Дайджест: сучасні тенденції безпілотних систем та засобів РЕБ в світі та в Україні

31.05.2025

Розвиток безпілотників Deep Strike та стійких до РЕБ оптоволоконних дронів поля бою - основна тенденція нарощування потенціалу Сил оборони у травні. Іноземні країни більш активно реагують на досвід війни в Україні

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дайджест: сучасні тенденції безпілотних систем та засобів РЕБ в світі та в Україні

РОЗВИТОК БПАК: КУДИ КРОКУЄ СВІТ

Світові гравці також продовжують розробляти стратегічні рішення та впроваджувати інновації у свої системи, із урахуванням досвіду війни в Україні.

Серед унікальних епізодів глобальне рішення Великої Британії, де військові представили нову доктрину, що формується за принципом «20-40-40» та передбачає перехід від важких механізованих сил до гнучких орієнтованих на дрони з'єднань. У доктрині передбачено перехід до безпілотної, автономної структури, яка на 80% складається з безпілотників:

20% традиційних важких платформ, таких як танки, САУ та БМП;
40% баражуючих боєприпасів і дронів-камікадзе для швидких та цілеспрямованих ударів;
40% дронів багаторазового використання для розвідки, спостереження і високоточних ударів.

Не менш активно реагує Тайвань: формує перші у своїй історії підрозділи, «заточені» на застосування дронів. Ініціатива спирається на досвід морської піхоти, яка вже сформувала аналогічні підрозділи на базі танкових і артилерійських батальйонів. Масове впровадження FPV-дронів до арсеналу Сухопутних військ Тайваню розпочалося влітку 2024 р.

Такі кроки демонструють зростаючу орієнтацію на асиметричну стратегію – використання менших, інноваційних і мобільних систем, здатних ефективно протистояти чисельно переважаючим силам у випадку вторгнення.

Серед тактичних рішень варто звернути увагу на наступні.

У Німеччині показали дрон-перехоплювач Interceptor S із штучним інтелектом спеціально для захисту бронеавтомобілів Boxer. Стартап в сегменті оборонних технологій компанії TYTAN Technologies, що створив БпАК Interceptor S, може виявитися стартом нового технологічного витку, бо здатен повернути на поле бою бронетехніку. Адже внаслідок домінування ударних бомберів та FPV-дронів бронетехніку «відігнали» з поля бою щонайменше на 20 км від лінії зіткнення. Маса Interceptor S складає 3 кілограми, БЧ - тільки 1 кілограм. Швидкість та дальність польоту – в діапазоні 200-300 км/год та 5 км відповідно, висота перехоплення цілей – до 2 км.

В свою чергу, розробник США вже добре відомих в Україні дронів Switchblade - компанія AeroVironment нещодавно представила новий безпілотник Red Dragon із дальністю польоту 400 км. БАК призначений для ураження локацій із високим рівнем загрози та відсутністю GPS. Дрон спроможний працювати в зонах із поганим зв’язком.

Міноборони Іспанії оголосило конкурс на розробку вітчизняних баражуючих боєприпасів з дальністю польоту понад 20 км і бойовою частиною не менше 3,5 кг. Місцева програма під назвою Coincident Program спрямована на використання технологій, розроблених у цивільному секторі.

У Туреччині розробили ударний дрон з машинним зором для автономного ураження цілей KarguFPV та провели його випробування. Дрон оснащений удосконаленим детонатором з протипіхотною бойовою частиною. Заявлено, що він стійкий до впливу систем радіоелектронної боротьби. Автономну навігацію дрона забезпечує машинний зір, який дає змогу точно визначати й маркувати цілі.

Ще однією новинкою з Туреччини є оновлення БПАК Bayraktar TB2 із покращеними льотними характеристиками, збільшеною автономністю та розширеними можливостями ведення бойових дій. Це вдалося впровадити за рахунок встановлення турбогвинтового двигуна та інтеграції передових систем ШІ. Комплекс отримав назву Bayraktar TB2T-AI.

Нарешті, у травні турецький БПАК Kizilelma (четвертий прототип) з українським двигуном АI-322Ф від ДП «Івченко-Прогрес».

Військово-морські сили Франції випробували FPV дрони-камікадзе для протидії морським ударним безпілотникам. Як заявили у відомстві, головною метою випробувань є посилення самозахисту французьких кораблів.

Китай, у свою чергу, запустить свій перший дрон-носій. БПАК Jiutian SS матиме максимальну злітну вагу 15 тонн та розмах крил 25 метрів, а дальність польоту становитиме 7000 км. Він нестиме понад 100 FPV-дронів для ройових атак, координованих штучним інтелектом.

Показові епізоди застосування українських дронів на війні – варто звернути увагу, бо вони відображують тенденції.

