Дрони, РЕБ і НРК: підсумки червня та стратегічні вектори розвитку

24.06.2025

Усе більше рішень у світі та в Україні підпорядковано розвитку безпілотних систем, в тому числі й креативні новації у сфері застосування дронів на війні

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дрони, РЕБ і НРК: підсумки червня та стратегічні вектори розвитку

РІШЕННЯ У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ БАК

Війна дронів усе більше нагадує стратегічне суперництво технологій, що спрямоване на розширення можливостей середовища безпілотних систем

Стало відомо, що європейський Airbus адаптує військово-транспортний літак A400M для запуску безпілотників у повітрі. Європейська авіабудівна компанія представила концепції використання цього літака для різних місій у майбутньому.

А от компанії Saab та General Atomics оголосили про укладання стратегічного партнерства в розробці перспективного літака ДРЛОіУ - тепер вже на базі відомого розвідувально-ударного БАК MQ-9B SkyGuardian. Це означає розширення горизонтів дій безпілотної авіації.

Між іншим, турецький безпілотний винищувач Baykar Kızılelma (який хочуть виробляти в Україні), розглядають на роль дрона супроводу для проєкту Global Combat Air Programme (GCAP) зі створення винищувача шостого покоління Tempest. Хоча цей безпілотник ще на стадії випробувань, він побудований із застосуванням принципів малопомітності, тому опинився серед кандидатів на роль дрона супроводу для винищувача шостого покоління Tempest, який до розробок якого залучені конструктори Японії, Італії та Великої Британії. Про це стало відомо від час роботи авіасалону в Ле-Бурже. Цікаво, що Україна внаслідок такого рішення може стати учасником програми створення винищувача шостого покоління, оскільки компанія «Івченко-Прогрес» постачає реактивні двигуни для турецького БАК Kızılelma.

На окрему увагу заслуговує рішення німецької компанії Quantum-Systems, яка працює над інтеграцією акустичних датчиків у свої безпілотні літальні апарати для підвищення їх розвідувальних можливостей. Так, виробник безпілотників із ФРН інтегрує функції вимірювання звуку в сімейство своїх розвідувальних дронів Twister, Vector і Reliant, щоб збільшити здатність БПЛА виявляти ворожу артилерію та мінометні позиції. Не менш цікаво, що партнером у проєкті виступає польська компанія Weles Acoustics, що спеціалізується на розробці високоточних акустичних детекторів. Принцип роботи технології ґрунтується на уловлюванні звукових хвиль, що виникають при артилерійських пострілах. Дальність виявлення звукових джерел становить до 15 кілометрів, а точність визначення напрямку сягає п’яти градусів з відривом п’яти кілометрів.

Також стало відомо, що Сили оборони України озброїлися новим французьким баражуючим боєприпасом MV-25 OSKAR лінійки MATARIS від KNDS France. У компанії повідомили, що дрон уже отримав схвальні відгуки від Збройних сил України. При цьому лінійка баражуючих боєприпасів MATARIS охоплює повний спектр систем баражуючих боєприпасів, до якого входять чотири моделі:

MT-10 — двороторний дрон із дальністю польоту 10 км
MX-10 DAMOCLES — квадрокоптер-«крило» з дальністю 10 км
MV-25 OSKAR — літак із фіксованим крилом та дальністю польоту 25 км
MV-100 VELOCE 330 — літак із фіксованим крилом і дальністю до 100 км.

Застосування дронів у бойових операціях свідчить про появу низки принципово нових рішень, і можна казати, що технологічність БАК зростає як в Силах оборони України, так і в ЗС РФ

Стало відомо, що дрони, які використовувалися під час спецоперації «Павутина» (знищення 1 червня ц.р. літаків стратегічної авіації РФ у глибині країни-агресорки), мали закриту раму, яка дозволяє безпілотникам витримувати погану погоду та приховувала технології захисту від глушіння. Ці БАК значно відрізняються від дронів, які використовуються на передовій, повідомив виданню Financial Times генеральний директор First Contact Валерій Боровик. Він визначив, що дані БАК є високотехнологічними, повністю налаштовуваними апаратами зі штучним інтелектом і якісними матеріалами. До того ж ці спеціальні дрони для особливих місій в п’ять разів дорожчі за звичайні.

