
Як повідомив на умовах анонімності керівник одного з приватних підприємств ОПК України, йдеться про виконання ймовірного замовлення іноземної компанії щодо розробки технології для використання її у іноземних озброєннях. Маючи можливість отримання та виконання такого замовлення, він зіткнувся з доволі довгим ланцюгом узгоджень для отримання рішення держави.
Так, пояснив розробник, він має діяти як експортер послуг та як експортер технологій, і для отримання позитивного рішення держави мусить довести, що ця технологія не потрапить до ворожої для України держави та не буде використана проти України, а саме підприємство ОПК України зможе використати таку розробку для посилення оборонного потенціалу України.
Керівник ОПК при цьому зазначив, що до широкомасштабної війни практично увесь ОПК країни виживав за рахунок експорту озброєнь та, в тому числі, розробок в інтересах іноземних держав. Він навів чисельні приклади таких розробок, зокрема в інтересах держав, які нині у ворожому таборі: ДП “Івченко-Прогрес” розробляв двигун п’ятого покоління для винищувача Китаю, миколаївське підприємство “Зоря-Машпроєкт” на замовлення Китаю розробляло двигуни для військових кораблів, а ще одне державне підприємство - морські радари. Команда українських державних та приватних компаній модернізувала систему ППО для Ефіопії, і перелік таких проєктів зайняв би товстий зошит.
Водночас він погодився із тим, що держава під час війни вчиться захищати інноваційні рішення, навіть коли вони народжуються зусиллями приватних структур. Та зазначив, що у державному органі, який видає подібні дозволи, йому повідомили: держава є монополістом на усі, в тому числі, приватні інноваційні рішення військового і подвійного призначення, і це справедливо, оскільки держава піклується за безпеку нації, а зі свого боку, створила покращені умови для розробок зброї, і крім того, саме під егідою держави Сили оборони довели переваги цих технологій. Тому державі треба визначати, гроші яких країн і компаній можна використати для розвитку іноземних озброєнь.