
Досвід російсько-української війни значно вплинув на розвиток БАК-технологій у світі. Провідні армії світу продовжують активно шукати нові рішення в цьому напрямку, аби очолити технологічну гонку. FPV-дрони - один із найпопулярніших типів безпілотників прямо зараз, що активно продовжує еволюціонувати. В січні стало відомо, що американо-німецька компанія Auterion вдало випробувала технологію рою дронів. Під час тесту один оператор, контролюючи рій з трьох FPV, уразив три різні цілі за допомогою бойових частин типу «ударне ядро», наданих компанією Kraken Kinetics. Як відомо, такі випробування проводилися в рамках програми Пентагону Swarm Forge, спрямованої на виявлення, тестування та масштабування нових способів ведення бойових дій із використанням ШІ.
Ще однією новинкою є впровадження в американські безпілотники V-BAT від компанії Shield AI керованих південнокорейських ракет класу «повітря–земля» L-MDM (Laser-guided Missile for Drones). Завдяки лазерному наведенню ракета забезпечує високоточне ураження як нерухомих, так і рухомих цілей. Ба більше, апарат здатний виконувати місії з мінімальною участю оператора, зокрема в умовах втрати GPS і придушення каналів зв’язку. Раніше повідомлялося, що дрони V-BAT активно застосовуються в Україні.
Також показово, що США відмовилися від ідеї заборони імпорту китайських дронів. Попередньо в рішенні йшлося про ембарго нових моделей дронів іноземного виробництва, включно з популярними китайськими брендами DJI та Autel, через «неприйнятні ризики для національної безпеки», але його було скасовано 9 січня.
Сам таки Китай успішно випробував дрон-снайпер, який має майже 100% влучність по цілі розміром з людину на відстані 100 метрів. Перебуваючи на висоті 10 метрів, дрон влучив 19 із 20 куль у нагрудну бронеплиту. За словами розробників, єдина куля, що не влучила, була пошкоджена, тож систему називають майже ідеальною. На відміну від інших подібних БПЛА, цей дрон використовує стандартні гвинтівки, які застосовують у піхоті.
Турецька оборонна компанія STM Defense Technologies здійснила перший експорт своїх безпілотників Kargu та Alpagu до європейського ринку. Інформується, що дрони будуть інтегровані у наземні бойові машини. Крім того, компанія проведе програмну інтеграцію з системою управління боєм, щоб забезпечити сумісність із наявними платформами країни. Kargu - дрон квадрокоптерного типу призначений для ударів по живій силі та легкій техніці. Alpagu — це баражуючий боєприпас із фіксованим крилом, створений для автономних ударів по наземних цілях.
Свою чергу, німецька компанія TYTAN Technologies розгорне масове виробництво своїх дронів-перехоплювачів, які вже випробували в Україні. Наприкінці січня стало відомо про перехід від фази розробки до масового випуску дрона Tytan, а до кінця року планується виробляти до 3000 екземплярів на місяць. За даними розробника, їхній Tytan може розвивати швидкість понад 250 км/год, дальність понад 15 км. Має злітну вагу 5 кг і корисне навантаження, наприклад, бойова частина — до 1 кг.
Чеська волонтерська організація Spark відтворила російський дрон типу «ждун» «Князь Вандал» за зразком знешкодженого українськими військовими російського дрона. У Чехії апарат розібрали, детально вивчили та провели повний реверс-інжиніринг. Він отримав назву Jan Žižka. На проєктування знадобилося два місяці, а дрон вже запустили в серійне виробництво. Наразі чеська сторона готує його до передачі Україні.
Британська компанія Windracers, вантажні дрони якої використовуються в ЗСУ, повідомила, що безпілотники ULTRA отримали вдвічі більшу дальність польоту - 2000 км. Відзначається, що на дальність у 2000 км дрон може перевозити вантажі масою у понад 100 кг, і також що у компанії працюють над збільшенням його вантажності до 200 кг на таку ж відстань.
Інша Британська компанія - London Defence R&D, - представила прототипи дронів-перехоплювачів нового покоління Baby Raptor та Raptor XL. БАК працюють за допомогою спеціалізованої автономної системи керування під назвою Raptor Pilot AI Pro. Компанія описує її як інтегрований автопілот наступного покоління, розроблений спеціально для дронів-перехоплювачів. Система поєднує керування польотом у режимі реального часу та обробку зображень з бортової камери. Raptor Pilot AI Pro дозволяє виявляти повітряну ціль, фіксувати її та відстежувати без зовнішнього керування. Такий підхід дозволяє дронам Baby Raptor і Raptor XL працювати автономно в середовищах, де зв’язку з оператором може не бути або він працюватиме з перебоями.
