
Війна вступила у непростий період. З одного боку, middle strike-дрони зупинили наступ противника, а безпілотники deep strike поступово обмежують можливості кремля розширювати війну. З іншого, рф стрімко шукає можливості протидії та робить акценти на балістичні ракети й масове виробництво дронів, намагаючись повернутися до наступу.
Нереалізований потенціал - технологічні резерви.
Виходячи з необхідності швидкого масштабування дешевих, масових озброєнь в умовах інтеграції військового з цивільним секторів та трансформації функцій традиційних озброєнь, варто визначити наступні напрямки.
Ракети залишаються зброєю “номер один” у світі, з урахуванням стирання межі між ракетами та дронами. Для України надзвичайною справою є паралельний розвиток власних ударних і зенітних ракет та українсько-європейських – в межах ВТС. Для активізації національної програми необхідно посилити роль держави у створенні консорціумів та підтримки кількох ключових гравців приватного сектору – у ньому існує можливість прискорити створення національного ЗРК, зенітних, балістичних і крилатих ракет. Щодо ВТС, то передусім варто активізувати залучення України до програм Британії та Німеччини.
Розвиток безпілотних систем
Так, удосконалення дронів middle strike має досягти 350 км із БЧ у 100 кг+ (із відповідними перевагами у пробитті ППО і РЕБ у прифронтових зонах). За умов масштабування усіх типів дронів middle strike це має створити “сіру зону” ураження на глибину 300 км від ЛБЗ.
Загальне ж удосконалення БАК, НРК та МРК має бути спрямоване у бік застосування роїв максимально автономних, начинених ШІ-управлінням платформ. При цьому необхідно також зосередитися на створенні гибридів - мультидоменних безпілотних носіїв засобів ураження. БАК мають нести інші дрони, а підводні та наземні безпілотні платформи мають масово отримати інші дрони, ракети, засоби РЕБ, лазерні чи електромагнітні комплекси.
Єдність безпілотного виявлення та ураження
Мультидоменні системи можна буде застосовувати як для ешелонованої безлюдної оборони, так і для безпілотних засідок і штурмів. Йдеться про об’єднання у єдину систему комплексів розвідки, ситуативної обізнаності та автоматизованого управління озброєнням (напевно, має йтись про Delta або аналоги), а також БАК, НРК, засобів РЕБ, у перспективі також лазерних комплексів, електромагнітної та мікрохвильової зброї, у єдиній мережі із ШІ-управлінням. При цьому необхідне удосконалення сенсорів та датчиків, що відповідатимуть за виявлення зброї та прийняття автоматичного рішення на вогневу протидію.
До того ж, варто розширити використання нетрадиційних носіїв дронів, наприклад, повітряних куль та дешевих аеростатів. По-перше, вони, будучи дешевими самі по собі, здатні бути приманками для коштовної зброї ППО-ПРО противника. А по-друге, як носії також відносно недорогих, проте смертоносних безпілотників, можуть посилити дроновий тиск як у прифронтовій зоні, так і у глибокому тилу, уражаючи оборонні підприємства та інші об’єкти критичної інфраструктури ворога.
Війна у недалекому майбутньому вестиметься малими автономними групами людей и роботів, що оснащені найпотужнішими засобами розвідки та ураження, здатні проводити мультидоменні операції. Лінії фронту у звичному розумінні практично не буде – її замінить “сіра зона” довжиною у кілька сотень кілометрів, де практично неможливо буде вижити людині.