Павло Кишкар: Помилка держави - відсутність фінансування R&D інноваційних проектів

“Хід справ на фронті можна назвати паритетом, але відчувається відставання з нашого боку орієнтовно на півроку. У противника є перевага через використання КАБів і реактивних дронів типу Shahed і в цьому аспекті ми запізнюємося. Безсумнівно, ми знайдемо рішення протидії, але людей, час і певні можливості ми втратили за ці півроку”. 

“Варто наголосити - озброєння протидії є складнішим технологічно. До прикладу, балістичні ракети мають свої технічні особливості, за рахунок яких їм важче протидіяти, тому й антибалістичні засоби мають відповідати певним технологічним вимогам. Те саме стосується КАБів та реактивних дронів, які останнім часом широко використовуються росіянами для ударів по Україні”.

“Треба організувати створення військових формувань, які спеціалізувалися б на роботі з автоматизованими системами управління в обороні. Це питання напрочуд важливе, адже дасть змогу убезпечити особовий склад за рахунок віддаленого керування безпілотними системами, турелями, НРК, комплексами мінування-розмінування тощо. Більш того, навіть велика авіація наразі активно рухається в бік автономних систем”.

“Велика помилка держави в тому, що вона взагалі не фінансує R&D (дослідження і розробки технологічних продуктів, - авт.) в нових інноваційних проектах. Тут варто розуміти, що багато в чому такі проекти як, наприклад, створення КАБ з прискорювачем просто неможливі без участі держави. І якщо у великих компаній як, наприклад,  Firepoint такі роботи провести можливо, то у менших розробників шансів немає”. 

“Сьогодні державі треба виступати активним замовником, задавати вектор для створення необхідного озброєння. Це в свою чергу стане стимулом для менших команд для розвитку і створення нових, інноваційних рішень для протидії рф”.

“Там, де йдеться про плюс-мінус прості, недорогі системи як-от FPV-дрони, військові ведуть комунікацію із виробниками і вносять свої ідеї щодо модернізації дронів. Більш того, на базі військових формувань є й майстерні, в який вони “допилюють” озброєння. Інколи це цілі приватні компанії, які, враховуючи потреби, працюють над комплектування конкретного підрозділу. Якщо ми говоримо про більш технологічне озброєння, то варто розуміти, що окремий завод із виготовлення Middle Strike дронів побудувати для кожного підрозділу неможливо”.

“Через сумнівну систему закупівель командири корпусів і бригад шукають можливість створення власного виробництва. Наразі тенденція потрапляння озброєння у військо має серйозно досліджуватися і трансформуватися. Крім того, система великих закупівель має здешевлювати процеси, давати можливість розвиватися бізнесу, але, на жаль, сьогодні такого нема”.

“Відповідальність за закупівлі має перейти на види та роди військ. Це й серед іншого стимулюватиме виробників. Держава ж у свою чергу має зосередитися на стратегічних закупівлях такого озброєння як балістичні ракети, системи ППО тощо. Тобто на масштабних замовленнях, а потреби фронту мають перейти у сферу відповідальності військових”. 

“Мною було прийняте рішення придбати невелику компанію в інтересах обороноздатності держави. Зараз можу сказати, що роботу буде сфокусовано на унікальних інженерних рішеннях, які тільки частково випробувані на фронті. Це і безпілотна авіація, і системи РЕБ/РЕР, і проект наземної платформи. Можу також сказати, що одна з наших розробок вже здатна витіснити китайський дрон DJI Matrice 300 RTK. Наша новинка більш технологічна, довше може працювати в повітрі, має кращу якість, в тому числі й зборку, а ще вона дешевша і головне - ефективніша”.

“Я не бачу іншого варіанту, окрім експорту, аби зберегти участь українських виробників у вітчизняному оборонно-промисловому комплексі. Реалізація проектів за кордоном - це можливість компаній заробити кошти, можливість розвиватися і завантажувати власні виробництва. Інакше українські компанії розкуплять, перетягнуть або просто зроблять реінженіринг. І цим вже активно займаються росіяни”.