Де-факто, ця операція засвідчила, що і Україна, і росія системно нарощують свої автономні можливості безпілотних систем та суттєво просунулися у програмуванні. «Термінальне наведення» – коли пілот безпілотника вручну вибирає ціль на екрані, перш ніж дозволити штучному інтелекту взяти її на себе, – вже активно використовується на полі бою, і про це говорять розробники дронів. Також стало відомо, що компанія «Четвертий закон» доставила перші такі системи зі штучним інтелектом підрозділам на передовій ще у 2024 році для випробувань.

При цьому Сили оборони продовжили системні атаки за допомогою БАК, зокрема у червні було уражено хімічне підприємство «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї РФ, а також Тамбовський пороховий завод у м. Котовськ.

Досить цікаве рішення Сили оборони України обрали та успішно реалізували для удару по виробництву дронів типу "Шахед" та "Герань" в Алабузі: для нового удару було задіяно не тільки начинені вибухівкою літаки малої авіації А-22, але й планер-камікадзе на 100-кг БЧ – його, як на причепі, тягнув за собою А-22. Дуже цікаво та несподіване рішення. Інколи просте, навіть нетехнологічне рішення, дозволяє суттєво посилити бойові спроможності наявних систем озброєння.

Розвиток БАК в Україні: технологічність покращується, тоді як наявний менеджмент нерідко гальмує та ставить під загрозу цілі ділянки фронту

Президент Володимир Зеленський повідомив про досить важливе рішення щодо розвитку виробництв дронів. А саме, Україна найближчим часом підпише перші угоди в межах програми Build with Ukraine, яка передбачає експорт українських військових технологій та відкриття виробничих ліній за кордоном. Йдеться про виробництво за межами країни дронів різних типів (а також ракет і, можливо, артилерії) – це буде налагоджено на території країн-партнерів України, які вже фінансують оборонне виробництво або планують це робити. То ж, БАК залишаються у системі головних пріоритетів переозброєння армії.

Є позитивні оцінки з боку виробників БАК на оптоволокні - запровадження в Україні пільг збільшує можливості. Пільги діють виключно для виробників, які виготовляють або ремонтують продукцію на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних або розвідувальних органів. Серед іншого, такі рішення свідчать про поступове наближення до ситуації, коли в країні усе буде підпорядковане розвитку оборонного потенціалу країни та забезпеченню сталої безпеки.

На початку червня ц.р. з’явилося повідомлення, що велика французька автомобільна компанія погодилася налагодити в Україні виробничі лінії дронів для потреб двох армій – у намірах виробляти кілька тисяч дронів за кілька місяців (очевидно йдеться про йдеться про компанію Renault, яка виготовляє шасі Renault Sherpa 5 для САУ CAESAR). Той факт, що в Європі починають залучати цивільну промисловість до адаптації виробничих потужностей для оперативного виконання масових військових замовлень свідчить про усвідомлення значного зростання небезпеки для країн ЄС і НАТО, а з цим і розуміння необхідності підтримати Україну задля безпеки Європи.

На жаль, на початку червня ц.р. військові сигналили про дефіцит FPV-дронів починає спостерігатися в ЗСУ, зокрема, якщо раніше була можливість використовувати до 100 дронів на день на одній з ділянок фронту, але в червні це стало неможливим. Йдеться про поглиблення проблем менеджменту – як промислового, так і у Міноборони. Військові позначили наявність «розриву в часі: сьогодні гроші на закупку є, але поставлені FРV будуть лише через два місяці». Справедливо відзначається непрофесіоналізм чиновників Агенції оборонних закупівель, до чого варто додати низький рівень роботи Мінстратегпрому – за умов майже повної відсутності відповідальності в державі. Так, військові зафіксували, що з трьох каналів постачання дронів – закупки підрозділами напряму, постачання державою та волонтерськими структурами найбільше проблем виникало саме з поставками від Міноборони.

З іншого боку, можна казати про зростання якості вітчизняних виробників БАК: три українські компанії потрапили у топ-100 приватних виробників дронів від The Defense Post. На 22 місці опинилася TAF Drones, яка спеціалізується на FPV-дронах, розвідувальних БпЛА, а також системах радіоелектронної боротьби та розвідки. Ukrspecsystems, що займається виробництвом безпілотників та військової електроніки, посіла 65 позицію. Ще одна українська компанія, Airlogix, зайняла 84 місце. Її ключовий продукт — безпілотний авіаційний комплекс «ГОР», призначений для розвідки й коригування артилерії. БАК може знаходитися у повітрі 2-2,5 години, дальність польоти – 150 км, при цьому зв’язок та управління безпілотником зберігається на відстані 30-40 км.

