роботизованих комплексів НРК від 50 виробників. Бойові машини долали дистанцію до 10 км, проходили випробування на вантажопідйомність і відповідність технічним характеристикам. Тестування проводилися в максимально складних умовах — із невідомим маршрутом та радіоелектронною боротьбою на змінних частотах.

Загалом нині в Україні понад 200 компаній працюють над випуском наземних роботизованих комплексів різного призначення. Понад 40 розробок кодифіковані за стандартами НАТО. Наприкінці березня повідомлялося, що Міноборони закупить НРК на 6 млрд гривень. Йшлося про 31 контракт, укладений у першому кварталі 2025 року. Вони передбачають закупівлю в поточному роціі 15 тисяч наземних дронів.

ІІІ. ЗАСОБИ РЕБ

У 2025 році світові лідери у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ) представили низку інноваційних технологій, що суттєво змінюють сучасні підходи до ведення бойових дій.

У США в квітні представили компактний комплекс РЕБ Pulsar-L для боротьби з роєм дронів розробки компанії Anduril - там розповіли, що комплекс вже застосовують у бойових операціях в неназваній країні (не виключено, йдеться саме про Україну). Полегшена версія базового Pulsar призначена для відстеження та придушення дронів з транспортних засобів. Комплекс розміром з невелику коробку важить всього близько 11 кілограмів. Представник Anduril наголосив, що Pulsar-L діє в реальних операціях у «найскладніших умовах радіоелектронної боротьби».

У березні Туреччина представила розробки лазерної системи та РЕБ – для знищення малих БАК квадрокоптерного типу на дистанції 1500 м, та літакового типу на дистанції 1200 м.

Міноборони Великобританії успішно випробувало нову мікрохвильову зброю «RapidDestroyer», розроблену консорціумом на чолі з компанією Thales. Ця система випромінює радіочастотні імпульси, здатні виводити з ладу електроніку дронів, що робить її ефективною проти роїв безпілотників. Під час випробувань «RapidDestroyer» нейтралізував рій із 100 дронів, демонструючи високу ефективність при низькій вартості пострілу — лише 13 центів.

На виставці IDEX 2025 компанія EDGE з ОАЕ презентувала нову лінійку систем РЕБ, радарів та електрооптичних систем. Ці рішення спрямовані на підвищення ефективності виявлення, відстеження та нейтралізації загроз у сучасних конфліктах.

В свою чергу, американські фахівці працюють над удосконаленням свого парку літаків F-15. Зокрема, нещодавно стало відомо, що ПС США дали планують серійне виробництво систем радіоелектронної боротьби Eagle Passive Active Warning Survivability System (EPAWSS), яка передусім є базовою для літаків версії F-15EX Eagle II. Крім того, згодом було прийнято рішення оновити цією системою частину парку машин F-15E Strike Eagle.

Засоби РЕБ активно розвиваються і в Україні. Вітчизняна компанія Kvertus («Квертус»), що спеціалізується на розробці та виробництві засобів РЕР та РЕБ, офіційно представив свій новий проєкт під назвою "Атлас". Йдеться про створення цілої системи для захисту військових на передовій, а також у близькій до лінії фронту зоні від безпілотних літальних апаратів. Заявлена протяжність аж у понад 1300 км. За задумом, у цю екосистему будуть інтегровані системи виробництва Kvertus, які вже продемонстрували свою ефективність безпосередньо на полі бою. Відомо також, що систему можна буде синхронізувати із власними дронами.

Крім того, Kvertus нещодавно оприлюднив огляд своєї нової антидронової рушниці під назвою "Квертус" AD MW. Основна особливість такої рушниці полягає в тому, що вона оптимізована та адаптована до конкретних сценаріїв застосування. Відомо, що рушниця представлена у двох варіантів - проти FPV-дронів та проти дронів зі "скидами".

ІV. ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. ІННОВАЦІЙНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ РІШЕННЯ, НА ЯКІ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ (у сфері безпілотних систем та РЕБ)

Вплив ваги безпілотних систем у світі продовжував збільшуватися у 2025 р., він торкається не тільки розширення розробок та виробництв, але й нових рішень в арміях та, відповідно, виведення на світовий ринок озброєнь нової продукції.

На початку квітня американська компанія General Atomics Aeronautical Systems, Inc. (GA-ASI) і південнокорейська Hanwha Aerospace уклали угоду про спільні розробки та виробництво безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). Угода спрямована на розширення їх присутності на світовому ринку БПАК на тлі зростаючого попиту.

Крім того, нещодавно стало відомо й про ВТС між південнокорейською компанією Hanwha Aerospace і естонською Milrem Robotics. Вони співпрацюватимуть у розробці роботизованих платформ. Таке стратегічне партнерство націлене на розробку гусеничних безпілотних бойових машин. Компанії прагнуть розширити можливості роботизованих платформ для ефективної підтримки механізованих підрозділів. В свою чергу приватний український Альянс «Нова енергія України», один із потужних приватних розробників дронів та РЕБ, значно просунувся у розробках радіоелекстронної боротьби та разом із німецькою компанією Diehl Defense забезпечує системами захисту ЗРК IRIS-T та нових САУ RCH 155 виробництва KNDS сучасними засобами РЕБ. І це елемент ВТС нового типу, якого ніколи не було раніше, про який Альянс поінформував у квітні.

Поступово відбувається визнання українських НРК у світі. Так, німецька компанія ARX Robotics інтегрує турелі українського виробництва на свої наземні роботизовані комплекси - нині компанія вже постачає Силам оборони України свої НРК за фінансування уряду Німеччини.

Можна казати про цілком очевидний успіх українських компаній з розробок та виробництва дронів. Зокрема, у березні стало відомо, що дві українські компанії обрано для створення БпАК для Армії США в рамках проєкту ARTEMIS. Йдеться про недорогі ударні дрони, які б могли уражати цілі на сотні кілометрів. А саме, відділ оборонних інновацій [Defense Innovation Unit] Пентагону 14 березня на своєму офіційному сайті повідомив, що у рамках програми ARTEMIS обрано чотири компанії. Дві американські – Aerovironment та Dragoon. Ще дві компанії - українські, їхні назви не розкривають з міркувань безпеки, водночас відзначається, що вони будуть працювати разом з американськими розробниками програмного забезпечення - відповідно Swan та Auterion.