БАК, НРК та РЕБ: огляд технологій, здатних адаптуватися до реалій війни

10.11.2025

Україна стала полігоном для розвитку роботизованих технологій та продовжує привертати увагу західних інвесторів, проте має намір вибороти суб’єктність власного MilTech.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

БАК, НРК та РЕБ: огляд технологій, здатних адаптуватися до реалій війни

Безпілотні системи або роботизована техніка в широкому сенсі, зокрема й наземна вже по праву може називатися невід’ємним елементом озброєння сучасного театру воєнних дій. Визначальними факторами використання таких технологій є гнучкість та безпечність для особового складу, що обумовлює успіх операцій. Окрім того, ці вироби більш адаптивні, а їх функціонал можна “підігнати” під потреби війська з урахуванням новинок опонента. Це надає Україні змогу не тільки гідно давати відсіч загарбнику, а й привертати до себе увагу іноземних країн та їх компаній, які хочуть увібрати український досвід, тим самим вивести на гідний рівень свої вироби.

ВІТЧИЗНЯНІ НАПРАЦЮВАННЯ У СФЕРІ БЕЗПІЛОТНИКІВ

Провідні експерти подейкують, що Україна перетворюється на центр інвестицій у сфері військових технологій. Це в свою чергу допомагає українським компаніям перейти від «гаражного виробництва» до професійного рівня і добре себе проявляти на полі бою. Одним із нещодавніх прикладів є дрон-перехоплювач від французької компанії Alta Ares, зроблений на основі українських технологій. Під час випробувань у Франції він став єдиним апаратом, якому вдалося успішно перехопити безпілотник у розпал шторму.

Показово, що українські фахівці беруть активну участь у випробуваннях, надаючи експертні оцінки, щоб переконатися, що рішення відповідає реальним потребам сучасного поля бою.

«Це рішення розробляється компаніями з країн-членів НАТО спільно з інноваційним оборонним сектором України за підтримки експертів Міністерства оборони та Збройних Сил України», — повідомили в НАТО. Характерним залишається і той факт, що випробування не планувалося проводити в погану погоду, але дрон все ж таки впорався із місією перехоплення.

Якщо продовжувати тему гнучкості та адаптивності технологій, то варто згадати славнозвісний DJI Mavic, а точніше те, що компанія припинила продаж своєї продукції в Україну. Зіштовхнувшись із попитом на такий тип дронів, українські виробники все ж таки змогли викрутитися із ситуації і створили такі дрони як Ukropter, Yautja, Shmavik,а також Zoom. Ці дрони більші, виграють по дальності польоту, стійкіші до радіоперешкод і хоч дорожчі, але більш найдійні в експлуатації. До прикладу, дрон Zoom виконує близько 300 місій проти приблизно 60 у DJI Mavic. Ба більше, компанія-виробник Frontline переконує, що лише 15% компонентів цих дронів походять з Китаю, і ця частка поступово скорочується завдяки розгортанню виробництва в Україні. Також в дроні-розвіднику реалізована найбільш запитувана функція від пілотів БПЛА — утримання власної позиції без GPS.

Це вкотре демонструє, що фахівці в тісній кооперації з військовими, які окреслюють задачі відповідно до потреб, здатні використовувати сучасні технології доволі гнучко і створювати нові рішення для протидії окупантам.

Також нещодавно стало відомо, що в Україні налагодили масове виробництво дронів-перехоплювачів STING та навіть створили навчальний центр для підготовки їхніх операторів. У команді «Дикі шершні», яка розробила дрон, повідомили, що в проєкт інвестували «сотні тисяч доларів». За чотири місяці серійного виробництва захисники України збили дроном STING понад тисячу БПЛА типів «Шахед» та «Гербер». «Майже половину з них було збито в жовтні», — зазначили розробники.

БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ БАК

Досить успішно проявляють себе дрони не тільки захищаючи українські землі, а й превентивно - завдаючи ударів на території РФ. Нещодавно стало відомо, що одна з українських технологій, а саме Deep Strike дрони “Бобер” зуміли знищити балістичну ракету комплексу «Орешник». Операцію спільно провели службовці ГУР МО, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки. Тоді полігон «Капустин Яр» атакували понад 20 ударних безпілотників, які пофарбували у чорний колір. Операція проводилася у повній секретності.

