Анатолій Пінчук: Американців дуже цікавить досвід нашої війни

10.07.2026

На тлі підготовки законодавчих рішень США щодо України, зокрема й дозволу Трампа самостійно виробляти ракети для Patriot, BTRY.ENERGY Journal детально розпитав голову правління Міжнародного фонду оборони України Анатолія Пінчука про перспективи американо-українських відносин.

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal

Нещодавно ви відвідали Future Forces Capabilities conference & exhibition - захід, який організувала Національна асоціація оборонної промисловості США. Як можна оцінити цю подію в контексті України?
В Лас-Вегасі вперше за таких конференцій відбувався потужний український трек. Американців дуже цікавить досвід російсько-української війни як в контексті розвитку та застосування озброєння, так і в контексті фідбеків щодо експлуатації озброєння, яке вироблене американськими компаніями.

У заході взяло участь чимало українських представників. В залежності від тематики панелі виступали підприємці, представники ОПК, а також військові. В тому числі з онлайн виступом до заходу доєднався директор оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк. Загалом захід показав, що з боку американської сторони є інтерес до співпраці як з вітчизняною промисловістю, так і з військовими.

А які напрацювання вже існують, аби посилити таку співпрацю між США та Україною, зокрема обмін технологіями?
Раніше на симпозіумі AUSA з формування візії Армії майбутнього (Global Forces), також багато говорилось щодо вивчення та аналізу досвіду та тенденцій розвитку російсько-української війни. Й було видно, що американські військові зацікавлені у встановленні горизонтальних, прямих зв’язків з нашими військовими. Більш того, під час розмов була підтримана ідея створення американо-української оборонної інноваційної платформи. Ця ідея народилась під час передостанньої Конференції (Future Forces Capabilities conference & exhibition, Національної асоціації оборонної промисловості США), яка була восени минулого року. Потім 28 січня цього року був проведений US-UKRAINIAN Defense Technology Round Table, за участі американських та українських компаній – виробників озброєнь, який підтримав необхідність створення такої Платформи. Фактично це має бути Платформа зі спільного пошуку нових ефективних технологічних інноваційних рішень, спрямованих на нейтралізацію наявних та майбутніх технологічних загроз. Якийсь час зайняли консультації з приводу організаційно-правових і процедурних питань, але зараз все погоджено і процес створення цієї Платформи розпочався. Думаю, що восени вона вже почне реально працювати.

Нещодавно інформувалося, що в Сенаті зареєстрований законопроект щодо створення американко-української робочої групи зі стратегічних оборонних інновацій. Як би ви могли це прокоментувати?
Фактично йдеться про стратегічну надбудову у вигляді робочої групи. З американської сторони її має очолити відповідний заступник міністра оборони, а з українського запропоновано, аби участь брали представники МОУ, ЗСУ, а також Brave1. На неї буде покладено розробку угод про оборонну торгівлю між США та Україною, врегулювання процесів передачі технологій, включаючи створення протоколів взаємного обміну даними, а також захист системи спільної інтелектуальної власності і захист прав всіх учасників інтелектуальної власності. Група має сприяти спільній розробці та спільному виробництву оборонних інновацій і очікується, що це розширить розвиток військово-технічного співробітництва між державами.

Це може наблизити нас й до створення спільних підприємств?
Якщо ми кажемо про спільні підприємства в Україні, то для цього немає жодних юридичних проблем, але бажаючих створювати такі виробництва тут з урахуванням безпекових складових не дуже багато. Створювати підприємства за межами України бажаючих на порядок більше, але виникає питання саме експорту технології, якщо йдеться про підприємства, де основою для виробництва є саме українські розробки. До речі, за даними із моїх джерел, американці схиляються саме до проектів локалізації проектів саме в Східній Європі, а не в Україні. Загалом в питанні спільних підприємств необхідно чітко визначити політику їх реалізації.

Повертаючись до США – вже є наявний приклад дуже ефективної участі афілійованих українських та американських компаній в програмі Drone Dominance, яка створена Пентагоном, щоб наситити армію США ефективними дронами. Пройшов перший конкурс в рамках цієї програми, в якому взяли участь понад 70 компаній, з яких 7 афілійованих з українськими. В другий тур відібрали 24, з яких 5 “українських”. Переможців обрали 11, з яких 2 “українські”. Зараз відбувається другий конкурс в рамках цієї програми. Якщо говорити про американські ліцензії, про які постійно піднімає питання військово-політичне керівництво країни, то звичайно Україні в першу чергу було б вигідно отримати таку можливість, аби виробляти ракети.

До речі, стосовно ракет. Нещодавно стало відомо, що Штати можуть надати Україні право самостійно виробляти ракети до систем Patriot. Як би ви могли це прокоментувати?

Це показове рішення, яке може стати доленосним для України, якщо втілиться у життя. Сьогодні в світі утворився певний дефіцит систем протиповітряної оборони, як протибалістичних ракет, так й звичайних. Наприклад, США на найближчі 6 років законтрактували 55 тисяч комплектів ракет APKWS II, які досить ефективні проти безпілотників. Загалом ракета виробляється в обсязі 20 тис. екземплярів на рік. На решту споживачів фактично залишається половина річного запасу. Така ж ситуація з чергами на зенітно-ракетні комплекси та ракет до них. Тобто питання перемовин обумовлені навіть не купівлею ракет, а їх дефіцитом у світі загалом, в тому числі й через те, що велика кількість ракет-перехоплювачів була використана партнерами під час бойових дій на Близькому Сході. Тож, на мою думку, виробництво ракет до систем Patriot може стати чудовим рішення для захисту неба проти російської балістики, щоправда на реалізацію такого проекту знадобиться певний час.

Анатолій Пінчук: Американців дуже цікавить досвід нашої війни

Автор:Дмитро Бадьорийспеціально для BTRY.ENERGY Journal

Автор:
Дмитро Бадьорий
спеціально для BTRY.ENERGY Journal