Каталог товарів18.03.2026
Вплив війни на Близькому сході на війну в Україні. Українські перехоплювачі виходять на світову арену для захисту від Іранських дронів
Нові атаки Ірану та спалах війни на Близькому Сході утворив одночасно і безпрецедентний виклик, і унікальне вікно можливостей для України. Передусім утворилася висока ймовірність гострого дефіциту ракет для України та відповідно беззахисність перед ворожою балістикою – повідомляється про використання 800 протиракет сім днів війни в Ірані [1]. Склалися умови для відвертої допомоги Москви Тегерану, і очевидно, що ключовою тут буде позиція Пекіну, без підтримки якого РФ не ризикне. Нарешті, шалений злет ціни на нафту, яка на початку березня перетнула позначку $100 за барель [2], створює вкрай позитивні перспективи для РФ.
З іншого боку, західні медіа відверто кажуть про те, що українські технології перехоплення дронів є найкращими у світі, а представники Пентагону терміново їдуть до Києва задля вивчення вітчизняних перехоплювачів, зокрема P1-Sun від компанії SkyFall [3]. А країни Перської затоки готові розміщувати велетенські замовлення.
Світ вступив у полосу відвертого хаосу – відповідно до заповіту верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
Ізраїль втягнув США у авантюру?
Через два тижні з хвостиком від початку потужних американо-ізраїльських авіаударів розвідка США дійшла висновку, що іранський режим залишатиметься при владі. Хоч і ослаблений, але більш жорсткий, а Корпус вартових ісламської революції посилюватиме контроль [4]. Нападникам вдалося за велетенські мільярдні витрати послабити ракетний потенціал та військово-морські сили Ірану, ліквідувати верховного лідера Алі Хаменеї та його найближче оточення (лише перші шість днів американської операції проти Ірану коштували США щонайменше 11,3 млрд доларів [5]. Аналітики Заходу не побачили перспектив зміни політичного ладу країні, однак розрахунковий період воєнної операції ще не завершився – вона мала охопити приблизно чотири тижні.
Не таємниця, що саме Ізраїль отримує найбільше дивідендів від цієї війни. Цілком очевидно, що Ізраїль не впорався б самотужки із таким противником, як Іран. Не зайвим буде звернути увагу на те, що саме ізраїльський удар знищив представників чинного режиму Ірану, що призвело до унеможливлення будь-якого політично-дипломатичного шляху у подальшому.
Метою Ізраїлю була максимальна руйнація Ірану та знищення економіки цієї країни, а не тільки унеможливлення створення ядерної зброї. Власне цій меті присвячені й удари Ізраїлю по нафтовій галузі Ірану, яка розглядалася США як предмет інтересу, свідчать про намір завдати Ірану якомога більшої шкоди.
Показово, що Національна рада розвідки США у секретному звіті, оприлюдненому у перші дні війни, вже висловила сумніви, що операція США в Ірані призведе до повалення військової та духовної верхівки Ісламської Республіки, і на тлі цього можливість відправки спеціальних сил США та Ізраїлю до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану [6], можуть стати пасткою для адміністрації Трампа у рік проміжних виборів.
Іран же випробовує терпіння США, та надає розуміння щодо беззаперечного факту: хто контролює Ормузську протоку, той и переможець. Незважаючи на це, більшість аналітиків схиляються до того, що найбільш вірогідним сценарієм може стати гучне оголошення Трампом перемоги над Іраном та завершення війни з метою уникнення репутаційних ризиків. У разі такого розвитку подій Україна отримую набагато більше перспектив.
Вже цілком очевидно, що в разі, коли США підуть з Ірану швидко, Україна зрештою виграє більше, ніж епізодично втрачає у ході війни. Однак затягування війни до осені, особливо, ймовірність війни на суходолі створить значні додаткові ризики для України та значно впливатиме на українську стійкість у протистоянні РФ.
Українські перехоплювачі виходять на світову арену
Упродовж півмісяця війни з’явилося чимало важливих ознак збільшення українських шансів – як політичних, так і технологічних.
Наприклад, під шаленим тиском Білого Дому виробники ракет разом погодилися збільшити їх виробництво вчетверо [7]. Йдеться про результати зустрічі керівників компаній BAE Systems, Boeing, Honeywell Aerospace, L3Harris, Lockheed Martin, Northrop Grumman та RTX. Це про передвісник та визнання адміністрацією Трампа виснаження у першу чергу ракет для ППО-ПРО – їх треба терміново замінити чимось більш дешевим та масовим.
