БАК, НРК, РЕБ: огляд геймченджерів війни

11.03.2026

Бойовий досвід України із застосування різних типів безпілотників усе більше стає орієнтиром для армій світу та впливає на впровадження нових підходів до ведення сучасної війни

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

БАК, НРК, РЕБ: огляд геймченджерів війни

ДОСВІД ВІЙНИ СТАЄ «ДОДАНОЮ ВАРТІСТЮ»

Війна в Україні фактично перетворилася на полігон новітніх технологій та тактик, а український бойовий досвід став напрочуд важливим для інших держав. Більше того, війна показала, що відносно дешеві технології можуть змінювати баланс сил. Один із напрямків, який наша держава чи не найпершою почала освоювати, стала так звана “мала ППО”, де дрони-перехоплювачі займають ключову роль. Наразі, коли питання захисту повітряного простору для держав Близького Сходу набуло пріоритетності, світова спільнота активно почала підіймати тему залучення українських експертів для збиття іранських безпілотників. На початку березня глава британського уряду Кір Стармер повідомив про наміри Лондона залучити українців для посилення протиповітряної оборони країн Перської затоки. Планується, що експерти з України допомагатимуть партнерам. Згодом це підтвердив і президент України В. Зеленський, заявивши, що незабаром перша українська експертна група відправиться для оцінки ситуації і подальшої допомоги.

Загалом відомо, що Тегеран накопичив десятки тисяч безпілотників типу Shahed, тому держави регіону шукають нові засоби протидії таким атакам. Саме через це увагу привернули вітчизняні дрони-перехоплювачі, адже вони здатні збивати безпілотники значно дешевше за традиційні системи ППО.

«Що стосується зброї: ми самі перебуваємо у війні. І я сказав абсолютно відверто: у нас є дефіцит того, що є в них. У них є ракети для Patriot, але ними сотні або тисячі «шахедів» вони не зіб’ють, це дороговартісно. Для людей нічого не шкода, зрозуміло, але в них просто немає стільки ракет. Тому їм потрібні дрони-перехоплювачі, які є в нас. А в нас є дефіцит ракет РАС-2, РАС-3. Тому, якщо говорити про обмін технологіями, обмін зброєю, я думаю, наша країна буде відкрита для цього», — коментував ситуацію В. Зеленський.

Західні медіа на початку березня почали відверто говорити про те, що українські технології перехоплення дронів є найкращими у світі, а представники Пентагону терміново вирушили до Києва задля вивчення вітчизняних перехоплювачів, зокрема P1-Sun від компанії SkyFall. Країни Перської затоки, у свою чергу, заявили про готовність розміщувати велетенські замовлення.

Згодом очільник вітчизняної компанії TAF Industries, яка спеціалізується на виробництві дронів-перехоплювачів, повідомив, що ОАЕ, Катар і Кувейт зацікавилися українськими розробками. Відомо, що ОАЕ запросили 5 тисяч дронів, Катар 2 тисячі, тоді як Кувейт також висловив зацікавленість у придбанні таких систем.

«Вони хочуть зрозуміти, як інтегрувати наші дрони у всю систему оборони. Зараз кожна країна розуміє, що їй потрібні системи перехоплення, адже недостатньо мати лише щось на кшталт Patriot», — розповів Яковенко.

За його словами, підготовка операторів залишається головною проблемою для країн, які прагнуть швидко розгорнути системи перехоплення, адже навчання військових керуванню такими дронами займає кілька місяців.

Насправді, в Україні вже десятки типів дронів, і в 2025 році Міноборони вдалося до цікавого рішення: запропонувало потужним підприємствам ОПК опанувати виробництво перехоплювачів. Скажімо, за виробництво найновішого українського дрона-перехоплювача Octopus, що був розроблений у Збройних Силах України та оснащений системою керування на основі штучного інтелекту, узялося львівське підприємство, яке ніколи до того не виробляло такої продукції (однак постачало свою продукцію у 81 країну світу).

