Елементи живлення для дронів: вітчизняний шлях розвитку

Коли йдеться про ключові компоненти безпілотних систем, то самі експлуатанти стверджують, що ефективність будь-якого типу дрону залежить від його “серця” - елемента живлення. А вибір АКБ здійснюється відповідно до місій безпілотних платформ. За фактом, потрібні різнотипні батареї.

Україні вдалося перетворитися на “дронову державу”, проте ключові постачальники АКБ – не вітчизняні. У цій сфері неподільно домінує Китай – країні вдалося досягти переваг у масовому виробництві акумуляторів завдяки розвитку промислових кластерів та вертикально інтегрованим компаніям – усе це держава стимулювала субсидіями. 

Показово, що третім найбільшим постачальником Україні 2025 року акумуляторних елементів для безпілотників, поступаючись лише КНР та В’єтнаму, став Тайвань - щомісяця постачання вимірюється 5-7 мільйонами штук. А за перший квартал 2026 року Тайвань експортував до України батарей на загальну суму близько 11,85 млн дол. При цьому Тайвань у великій залежності від китайської сировини - це стосується постачань прекурсорів, графіту та катодних матеріалів. Однак цю залежність активно знижує: частка китайських акумуляторних елементів скоротилася з приблизно 70% 2024 року до 50% 2025-го.

Показовий і досвід Європи посилити незалежність від китайських носіїв живлення: у липні в Німеччині відкрили завод з виробництва батарей.

Українські виробники давно замислюються над розвитком власних виробництв, які залежатимуть від вибору АКБ самими військовими.

Літій-полімерні (LiPo) найбільш популярні завдяки своїй високій енергоємності та легкій вазі - вони забезпечують високу потужність і швидкий розрядний струм. Водночас вимагають обережного поводження та ретельного заряджання.

Літій-іонні (Li-ion) мають меншу енергоємність порівняно з LiPo, але вони більш стабільні та довговічні - більше використовуються у менших дронах або для тривалих польотів, де не потрібна висока потужність. Безпечні у використанні, хоч з більшою вагою.

Нікель-металогідридні (NiMH) та нікель-кадмієві (NiCd) АКБ рідко обираються у FPV дронах через їхню велику вагу та низьку енергоємність.

Комбат однієї з бригад СБС ЗСУ каже, що не заглиблюється у хімію – головне, краще співвідношення ємності і ваги.

“Найкраще співвідношення ємності-ваги у літій-полімерних АКБ, однак в них погане співвідношення у вартості, тобто вони більш коштовні”.

 

Якщо йдеться про НРК, незважаючи на рух до уніфікації та модульного збирання, розподіл замовлень існує.

В логістичних чи евакуаційних НРК, яких на фронті понад 80%, при транспортуванні великих вантажів передбачено утримування стабільної напругу тривалий час - АКБ обирається з акцентом на забезпечення такої роботи.

Для живлення інженерно-саперних НРК важливим є забезпечення критичної витривалості батареї без підзарядки.

Для НРК-розвідників, які тривалий час на позиції в режимі очікування, обирають батареї з великою ємністю у компактному форм-факторі та з низьким саморозрядом у режимі чергування.

В бойових НРК з ударними модулями АКБ працює в критичних режимах - тут потрібні батареї з високою піковою струмовіддачею, без просадок напруги в момент пострілу чи різкого маневру.

Військові намагаються отримати спроєктовану ними акумуляторну збірку під індивідуальне замовлення. Це коли замовник видає бажані ТТХ - від робочої напруги і ємності до максимального струму розряду та габаритів модульного відсіку, - та отримує бажану АКБ.

І хоч універсального АКБ для НРК не існує, скоріше, вона буде «прив’язана» до самого дрону. Серед критичних вимог - здатність АКБ легко замінюватись за лічені хвилини, мати потужність заряджання до 2,5-3 кВт у польових умовах та наявність резервного комплекту АКБ для кожного робота. Нарешті, стабільність під навантаженням та відсутність просадок напруги.

Тож у якості висновку слід зазначити: шлях до своїх лінійок АКБ потрібен, хоч і не буде легким, а як в усіх критичних сферах, тут потрібна максимальна увага й всебічна підтримка держави. Шлях згаданих світових постачальників є тут яскравим доказом.