Безпілотні системи та засоби РЕБ: сучасні тенденції

24.04.2025

Світ усе більше під впливом війни в Україні, а профільні національні аналітичні організації активізують аналіз тактики на сучасному полі бою.

Автор:
Валентин Бадрак
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Безпілотні системи та засоби РЕБ: сучасні тенденції

Вплив війни в Україні на розвиток армій та озброєнь

Британські збройні сили безперечно йдуть попереду серед євроатлантичних держав та вже почали інтегрувати безпілотники в сучасну тактику на основі досвіду України. Зокрема, 18 квітня 2025 р. Королівський бронетанковий корпус оприлюднив в X світлину військового з The Royal Lancers, який керував безпілотною авіаційною системою (sUAS). Це новий тренд у британській військовій стратегії — використання безпілотних авіаційних комплексів (БПАК) як центрального компонента сучасної наземної війни. В армії Британії погоджуються, що поле бою ХХІ століття дедалі більше формується не лише вогневою міццю та маневром, але й домінуванням інформації та точністю безпілотників. При цьому досить примітним є те, що профільне видання Army Recognition «маленькі, швидкі та важкі для виявлення» FPV-безпілотники назвали системою «точного удару бідняків», що здатна уражати танки, артпозиції та КП. У зв’язку з цим британська армія розширює інвестиції в безпілотні технології, включаючи засоби електронної боротьби з безпілотниками, автономну навігацію та тактику зграї, вона позиціонує себе для протистояння як рівним, так і гібридним загрозам.

На тлі цього симптоматичними стали квітневі підрахунки США (станом на 19 квітня 2025 р.), які втратили аж 6 MQ-9 Reaper за останні півтора місяці (!) Йдеться про те, що хусити збили над Єменом шість розвідувально-ударних БпАК MQ-9 Reaper (починаючи з 3 березня), кожен з яких коштує близько 30 млн дол. Це, серед іншого, є показовим свідченням, що сучасні війни залишаються комбінованими, а дешеві масові озброєння здатні виснажувати дуже коштовні високотехнологічні системи.

Україна також вже має схожий досвід. Після знищення дроном у 2024 р. гелікоптера РФ за допомогою невизначеного дрону на початку квітня 2025 р. вдалося знищити бомбардувальник Ту-22МЗ вартістю близько 100 млн дол. Крім того, пізніше зенітним дроном було підбито російський ударно-розвідувальний БПЛА "Форпост-Р", ймовірно це перше перехоплення зенітним дроном такої цілі. Ключовим моментом операції став факт перехоплення на висоті близько 4 км, тоді як раніше місії виконувалися на висотах 1-1,5 км.

Зі свого боку США дрон Coyote LE SR тестують як зенітний, для армійської ППО. У березні 2025 року БМП Bradley виконала його пуск зі своєї пускової ракетної установки BGM-71 TOW. БпАК Coyote позиціонують як дешевий засіб боротьби із БПЛА, але Coyote 2C коштує 125 тисяч доларів за одиницю.

В РФ також просуваються до інтеграції безпілотників у систему ППО. Наприкінці березня 2025 р. FPV-дрон "Сифа" презентували як перехоплювач важких дронів і вертольотів, назвавши «аналогом систем ППО», що «може літати зі швидкістю у 225 км/год».

Тренди у розвитку безпілотних авіаційних комплексів (БПАК)

Дедалі більш важливим стає відповідність якості БпАК їх вартості – в тому числі, це стосується й відомих західних виробників. Так, у середині квітня 2025 р. стало відомо про дискурс щодо того, як Україна перевершує Захід у виробництві якісних та більш дешевих дронів. Цього разу на тлі негативно оцінених поставок в ЗСУ німецьких безпілотників від компанії Helsing. Зокрема, для розуміння стану агентство Bloomberg процитувало українського військового: «Ми говоримо про продукт, який виготовлений з дешевих компонентів і продається як передова технологія, – сказав військовослужбовець Сил безпілотних систем ЗСУ, підрозділ якого отримав у лютому БПАК 120 HF-1. «Я можу запевнити вас, бо я його розібрав». За його словами, такий продукт коштує не більше 100 тисяч гривень (2200 євро). А він коштує 16 700 євро, що дуже дорого». Таким чином, українські розробники та виробники усе більше, та усе більш аргументовано створюють конкуренцію найвпливовішим гравцям у галузях безпілотних систем.

У цьому контексті важливим є повідомлення, що в Україні вже презентували перші 1000 дронів, які на 100% виготовлені з українських компонентів – розвиток вітчизнняної компонентної бази є шляхом до безперервного, системного забезпечення СОУ та до успішного експорту у майбутньому. Тут варта згадки заява міністра стратегічних галузей промисловості Г. Сметаніна про виготовлення в Україні 2,2 млн одиниць FPV-дронів у 2024 р., але «найголовнішим у цьому є не зростання кількості, а локалізаці компонентів для безпілотників, котрі на сьогодні вже виготовляються на території України». Йдеться про мотори та плати ініціації, а також в Україні почали складати виробництво камер для FPV-безпілотників, додав міністр.

