Денис Святокум: Цивільний сектор - запорука існування оборонних компаній у майбутньому

17.07.2026

Сьогодні оборонка складається з понад тисячі підприємств, продукція яких може буде задіяна й у цивільному секторі. Ми поспілкувалися з головою правління Українського кластера подвійних технологій Денисом Святокумом про діяльність кластера, перспективи компаній та партнерство за кордоном.

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal

Пане Денисе, розкажіть про кластер? Які основні цілі ви переслідуєте?
Історія кластера почалася в 2024 році. Наша мета була створення суб'єкту, який би міг об'єднувати компанії, що долучені до сфери безпеки та розвивають оборонні технології, в тому числі й подвійного призначення. Наразі ми працюємо, аби в майбутньому ці компанії змогли відтворити свої компетенції у цивільній сфері. Справа в тому, що після початку повномасштабної війни безліч підприємців почали працювати на обороноздатність нашої держави, з’явилося купа проектів і дуже хочеться, щоб такі компанії не зникли, а переорієнтували свої скіли, мали масовий попит на свій продукт. Більш того, вважаю, що в майбутньому Україна має зайти з цими технологіями і на міжнародний ринок та експортувати не сировину, як це склалося історично, а товари додаткової складності.

Наскільки активно ведеться робота з точки зору кооперації між компаніями всередині кластера?
Наш кластер - це платформа для обміну експертизою, ресурсами, де серед іншого поєднується й навчальна складова. Вже на перехресті різних компетенцій й народжуються нові рішення. Ми об’єднуємо компанії всередині кластера і сприяємо їх комунікації між собою, проводимо онлайн і офлайн зустрічі, запрошуємо різні асоціації для вирішення поставлених задач всередині кластера. Тобто будуємо таку собі екосистему, забезпечуємо бізнес-девелопмент для наших учасників. У нас також є оператор розвитку проектів, що займається інформуванням учасників, ознайомленням компаній, навігацією, налагодженням контактів. Це відбувається за замовчуванням, як частина мембершипу.

А які за вашими спостереженнями технології наразі є найбільш актуальними для розвитку економіки України?
Найперше це роботизовані технології та автономні системи. Вони точно мають бути застосовані у цивільному секторі в майбутньому. Це стосується безпілотників, наземних роботизованих платформ, безекіпажних катерів. Вони стануть в нагоді для логістики, захисту інфраструктурних об'єктів, пожежотушіння, пошуку зниклих у важкодоступних місцях тощо. Більш того, в перспективі роботизація - це те, що має мінімізувати вплив людського фактору на процеси.

Чи залучається до роботи кластера іноземні компанії?
Так, ми постійно проводимо комунікації, консультації, відвідуємо всі можливі виставки, форуми за кордоном. Наразі існує велика зацікавленість іноземних компаній в українському досвіді. Ми в свою чергу намагаємося познайомити міжнародні компанії з українськими для обміну досвідом, крос-інтеграції компетенцій, створити спільні ланцюжки постачання, виробництва, розробки. На сьогодні в нашому кластері є програма для залучення міжнародних учасників. Ба більше, вже є 12 міжнародних учасників, які шукають виробничу кооперацію, компетенції, з якими могли б працювати для створення спільних підприємств, спільних продукцій і так далі. Також у нас є філії в 15 країнах світу, де наші представники через партнерство та амбасадорів представляють інтереси українського сегменту для нарощування спроможностей кооперації.

А держава в розвитку проектів кластера бере участь?
Прямо - не допомагає. Звичайно нас запрошують на різноманітні заходи, тому що все ж таки сфера, в якій ми працюємо, сенситивна. З цієї причини і всі запити проходять через державу. Вона має валідувати, що ми є сталою, активною, верифікованою організацією. Та мені здається, що цього достатньо, але було б перевагою отримати хоча б часткове фінансування адміністративних витрат на команду.

Які досягнення кластера ви могли б виокремити?
На мою думку, це те, що в нас вже біля ста учасників і компанії тільки продовжують долучатися. Деякі з них вже кооперуються, об'єднуються та створюють спільні проекти і продукти. Також важлива наша діяльність з іноземними партнерами, про яку я розповідав раніше. В цьому напрямку у нас вже є угоди і меморандуми про співпрацю з Канадою. Незабаром ми оголосимо про співпрацю і створення спільного дронового кластера з Японією. Також подано декілька грантів на Данію та Швецію, але ми ще не отримали результатів. До того ж кластер дотичний до декількох вже спільних проектів, які були публічно анонсовані, між нашою та іноземною державою.

Наостанок - щоб ви могли порадити підприємствам, які тільки заходять на ринок?
На мою думку, всім виробникам озброєння, які щось створюють для фронту, треба наперед продумати робочу конструкторську документацію. В залежності від виробу подумати, де може бути продукт застосований у цивільній сфері. Це обов’язково треба прописувати. В такому разі буде набагато легче у майбутньому, в тому числі і у міжнародній співпраці.

Денис Святокум: Цивільний сектор - запорука існування оборонних компаній у майбутньому

Автор:Дмитро Бадьорийспеціально для BTRY.ENERGY Journal

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal