5 років тому біля мису Фіолент попід Севастополем британський корабель HMS Defender, проходячи крізь води Криму (де-юре - українського, але де-факто - захоплений і анексованим росією), був попереджувально обстріляний російським літаком, що скинув в напрямку руху корабля 4 бомби. Той інцидент ініціював задачу - як реагувати в подібних обставинах? Центр оборонних військових ігор (Defence Wargaming Centre (DWC)) при Лабораторія оборонної науки і технологій
взявся моделювати ігрову структуру, аби кожен міг сам побачити і зрозуміти ситуацію. Що у них вийшло?
Протягом 12 місяців понад 1,5 тис гравців, після тисяч годин роздумів та сперечань, створили в просторі і часі модель комунікації. Кількість гравців - від 2 до 8. Сторони - 2, Велика Британія та росія. Фази гри - 3. Сумарний час - 45 хв, і час - вирішальний - хто не встиг за відведений термін вирішити поставлені задачі, той програв.
Попри те, що гру розробляли - і грали - військові, вона не потребує військового знання, і спонукаючи гравця до інтелектуальності, комунікабельності та швидкості в прийнятті рішень, а також відразу показуючи правильність чи хибність цих рішень.
Підполковник Фей Джонсон, командир Групи інформаційних заходів при Академії оборони Великої Британії, пояснює:
“Студентам може бути складно засвоїти принципи ефективної стратегічної комунікації лише з лекції в аудиторії. Ця гра дозволяє учням зрозуміти ширший вплив своїх виборів. І вони вважають гру дуже актуальною, захопливою та приємною. Вона передає принципи стратегічних комунікацій просто, але предметно, що робить її потужним інструментом”.
Наразі гра проходить своєрідну кодифікацію в Міністерстві оборони Великої Британії та 15 інших країнах НАТО, рахуючи й Австралію.
Важливо тут те, що Україна постала ледь не центром гри як причина стратегічних досліджень з геополітичними наслідками для всього світу. І одна з фотографій на сайті британського уряду показує саме це - фішки стоять на території близькосхідних країн, а також на території України.