Росіяни теж впровадили декілька новинок у своє озброєння. Нещодавно було зафіксовано використання ворогом нової термобаричної бойової частини для БпЛА. Орієнтовна загальна маса - близько 2,2 кг. Склад термобаричної суміші наразі не ідентифікований. Ба більше, російські дрони «Молния» почали скидати протитанкові міни на прифронтові території, про що повідомив експерт у сфері радіотехніки Сергій Флеш. Раніше йшлося, що даний дрон імовірно скидав і міни типу “Лепесток”.
Наприкінці січня стало відомо, що постачання дронів для ЗСУ перевели в цифрову систему DOT-Chain Arsenal, яка дозволяє централізовано керувати забезпеченням оперативного рівня та відстежувати рух ресурсів у режимі реального часу. «Вона автоматизує взаємодію з постачальниками, забезпечує прозорий розподіл дронів і формує якісні дані для управлінських рішень у сфері оборонного забезпечення», – повідомили у військовому відомстві.
Водночас задля оптимізації використання безпілотників, в Україні запустили цифрову систему управління дроновими операціями. Йдеться про проєкт Mission Control, який об'єднує всі дронові операції в єдину цифрову систему. Тепер командири вперше отримають повну картину виконання місій у реальному часі - без ручних зведень та бюрократії. Як повідомив очільник МОУ Михайло Федоров, відтепер кожен екіпаж буде вносити в неї тип безпілотника, точку запуску, маршрут та завдання. Такі рішення, зокрема пов’язані з маштабуванням використання безпілотників в Україні, а з огляду на заяву заступника Міноборони С. Боєва про те, що в цьому році Україна планує тільки виготовити понад 7 мільйонів дронів, то діджиталізація таких процесів - закономірне рішення.
Крім цього, в січні в Україні з’явилася й низка технологічних новинок у напрямку БАК. Серед основних варто виокремити те, що вітчизняна компанія Fire Point налагодила власне виробництво понад 97% деталей двигунів для своїх далекобійних ударних дронів FP-1 та FP-2. Крім того, в Україні представили безпілотник Gara Neith – нову модель дрона-матки, здатну доставляти до трьох FPV-дронів на відстані понад 50 км. Повідомляється, що нова модифікація виконує одночасно кілька завдань: транспортування та запуск FPV-дронів, розвідка з повітря, ретрансляція сигналу та наведення зброї на цілі.
Український розвідувальний безпілотник Raybird з електродвигуном від компанії Skyeton, що працює на водневому паливі, залучили до бойових завдань. За даними профільного видання Мілітарний, для ефективного використання водню інженери Skyeton розробили нову архітектуру фюзеляжу Raybird, адаптовану до інтеграції нової паливної системи. Українська компанія Farsight Vision почала працювати напряму з виробниками розвідувальних дронів Mara Drone та Besomar, щоб постачати військовим уже готові до роботи «фотодрони». Тепер дрони цих компаній можуть одразу постачатися з програмним забезпеченням Farsight Vision, яке обробляє знімки з повітря та допомагає аналізувати обстановку.
Українська компанія "Генерал Черешня" інтегрувала систему круїз-контроль до бортів на радіокеруванні. Фахівці наголошують, що ця технологія забезпечить стабільний, прогнозований політ без ривків, підтримку швидкості та висоти польоту, зменшене навантаження на оператора, вищу точність операцій, збереження батареї і менше навантаження на esc і мотори за рахунок відсутності стрибків струму, прохід зон РЕБ без втрати борта.
Ще однією з вітчизняних новинок став візуальний навігаційний модуль OSCAR від компанії Twist Robotics, що забезпечує стійкість дронів до РЕБ. OSCAR працює за таким принципом: камера фіксує місцевість, алгоритм розпізнає орієнтири, зіставляє їх із картою, визначає координати й передає автопілоту. Інформується, що модуль повністю стійкий до спуфінгу та глушіння сигналів. Компанія використовує ШІ та власний симулятор «Обрій», що дозволяє моделювати складні бойові умови ще на етапі розробки.
Водночас французька компанія EOS Technologie передала Україні кілька безпілотників Rodeur 330, здатних діяти на великій відстані та виконувати бойові завдання. За даними виробника, дрон може долати до 500 кілометрів і перебувати в повітрі до п’яти годин. Максимальна швидкість становить близько 120 км/год, а робоча висота — до 5 тисяч метрів. У компанії наголосили, що співпраця з Україною дає змогу тестувати вироби, тобто фактично проходити бойове хрещення в реаліях сучасної війни.