В травні почастішали зальоти дронів Сил оборони України (СОУ) на підконтрольну РФ територію. Ударні дрони PRYMARY уразили ворожі системи ППО в Криму: логістичну вантажівку, РЛС СТ-68 та РЛС 9С15 «Обзор-3», що супроводжує до 200 аеродинамічних цілей. Це приклад вдалого відбору цілей та здатності дістатися району зосередження пускових установок зенітних ракет С-300 та ЗРС С-300В.

Невідомі безпілотні авіакомплекси (БпАК) СОУ зосереджуються на підприємствам ОПК РФ, що раніше було менш доступно. Група БпАК успішно уразила найбільшого виробника акумуляторів Росії ПАО «Энергия» у 200 км від кордону. OSINT-фахівці констатували кілька влучань.

Наприкінці травня неназвані БпАК СОУ уразили Дубненський машинобудівний завод й технопарк "ЭЛМА-Зеленоград" - вузлові точки ОПК РФ у Московської області, що у складі концерну «Кронштадт» та виробляють БпАК, у тому комплекси «Оріон». «Элма-Зеленоград» - розробник мікроелектроніки, ІТ-рішень та робототехніки. Йдеться про елементи для систем наведення та блоки управління дронами.

Також уражене БпАК підприємство «Базальт» - підприємство із виготовлення озброєння і боєприпасів, м. Красноармійськ Московської області. Місцеві нарахували щонайменше 7 вибухів.

Уражено завод «Сплав» у м. Тула, який проектує і розробляє реактивні системи залпового вогню.

Далекобійні БпАК СБУ уразили завод «Радуга» у м. Дубна за 130 км від Москви, що виробляє крилаті ракети.

Крім операцій далекобійних БпАК увага СОУ прикута до бойового використання безпілотників на оптоволокні. Так, оптоволоконний дрон «Птахів Мадяра» уразив ворожий танк на відстані у 42 км від фронту - це рекордна дистанція для застосування БпАК такого типу.

Розвиток ударів deep strike став більш результативним та більш точно обирає цілі в ОПК РФ. Відбувається майже безперервний розвиток та удосконалення самих БпАК: у травні також представили ще один БПАК такого типу - FP-1 із дальністю ураження цілей противника до 1600 км та бойовою частиною (БЧ) до 120 кг.

Уряд Швеції ухвалив рішення профінансувати українські засоби дальнього ураження, включно для зменшення потенціалу промислових об’єктів РФ. Фахівці припускають, що йдеться про далекобійні ударні БПАК «Лютий» і «Бобер», а також ймовірно ракети-дрони «Пекло» і «Паляниця».

Окрім того, в Україні розроблено «шахедоподібний» дрон «Батяр», здатний долати понад 800 км, а виготовила БпАК українська компанія DeepStrikeTech. БПАК «Батяр» із бензиновим двигуном у версії для далекобійних операцій несе БЧ 18 кг. Однією з цілей розробки було створення легкого БпАК, який запускається без підготовлених майданчиків чи спеціального обладнання.

Також для ЗСУ кодифікували ударний FPV-дрон «Веспа-15» на оптоволокні. Він має «підвищену стійкість до роботи ворожих засобів радіоелектронної протидії», може уражати як живу силу ворога, бронетехніку та польові укриття.

В Україні також протестували нові ударні дрони із дальністю дії понад 40 км. Основна мета таких дронів — створити kill zone на глибину 30–40 км і більше, в якій ворог не матиме можливості накопичувати сили. БпАК мають стати ключовим інструментом для знищення логістичних маршрутів, складів, техніки та систем ППО в тилу противника.

Німецька Quantum Systems оголосила про повну локалізацію виробництва фюзеляжів для БПАК Vector на своєму підприємстві в Україні. Завдяки українському досвіду вдалося зменшити вагу дрону на 250 гр, що дало змогу встановити додаткове обладнання, а саме акустичні датчики, потужні ШІ-процесори, камери з обертанням на 360°, візуальну навігацію для дня і ночі.

Варті уваги і суто спільні напрацювання України з іншими державами. В травні стало відомо, що українська Skyeton у співпраці з данською компанією Quadsat розробляє нове корисне навантаження для дрону Raybird-3, який також відомий під назвою ACS-3. Йдеться про систему моніторингу електромагнітного спектру, що дозволить виявляти РЛС, системи РЕБ, станції зв'язку та інше радіоелектронне обладнання. Ймовірно також буде додано радіопрозорий ковпак задля кращої аеродинаміки безпілотника.

Інша українська компанія, DeViRo, - в травні продемонстровала БПАК-баражуючий боєприпас «Булава», розроблений разом із чеською UAC. Цей дрон оснащений потужною кумулятивно-термобаричною БЧ масою 3,6 кг та може уражати цілі в радіусі до 60 км. Відомо, що він вже застосовувався на фронті, однак досі не демонструвався публічно.

У травні Україна отримала від Чехії декілька десятків нових ударних дронів серії MTS зі ШІ. Заявлено про три версії цих БпАК:

MTS05 – оснащений електродвигуном та має радіус декілька десятків км;
MTS25 – оснащений ДВС та має радіус в сотні км;
MTS40 – має потужний ДВС та здатний нести БЧ до 12 кг.

Дрони рухаються автономно навіть в умовах роботи сильних завад РЕБ, орієнтуються завдяки офлайн-картам без використання GPS.

На окрему увагу заслуговують БПАК РФ

Росіяни продовжують активно розвивати безпілотні системи. На параді в Москві 9 травня було представлено низку БпАК, зокрема нову мобільну пускову установку для дронів-баражуючих боєприпасів Lancet на базі вантажівки КамАЗ, що свідчить про інтеграцію дронів у тактичні операції. Важке шасі КамАЗа несе два баражуючих боєприпаси Lancet, що розташовані поруч з єдиною пусковою установкою, інтегрованою в задню частину вантажівки. Така конфігурація чітко підкреслює швидке розгортання та високу мобільність.

Росіяни розробили «фронтовий» БПАК міні-Shahed з назвою «Тювик» - це компактна версія далекобійних дронів-камікадзе типу Shahed («Герань») для використання безпосередньо на лінії фронту. Дальність його польоту становить до 30 км, тривалість польоту - близько 25 хв. Максимальна швидкість досягає 180 км/год, а БЧ – близько 2 кг.

Відомий фахівець у сфері БПАК-РЕБ Сергій «Флеш» Бескрестнов зазначив, що найбільшу турботу нині викликають нові автономні БпАК РФ з елементами штучного інтелекту та елементами «машинного зору» для вибору цілей – на них практично не діють засоби РЕБ та зенітні дрони. Зафіксовано випадок атаки інфраструктури такими на дальності 110 км - це нових крок у розвитку безпілотних технологій та виклик для України.

Зафіксоване у травні й використання для далекобійних ударів дронів до 300 одиниць за один раз та здатність їх змінювати висоту, зокрема підніматися на висоту до 5 км перед атакою, що зменшує можливості вогневих груп українських захисників. Фахівці кажуть і про удосконалення.

У Білорусі також представили ударний дрон - модернізований БПАК «Чекан-В», здатний працювати в режимі рою. Безпілотник, як стверджують розробники, може діяти в складі рою з 7–10 одиниць, які здатні працювати автономно — без прямого управління оператором. Заявлена дальність польоту становить до 25 км; маса осколково-фугасної БЧ - до 2,3 кг.

РОЗВИТОК НРК: НОВІ РІШЕННЯ

В світі наземних роботизованих комплексів (НРК) також є новинки. Японська компанія Mitsubishi показала перетворення старої БМП Type 89 на безпілотний дрононосій для сучасного бою. Модернізація передбачає конверсію в ударний наземний роботизований комплекс з можливістю запуску БпАК: десантне відділення БМП замінять на вісім пускових установок для ударних БПЛА Switchblade 600.

Чеська компанія LPP Holding розробила автономний легкий наземний дрон HORNET, який здатен допомагати військовим. У компанії повідомили, що дрон призначений для логістичних місій, але може бути адаптований для розвідки та реагування на надзвичайні ситуації. НРК здатен підвозити військовим боєприпаси та евакуювати поранених; його автономна система керування підтримує навігацію та ухвалення рішень на незнайомій місцевості, з оптимізованим розрахунком маршруту та уникненням перешкод.

Туреччина також анонсувала серійне виробництво НРК Barkan після успішної дворічної експлуатації. Такий робот вирізняється акцентом на вогневу міць та гнучкість у виконанні широкого спектру завдань. Він спроможний закривати задачі від спостереження та медичної евакуації до виявлення хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз. НРК Barkan включає як дистанційно керовані, так і автономні можливості, має інфраструктуру ройових операцій, включно спільних місій з іншими БпАК та НРК, які керуються з центральної системи командування. Його можна оснастити 40-мм автоматичним гранатометом RDS40-AGL, а також запускати з НРК лазерно-навідні міні-ракети Roketsan METE. Версія Barkan-2 стала першим у своєму класі, що запускає барражуючі боєприпаси, які часто називають дронами-камікадзе.

Міноборони України схвалило допуск до війська нового вітчизняного ударного НРК KRAMPUS у якості мобільного вогнеметного ударного комплексу для штурмових і оборонних завдань. Такий НРК обладнаний відеокамерами та бойовим модулем з реактивними піхотними вогнеметами РПВ-16, здатними знищувати живу силу й легкоброньовану техніку противника.