Зростання потенціалу України та її авторитету як виробника сучасних БАК підкреслює й такий факт, що у червні вітчизняні безпілотники вперше були представлені на одній із найбільших світових виставок аерокосмічних технологій — Paris Air Show в Ле Бурже: компанія Ailand Systems продемонструвала два зразки: безпілотник для виявлення вибухонебезпечних предметів та агродрон для моніторингу стану сільськогосподарських угідь.

Вагомими є рішення іноземних держав у сфері захисту та посилення України. Серед таких розробка французькою компанією Parrot нового дрону Anafi UKR, який фактично є аналогом БАК Mavic виробництва китайської DJI, при чому спеціально адаптованому під вимоги ЗСУ. Його вперше продемонстрували на Паризькому авіасалоні у Ле-Бурже. Anafi UKR - розвідувальний квадрокоптер вагою у 1,45 кг; він здатен перебувати у повітрі до 38 хвилин зі стандартною та до 50 хвилин з розширеною батареєю. Має додатковий завадостійкий канал з ППРЧ (псевдовипадкове перелаштування робочої частоти) до 15 км та до 20 км на додатковому резервному каналі. Також всі дані зашифровані за стандартом AES-256. В БАК реалізована візуальна навігація, тобто є можливість працювати в умовах РЕБ без GPS. Однак важливим є нюанс: розробка тривала понад рік, бо про неї стало відомо весною 2024 року. Це свідчить, що європейська промисловість все ще не має високих темпів розробок високотехнологічних систем, орієнтується на плановість робіт та закони бізнесу, із занадто повільним реагуванням на воєнну небезпеку.

У галузі створення та розвитку дронів-перехоплювачів з’являються нові, часом несподівані й потужні рішення

Почати необхідно із визнання підвищеної ролі дронів-перехоплювачів російських дронів-камікадзе типу Shahed. А саме, вони майже вдвічі ефективніші за мобільні вогневі групи, однак для перехоплювачів не вистачає спеціальних РЛС виявлення. Про це у червні повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський. «ЗСУ розвивають для протидії російським "шахедам" напрямок дронів-перехоплювачів (зенітних дронів), ефективність яких становить близько 70%», – розповів головком.

І з цього цілком можна зробити висновок що напрям розробок і виробництва перехоплювачів матиме найближчими місяцями бурхливий розвиток. Такі дрони дешевші за ракети та вже стають частиною системи ППО-ПРО держави. Поширенню ідеї сприяє відносно низька вартість, простота експлуатації та можливість виробництва на непрофільних підприємствах.

Між іншим, у червні компанія WIY DONES представила дрони-перехоплювачі “Шахедів” та ворожих розвідників – український арсенал зростає, хоч і не так стрімко, як хотілося б у нових умовах ворожих атак. Йдеться про два типи перехоплювачів, які можуть збивати російські розвідувальні БАК та ударні дрони “Шахед”.

БАК STRILA – перехоплювач ударних дронів типу “Шахед”, він перебуває в небі 15-20 хв. та здатен розвивати швидкість понад 300 км на годину. Використовує спеціальний софт, який вже застосовується у Силах оборони України. Для дрону виробник розробив власні пропелери, які можуть витримувати відповідне навантаження. Нині він на TRL-7 рівні готовності (Technology Readiness Level 7) – прототип пройшов випробування в умовах, максимально наближених до бойових.

БАК BUREWIY – перехоплювач російських дронів-розвідників, розроблений для знищення ворожих БАК типу “Орлан”, “Zala”, “SuperCam” та інших. BUREWIY може знищувати ворожі дрони на висоті 1000 – 2000 метрів, швидкість 250 км на годину. Показово, що цей дрон вже працює на вітчизняному цифровому зв’язку, також використовується відео-зв’язок Walksnail. Перехоплювач вже близький до кодифікації.

