Ще одне рішення проти дронів

15.06.2026

Подейкують, що копіюючи один з найефективніших інструментів Сил оборони прямо зараз, невдовзі рф знайде рішення для більш активного використання реактивних БАК типу Shahed та й стійких Middle Strike дронів. З огляду на це, Україні слід вже шукати швидкі, нові доступні рішення – на додаток до перехоплювачів. Одне з них - переносні зенітно-ракетні комплекси.

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для btry.energy

Застосування ПЗРК, в разі знаходження рішень “ціна-якість” та їх масового масштабування, виглядає досить цікавим.

Серед комплексів, які вже є на озброєнні у Сил оборони (СОУ), варто виділити ПЗРК “Игла”. За часи широкомасштабної війни комплекс добре зарекомендував себе - ним було збито не тільки російські літаки і гелікоптери, а й крилату ракету, що підтверджує дієвість цього ПЗРК. “Игла” використовує інфрачервоне самонаведення та існує у різних комплектаціях. Важливо, що такий ПЗРК може бути встановлено як на гелікоптер, так і на НРК, що робить його застосування ефективнішим та безпечнішим для оператора. Водночас орієнтовна вартість пострілу у 80 тис. дол. хоч і може бути співставною із вартістю реактивного БАК типу Shahed, все ж робить систему ППО дуже коштовною.

Ще один комплекс, що стоїть на озброєнні СОУ з 2018 року, - це польський ПЗРК Piorun (модернізований ПЗРК Grom - локалізована версія радянського ПЗРК “Игла” - авт.). Такий комплекс має головку самонаведення (ГСН) збільшеної ефективності та може застосовуватися вночі. Показово, що цей ПЗРК має чи не найменші ціни на застосування серед аналогів, а Польща виробляє понад 1000 ракет на рік і планує збільшувати виробництво. Відомо, що під час повномасштабної війни Piorun збивав російські Су-24 та БПЛА “Орлан-10”. Щоправда, вартість пускової установки з ракетами Piorun оцінюється на ринку вже у понад 1,8 млн євро.

Серед іншого українські воїни застосовували й шведські RBS 70. Їх “родзинкою” є те, що вони використовують лазерний промінь для наведення на ціль. Фахівці вбачають в цьому перевагу та вважається, що це робить комплекс менш помітним та більш ефективним для цілей, що енергійно маневрують. На рахунку цього ПЗРК в Україні є не тільки вертольоти і літаки, а й БПЛА.

Крім того, успішні збиття цілей також були зафіксовані й британськими комплексами ПЗРК Lightweight Multirole Missile (LMM - авт.). Виходячи із даних про ТТХ, цілі підриваються неконтактним лазерним підривником. Більш того, комплекс оснащений двоканальною системою наведення – лазерної променевої та інфрачервоної на кінцевій ділянці наведення. Вартість однієї ракети LMM, також відомої як Martlet (виробництва Thales), становить близько 50 тис дол, або близько 39 тис. фунтів стерлінгів.

Раніше також повідомлялося, що Україна отримала й британські ПЗРК Starstreak, що призначено для цілей, які низько летять. Характерно, що комплекс є одним із найшвидших у своєму класі. Перевагою є й те, що ПЗРК відрізняється принципом наведення - "лазерна стежка", яка добре знайома в СОУ через ПТРК "Стугна" та "Корсар".

Одним із дієвих рішень також виглядає американський ПЗРК Stinger. Недоліком цього комплексу є захмарна ціна - близько 780 тис. дол. за пуск, але з огляду на шкоду, що може нанести рф внаслідок удару, фінансові втрати можуть сягати врази більше. Серед переваг - цифрова система обробки сигналу, яка дозволяє ефективно відсіювати теплові пастки. Також комплекс має потужну бойову частину, високу енергетику та швидкість ракети. Такі ПЗРК вже застосовувалися СОУ та збивали не тільки ворожі літаки, а й ракети і БпЛА.

Можна обережно поміркувати й над отриманням китайських ПЗРК, зокрема серій QW або FN, вартість яких на ринку становить від 70 тис. дол. до 120 тис. дол. за одиницю, залежно від моделі. Так, ПЗРК QW-1 свого часу оцінювався приблизно у 81 тис дол.

Підсумовуючи, варто наголосити, що використання ПЗРК проти сучасних дронів - лише одне із рішень для комплексної, ешелонованої системи ППО, що наразі може виглядати досить доступним для України. Особливо в разі налагодження масового виробництва та використання власних технологій.

Ще одне рішення проти дронів

Автор:Дмитро Бадьорийспеціально для btry.energy

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для btry.energy