Дрони (БАК) у переозброєнні іноземних армій

18.06.2025

Іноземні країни вже реагують на зміни, які відбулися на полі бою та на театрі військових дій російсько-української війни під впливом безпілотних авіаційних комплексів у 2022 – 2025 роках – впроваджують системні зміни у свої армії

Автори:

Володимир Горбулін
перший віце-президент
Національної академії наук України
академік

Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дрони (БАК) у переозброєнні іноземних армій

Безпілотні авіаційні комплекси (БПАК) справді перетворилися на центральний тип зброї сучасної війни. Вони здійснюють розвідку, наведення на ціль, корегування вогню (артилерією або ракетами), у вигляді «камікадзе» слугують зброєю високоточного ураження наземних або надводних цілей, а з 2024 р. навіть виконують функцію зенітних ракетних комплексів, здійснюючи перехоплення повітряних цілей.

Варто розглянути, як БпАК російсько-української війни значно вплинули (та продовжують впливати) на ключові рішення іноземних держав щодо модернізації своїх армій. Деякі з цих рішень є кроками на випередження і можуть надати вагомі підказки щодо подальших змін у формах та способах ведення війни.

Найбільш важливі стратегічні рішення у модернізації армій, що пов’язані із розвитком безпілотної авіації, створили передумови для заміщення традиційних механізованих («важких») підрозділів автономними, орієнтованими на автоматизацію та роботизацію, а також на здатність використовувати досягнення у ситуаційній обізнаності і передачі даних для оперативної розвідки й нанесення високоточних уражень.

КОМПЛЕКСНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В АРМІЯХ СВІТУ

Серед найбільш показових кроків в НАТО – оголошене наприкінці травня 2025 року рішення Великої Британії втілити у життя нову доктрину розвитку армії - за формулою «20-40-40». Вона передбачає відхід від важких механізованих сил та перехід до гнучких, орієнтованих на дрони з'єднань. В Британії таке рішення було прийняте на основі досвіду російсько-української війни.

Пропонується перехід до безпілотної, автономної структури, яка на 80% складається з безпілотників. Новими пріоритетами стануть живучість, швидке розгортання і цифрове домінування.

Пропонується наступна структура ЗС:

20% традиційних важких платформ, таких як танки, САУ та БМП;
40% баражуючих боєприпасів і дронів-камікадзе для швидких та цілеспрямованих ударів;
40% дронів багаторазового використання для розвідки, спостереження і високоточних ударів.

Будуть створені нові формування, які об'єднають операторів дронів, аналітиків систем штучного інтелекту і підрозділи радіоелектронної боротьби на рівні роти або навіть взводу. Цікаво, що й у оборонній промисловості будуть зміни, акценти на роботу з невеличкими, інноваційними компаніями, які працюють у галузях штучного інтелекту, створення БАК та розвитку автономних систем.

Напевно, Британія є лідером новацій в Альянсі, принаймні по цей бік Атлантичного океану, бо варто згадати, що США у вересні 2024 року в створили перший взвод БАК у складі піхотного підрозділу. Команда з 21 солдата 101-ї дивізії утворила новий тип підрозділів – взводів летальних безпілотних систем (Lethal Unmanned Systems – LUS). Цей підрозділ входить до складу другої бригади 101-ї повітряно-десантної дивізії. Взвод має на озброєнні коптери Parrot, Skydio і Vesper – це невеликі БПАК малої дальності з часом польоту менше години. З часом підрозділ планується оснастити більшими дронами. Наприклад, такими як C100 від Performance Drone Works. Тоді менші дрони будуть передані розвідувальному підрозділу.

Загалом в рамках глобальної трансформації сухопутних сил США для війни проти Китаю у Вашингтону з’явилися плани різкого скорочення підрозділів ударних вертольотів, тобто Apache, які мають бути замінені дешевими дронами. У зв'язку з цим, очевидно, буде припинено й закупівля нових пілотованих вертольотів. Також будуть скорочені «застарілі формування, включно з бронетанковими та авіаційними підрозділами», а закупівля «надлишкових наземних транспортних засобів» скорочена, як і закупівля БпАК старих типів.

Натомість США створюють тисячі "розумних" дронів (переважно для боротьби з Китаєм) і ще в липні 2023 року оголосили про намір протиставити масовим системам Китаю більш технологічні платформи під управлінням штучного інтелекту. Зокрема, Пентагон збирається розгорнути тисячі автономних військових безпілотників протягом наступних років. Програма з назвою "Реплікатор" передбачає перехід американських військових інновацій до використання невеликих, розумних, дешевих і численних платформ. Вона спирається на асиметричний підхід у подолання основної переваги Китаю – великої кількості людей і техніки, - шляхом запровадження низки передових інноваційних рішень замість гонитви за балансом у кількості підрозділів. При цьому ключовий акцент зроблено саме на інноваційні автономні системи. Вже тоді, у 2023 році, за приклад брали війну в Україні, де дешеві, часто комерційні дрони виявилися незамінними на полі бою для розвідки, наведення та ураження. Серед іншого, розрахунок розробників програми «Реплікатор» у впровадженні невеликих дронів у великих кількостях і за короткі терміни із використанням комерційних інновацій.

Крім того, що ПС США хочуть отримати 2000 безпілотників Valkyrie із ШІ. Вартість програми оцінювали у близько 6 млрд доларів, а вартість кожного дрону – від 3 млн до 25 млн доларів.

Серед показових рішень і запуск в армії США мобільних майстернь для виробництва FPV-дронів просто у польових умовах. У червні 2025 року повідомлялося, що США взяли приклад з України та почали виготовляти FPV-дрони на 3D принтерах прямо в полі для підвищення мобільності піхоти в джунглях – застосування однієї мобільної лабораторії Командування з розробки озброєння (Developmental Command Exportable Lab) для збирання FPV-дронів дозволило запустити понад 100 безпілотників під час навчань у джунглях. Серед іншого, йдеться про адаптацію системи до особливих кліматичних та логістичних умов острівного регіону, а також розширення потреби у модульних БАК.

Напевно, ще одним із найбільш радикальних реформаторів стала Південна Корея, яка десятиліттями знаходиться у зоні небезпеки. У травні 2025 року Сеул оголосив, що замінить F-35B на майбутніх авіаносцях безпілотниками. У квітні 2025 року Південна Корея розпочала розробки морських роботизованих комплексів та створення флоту безпілотників із потужним озброєнням – на тлі скасування програми будівництва свого єдиного авіаносця. Уряд уклав контракт із Hyundai Heavy Industries на розробку концепції Combat USV (бойового морського дрона). Він має виконувати завдання з розвідки та ближнього бою у передових районах замість пілотованих кораблів. Ймовірно, в майбутньому він стане частиною концепції Navy Sea GHOST, яку зараз активно просувають у ВМС - її перспектива полягає у створенні замість авіаносця CVX багатоцільового безпілотного командного корабля, який буде застосовувати великий спектр підводних, літальних та надводних безпілотних засобів. При цьому Південна Корея робить ставку на дрони і відмовляється від дорогих американських гелікоптерів Apache – у 2025 році скасована закупівля 36 додаткових гелікоптерів AH-64E Apache Guardian в рамках угоди на суму 3,5 млрд. Не менш радикальне рішення було прийнято у жовтні 2024 року: Сеул оголосив про відмову від мінометів калібру 60 мм та 81 мм та заміну їх на FPV-дрони – в рамках модернізації армії з урахуванням сучасного досвіду ведення бойових дій, який демонструється на полях війни в Україні.

Ще одна країна, яка на невеликій відстані від війни, поспішає із перетвореннями в армії – йдеться про Тайвань. У травні 2025 року країна почала формувати перші у своїй історії підрозділи, заточені на застосування дронів. Ця ініціатива спирається на досвід морської піхоти, яка вже сформувала аналогічні підрозділи на базі танкових і артилерійських батальйонів. Масове впровадження FPV-дронів до арсеналу Сухопутних військ Тайваню розпочалося влітку 2024 року. Такий крок демонструє зростаючу орієнтацію Тайваню на асиметричну стратегію — зокрема, використання менших, інноваційних і мобільних систем, здатних ефективно протистояти чисельно переважаючим силам Пекіна у випадку вторгнення.

