
Усе більше світових гравців реагують на події, що відбуваються на полі бою російсько-української війни, деякі намагаються робити кроки на випередження. Але загальні тренди переозброєння враховують зміну ролі традиційної зброї та впливів на неї з боку сучасних безпілотних систем. У цій площині фахівці відмічають безперервний інноваційний процес, а іноземні війська відпрацьовують цікаві кейси бойового досвіду війни в Україні. Слід зауважити, що найбільше це стосується саме БАК – безпілотних авіаційних комплексів.
Масштабні навчання французької армії у другій половині травня містили показові завдання: з метою захисту власного флоту армія Франції випробувала FPV-дрони-камікадзе для протидії морським ударним безпілотникам. З вертолітної палуби десантного корабля-вертольотоносця запускалися БАК, цілями яких були надводні мішені. А у ході ще одного експерименту ВМС Франції було застосовано стрілецькі бойові модулі військових кораблів для збиття дронів, що рухаються над морем. Ці маневри проведені задля підготовки французького флоту до умов сучасних бойових дій.
Днями стало відомо про чергове оновлення добре відомого в Україні турецького БАК Bayraktar TB2. Задля покращень льотних характеристик, збільшення автономності та розширення можливостей ведення бойових дій, розробниками було встановлено турбогвинтовий двигун та інтегровано передові систем штучного інтелекту. Комплекс отримав назву Bayraktar TB2T-AI. Оновлений безпілотник може виконувати візуальну навігацію в найскладніших умовах радіоелектронного впливу. Завдяки системам ШІ він розпізнає місцевість і може сам визначати напрямок польоту, а також БАК здатний самостійно аналізувати цілі, виявляти та ідентифікації їх. Окрім цього, оновлений безпілотник може автономно злітати та сідати, а також визначати найбільш підходящі маршрути польоту.
На тлі стрімкого розвитку технологій радіоелектронної боротьби для протидії дронам, цікавим інноваційним рішенням виглядає турецька розробка ударного FPV-дрону KarguFPV. Оснащений машинним зором, БАК точно визначає й маркує цілі для подальшого автономного ураження. В свою чергу, сам дрон стійкий до впливу систем радіоелектронної боротьби. Крім цього, платформу можна запрограмувати на автоматичну детонацію на заданій відстані за допомогою датчика наближення або підривати вручну.
Практику застосування малих дронів під час бойових дій підхопили у Китаї, який впритул наблизився до впровадження у військо технологій ройових атак з дрона-носія. КНР готує запустити такий безпілотник вже в червні ц.р. БАК Jiutian SS-UAV здатний переносити та запускати до 100 малих безпілотників, включаючи дрони-камікадзе. Цей дрон-носій має розмах крил 25 метрів, максимальну злітну масу 16 тонн та може долати відстань до 7 тис. км. Він оснащений квантово-шифрованим зв’язком, водневим двигуном, стелс-дизайном та системою управління роєм дронів за допомогою штучного інтелекту. Такий дрон-носій може стати важливим елементом китайської військової стратегії, адже він зможе закривати спектр задач від розвідки та ударних операцій до радіоелектронної боротьби.
Тим часом Україна продовжує бути не тільки місцем формування трендів ведення бойових дій, а й безпосередньо зоною тестування нового озброєння. Чеська компанія LPP Holding провела в Україні бойові випробування ударних БАК MTS, оснащених системами наведення на базі штучного інтелекту. Ключовими перевагами таких дронів є повністю автономна робота без оператора і без GPS, навіть в умовах потужної РЕБ. ШІ, впроваджений в такі безпілотники, розпізнає цілі та надає змогу дронові орієнтуватися за картами. За інформацією розробників, виробничі потужності цих дронів складають до 50 одиниць техніки щомісяця.
Вітчизняний ОПК також продовжує працювати над гнучкістю до ворожих систем протидії дронів. Зокрема, українські розробники сфокусувалися на оптоволоконних комплексах. Для ЗСУ було кодифіковано ударний FPV-дрон «Веспа-15» на оптоволокні, що має «підвищену стійкість до роботи ворожих засобів радіоелектронної протидії». Він має велику котушку для волоконно-оптичного кабелю, що дозволяє «Веспа-15» долати відстань в кілька десятків кілометрів зі значним бойовим навантаженням. Головні цілі: жива сила ворога, автомобілі, бронетехніка, а також легкі польові укриття.
Слідом ще один український розробник 3DTech завершив процедуру кодифікації лінійки оптоволоконних безпілотних авіаційних комплексів «Хижак REBOFF». Ці дрони мають котушки з оптоволокном довжиною від 10 до 20 км, що дозволяє ефективно їх використовувати, залежно від потреб бойових підрозділів. Зазначається, що всі моделі здатні виконувати польоти на висоті до 500 м, при крейсерській швидкості до 70 км/год. У майбутньому компанія планує збільшити дальність польоту своїх безпілотників до 30 км.