Всередині березня США таки перекинули до Близького Сходу 10 тисяч дронів-перехоплювачів системи Merops для відбиття атак Ірану без використання дорогих ракетних систем протиповітряної оборони [8]. Але ведення перемовин із Україною красномовно підкреслює, що цього недостатньо. Не кажучи вже, що ці дрони коштують приблизно від 14 000 до 15 000 доларів за одиницю.
А далі, після низки хаотичних атак Ірану, стало відомо, що ОАЕ, Катар і Кувейт запросили дрони-перехоплювачі української компанії TAF Industries (у лютому ц.р. TAF Industries офіційно оголосила про підготовку до запуску масового виробництва нового українського дрона-перехоплювача OCTOPUS). Згідно даними засновника TAF Industries Олександра Яковенка, ОАЕ запросили 5 тисяч дронів, Катар - ще 2 тисячі, тоді як Кувейт також висловив зацікавленість у придбанні таких систем. Ця ситуація відображує усвідомлення низкою країн потреб систем перехоплення, оскільки недостатньо мати лише щось на кшталт Patriot. При цьому, підготовка операторів залишається ключовою проблемою для країн, які прагнуть швидко розгорнути системи перехоплення, оскільки навчання військових керуванню такими дронами займає кілька місяців [9].
Зауваження про підготовку має ключове значення, оскільки можна закупити тисячі дронів, але не знати, як ними ефективно скористатися. І тут вже йдеться про унікальний досвід України, який визнається вже усім світом. Показовим стало і те, що українські пропозиції та можливості було сприйняте як беззаперечне лідерство у сегменті протидії безпілотникам типу Shahed. А Україна цілком може претендувати перетворитися на ключового світового постачальника інноваційних рішень, тобто не тільки дронів-перехоплювачів, але й можливостей їх розгортання й експлуатації в умовах сучасної війни. Ці вітчизняні рішення не тільки значно дешевше за традиційні засоби перехоплення, але й часом більш ефективні як частина сучасної протиповітряної оборони.
Варто згадати, що Україна першою почала застосовувати серійні перехоплювачі вартістю усього кілька тисяч доларів для знищення російських версій Shahed, які регулярно запускаються Росією по українських містах. Вартість іранських безпілотників нині оцінюється приблизно у 25 - 40 тисяч доларів, тоді як ракети-перехоплювачі PAC-3 для системи Patriot можуть коштувати кілька мільйонів за одиницю. Зазвичай згадують вартість ракети-перехоплювача PAC-3 (Patriot Advanced Capability-3) у близько 4 мільйонів доларів, водночас відомо, що Саудівська Аравія купувала такі ракети за понад 12 мільйонів доларів за одиницю. З огляду на такі шалені витрати, значний інтерес до українського досвіду боротьби з масованими атаками дронів став логічним не тільки від країн Перської затоки, але й від Пентагону.
В ці ж дні з’явилися повідомлення, що українські катери Magura також можуть відправити на Близький Схід - країни Перської затоки вже зацікавились технологіями. Українська компанія Uforce, яка є виробником безекіпажних катерів Magura, розраховує на замовлення зі США на фоні ескалації на Близькому Сході. А за словами директора компанії Олега Рогинського, декілька країн Перської затоки вже висловили зацікавленість українськими катрами з дронами-перехоплювачами [10]. Морські безпілотники здатні захищати небо над морськими акваторіями: після виявлення радар дрону противника, дистанційно керований катер пускає перехоплювач, якими оператори керують, використовуючи відеосигнал через супутникову мережу Starlink. Можна додати, що саме такі катери першими в історії воєн почали збивати над морем бойові вертольоти ворожої Росії.
Ще пізніше стало відомо, що Україна отримала 11 запитів від країн-сусідів Ірану, європейських держав і США щодо безпекової підтримки у протидії іранським дронам. Де-факто йдеться про формування завдяки оборонним технологіям стабільного політичного партнерства, а можливо, у майбутньому, і союзництва зі США.
Не менш важливо, що Україна майже одразу після запиту відправила команду експертів та дрони-перехоплювачі на Близький Схід. Експерти вирушили наступного дня після прохання США про допомогу [11]. Однак йдеться не про участь у війні, а про експертизу (рівень вітчизняного досвіду дозволяє ставити питання саме так) та, ймовірно, про навчання партнерів протидіяти іранській дроновій загрозі. Адже цілком справедливо, що Україна досягла беззаперечного світового лідерства у розвитку антидронової складової ППО.
