“Коли повідомлення викликає у нас надію, страх, злість або виправдання, наш перший інстинкт - відреагувати”. І реакція наша буває вибухова, але в цьому і виявляється задача тих, хто хотів отримати таку реакцію. Гібридна війна в Україні почалася ще до повномасштабної і становила її велику частину, вражаючи багатьох людей без жодного пострілу. Частково виходячи з цієї перестороги, Пентагон цього тижня закликав 30 вітчизняних академічних установ “розпочати негайні та комплексні перевірки їхньої академічної, фінансової та дослідницької співпраці з іноземними організаціями, що викликають занепокоєння”.
В
заяві Пентагону навіть чітко було вказано щодо кого йдеться -
“щодо Комуністичної партії Китаю” і що “Міністерство продовжує розбудовувати надійну дослідницьку екосистему, яка захищає критично важливі наукові відкриття від використання у недобросовісних або ворожих цілях”. Втім, який же агресор скаже заздалегідь, що він агресор?
Щоб протистояти дезінформації агресора, рекомендується робити кілька важливих речей:
- варто ставити питання;
- варто шукати докази;
- а також запитати себе - чи існують інші розумні пояснення?
Тут важливо розуміти, що часом - частіше за все - інформації буває багато і вона отримується суцільним потоком, вимагаючи швидкої реакції. Спеціалісти з психології в такому випадку радять не сумніватися в усьому, а ставитися до інформації вдумливо, витратити час, щоб інформацію обробити. І все ж тримати в голові пункт про “докази”.
Здатність вплинути на читача - рожева мрія маніпуляторів, політиків та всіх не чистих на руку маркетологів-продавців. SOFREP приводить приклад, як була спотворена фраза Папи Римського Лева XIV - ніби емоційна і добре викладена, але не правдива настільки, що формувала у читача негативний відкук. І автор перевірив фразу і знайшов, що вона була переписана саме так, щоб викликати у читача певну реакцію, протилежну істинній.