В свою чергу, Сили безпілотних систем повідомили про результативні атаки по енергетичній інфраструктурі противника вітчизняними дронами-камікадзе FP-1, які, ймовірно, отримали можливість передавати зображення з бортових оптичних станцій. Після атак значна частина окупованої Луганщини залишилася без електроенергії. Зі свого боку 2 листопада Служба безпеки України повідомила про успішне застосовування українських дронів-камікадзе FP-2 для серії ударів по ворожих складах і базах на тимчасово окупованих територіях. Крім того, пізніше з’явилося повідомлення, що українські дрони вивели з ладу ключовий російський НПЗ. Відомо що волгоградський нафтопереробний завод "Лукойлу" припинив роботу після нічного нальоту українських БПЛА. Пошкоджено щонайменше 20% потужностей НПЗ. Окрім цього, Сили оборони ввечері 5 листопада підірвали базу російських ударних БПЛА "Шахед" на території аеропорту в окупованому Донецьку, на аеродромі на момент удару перебувало до 1000 дронів і понад 1500 БЧ.

Фахівці провели підрахунки та оцінили, що упродовж жовтня місяця десятки одиниць дороговартісного ворожого залізяччя було знищено не лише на лінії бойового зіткнення, а й у глибині РФ та тимчасово окупованих теренів України. Наприклад, серед топових цілей уражений ракетний корабель «Град» проєкту 21631 «Буян-М». Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф «Лена» та трасовий радіолокаційний комплекс «Сопка-2». Також підрозділи Сил оборони України уразили мобільну двокоординатну радіолокаційну станцію кругового огляду метрового діапазону хвиль П-18. А ГУР МО України вистежило та прицільно вразило на аеродромі «Джанкой» замасковану новітню РЛС «Валдай». А найбільш вагомою здобиччю ССО ЗСУ стали три дороговартісні системи ППО ЗС РФ: пускова установка зі складу ЗРК «Бук-М3» та дві РЛС 1Л119 «Нєбо-СВУ». Нарешті, наприкінці місяця Сили оборони уразили РЛС 96Л6 ЗРС С-400 «Триумф», РЛС П-18 «Терек» та РЛС 55Ж6У «Небо-У», уразили дві РЛС 48Я6-К1 «Подлет» та пускову установку 9А82 зі складу комплексу С-300В.

Варто зауважити, що попит на практичне застосування безпілотних систем зростає з кожним днем, й цей фактор вдало використовується найбільш відомими підрозділами для рекрутингу. Прямим підтвердженням цього стало оголошення командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді щодо понад 15 тисяч вакансій в цьому роді військ. За його словами, набір здійснюється у 12 підрозділів СБС.

Є й неприємне повідомлення, яке слід сприймати та оцінювати як урок на майбутнє та як визначення реальної ефективності українських чиновників. Зокрема, йдеться про те, що тактичні командири ще два роки тому, восени 2023-го, переконували колишнього міністра оборони Умєрова створити «Лінію Дронів». Про це повідомив голова правління "Центру протидії корупції" (ЦПК) Віталій Шабунін. Так, півночі досвідчені командири доводили Умєрову, що "Лінія Дронів" – найефективніше, що Україна може протиставити значно чисельнішому ворогу на ЛБЗ. Міністру презентували готовий план розгортання, доктрину застосування, логіку забезпечення. Пропозиція командирів підрозділів БПЛА, як стверджує керівник ЦПК, не знайшла належного відгуку в міністра Умєрова, однак ще через рік ідею повністю підтримав президент Зеленський. Країна втратила цілий рік, зробив висновок Шабунін.

ЦІКАВІ РІШЕННЯ СВІТОВИХ КОМПАНІЙ

На початку листопада оборонна компанія Destinus у рамках навчань в Іспанії провела успішну демонстрацію роботи своєї новітньої системи протиповітряної оборони під назвою Hornet, призначеної передусім для боротьби із дронами. Відзначається, що демонстрація роботи цього комплексу тривала протягом трьох днів за різних погодних умов. БАК Hornet вдалося перехопити цілі "у всіх трох випадках", тобто зі стовідсотковою ефективністю. Компанія пропонує інноваційні рішення проти сучасних загроз, а на сайті Destinus про систему Hornet відзначається, що це модульне озброєння, корисне навантаження якого можна змінювати в польових умовах відповідно до того завдання, яке потрібно виконувати. Дрони, які використовуються у цій системі, доступні у трьох варіантах - Hunter, Stalker чи Plotter, тож перелік місій, які може виконувати комплекс, варіюється від перехоплення повітряних цілей і до здійснення розвідувальних місій або ж працювати як ретранслятор тощо. Важливо, що БАК Hornet може боротися саме з "роями дронів": комплекс складається з пускових для зенітних дронів, і новітніми датчиками, за допомогою яких здійснюєтсья ідентифікація та відстеження цілі.