Досить показовим підтвердженням стало повідомлення про те, що близькосхідний нафтовий гігант Saudi Aramco хоче придбати дрони-перехоплювачі у українських компаній SkyFall та «Дикі Шершні». А саме, найбільша у світі нафтова компанія розпочала переговори з українськими виробниками щодо закупівлі зенітних дронів [12].
Дрони і рішення. Чому війна Трампа проти Ірану напряму пов’язана із війною РФ проти України
Україна почала демонструвати лідерство у розробках дронів-перехоплювачів десь з літа-осені 2024 року. У жовтні 2024 року було анонсовано серійне виробництво БАК Sting, який у 2025 році мав справжній фурор у Данії – під час філігранного збиття мішеней. А вже станом на осінь 2025 року за допомогою дронів Sting від компанії «Дикі Шершні» збито понад 600 російських безпілотників; при цьому Sting у 2025 році розігнали до 315 км/год.
На початку лютого 2026 року Пентагон запросив українські компанії до участі у першому етапі програми «Домінування дронів» (Drone Dominance Program): у список з 25 постачальників потрапили дві компанії з України – «Генерал Черешня» та Ukrainian Defense Drones Tech [13].
І от, у березні «прилетіли» перші рішення: першим фіналістом конкурсу Drone Dominance став дрон на оптоволокні Shrike 10 Fibe - українська розробка компанії SkyFall. Щоправда, SkyFall брала участь у конкурсі разом з компанією-партнером Skycutter з Британії, і згодом на дошці переможців вказали саме британського виробника. Може, щоб не дратувати Трапма, який залишається симпатиком Путіна та недолюблює Україну? Але зрештою, Пентагон прийняв рішення закупити для армії США також і українські дрони F10 компанії-виробника FPV-дронів F10 - вона стала другим фіналістом конкурсу Drone Dominance, організованого Міноборони США [14], а в цілому український БАК зайняв шосте місце з 25 запрошених - компаній із 72,9 бали зі 100 можливих.
Насправді, в Україні вже десятки типів дронів, і в 2025 році Міноборони вдалося до цікавого рішення: запропонувало потужним підприємствам ОПК опанувати виробництво перехоплювачів. Скажімо, за виробництво найновішого українського дрона-перехоплювача Octopus, що був розроблений у Збройних Силах України та оснащений системою керування на основі штучного інтелекту, узялося львівське підприємство, яке ніколи до того не виробляло такої продукції (однак постачало свою аж у 81 країну світу). Крім того, БАК Octopus вироблятиметься й на британських підприємствах, і це вже крок до спільного шляху із країнами НАТО до ринків третіх країн.
Україна демонструє вражаючу динаміку розвитку безпілотної техніки. Так, в лютому 2026 року українська компанія SEE (System Electronic Export) демонструвала на виставці в Ер-Ріяді БАК зі швидкістю 320 км/год та системою ШІ-наведення SEEDIS [15]. І цей проєкт вже пропонує новий підхід до ешелонованої оборони об’єктів критичної інфраструктури, коли дрони виконують роль першого рубежу ураження. При цьому ключова перевага SEEDIS - повна автономність наведення, що знімає навантаження з персоналу та нівелює потребу у дефіцитних пілотах FPV.
То ж, справді війна зробила Україну сильнішою. До речі, поставки такої техніки можуть бути не тільки країнам Близького Сходу. Дуже показовим з огляду на розвиток передових безпілотних технологій стало обговорення можливостей поставок таких технологій Японії – у лютому ц.р. йшлося про технології морських дронів і БАК-перехоплювачів [16].
Чи виправданий ризик закордонного постачання українських перехоплювачів під час війни? Очевидно, що так.
Логіка Києва допомогти у забезпеченні захисту баз США (зокрема, в Йорданії, можливо, також у Саудівській Аравії) та об’єктів країн Близького Сходу дронами-перехоплювачами для захисту від іранських безпілотників насправді побудована дуже правильно й спрямована не тільки на відбиття російських ракетних атак сьогодні, а й на побудову безпечного майбутнього [17].
Оскільки, по-перше, цілком очевидно, що США і партнери не можуть ефективно відбитися від дронових атак Ірану дуже дорогими протиракетами "земля-повітря" (передусім ЗРС "Patriot") та майже не менш дорогими ракетами "повітря-повітря" (зокрема, різних модифікацій AIM-120 AMRAAM). Продовження використання цих ракет фахівці вже назвали "економічним самогубством".