Також в травні МОУ допустило до експлуатації наземний робот «Спайдер». Його розробили українські інженери, враховуючи бойовий досвід. Комплекс має кілька модифікацій для логістики та інженерних задач. Він важить трохи більше 50 кг, але здатен транспортувати до 100 кг вантажу. У кузов військового пікапа вміщуються одразу два таких роботи. НРК має 4 двигуни, що забезпечують його маневреність. ”Спайдер” здатен працювати в зоні роботи РЕБ, стійкий на крутосхилах, а також має досить високу автономність.

В Україні з’явився перший важкий дистанційний комплекс розмінування «ГАРТ 5100» виробництва вітчизняної інженерної компанії XTI Engineering. Він призначений для знешкодження різних типів мін та інших вибухонебезпечних предметів шляхом їх детонування та руйнування молотками ланцюгового агрегату або фрезою. Машина керується дистанційно на відстані до 600 м, що забезпечує безпеку оператора. Робоча швидкість — 1.5 км за годину. За один світловий день вона здатна розмінувати понад 2 га забруднених вибухонебезпечними предметами територій. При цьому глибина розмінування становить 300 мм.

Поповнився й парк гусеничних роботів ЗСУ: МОУ кодифікувало й допустило до експлуатації новий НРК «Віслюк». Його випускають у різних модифікаціях для логістики, евакуації, інженерних робіт, зв’язку та спостереження. Він може працювати з бойовими модулями, ретрансляторами, сенсорами та обладнанням спостереження.

НОВИНИ У ГАЛУЗІ РЕБ-РІШЕНЬ

У сфері радіоелектронної боротьби також з’явилася низка новинок. Ізраїльська компанія Steadicopter представила новий портативний пристрій радіоелектронної боротьби KETAK, призначений для протидії безпілотникам. Вона спроможна нейтралізувати БПЛА в реальному часі шляхом придушення каналів зв’язку та навігації. Засіб РЕБ KETAK має дальність дії до 2 км і можливість безперервної роботи до 30 хвилин. Система діє на широкі частотні діапазони — UHF, L, C і S — що забезпечує гнучкість у боротьбі з різними типами дронів. Загальна вага пристрою становить менше 5 кг, що дозволяє переносити його одному оператору без зниження мобільності, а ергономічний корпус дозволяє точно наводити пристрій навіть у динамічних ситуаціях.

На міжнародній виставці IDET-2025 у Чеській Республіці в останні дні травня представили антидроновий комплекс Wolf 25 AD. Розробники та виробники розповіли, що машина вже пройшла низку випробувань і підтвердила заявлені характеристики. Головне призначення Wolf 25 AD — захист колон бойових машин різного типу на марші та в наступі, а також виконання функцій об’єктової протиповітряної оборони. У антидроновий комплекс розробники інтегрували низку додаткових систем, зокрема багатофункціональний радар AESA S-діапазону - дозволяє відстежувати до 150 повітряних цілей у секторі 360° навколо машини. Заявлено виявлення цілей:

дрону типу “Ланцет” – до 8–10 км;
розвідувального дрону – до 5 км;
мікродрону (FPV або комерційного квадрокоптерного типу) — до 5 км.

Розробники запевняють, що машина вже пройшла випробування на протидію FPV-дронам: звичайними 25-мм боєприпасами успішно перехоплювали FPV-дрони на дальності до 350 м.

Серед вітчизняних розробок варто виокремити новий аеростат від компанії Aerobavovna, який зможе підіймати вантажі вагою 30 кг. На підприємстві повідомляють, що нові системи спроможні підіймати більш потужні системи РЕБ, РЕР, ретранслятори для роботи на великих відстанях. До того ж, аеротастати будуть оснащені системою живлення, яка забезпечить безперервну роботу обладнання на висоті протягом кількох днів.

Ще однією новинкою став «Антидроновий пістоль». Цей індивідуальний засіб, який кодифікувало і допустило до експлуатації у ЗСУ Міноборони, створено для протидії повітряним безпілотникам. Він забезпечує електромагнітні завади, блокує канали управління і відеосигнал ворожих дронів. «Антидроновий пістоль» має компактні розміри, важить трохи більше 1 кг, виготовлений у монолітному формфакторі.

Говорячи про роль засобів РЕБ на війні у травні, згаданий вище експерт Сергій «Флеш» каже, що розгорнута українська мережа РЕБ «Покрова» задіяна для боротьби та придушення супутникової навігації БпАК, тоді як противник для боротьби з РЕБ встановлює на БпАК (типу Shahed-Герань) вже потужні антени з 12 елементів. Відповідно, вітчизняні інженери намагаються подолати результат удосконалень ворога. Часом захисникам України вдається блокувати SIM-карти далекобійних БпАК та унеможливити передачу інформації – ця війна залишається цілком дзеркальною.