Ще одна вітчизняна компанія Skyeton спільно з данською компанією Quadsat, що спеціалізується на дослідженнях у сфері радіочастот, працює над створенням безпілотного авіаційного комплексу радіоелектронної розвідки, який зможе пеленгувати ворожі радари, установки РЕБ та інші радіовипромінювачі. Компанії планують випустити тактично гнучкий комплекс для отримання розвідданих про електромагнітний спектр у режимі реального часу, що підтримуватиме операції в умовах дії засобів РЕБ.
«Поєднуючи наше потужне RF-навантаження з перевіреним у бойових умовах БпЛА від Skyeton, ми створюємо ефективне рішення для моніторингу електромагнітного спектру. Те, що Raybird має виняткову тривалість польоту понад 28 годин і водночас є простим та швидким у розгортанні, робить його особливо зручним для оборонного застосування», – каже Клаус Ауде, комерційний директор компанії Quadsat.
Не менш цікавою є й українська тенденція до поліпшення результатів підготовки операторів дронів. Вітчизняна компанія SKIFTECH презентувала тренажер дрону зі скидом боєприпасів, створений на базі БАК Mavic. Він призначений для одночасного тренування операторів дронів і військовослужбовців піхоти. За допомогою спеціальних датчиків оператори відпрацьовують точне скидання умовних боєприпасів. В свою чергу бійці тренуватимуть навички знищення дронів зі стрілецької зброї. В майбутньому компанія планує розробити тренажери на базі FPV і зенітних дронів.
Україна досягла більше результатів у застосування зенітних дронів - з’явилося перше відео роботи дрона-перехоплювача по російському безпілотнику типу Shahed від групи «Дикі шершні». Сили оборони успішно використовують дрон-перехоплювач Sting (“Жало”). Цей безпілотник здатен літати зі швидкістю понад 160 км/год та підніматися на висоту близько 3 км. Зафіксовано, що підрозділ Сил безпілотних систем Darknode зі складу 412-го полку Nemesis знищив понад 100 ворожих БАК типу Shahed та «Гербер» за допомогою дронів-перехоплювачів.
Крім того, в Україні розробили та запустили виробництво нових багатоцільових ударних дронів «Батяр», здатних долати відстань понад 800 км. БАК виготовляє українська компанія DeepStrikeTech. Нині дрон можна використовувати як фальшиву ціль, бомбардувальник або фронтовий дрон-камікадзе – залежно від встановленого навантаження та програмного забезпечення. 16-кілограмовий безпілотник із бензиновим двигуном у версії для далекобійних операцій несе бойову частину масою 18 кг.
Зі свого боку, у протилежному таборі теж продовжують удосконалювати свої безпілотні системи: днями з’явилося повідомлення про те, що у Білорусі представили модернізований ударний дрон “Чекан-В”. Показово, що він здатен діяти у складі рою з 7-10 одиниць, де кожна одиниця працюватиме автономно, тобто без прямого задіяння оператора. Така розробка привертає особливу увагу в парадигмі рішення самопроголошеного очільника Білорусі О. Лукашенка підіграти диктатору Путіну та створити в Білорусі хаб зі спільного виробництва дронів. Заявлена дальність польоту такого безпілотника становить до 25 км, а анонсована тривалість 45 хв. Вага дрона “Чекан-В” складає 13 кг, маса осколково-фугасної бойової частини — до 2,3 кг. Запуск безпілотника здійснюється за допомогою катапульти.
Самі ж росіяни, намагаючись покращити свої результати на полі бою та в прифронтових зонах, розробили так званий «фронтовий» міні-Shahed. Компактну версію дрону-камікадзе назвали ”Тювик”. Як стверджують самі розробники, безпілотник оснащено бортовими системами, що працюють на основі алгоритмів штучного інтелекту, що робить його стійким до засобів радіоелектронної боротьби. Фахівці припускають, що бортовий комп’ютер дрону зіставляє зображення з оптичного модуля з попередньо завантаженим цифровим еталоном місцевості. Це буцімто дозволяє “Тювику” орієнтуватися навіть в умовах GPS-глушіння. Паралельно наприкінці травня стало відомо, що у РФ з’явилося рішення для створення автономного далекобійного безпілотника з розвиненим машинним зором. БАК має розвинуті алгоритми цієї технології з можливістю автономної атаки. Перевагою такої розробки є те, що дрон може працювати без використання систем супутникової навігації, а лише за візуальним орієнтуванням. Аналітики наголошують, що його електронна начинка вказує на те, що він здатний автономно виявляти, класифікувати, обирати та атакувати цілі.