Серед вагомих напрацювань січня також треба виділити запуск виробництва “скидів” мінометних боєприпасів з дронів-бомбардувальників компанією “Українська бронетехніка”. За словами очільника підприємства В. Бельбаса, для скиду використовують 120-мм, 82-мм та 60-мм міни, у яких відкручують хвостовик. Інформується, що, наприклад, 120-мм міна з хвостовиком важить 16,7 кг, а без нього та підривника — 14 кг. Це важливо для дронів з обмеженим корисним навантаженням. Замість хвостовика застосовують легкий пластиковий стабілізатор, надрукований на 3D-принтері, а також інший контактний підривник.
Останнім часом наземні роботизовані комплекси стають ключовим озброєнням на полі бою, а спектр їх завдань розширюється з кожним місяцем. Загалом фахівці запевняють, що впершу чергу - це логістика, але часто в мережі з’являються новини щодо успішних бойових місій. Днями стало відомо, що український НРК Droid TW-7.62 взяв у полон трьох російських військових. На відео зафільмовано, як троє російських військових по черзі підходять, знімають спорядження та лягають поруч із НРК. В свою чергу, такі вдалі операції показують, що НРК - дійсно дієве озброєння в сучасних реаліях, а Україна продовжує стрімко розвивати цей напрям.
Показово, що вже 82 підрозділи долучилися до планування місій НРК у бойовій цифровій екосистемі DELTA. Тобто, вже запущено механізм планування та звітування місій наземних роботизованих комплексів. Відтепер підрозділи можуть безпосередньо в DELTA планувати логістичні та евакуаційні місії НРК. Ба більше, на початку січня в МОУ повідомили, що Міноборони допустило до експлуатації у Силах оборони України новий ударно-розвідувальний наземний роботизований комплекс Zmiy Droid 12.7 українського виробництва. Він призначений для виконання широкого спектра військових задач в умовах бойових дій високої інтенсивності. Особливістю наземного роботизованого комплексу НРК Zmiy Droid 12.7 є його модуль управління, який дозволяє оператору керувати платформою і бойовим модулем одночасно.
Серед вагомих досягнень також варто виокремити впровадження українською компанією DevDroid оптичної системи виявлення та ідентифікації цілей зі штучним інтелектом. Інформується, що у системі використовується три камери, які допомагають оператору наземного дрона виявляти цілі на полі бою.
Окрім цього, українська компанія Numo Robotics стала другою, яка придбала ліцензію на серійне виробництво евакуаційних дронів Maul для потреб Сил оборони України. В планах Numo Robotics виробництво класичних евакуаційних MAUL. Даний НРК створений на базі квадроциклу, має двигун внутрішнього згорання та може розігнатися до швидкості 70 км/г, а такоє має броньовану капсулу для пораненого.
Загалом очільник Міноборони України Михайло Федоров наголосив, що Україна посилить ведення війни за рахунок технологічних інновацій, системного обліку та змін у застосуванні безпілотників, зокрема наземних роботизованих комплексів.
Радіоелектронна боротьба упродовж широкомасштабної війни перетворилася на один із вирішальних факторів сучасного бою. РЕБ ламає логіку застосування безпілотників, високоточної зброї та систем управління, позбавляючи противника «очей» і «вух» на полі бою, тобто стає інструментом стратегічного стримування. Наприкінці січня літак радіоелектронної боротьби EA-37B Compass Call ВПС США показали на авіабазі "Рамштайн" у Німеччині. Це перша поява платформи в Європі.
"Залучення кількох баз і підрозділів у межах роуд-шоу підкреслює гнучкість літака для інтеграції в різні місії та команди і його роль як ключового вузла для спільних та коаліційних операцій", – йшлося у повідомленні. Завданнями літака є погіршення зв'язку, навігації та роботи озброєння противника, а також протидія ворожим ланцюгам знищення.
Серед українських розробок варто виокремити новий мобільний РЕБ "Човен-2" від компанії Unwave. Комплекс призначено для встановлення, а його роботу спрямовано на глушіння дронін на частотах від 320 до 5255 МГц. Інформується, що система ефективно працює як під час руху, так і на стаціонарних позиціях, блокуючи сигнали ворожих дронів у повному діапазоні частот.
Окрім цього, нещодавно стало відомо, що У 2025 році провідне вітчизняне підприємство-виробник засобів РЕБ Kvertus здійснила технологічний зсув: компанія відмовилася від РЕБ, що працює за принципом "білого шуму", та перейшла до smart-РЕБ.
“Минулий рік став для нас перехідним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми об’єднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, віддалене управління й серверну архітектуру в єдину екосистему. Один оператор тепер може керувати захистом одразу кількох об’єктів критичної інфраструктури з ноутбука або планшета. Це дозволило скоротити кількість операторів, уніфікувати систему та зробити її ефективнішою”, - розповів в інтерв’ю Delo.ua CEO Kvertus Ярослав Філімонов.