Тим часом напередодні 2-річчя свого існування, 18 квітня технологічний кластер Brave1 провів випробування малих FPV-бомберів на стійкість до РЕБ, вантажопідйомність і зручність застосування. Більше десятка вітчизняних претендентів стати альтернативними дронами китайських БпАК Mavic. Випробування передбачали подолання дроном дистанцію 10 км під впливом засобів РЕБ, здійснення скиду боєприпасу на ціль та успішне повернення. У тестуванні взяли участь 14 FPV-бомберів розміром від 10 до 18 дюймів. Відомо, що частині з них вдалося успішно виконати завдання. Вісім українських компаній претендують витіснити китайські безпілотники, це дрони Kruk, Yautja, PD10ND, «Роксоляна», «Укроптер», ZOOM, Ptakh-S та «Шмавік».

Сили безпілотних систем у квітні повідомили, що за допомогою БПАК Nemesis за березень було уражено загалом 282 гаубиць і гармат, що становить 17% від всіх уражень артилерійських систем російського окупаційного війська, а саме 1644 одиниці. Це практичне підтвердження безпрецедентної ефективності саме цього типу БпАК, який активізував виконання місій, в тому числі за 20 км від лінії зіткнення вглиб території противника, з червня 2024 р.

Ще одна подія у царині БАК стосується застосування у квітні Силами безпілотних систем дрона-«матку», яка переносила ударні FPV-дрони для ураження цілей у глибині Курської області. Йдеться про розвідувальний безпілотник типу «крило», який переносить два FPV-камікадзе та виступає для них ретранслятором сигналу. Заявлена дальність роботи комплексу становить 60 км. При цьому FPV оснащені бойовою частиною масою 400 гр, чого недостатньо для ефективного ураження броньованих цілей чи укріплень, однак достатньо для цілей типу ЗРК, радарів або неброньованої техніки.

В цей самий час було офіційно повідомлено, що новий БПАК «Ловець шахедів» запускають у серійне виробництво. Не виключено, що йдеться про представлений кількома днями раніше новий дрон як «найуспішніший перехоплювач» російських БпАК «Shahed». За словами розробників, дрон активно використовується для перехоплення російських Shahed і за останні два місяці знищив понад 20 безпілотників цього типу.

Крім того, ОПК України значно локалізував дрони для Deep Strike - на понад 50%. Це може свідчити про значне просування у створенні компонентів для дронів, та як очікується, цей напрямок тільки набуватиме актуальності у майбутньому. При цьому Україна у 22 рази збільшила виробництво Deep Strike дронів (порівняно з 2022 роком).

На початку квітня також було заявлено, що оптоволоконні дрони виготовляють вже 11 українських підприємств.

Розвиток НРК: що нового

Значні події відбувалися і у площині розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) У середині квітня понад 70 НРК пройшли в Україні масштабні випробування. Це так само робота кластеру Brave1, який залучив до співпраці близько 50 виробників НРК. Тестування передбачали вплив засобами РЕБ на змінних частотах. Головні проблеми використання НРК на далеких дистанціях - потреба удосконалення зв’язку та прохідності. Але в цілому виробництво наземних дронів збільшилося в 15 разів порівняно з 2022 роком (тоді існувало три компанії, які пропонували до десятка зразків НРК). Нині понад 40 розробок НРК кодифіковані за стандартами НАТО, а в цілому НРК відіграють все більш важливу роль в сучасних військових операціях, зокрема для розвідки, логістичних перевезень, розмінування – мінування, а також як автономні, дистанційно керовані модулі. При цьому станом на 1 квітня Міноборони уклало 31 контракт на закупівлю НРК на 6 млрд гривень. Це передбачає постачання СОУ у 2025 р. близько 15 тисяч наземних дронів.

У Brave1 вказують, що хоча допуск до експлуатації у війську отримали 50 типів НРК, на фронті стабільно використовується лише 20-30% з них, оскільки більшість технічно не готові до реальних бойових умов або мають вузьку спеціалізацію (на платформі Brave1 зареєстровано 250 моделей НРК). «60% з того, що є на ринку, – це сирий продукт. Виробники часто не розуміють, які саме характеристики повинні мати роботи на фронті», – це думка командира взводу НРК в «Хартії» на псевдо Хеппі. Вона досить чітко відображує стан справ із впровадженням НРК та головні перешкоди.

Новини про системи радіоелектронної боротьби

У квітні з’явилися повідомлення, що ЗСУ знизили ефективність російських авіабомб з комплектами УМПК (КАБ). Йдеться про засоби радіоелектронної боротьби, які впливають на систему управління ворожих КАБів. Це повідомив головнокомандувач ЗСУ О. Сирський.

Тим часом станом на кінець квітня кодифіковано понад 50 засобів РЕБ, повідомила керівниця Brave1 Н. Кушнерська. «Перші вироби, на яких ми зробили фокус, були наземні роботизовані системи. Сьогодні є вже більше 50 кодифікованих розробок, які використовуються на полі бою – це і логістика, й евакуація, і бойові завдання, і мінування-розмінування та інженерні задачі». Серед НРК відзначено турелі «ШаБля», платформи «Рись», поєднання «Шаблі» та «Рисі», бойовий робот «Лють», роботизовану турель D-21-11, роботи-розвідники від DevDroid, логістично-евакуаційну платформу TerMIT, наземний дрон Воля-Е.

Інший напрям, який ми почали розвивати, це український окопний РЕБ. На сьогодні кодифіковано понад 50 засобів РЕБ, серед яких виробники Kvertus, UNVAWE, Rebel Group, mudro.tech, Abakus Tech.

Якщо говорити про дрони та наземні роботи, то близько 90% виробників є учасниками платформи Brave1.