ТЕХНОЛОГІЇ, ВАРТІ УВАГИ

Серед найбільш показових технологічних рішень у світі в галузі створення БПАК, можна виділити наступні – найбільш цікаві технологічні інновації напряму пов’язані із війною в Україні та асиметричними кроками Сил оборони країни.

Європейський ракетний гігант MBDA у червні 2025 року показав свою нову розробку One-Way Effector, яка буде відрізнятися масовістю та відповідатиме на виклики війни високої інтенсивності. MBDA заявив про готовність виробляти 1000 таких засобів далекобійного ураження на місяць, та навіть розглядає можливість залучення одного з французьких автовиробників. Фахівці визначають, що One-Way Effector це – сучасний реактивний БАК, схожий на оновлений Shahed. БпАК з розмахом крила близько 3 метрів та з дальністю польоту 500 км має швидкість близько 400 км/год та бойовою частиною у межах 40 кг. Наведення реалізується за допомогою супутникової навігації, а запуск має здійснюватися з рампи. Розробка One-Way Effector триває в ініціативному порядку з кінця 2024 року, і у самій компанії його назвали компромісним рішенням "між потребою в масі та продуктивності за менших витрат для вирішення завдань, з якими стикаються збройні сили в умовах війни високої інтенсивності". Сам засіб позиціонується, як зброя для виснаження ворога, на основі досвіду російсько-української війни. Варто додати, що українські ракети-дрони мають більш потужні характеристики.

Досить примітним є факт, що схожу технологію США показали у січні 2025 року: реактивний дрон-камікадзе для оснащення піхоти. Американська компанія Cummings Aerospace завершила льотні випробування реактивного безпілотника-камікадзе Hellhound, унікальною особливістю якого є використання турбореактивного двигуна. Окрім забезпечення підвищеної швидкості, при виробництві дрона широко застосовуються технологія 3D-друку.

Взагалі, з жовтня 2024 року США шукає дешеві БАК-камікадзе – Пентагон звернувся до промисловості в пошуках саме недорогих дронів-камікадзе великої дальності, які повинні мати можливість працювати в умовах подавленої системи супутникової навігації та нести корисне навантаження щонайменше 10 кілограмів (в ідеалі понад 25 кг) і мати дальність понад 50 кілометрів (але в ідеалі 300 км).

У березні 2025 року стало відомо про просування згаданого вище американського проєкту «Валькірія»: США прискорили створення армії «великих» дронів. А саме Корпус морської піхоти США розвиває проєкт модернізації тактичного безпілотника MQ-58 Valkyrie, який стане ключовим інструментом підтримки повітряних операцій наступного покоління. Цей високотехнологічний безпілотник призначений підтримувати пілотовані літаки в рамках концепції створення «вірних відомих» (loyal wingman) - потужних ударних БпАК-винищувачів, що складають «компанію» новітнім літакам, зокрема F-35, та здатні виконувати складні бойові завдання. В США кажуть про те, що унікальність «Валькірії» полягає в її надзвичайній функціональності: дрон здатен здійснювати зліт без злітно-посадкової смуги, виконувати розвідку, електронні атаки, придушення протиповітряної оборони та безпосередньо завдавати ударів. Він також має внутрішній відсік для корисного навантаження та може нести озброєння, системи радіоелектронної боротьби й навіть вторинні дрони.

У травні 2025 року розробники відомих в Україні БПАК Switchblade з компанії AeroVironment представили дрон із дальністю польоту понад 400 км. БПАК Red Dragon призначений для виконання односторонніх атак у середовищах з високим рівнем загрози, відсутністю GPS та погіршенням зв'язку. Завдяки розширеному оптичному комплексу він забезпечує підвищену ефективність і гнучкість у різноманітних умовах.