9 березня стало відомо, що Україна вже відправила команду експертів та дрони-перехоплювачі на Близький Схід. Президент Володимир Зеленський повідомив, що експерти вирушили наступного дня після прохання США про допомогу.

НОВИНКИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ БАК

Україна продовжує системно розвивати напрямок безпілотних авіаційних комплексів (БАК). Досвід протистояння з РФ змусив українських розробників, військових та приватні компанії швидко адаптуватися до нових викликів і постійно вдосконалювати безпілотні рішення. Так, наприклад, на початку березня стало відомо, що в Україні розробили двофюзеляжний дрон BLITZ-2. Він призначений для виконання широкого спектра завдань - як для розвідувальних, так і для ударних місій. Безпілотник здатен розвивати швидкість до 160 км/год. BLITZ-2 може застосовуватися з непідготовлених майданчиків, зокрема одну з його версій оснащено спеціальним лижним шасі. В компанії-розробник Global Mark наголошують, що ключовою особливістю BLITZ-2 є двофюзеляжна конструкція. Така схема забезпечує низку переваг: підвищену стійкість у польоті, кращий розподіл навантаження між елементами планера, можливість розміщення габаритного або модульного корисного навантаження між фюзеляжами, а також покращену аеродинамічну ефективність.

Ще одна вітчизняна компанія Vyriy розпочне дрібносерійне виробництво дрона-матки Veresen у квітні цього року. Двомоторний безпілотний літак розроблений компанією у партнерстві з фахівцями 20-ї бригади «К-2» та названий на честь його командира Кирила Вереса. Як повідомив директор компанії Олексій Бабенко під час стріму на «Мілітарному», дрон-носій може нести два коптери з корисним навантаженням до 1,5 кілограма кожен. «Він за розмірами схожий на Sokil, тільки двомоторний. У нього під крилами дві «FPV-шки», і він трохи габаритніший», — додав Бабенко.

Крім цього, О. Бабенко також заявив, що ще один дрон виробництва компанії кодифікували та запустили у серійне виробництво. Йдеться про розвідувальний безпілотник Sokil. Зазначається, що він вже поставлений у певну кількість підрозділів, а екіпажі проходять навчання. Ба більше, компанія планує модернізувати Sokil, встановивши на нього систему «Ухилянт», щоб дрон міг маневрувати у разі виявлення ворожого перехоплювача.

Також компанія працює над створенням українського аналога розвідувального дрона DJI Mavic, який називатиметься "Славік". Інформується, що зараз цей БпЛА вже літає, може знімати відео, а зі складових має пульт, як у DJI Matrice 4, програмне забезпечення, як у DJI Mavic, та стабілізацію камери.

"Він уже сам зависає, зумиться… у принципі, всі функції є, і він уже має гарний вигляд", — розповів Бабенко, додаючи, що вже скоро можуть початися бойові випробування, після яких відбудеться його презентація та запуск у серійне виробництво.

До того ж, в Україні прийняли на озброєння оптоволоконний квадрокоптер "Пташка", що може вражати ворожі цілі на відстані 50 км. Відомо, що дрон виготовляється в Україні та вже активно застосовується Силами оборони. За інформацією від МОУ, дрон “Пташка” створений для роботи в умовах інтенсивних бойових дій. Він має посилену композитну раму, високопродуктивні електричні двигуни, тягові гвинти і розділений акумуляторний блок для стабільної роботи.

Що стосується світового ринку озброєнь, то на початку березня з’явилася інформація про те, що чеська компанія Primoco планує завершити випробування безпілотника One 150 з мініатюрними ракетами «повітря — повітря» вже цього року. Безпілотники планують оснастити керованими ракетами розробки компанії Rheinmetall, які зокрема можна застосовувати проти наземних цілей. За планом, One 150 нестиме дві керовані ракети загальною масою близько 15 кілограмів. Окрім озброєння, дрон обладнають електронними системами для виявлення та наведення на ворожі цілі.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ НРК

Наземні роботизовані комплекси стають важливим інструментом сучасного війська, адже дозволяють виконувати найнебезпечніші завдання без прямої участі особового складу. Вони можуть закривати завдання розвідки, логістики, евакуації поранених та підтримку підрозділів на передовій, зменшуючи ризики для людей.