По-друге, економія означених ракет дозволить Україні претендувати на їх закупівлю або отримання, що вкрай необхідно для протистояння російським балістичним та крилатим ракетам.
По-третє, успіх такого ходу забезпечить світове визнання українських перехоплювачів та створить умови для завоювання ринку озброєнь у цьому сегменті.
По-четверте, не менш важливе за отримання ракет, це отримання американських ліцензій на їх виробництво, що досі блокувалося, а у перспективі й ліцензій на виробництво ударних ракет на кшталт ATACMS або PrSM (PrecisionStrike Missile).
Ключовим питанням для України стає здатність швидко забезпечити збільшення виробництва перехоплювачів вітчизняної розробки.
Здається, що це завдання може бути розв’язано. Насамперед завдяки розширенню кількості виробників шляхом передання ліцензій крупним та досвідченим, передусім приватним підприємствам. Адже у перші дні січня цього року Міноборони України повідомило про передання приватним виробникам 30 ліцензій на використання розробок, створених військовими – вони охоплювали радіоелектронну розвідку, протидію ударним безпілотникам типу "Shahed", а також керовані засоби ураження з автоматичним донаведенням.
Це стало можливим завдяки ухваленій урядом 13 жовтня 2025 року Постанові №1310 - вона дозволяє передавати у виробництво рішення, розроблені в системі Міноборони, для їхнього масштабування та постачання Силам оборони.
Цю практику можна розширити шляхом передання технічної документації на виробництво вже відомими й авторитетними розробниками (як "Дикі Шершні" чи "Генерал Черешня"), для чого потрібно оперативно вирішити питання роялті для розробника та забезпечити координацію з боку Міноборони.
Останнє стосується забезпечення потреб Сил оборони, яке, до речі, відчутно покращується за керівництва відомством Михайлом Федоровим. Так, саме у ці дні Міноборони змінило підхід до закупівель дронів – потреба в безпілотниках формуватиметься автоматично на основі даних з фронту- без людського фактора, субʼєктивного впливу та корупційних ризиків.
Головне – буде чітка картинка забезпеченості армії.
Щодо безпосередньо дронів-перехоплювачів, то вже у грудні–січні Сили оборони отримували понад 1500 дронів-перехоплювачів на добу, це дозволило наростити спроможності підрозділів у протидії повітряним цілям від переднього краю до захисту тилових регіонів.
Наявна статистика збиття російських дронів дозволяє передбачати, що нарощування відбувалося також і в лютому–березні (не кажучи вже пропочаток роботи спільних виробництв у Європі).
Тож є усі підстави стверджувати, що Україна здатна забезпечити перехоплювачами як свою армію, так і потреби партнерів.
Питання протидронового та протиракетного захисту для самої України потрібно розглядати окремо – умовно, бо Україна де-факто вже побудувала ешелоновану систему ППО-ПРО. До того ж в організації ППО Україна вже майже впоралася самотужки, а створення та інтеграція до системи ППО дронів-перехоплювачів вже стали частиною саме українського рішення.
Що ж до системи ПРО, то тут поки зберігається тотальна залежність від партнерів, тому ідея вирішити цю ключову проблему шляхом нарощування власних досягнень виглядає суто національним креативом.
І це, скоріше, не про заробіток на зброї, а про невід’ємну частину стійкості української нації у протистоянні російській навалі.
Читайте також
14.07.2026
Головне на ранок 14 липня 2026 року. Безпрецедентні рішення протидії рф
Європа демонструє зміцнення позицій щодо спільного стримування рф, в тому числі у контексті збільшення підтримки України...
14.07.2026
Світ копіює далекобійні дрони
Іноземні країни прискорюють клонування українських і російських безпілотних рішень, що з`явилися внаслідок війни, тому д...
14.07.2026
Навчання - на роки і за мільярди
Міністерство оборони Великої Британії ухвалило фінансування глобальної навчальної програми ACTS, розрахованої на 15 рокі...
14.07.2026
Літак і система РЕБ в одному комплекті
Тільки вчора оголосили, а BTRY.ENERGY Journal сьогодні написав, що Франція надасть можливість Україні придбати її винищу...
Консультація
Потрібно більше інформації?
Бажаєте дізнатися більше про BTRY.ENERGY чи отримати персональну консультацію - заповніть форму і ми звʼяжемось з вами