Противник також випробовував новий дрон під час ранкової атаки Одеси 23 травня - такий раніше не фіксувала українська ППО. За даними експертів, ймовірно, це була збільшена і потужніша версія БАК «Скальпель» або «Ланцет-3», свідомо запущена у світлий час доби, щоб протестувати його в максимально складних умовах.
Іноземні розробники та виробники НРК роблять акценти на модульний принцип складання не тільки безпосередньо роботизованих систем, але й їх озброєнь.
Сусідня Туреччина приділяє значну увагу не тільки розвитку БАК, але й НРК. Нині запускає серійне виробництво НРК Barkan, але після успішної дворічної експлуатації. НРК вирізняється акцентом на вогневу міць та гнучкість у виконанні широкого спектру завдань, від спостереження та медичної евакуації до виявлення хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз. Barkan включає як дистанційно керовані, так і автономні можливості, має інфраструктуру ройових операцій, включно спільних місій з іншими БАК та НРК, які керуються з центральної системи командування. Модульна конструкція НРК та стелс-профіль дозволяє розгортати Barkan високого ризику для забезпечення необхідної вогневої потужності та багатосенсорної розвідки в режимі реального часу. Barkan демонстрував досягнення в інтеграції озброєння, від оснащення 40-мм автоматичним гранатометом RDS40-AGL до пусків лазерно-навідної міні-ракети Roketsan METE. Версія Barkan-2 стала першим у своєму класі, що запускає барражуючі боєприпаси, які часто називають дронами-камікадзе.
Українські розробники зосередилися на поєднанні функцій нетрадиційних озброєнь з безпілотними платформами. У другій половині травня стало відомо, що вітчизняна компанія Fulltime Robotics розробила безекіпажну лазерну турель SlimBeam потужністю 1,5 кВт. За словами розробників, вона призначена для знешкодження дронів та інших повітряних загроз на дистанції до 1 км. Система підтримує як автономний режим роботи, так і дистанційне керування. Така установка здатна знищувати невеликі дрони на відстані до 800 метрів. Окрім цього, варто виділити функцію засліплення камер дронів на відстані 2 км. Сам лазер також можна застосовувати для нейтралізації вибухових речовин і в операціях з розмінування.
Ще одним роботизованим помічником українського військовослужбовця на фронті стане робот-вогнеметник Krampus. Цей новий вітчизняний НРК створено для штурму та оборони. Дрон має гусеничну базу та електродвигуни. Його основна мета - знищення живої сили та легкоброньованої техніки ворога. Для цього Krampus оснащений реактивними піхотними вогнеметами РПВ-16. Новий, кодифікований НРК може тривалий час перебувати в режимі чергування на позиції, передавати відео з камер і діяти по команді без участі людини в зоні ризику. Перевагою Krampus відзначають канали управління, стійкі до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Загалом наземні роботизовані комплекси продовжують усе більше заявляти про себе на фронті. Нещодавно стало відомо, що НРК «Тарган-3К», інтегрований із системою управління «ХМАРКА» провів безпрецедентну операцію із порятунку військовослужбовця бригади “Хартія”, коли вже жоден інший засіб дістатися до нього просто не зміг би. Відстань до точки евакуації становила 14,5 км в один бік — загалом 29 км пересіченою місцевістю. Операція вимагала ретельного планування. Надважливо було прорахувати погодні умови, оперативну обстановку, розробити запасні сценарії.
Одним із напрямків, на який наразі робляться особливі акценти, це удосконалення засобів радіоелектронної боротьби. Сучасний РЕБ дозволяє глушити, вводити в оману або виводити з ладу радіолокаційні системи, зв’язок, навігацію (GPS), безпілотники та інші системи, які керуються або координуються за допомогою електромагнітного випромінювання.
У другій половині травня стало відомо, що українська компанія Aerobavovna розробила нову модель аеростатів для висотного розміщення потужних систем радіоелектронної розвідки та боротьби. Раніше компанія вже поставляла аеростати вантажопідйомністю 6 кг, але для застосування більш складних систем із більшою вагою знадобилась розробка нового типу аеростатів. Більші кулі можуть піднімати до 25-30 кг – ці моделі мають систему живлення, що дозволяє забезпечити безперервну роботу потужних систем на висоті впродовж кількох днів.
«Ці засоби для роботи на більших відстанях та з більш потужним обладнанням, яке потребує живлення. Це системи РЕБ, РЕР, дуже потужні ретранслятори для великих відстаней», – каже Юрій Висовень, співзасновник компанії Aerobavovna.