Нещодавно стало відомо, що українська компанія Tencore розробила мінувальний модуль для свого наземного дрона TerMIT 2.0., який вже адаптовано під протитанкові міни. На НРК можна встановити два мінувальні модулі, кожен з яких розрахований на 10 протитанкових мін.

«Перевага такого розміщення полягає в тому, що можна мінувати ділянку з будь-яким кроком — від одного метра до довільної дистанції під час створення мінного загородження», — розповіли в компанії.

Як відомо, серійний наземний дрон TerMIT 2.0 має запас ходу до 40 км, а його вантажопідйомність становить до 400 кг. Маса дрона без бронезахисту — 570 кг, із бронезахистом — 640 кг. Апарат оснащений тепловізійною камерою та маскувальною накидкою для зменшення теплової сигнатури й підвищення малопомітності вночі. Для керування використовується система Starlink.

Слідом за новинками у напрямку БАК, вищезгадана вітчизняна компанія Vyriy кодифікувала наземний роботизований комплекс «Джанкой». Наземний роботизований комплекс «Джанкой» призначений для логістичних і допоміжних місій. Він може перевозити вантажі вагою до 500 кілограмів, буксирувати пошкоджену техніку масою до 2,5 тонни та рухатися зі швидкістю до 15 км/год. Запас ходу комплексу становить до 42 кілометрів.

Зв’язок з комплексом забезпечується через термінал Starlink з можливістю автоматичного перемикання на резервні канали. Гусеничне шасі має функцію самоочищення, що підвищує прохідність у складній місцевості.

РОЗВИТОК ЗАСОБІВ РЕБ

У сучасній війні електромагнітний спектр фактично перетворився на окремий простір протистояння. Саме через нього проходить управління підрозділами, передача розвідувальних даних і координація техніки на полі бою. Тому засоби радіоелектронної боротьби дозволяють не просто протидіяти окремим системам противника, а впливати на його здатність отримувати інформацію, орієнтуватися в обстановці та швидко реагувати на зміну ситуації. Крім того, РЕБ дедалі частіше використовується як інструмент асиметричної переваги. У багатьох випадках вплив на канали зв’язку або навігації може звести нанівець ефективність технічно складних систем, не вдаючись до їх фізичного знищення. На сьогоднішній день розвиток і масове застосування таких засобів сьогодні розглядається як один із ключових факторів, що визначає стійкість підрозділів та ефективність їхніх дій на сучасному полі бою.

Серед прикладів розвитку можна згадати українського виробника Contra-drone, який оголосив про випуск нового покоління засобів радіоелектронної розвідки — портативного детектора SENSE-4. Це чотиридіапазонний пристрій, призначений для виявлення аналогових відеосигналів безпілотників у розширеному діапазоні до 8.2 ГГц. На сьогодні це перший у світі компактний прилад із такими частотними характеристиками, що дозволяє фіксувати нестандартні канали зв’язку. Розробка пристрою стала відповіддю на зміну тактики використання ворожих дронів, які почали переходити на частоти понад 6.5 ГГц. SENSE-4 замінює попередню модель SENSE-3, яка була випущена тиражем понад 4000 одиниць. Нова версія отримала оновлену апаратну базу та розширену сітку сканування, що забезпечує стабільний відеомоніторинг у тактичному радіусі в умовах інтенсивного радіоелектронного протистояння. Однією з ключових особливостей детектора є функція автоматичної деінверсії відео. Сучасні засоби маскування сигналу часто використовують інверсію, щоб замість зображення оператор бачив шум, проте SENSE-4 розпізнає та вирівнює таку картинку за 1.5 секунди. Чотиридіапазонний аналіз дозволяє пристрою паралельно сканувати основні частоти, значно підвищуючи швидкість реакції на появу загрози. Діапазони сканування пристрою охоплюють смуги 1000–1900 МГц, 2800–4400 МГц, а також 4800–6060 МГц та 6000–8200 МГц.