Підживлення можливостей перехоплення БАК противника відбувається і за рахунок партнерів. Зокрема, польська компанія REAKTO Drone Services створила безпілотник перехоплювач для захисту української піхоти. В ньому застосовані елементи штучного інтелекту, а час польоту становить кілька десятків секунд - дрон має стати «останньою лінією оборони для солдата». Як і у випадку із французькою розробкою, у Польщі дослідно-конструкторські роботи тривали понад рік. Технологія передбачає кінетичне зіткнення з ворожою машиною, внаслідок чого обидва дрони знищуються в повітрі. Водночас цікавим є алгоритм робити, який дозволяє в режимі реального часу обробляти величезні обсяги даних та миттєво ідентифікувати та класифікувати цілі, а також оперативно коригувати траєкторію польоту.

Зі свого боку німецька компанія Diehl Defence, яку в Україні добре знають як виробника ЗРК IRIS-T, представила свою новітню розробку в галузі ППО – зенітний дрон Cicada. Нові безпілотники призначені для захисту від невеликих дронів першого та другого класів, забезпечуючи мінімальні побічні збитки. БАК Cicada здатен ефективно вражати невеликі низькошвидкісні дрони масою до 600 кг. Серед цілей DJI Mavic, "Орлан-10" та Shahed-136.

Якщо казати про конкретні результати, то у червні український зенітний FPV-дрон перехопив російський розвідувальний безпілотник «Орлан-10» над територією Курської області — на відстані 33 км за лінією фронту. Це потужне досягнення, яке свідчить про наміри СБС ЗСУ суттєво збільшити дальність застосування БАК, в тому числі, перехоплювачів. Відомо, що для перехоплення використовувався FPV-дрон літакового типу «Чаклун», а керували перехопленням оператори 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

До того ж, однією із нещодавніх розробок став, певною мірою, унікальний у цьому класі дрон — FPV-перехоплювач, який запускається з дрона-носія для збільшення дальності та висоти перехоплень. Він розроблений фахівцями компанії Justifier Drones, а головна ідея полягає в збільшенні у такий спосіб дальності та висоти польоту дронів-перехоплювачів. Завдяки тому, що носій уже перебуває в повітрі, час реагування та швидкість, з якою він може дістатися до цілі, значно скорочуються. Це дозволяє здійснювати перехоплення набагато оперативніше.

РФ, зі свого боку, значно просунулася у технологіях БАК, їх удосконаленні та модернізації, а також темпах виробництв

Під час атак у червні РФ почала використовувати новий реактивний Shahed, вірогідно вже власного виробництва – з назвою "Герань-3". Водночас один зі знайдених на місці падіння блоків прямо вказує на те, що цей реактивний дрон має низку спільних деталей з оригінальною конструкцією Shahed-136. Це панель авіоніки для завантаження польотного завдання, запуску двигуна та всіх інших систем дрону. "Герань-3" ймовірно має швидкість польоту до 550-600 км/год, що забезпечується іранським малогабаритним двигуном Tolou-10/13, який є неліцензійною копією чеського PBS TJ100.

У червні в Україні вперше виявили Shahed, обладнаний камерою, системою прямого радіокерування з Росії та модулем штучного інтелекту (машинний зір). Згідно з даними фахіця у галузі військових радіотехнологій Сергія "Флеша" Бескрестнова, перше застосування зафіксували саме зараз. Він розповів, що радіомодем дозволяє керувати БАК на відстані до 150 кілометрів від кордонів РФ або лінії фронту, або на більші відстані в разі застосування повітряних ретрансляторів у нашому повітряному просторі. Лише за останній рік у конструкцію дрона внесли кілька ключових змін. Одна з них – це суттєва модифікація бойових частин. По-друге, у БАК зросла маса вибухівки – із 50 до 90 кг. Третє – деякі безпілотники тепер оснащують терміналами Starlink.

ГУР МОУ у червні отримав можливість вивчити новий дрон РФ V2U з ШІ: розвідники позначили, що більшість компонентів РФ отримала з Китаю. Китайські компоненти були помічені у рушійній частині, а саме у безщітковому двигуні виробництва Shanghai Dualsky Models, платі виробництва Leetoptech, електронному регуляторі обертів від T-MOTOR та інших компонентах. Окрім того, помічені компоненти й із таких країн, як Японія — світлочутливий сенсор від компанії Sony, Ірландія — електромагнітне реле від TE Connectivity, а також компоненти зі Швейцарії — мікроконтролер, та зі США — двохдіапазонний бездротовий адаптер і комп’ютерний модуль. Таким чином, санкції та технологічне стримування не вдається, а комбінація цих компонентів дозволила забезпечити безпілотник досить потужними характеристиками.