Не менш цікаво, що Destinus також є виробником ракето-дронів "Рута", які вже експлуатуються Силами оборони України, тобто співпраця з цією компанією вже повністю налагоджена. Фахівці додають, що система Hornet може таємно тестуватися або вже й використовуватися в Україні - так, ще на початку 2024 року повідомлялася, що Сили оборони України, крім «ракето-дронів» "Рута", отримуватимуть також і системи Hornet із зенітними дронами.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ НРК

Наземні роботизовані комплекси стрімко продовжують з’являтися на полі бою та у першу чергу виконують завдання підвищеної небезпеки, аби мінімізувати ризики для військовослужбовців. Вони здатні виконувати логістичні, евакуаційні та нерідко й бойові функції, а також проводять мінування території.

Українська компанія DevDroid розширює мережу підготовки операторів НРК. Один із новітніх розвідувально-ударних комплексів Droid TW-7.62 передано до навчального центру НГУ. Це дозволить військовим проходити повноцінне навчання. Навчання з даним НРК вже доступне ще в п’яти навчальних центрах. Програма охоплює теоретичну підготовку, практичне керування, тренування в сценаріях розвідки, прицілювання, ураження цілей та заходи з безпеки експлуатації.

Ба більше, на початку жовтня до експлуатації в ЗСУ допустили 4 роботизовані комплекси від учасників Brave1. Інформується, що це багатофункціональні комплекси комплекси: «Танчик», «Тарган 2К», «Тарган 200» і «Буревій».

“Танчик” здатен виконувати розвідувальні, диверсійні, евакуаційні, атакувальні та логістичні місії. Показово, що даний НРК витримує навантаження до 500 кг.
“Тарган 2К” - комплекс, що легко адаптується під різні завдання — від логістичних до розвідувальних. Має досить просту конструкцію та працює на короткому рейнджі — до 20 км. Суттєвою перевагою є його ціна - всього 3 000 доларів.
“Тарган 200” - НРК, що здатен замінити до 8 людей у логістиці. Його навантаження до 200 кг.
“Буревій” - допомагає в логістиці особливо важких предметів та евакуації бійців.

Тут також важливо, що тенденція до появи нових виробів прямо пересікається з побажаннями і потребами військових. Так, наприклад, на думку засновника Школи НРК та командира взводу НРК 3-ї окремої штурмової бригади Віктора Павлова, у 2026 році в армії потребуватиме близько 30 тисяч наземних роботизованих комплексів, що в щонайменше 2 рази більше ніж було законтрактовано в минулому році.

ТЕХНОЛОГІЇ РЕБ

Вже звично, що з розвитком технологій паралельно триває робота над їх протидією. Саме засоби радіоелектронної боротьби спроможні зупиняти БПЛА та наземні роботи. Серед останніх новинок варто виділити модернізовану антидронову систему «ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ» (укр. Кентавр) від грецької компанія ΕΑΒ. До платформи інтегровано активний радар точного виявлення з дальністю до 40 км.

За даними OnAlert, це перетворило систему з простого засобу радіоелектронного придушення на повноцінну платформу електронної боротьби (EW/C-UAS). Вона здатна ефективно протидіяти сучасним безпілотникам, зокрема турецьким Bayraktar.

Система поєднує пасивні RF-датчики, електрооптичні та інфрачервоні сенсори, а також активний радар. Це забезпечує швидке виявлення, класифікацію та супровід цілей. Алгоритми штучного інтелекту автоматично визначають тип загрози та пропонують оптимальні методи нейтралізації — від блокування зв’язку до спотворення телеметрії.

Система використовує бази даних сигналів і машинне навчання для швидкої ідентифікації протоколів управління. Вузькоспрямовані перешкоди з динамічним відстеженням частоти дозволяють порушити зв’язок ще до входу дрона в зону ураження.

Росіяни теж продовжують створювати новинки для протидії українським дронам. На фронті зафіксовано появу російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) типу "Штора". Вони працюють у відеодіапазоні FPV 6,2–7,2 ГГц. Як повідомляє фахівець зі зв’язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій "Флеш" Бескрестнов у Telegram, поки що йдеться про не серійні зразки, але вони вже активно випробовуються на фронті. Нові системи можуть подавляти сигнали управління та відеозв’язку FPV-дронів, які українські підрозділи почали використовувати у розширених частотних діапазонах для обходу російських перешкод. Експерт наголосив, що ворог швидко адаптується до українських інновацій.