
У технологічних перегонах між росією та Україною стався новий етап. Україна почала запускати дрони з повітряних куль-аеростатів, що дає змогу збільшити дальність польоту таких БпЛА на десятки кілометрів. Показово, що з аеростатів вже почала запускати й middle-strike дрони, що останнім часом несуть чималий вплив, зокрема нищать логістичні хаби росіян та унеможливлюють потрапляння зброї безпосередньо на лінію бойового зіткнення.
У виданні Defence Express, наголошують, що росіяни вже непокояться через новинку в ЗСУ та як приклад наводять експеримент, який провела американська компанія KettleTech, запустивши дрон Hornet з висоти 8 250 м. Тоді він подолав 42 км від точки запуску без використання двигуна. Фахівці підрахували, що таким чином, піднявши український middle-strike дрон на 5 км, можна збільшити дальність польоту дрона на 25 км. Для ураження об’єктів на середній дальності небхідно здолати 120-250 км і таке збільшення дальності виглядає обнадійливо. Хоча аеростати для дронів - не більше ніж ситуативна технологія, адже це в першу чергу залежить від напрямку вітру. Втім українські військові дають позитивні оцінки таким надувним кулям.
На перший погляд концепція проста: дрон підіймає велика повітряна куля. Але сучасні аеростати вже обладнані бортовою електронікою. Саме вона дозволяє контролювати висоту, передавати координати, а також здійснювати аварійну посадку. Польотний контролер передає телеметрію про положення й висоту на наземну станцію. Посадка аеростату керується з пульта та здійснюється настільки плавно, що під час приземлення “виживає” обладнання.
Аби приборкати таку повітряну кулю операторів навчають орієнтовно 3 дні, протягом яких військовим показують як користуватися не тільки самою кулею, а й усім комплексом. Він складається з мобільної платформа, лебідки, яка підіймає й спускає аеростат, ремкомплекту і балонів з гелієм. До прикладу, аеростат на 12 м³ здатен підіймати в повітря до 6 кг на 500 м (є можливість піднімати до 30 кг). Орієнтовна ціна невеликої кулі сягає до 1 млн. грн.
В Збройних силах аеростати активно використовуються вже кілька років. Військові відзначають, що досить ефективно себе зарекомендували аеростати-ретранслятори, а також аеростати, що піднімають засоби радіоелектронної боротьби.
Вітчизняна компанія Aerobavovna працює над створенням аеростату на базі носія дронів-перехоплювачів. Виробники обіцяють таким чином спростити збиття ударних безпілотників типу Shahed. Для цього компанія активно кооперується з іншими українськими виробниками для інтеграції їх пристроїв.
“У нас, звісно, багато елементів, - розповів Юрій Висовень, генеральний директор компанії Aerobavovna. - З кимось інтеграція зводиться до простого під’єднання та розміщення, з кимось це більш складний процес та потребує багатьох доопрацювань. В цілому ми продовжуємо розвиватись як платформа та інтегруватись з різними виробниками”.
Цікаво, що у світі вже відмічають нове життя аеростатів - вони не тільки входять в моду, а й стрімко набирає обертів тенденція, попри те, що великі аеростати є ліпшою мішенню для ворога. Але військові відзначають їх важливість для переваги над росіянами.
Незважаючи на просту на перший погляд конструкцію, сьогодні провідні країни світу продовжують активно їх розвивати. 2023 року Китай у рази збільшив використання аеростатів. США є один із найбільших світових операторів аеростатів, використовуючи стратегічні, досить коштовні системи. Потужні аеростатні системи також виготовляють у Британії, Ізраїлі та Туреччині.