У березні 2025 року у США компанія Raytheon вперше встановила власний реактивний дрон Coyote LE SR на гелікоптер; цей дрон має реактивний двигун та може здійснювати розвідку, спостереження, захоплення цілей, радіоелектронну боротьбу, підтримувати зв’язок та знищувати цілі. БАК Coyote LE SR призначений для боротьби із іншими безпілотниками та зграями дронів – його застосування може здійснюватись з повітря, землі зі стаціонарних і рухомих пускових установок або з моря. Фахівці вказують, що запуск цього БАК з гелікоптера дозволяє проводити розвідку, спостереження та радіоелектронну боротьбу прямо з борту гелікоптера. Характеристики наразі не оголошені, проте у минулій зенітній версії Coyote block 2 з якою Coyote LE SR ймовірно мало має спільного, дальність польоту була понад 10 км та швидкість 600 км/год. Стандартно Coyote має твердопаливний прискорювач та реактивний двигун, який активується після старту. Проте це не стосується Coyote block 1, адже він має електродвигун, а своєю формою більше нагадує Switchblade. Компанія позиціонує серію дронів Coyote як дешевий засіб боротьби з БпАК, проте якщо поглянути на їх ціну, то вони вже здаються не такими й бюджетними. А саме версія Coyote 2C коштує 125 тисяч доларів за одиницю, а розвідувальний варіант буде значно дорожчим через використання дороговартісних систем.

Ще одна цікава новація від США: у жовтні 2024 року компанія Skydweller Aero успішно завершила серію випробувань безпілотного літального апарату Skydweller, оснащеного сонячними панелями. Серія польотів, найбільш тривалі з яких від 16 до 22 години, стали кроком до демонстрації новітніх ідей. А саме, БпАК на сонячних панелях зможе залишатися в повітрі протягом тижнів і навіть місяців використовуючи сонячну енергію.

Неймовірного успіху у розвитку безпілотних технологій досяг Китай. У березні 2024 року у Китаї створили безпілотник, який розділяється у повітрі на кілька мінідронів, створюючи раптовий тактичний удар по противнику. Такий БпАК є проривом у технології ефективного розділення літального апарату в повітрі. При цьому кожен із мінідронів має лише одну лопать, може зависати і рухатися, як звичайний дрон, та мати власну функцію - управління, розвідка, стеження чи атака. Ззовні такий апарат нагадує квадрокоптер споживчого класу виробництва китайської DJI, однак, досягнувши цільового повітряного простору, він може миттєво розділитись на два, три або навіть шість менших дронів, залежно від завдання в бою. Дослідники кажуть, що один солдат може нести кілька таких модулів і за потреби швидко зібрати безпілотник із різними функціями та кількістю дронів для виконання окремого завдання. Розробники стверджують, що їхня розробка дозволить змінити ситуацію на полі бою, зокрема, коли рій безпілотників з’являється на екранах радарів противника, його ППО розподіляє ресурси та засоби боротьби з дронами залежно від кількості останніх. Проте, якщо рій дронів раптово збільшиться в розмірах, система ППО буде дезорієнтована і втратить здатність швидко реагувати. Крім того, це матиме потужний психологічний вплив на військових противника й перешкодить їм ефективно протидіяти атаці.

У серпні 2024 року китайська Skywalker представила FPV-дрони, які керуються “на прив’язі” за допомогою оптоволоконного кабелю - БАК здатні летіти на оптоволокні на 20 кілометрів. В залежності від вимоги щодо дальності польоту для дрону китайці розробили також котушки з кабелем довжиною 1,5 і 10 км. Варто зазначити, що тут вони випередили у темпах та якості розробок як Україну, так і РФ.

З літа 2024 року китайський ринок БАК переживає бурхливе зростання: за даними Управління цивільної авіації КНР, кількість компаній-виробників дронів, перевищила 14 000, а кількість людей з ліцензіями оператора дронів досягла 225 000.