Варто також уваги, що у Білорусі створили війська безпілотних авіаційних комплексів. Про це повідомив начальник Генштабу збройних сил - перший заступник міністра оборони Республіки Білорусь Павло Муравйов під час візиту Лукашенка до центру підготовки та застосування безпілотних авіаційних комплексів. Отже, Мінськ намагається бути у тренді та не відставати від Москви у нарощуванні безпілотних спроможностей.

НОВИНИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ НРК

У червні в Україні відбулися випробування дронів для розмінування на спеціалізованій трасі в рамках ініціативи UTTC (Ukrainian Tech Testing Center). Згідно з інформацією Головного управління протимінної діяльності цивільного захисту та екологічної безпеки, захід мав на меті перевірку реальних можливостей безпілотних систем, які можуть стати основою майбутніх мобільних рішень із виявлення вибухонебезпечних предметів. На динамічній трасі тестували розвідувальні, пошукові, автономні платформи, а також допоміжну техніку — зокрема, спеціалізовані косарки та засоби обробки ґрунту. НРК проходили маршрути з умовно замінованими ділянками, долали перешкоди та демонстрували можливості реального часу відеофіксації та позначення мінних маркерів.

Також Міноборони України кодифікувало нового броньованого робота з вантажопідйомністю 250 кг. Цей універсальний наземний роботизований комплекс "DODGER" допущено до експлуатації у Силах оборони для виконання логістичних місій, мінування та евакуації. "DODGER" отримав колісне шасі і може перевозити вантажі вагою до 250 кг. Він розроблений з урахуванням бойового досвіду українських військових та призначений для перевезення поранених з поля бою, а також замінування підходів до українських позицій або ж доріг у тилу ворога. Примітним є, що новий НРК має невисокий силует, який робить його менш помітним на полі бою. Крім того, він має броньованих корпус, який захищає внутрішні системи від куль та уламків.

Вартим уваги є висловлене передбачення щодо НРК. А саме, Кирило Верес, командир окремого полку безпілотних систем «К-2», не погодився з твердженням, що 2025 рік стане роком наземних роботизованих систем. «2025 – це буде конкретно рік оптоволокна». «Якщо зараз із сотні підрозділів на лінії бойового зіткнення воно літає в 10 підрозділах, а в 90 не літає — це не показник. От коли полетить в 90, а в 10 ще там розкачуються хлопці — оце вже буде результат», — додав він. Очевидно йдеться про те, що НРК ще не досягли такого технологічного рівня, щоб домінувати на поле бою. Хоча відомо, що найбільший рівень впровадження в Сили оборони на цьому етапі мають саме логістичні НРК. Командування СВ ЗСУ ще з листопада 2024 року розглядало можливості створення безпілотної лінії оборони – за рахунок поєднання можливостей БАК, НРК, комплексів РЕБ та сучасних досягнень в АСУ.

НОВИНИ У ГАЛУЗІ РЕБ-РІШЕНЬ

Досить показово, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський одним із перспективних напрямків протидії «шахедам» головнокомандувач назвав легкомоторну авіацію та гелікоптери. І лише після цього згадав про засоби РЕБ: за словами Сирського, триває робота над удосконаленням засобів радіоелектронної боротьби. Тут триває постійне суперництво з ворожими розробниками РЕБ, оскільки «навіть такі ракети, як «Кинжал», як довела практика, є уразливими до РЕБ».

У червні у кластері Brave1 повідомили, що в Україні розробили засіб РЕБ Algiz AM проти дронів типу Mavic – система має дистанційне керування, що дозволяє операторам працювати з укриття. Розробка вже показала свою ефективність на передовій і використовується в підрозділах Сил оборони. Ключовою особливістю Algiz AM є можливість змінювати напрям випромінювання на 360°. Algiz AM - це мобільна платформа, що забезпечує швидке розгортання та високу маневреність у польових умовах. Вже розробку кодифіковано, і це прискорило впровадження засобу в підрозділи Сил оборони. Раніше ця українська компанія вже представила комплекси РЕБ ALGIZ-1T, ALGIZ-1X та ALGIZ-1XM для боротьби з FPV-дронами.