Виготовлення компонентів зброї як фактор «дорослості» ОПК

08.04.2026

Виготовлення компонентів до ключових типів зброї власними силами стає найважливішою складовою забезпечення незалежності вітчизняних виробництв.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Виготовлення компонентів зброї як фактор «дорослості» ОПК

Під час широкомасштабного вторгнення РФ були часи, коли на одному заводі у Китаї виготовляли запчастини для двох армій – української та російської. Українські виробники й досі стикаються з дефіцитом компонентів, тому одним з ключових маркерів перетворення України на потужного гравця у сфері передових технологій є перехід на власну компонентну базу. Ключовий момент – подолати критичну залежність при виробництві своїх ракет, безпілотних систем та боєприпасів.

Тернистий шлях до компонентів зброї власного виробництва

Держава зацікавилася підтримкою розвитку компонентів до зброї у 2025 році: на початку квітня Мінекономіки запустило грантову програму у розмірі 1 млрд гривень для підтримки виробництва компонентів озброєння та військової техніки. Вже у квітні 2025 року в Україні було понад 100 виробників компонентів для озброєнь, зокрема безпілотників. Вони виготовляли польотні контролери, двигуни, рами, плати ініціації, пульти, CRPA-антени та інші. З’явилися двигуни для БпЛА, повністю виготовлені в Україні. Та також дрони, які на 100% складаються з українських компонентів.

А от наприкінці грудня 2025 року в Україні працювало вже понад 200 виробників компонентів до БАК, хоч цього все ще недостатньо для повного подолання залежності від Китаю. В Україні розгорнули виробництва контролерів, камер, акумуляторів, двигунів, антен, щоглів, навігації, пропелерів, систем скиду, зв’язку, рами для БпЛА, а в онлайн-маркеті Brave1 Market було представлено понад 800 типів компонентів.

З одного боку, в компанії Vyriy drone вже у грудні 2024 року зібрали перший повністю український FPV-дрон. Наголосивши, що повна локалізація стала можливою завдяки власному виробництву моторів, передавачів відеосигналу та камер для дронів (Коптер Vyriy drone отримав мотори виробництва компанії Motor-G, відеопередавач від December1 і тепловізійну камеру "Курбас-256" від Odd Systems). Але, з іншого боку, мотори були розроблені й виготовлені в Україні, але основним китайським елементом у них лишалися неодимові магніти, світова монополія на виробництво яких належить Китаю. Не виробляли тоді в Україні й матриці, необхідні для створення тепловізійних камер. До того ж, в Україні складно знайти підшипники для двигунів. Тоді виробники були вимушені обирати підшипники між китайськими, японськими чи швейцарськими.

І все ж, у 2024 році початок було покладено.

Наполегливість, яка народжує результати

Ідеї швидко підхопили потужні гравці ринку. Бо “продавити” проблему здатні саме ключові приватні виробники.

У лютому 2026 року виробник дронів SkyFall вийшов на темпи виробництва своїх дронів Vampire у 100 тисяч одиниць на рік. А однією з вагомих складових цього процесу стало опанування виробництва компонентів та рішення до кінця поточного року зробити БАК повністю українським у плані компонентної бази. У SkyFall вирішують передусім налагодження масового виробництва власної камери, у лютому вже був прототип.

Деякі гравці узялися за опанування окремих, найбільш вагомих компетенцій. В березні 2026 року українська компанія Motor-G офіційно презентувала спеціалізований електродвигун VANDAL для швидкісних дронів-перехоплювачів вагою 3-5 кг.

У середині березня також стало відомо, що Пентагон закупить для армії США українські дрони F10 від компанії F-Drones. А один із ключових критеріїв, названий перевагою, у високому рівні локалізації виробництва компонентів, над чим компанія працювала протягом останніх двох років. Той факт, що 2024 року компанія локалізувала виробництво карбонових рам і антен, а потім почала самостійно випускати польотні контролери, регулятори швидкості, радіомодеми та системи відеопередачі, мав вирішальне значення.

У ракетній галузі особливо необхідно бути максимально незалежними, бо після війни партнери можуть Україну розглядати більше як конкурента. Приватний сектор випереджає тут державні підприємства. Скажімо, компанія Fire Point вже анонсувала перехід на власний двигун, зокрема у ракеті “Фламінго”. Цей приватний виробник також оголосив, що для нової балістичної ракети FP-7, що є вітчизняною копією ракети ЗРК С-300, самотужки створено найбільш складні елементи балістики: двигун, тверде ракетне паливо до нього, сервоприводи для керування в автоматичному режимі аеродинамічними рулями ракети, а також сопло і польотний контролер.

Почали активно залучатися й механізми ВТС. Так сьогодні btry.energy повідомило, що українська компанія “Генерал Черешня” та хорватський виробник БпЛА ORQA заявили про початок спільного виробництва компонентів для безпілотників в Україні. Партнери в межах програми Build in Ukraine зведуть підземний завод - першочергово в Україні локалізують виробництво польотних стеків та засобів зв’язку, а згодом планують перейти на виготовлення всіх типів компонентів для БАК.

Тож, нині ситуація на рівні злому, і чим швидше це відбудеться, тим більше шансів у України стати одним зі світових лідерів у сегменті безпілотної техніки. А може й ракет.

Автор: Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Виготовлення компонентів зброї як фактор «дорослості» ОПК

Автор:Центр досліджень армії,конверсії та роззброєння

Тернистий шлях до компонентів зброї власного виробництва

Наполегливість, яка народжує результати

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння