Кишеньковий детектор дронів для кожного

Знання і страх змусили американського військового у вільний від служби час зануритися у власний підвал, щоб зайнятися інженерною роботою. Як пише видання Stars and Stripes, сержант Раян Мінтон, інженер спеціальних проєктів Інноваційного підрозділу 2-го кавалерійського полку, ознайомившись з даними Ради з міжнародних відносин про те, що до 85% усіх втрат на передовій у російсько-українській війні спричинені застосуванням безпілотників, вирішив якось зарадити цій історії, щоб в ймовірному майбутньому захистити себе і побратимів.

Використовуючи 3D-принтер, він надрукував кілька деталей і купивши ще кілька за 120 доларів, отримав нехитрий експериментальний пристрій для вловлювання Wi-Fi-сигналів, які, за його інформацією, використовуються багатьма FPV-дронами на полі бою в Україні. Це було 2 роки тому. Але після того, як командування частини дізналися про ці життєствердні експерименти, воно надало йому місце в Лабораторії проєктування, інновацій, досліджень і випробувань 7-го відділу підготовки армії США неподалік армійського аеродрому Баллі на базі Rose Barracks у Вільзеку в Баварії.

В результаті, сержант розробив два типи детекторів. Перший - вміщується в кишені й працює від однієї батареї. Для другого, що нагадує пульт керування БпЛА, є спеціальний підсумок і три батареї, а корпус для нього друкується на 3D-принтері. Обидва детектори, виявляючи дрон десь поблизу, попереджають про це звуком чи вібрацією.

На чому заснований другий детектор - секрет. Втім, важливо інше - командири частини Раяна Мінтона не просто звернули увагу на його розробку і надали йому потужності лабораторії, а й наділили керівників лабораторії місією, зокрема майора Ліндсі Макк'ю, керівницю напряму закупівель і матеріально-технічного забезпечення у сфері армійських інновацій.

“Технології змінюються надзвичайно швидко, і армія повинна встигати адаптуватися до цих змін”, - каже вона. І додала: “Цей детектор дронів може бути корисним не лише для окремого підрозділу, а й для всієї армії США, а також має потенціал стати у пригоді союзникам по НАТО”.

Українці дивляться на Лабораторію проєктування в Баварії, іноземці - на український кластер Brave1.