
Спочатку ідея, виказана президентом США Дональдом Трампом, захистити всі Сполучені Штати куполом із супутників, ППО та дронів, видавалась мало можливою і навіть абсурдною. Примаймні, вона виглядала насправді “золотою”, бо її фінансування вимагало інвестицій в трильйони доларів. Але наразі сміх критиків трохи згас: гігант промислового комплексу (і військового також) американська компанія Northrop Grumman, яка займається не тільки створенням високоточних ударних ракет, типу Jackal, і твердопаливних прискорювачів, що, до прикладу, нещодавно вивели на орбіту космічний корабель “Оріон” проєкту Artemis II, а й - космічними перехоплювачами (Space-Based Interceptor (SBI)) для Космічних Сил США в межах ініціативи Пентагону з протиракетної оборони.
Загалом, і Космічні сили США теж були смішними - їх гомерично висміяли в однойменному телесеріалі від стрімінгу Netflix зі Стівеном Кареллом в головній ролі. Та все змінилося з появою такого серйозного гравця, як Китай, що, без зайвого розголосу, обрав космос за один з національних векторів розвитку. Космічні Сили США отримали поштовх в момент розвитку космічний сил Китаю, коли розпочалася побудова мережі супутників для дистанційного зондування землі: кількість розвідувальних супутників Китаю з 2013-го року виросла зі 100 до 1900 на лютий 2026 року. А те, що це сила, всі помітили під час конфлікту на Близькому Сході, де Ірану Китай допомагав саме знімками з супутників та координатами американських баз, серйозно постраждалих від атак ракетами та дронами. Разом з цим, Китай будує масштабну інтернет-інфраструктуру з кількістю 28 тис супутників. І, зрозуміло, що справа не тільки в конкуренції зі Starlink’ом Ілона Маска.
Тепер для захисту з космосу (і космосу) під парасолькою Космічних Сил США об'єднуються Northrop Grumman, як спеціаліст у сфері протиракетної оборони, з Apex, виробником супутників. Так відбувається формування орбітального захисного шару, де космічні перехоплювачі (SBI) стануть частиною “Золотого купола”. Супутники SBI будуть спостерігати, виявляти і знешкоджувати будь-яку загрозу. Принцип масштабують до системи, яка “працюватиме в координації з космічними сенсорами, наземними радарами, мережами командування і керування, обробкою на основі штучного інтелекту та існуючими наземними або морськими перехоплювачами”.
Наземні випробування вже завершені, а демонстрація розгортання системи на орбіті запланована на 2027 рік. Це буде одне з найскладніших “архітектурних” будівництв людства, що повертає нас на 40 років в минуле, в часи утворення попереднім президентом США, Рональдом Рейганом, програми Strategic Defense Initiative (SDI), відомої як “Стратегічна оборонна ініціатива (СОІ)”. Тільки тепер - все не на папері, як і балістика з неба, і, ймовірно, захист від неї.