Розвиток безпілотних систем продовжує відбуватися і в глибину, і в ширину, і в цьому розвиткові, як стверджує один з головних дослідників надводних та підводних систем Гі Ай Саттон,
лідером є Китай.
Окрім дронів, що літають, з'явилися дрони-матки, які несуть інші літаючі дрони (наприклад, минулого тижня
BTRY.ENERGY Journal писав про іспанську
безпілотну платформу Drizzle IN, здатну нести на собі чотири дрони-перехоплювачі. А є важкі дрони-гексакоптери, які можуть десантувати наземні роботизовані комплекси в тил ворога (як
сьогодні писав BTRY.ENERGY Journal про Третій АК).
Так само розвиваються і безпілотні надводні апарати - з'явилися матки, що перевозять літаючі дрони, таким чином перетворюючись на мобільні морські бази для інших безпілотних систем, як у випадку з
українською MAGURA MV11.
Але крім цього є ще безекіпажні підводні апарати (Uncrewed Underwater Vehicles, UUV), які розвинулися в надвеликі безекіпажні підводні апарати (extra-extra large uncrewed underwater vehicles, XXLUUV), здатні нести інші великі підводні апарати. І побудова китайським ВМС такого корабля, вважає Гі Ай Саттона, є не тільки “розвитком китайських військових спроможностей, а й випередженням решту світу … за обсягами суднобудування… і за темпами військово-морських інновацій та масштабом своїх амбіцій”.
Новий корабель, судячи із співвідношення розмірів, може транспортувати від 2 до 4 XXLUUV від 20 до 45 м кожний, а сухий ангар корабля має розміри приблизно 95×17 м.
Саттон конкретизує: “Докова частина розташована в кормі, подібно до десантного корабля-дока (LPD), але, на відміну від нього, не має суцільного днища. Замість цього тут встановлена платформа-люлька, яку можна піднімати з води та опускати у воду за допомогою 12 вертикальних домкратних опор”.
Попри те, що загалом кораблі-носії підводних човнів вже давно існують, і Саттон згадує приклади з Бразилії, Франції, Південної Кореї й Пакистану, саме такий корабель є надзвичайним і не має аналогів. Технологічно - це новий крок.