А от вже у травні 2025 року Китай розв’язав питання запуску свого першого материнського корабля-носія дронів. Безпілотний літальний апарат Jiutian SS матиме максимальну злітну вагу 15 тонн та розмах крил 25 метрів. Зазначається, що його крейсерська висота польоту становитиме 15 км, а дальність польоту - 7000 км. При цьому він нестиме понад 100 FPV-дронів для ройових атак, координованих штучним інтелектом.

У квітні 2025 року у Туреччині продемонстрували проривне рішення: відбулось успішне бойове випробування безпілотника Bayraktar TB3 з використанням надзвукової ракети. Йдеться про використання на БПАК Bayraktar TB3 надзвукової ракети IHA-122 – вперше в історії безпілотник, запущений з платформи з короткою злітно-посадковою смугою, завдав точного удару по далекій морській цілі в координації з іншим повітряно-десантним безпілотником. Деякі фахівці заявили про початок нової ери інтегрованої безпілотної війни. Бо на відміну від звичайних ударів безпілотників, які покладаються на один БпАК для спостереження та взаємодії, цей тест ілюструє децентралізовану операційну модель, коли декілька безпілотних засобів можуть розділяти тактичні ролі в режимі реального часу. Це випробування продемонструвало бойову взаємодію двох безпілотників, коли один здійснює наведення, а інший - удар.

Туреччина посідає особливе місце у сфері розробок і використання БАК, оскільки ця країна НАТО і до «великої війни» в Україні мала великий спектр розробок.

Між іншим в Європі стурбовані залежністю не тільки від зброї США, але й Китаю. Тому взяли курс на її подолання, зокрема шляхом стрімкого розширення виробництв комплектуючих своїх безпілотників. Так, у травні 2025 року у німецькій компанії Donaustahl розпочалося масове виробництво авіаконтролерів для FPV-дронів, обсяги якого вже сягнули шестизначних показників. «Аутсорсинг у Китай завершено», - наголосили в компанії. Це важлива тенденція свідчить, що досягнення автономності озброєнь та й самих армій має спиратися на певну автономність ОПК. Такі датчики-гіроскопи у контролері гарантують точне відстеження руху, що покращує керованість дрону та мінімізує затримки у реакції на команди оператора. Електронний регулятор швидкості призначений для керування обертами електродвигуна, що використовується в радіокерованих моделях із електричною силовою установкою та в електротранспорті. Цей регулятор дає змогу плавно змінювати потужність, що подається на двигун, забезпечуючи точне й стабільне керування.

ВИСНОВКИ

Події в арміях та ОПК низки провідних країн світу свідчать про доволі потужні впливи війни в Україні на їх розвиток, а також на розвиток самих технологій. Найбільші зусилля у трансформації армій спрямовані на забезпечення автономності, обізнаності, оперативному використанні даних розвідки та високоточних засобів ураження. Найбільш потужні технологічні рішення спрямовані на використання нових матеріалів, вибухових речовин, створення умов для отримання масових виробництв дешевої, але достатньо технологічної зброї. Упродовж 2022 – 2025 років з’явилася низка принципово нових рішень у розвитку армій та безпілотних технологій – це докорінно змінило характер ведення війни та й безпосередньо тактику бойових дій.

Можна спостерігати досить цікаву особливість: Україна впевнено випереджає світ за деякими напрямками, наприклад, у створенні ракето-дронів (про це свідчать характеристики), однак програє у використанні в БпАК високотехнологічних компонентів. В разі розширення ВТС можливе взаємне насичення інноваційними рішеннями, коли дешеве й масове озброєння України отримає потужне підсилення саме компонентами – з навігації, зв’язку, наведення, стабілізації апаратів та іншими.

Варто звернути увагу, що західні партнери України говорять про дефіцит інформації щодо оцінок ефективності на полі бою конкретних зразків зброї західного виробництва та виступають за скорочення часу на отримання такої інформації. Вбачається важливим збільшення оперативних контактів та взаємних обмінів з країнами ЄС і НАТО, коли партнери отримують системну інформацію про ефективність українських озброєнь на полі бою та про напрямки спільного удосконалення, а Україна користується за запитом окремим спектром технологій, що зробить зброю більш ефективною.