Удосконалення місій українських НРК

17.06.2026

Перевага вітчизняних наземних роботів над противником обумовлена як тісним взаємозв`язком розробників із військовими, так і вільним творчим вибором творців нової зброї.

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

2026 рік став на тактичному полі бою роком НРК. Про це свідчать і плани передового 3-го АК вже до кінця року замінити до 30% піхоти на НРК для зменшення втрат особового складу. Проте це неможливо здійснити механічно, і варто зазирнути за лаштунки місій НРК.

В першу чергу військові кажуть про домінування саме логістичних-евакуаційних НРК (до 80-90% в різних підрозділах, з’єднаннях), що означає: поки НРК виконують переважно допоміжні, а не замінні функції.

В СОУ хочуть дешеві НРК, при чому велику кількість. Поки що більшість військових розглядають, що НРК розрахований на три-чотири місії, і якщо робот коштує не 25-30 тис. дол. (український стандарт), а 300-400 тис. дол. (західного виробництва), то підрозділи замовлять більше дешевих. В середньому батальйон в СБС ЗСУ втрачає два НРК в місяць. Є НРК, які у підрозділах воюють 4-6 місяців, але це винятки, і їх командирів та операторів називають талановитими за креативне планування місій.

Що ж до розмірів НРК, фахівці вказують про потребу трьох типів наземних лицарів. Для забезпечення від 0 до 5 км потрібні маленькі, з низьким силуетом, НРК із високою прохідністю. На відстанях 5-20 км від ЛБЗ найбільш затребувані добре захищені НРК зі здатністю транспортувати 300 кг+ у різнотипній місцевості. Великі залізні коники із здатністю транспортувати понад тонну вантажу, потрібні скоріше для підвозу боєприпасів артилерії – і це 20 км+ від ЛБЗ. На полі бою користується популярністю думка: усе, що силуетом вище 1 м, буде знищено за хвилини.

Щодо бойових модулів - кажуть про необхідність встановлення кулеметів типу Browning M2, налаштованих на режим вогню одиночними – це дозволить необхідну точність на 500-1000 м та забере потребу частого перезаряджання. Не впливатиме й вибір бази – колісної чи гесенічної.

Загалом колісних НРК близько 70%, тоді як меншість на гусеницях через відсутність якісних гусениць. Підрив останніх означає виведення з ладу НРК, тоді як колісний нерідко повертається з поля бою після 2-4 мін. Поки найкращий виробник колес і шин для НРК розробниками вважається турецька компанія Petlas.

Найважливішим елементом сучасного НРК є його зв’язок. Який, до речі, складає нині до 30% його загальної вартості. Переважна більшість місій орієнтується на Starlink. Фахівці наполягають на створенні власного зв’язку – чимало говориться на користь саме MESH-мереж, ймовірно мобільних. У будь-якому випадку, зв’язок – найбільший виклик майбутньому.

Хоч на черзі вже й використання ШІ-управління. Адже саме у червні на фронті у повітрі вперше застосували автономні БАК під керуванням ШІ, які знищили кілька окупантів. То ж і до використання ШІ в НРК недалеко.

Військові і розробники зійшлися на думці, що протидією інфільтараціям ворога можуть стати дистанційні мінування. Нині це роблять переважно БАК – застосовують ППМ лепесткового типу. Але застосування НРК має особливий потенціал. Нині тільки НРК TerMIT та DODGER мають такий функціонал, та тільки DODGER – функцію встановлення “шагу мінування”. За 30-40 хв 4-5 таких НРК здатні замінувати територію 1,5 км на 600 м, “закриваючи” для ворожої піхоти небезпечну для СОУ ділянку. Щоправда розробники кажуть: необхідний сучасний замінник радянської ПОМ-2 (протипіхотна осколкова міна), обов’язково із датчиками.

Отже, головним висновком на новому етапі застосування НРК, очевидно, є нагальна потреба безперервного зв’язку військових, розробників та замовників безпілотних платформ.

Удосконалення місій українських НРК

Автор:Валентин Бадракдиректор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння