БПЛА, НРК та РЕБ: технології, що визначають сучасне поле бою

10.12.2025

Комплексні рішення розвиту безпілотних систем та засобів РЕБ відкривають нові можливості асиметричних впливів у сучасних конфліктах

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

БПЛА, НРК та РЕБ: технології, що визначають сучасне поле бою

Війна в Україні показала, що дедалі більше обороноздатність армії визначається не чисельністю війська, а його здатністю до швидкої технологічної адаптації. Безпілотні системи та засоби РЕБ стають ключовими інструментами, що забезпечують оперативність дії, точність ударів і перевагу над противником. Їхня взаємодія формує нову тактику, де мобільність і технологічність визначає результат на театрі воєнних дій.

ІННОВАЦІЇ У СФЕРІ РОЗВИТКУ БПЛА

Наразі розвиток БПЛА-технологій в світі - це сталий процес, в якому безпосередню роль відіграють як виробники, так і військові. Один з перспективних напрямків, який вже створював чимало дискусій в мережі, це “рої дронів”. Нещодавно появу цієї технології у війську оцінили у французькій компанії Thales. Віцепрезидент компанії з боротьби з безпілотниками Ерік Ленсень вважає, що за два роки базова технологія "роїв дронів" має стати достатньо досконалою для того, щоб її повноцінно розпочали використовувати військові підрозділи. При чому в цьому контексті він навів приклад російсько-української війни де, за його словами, попри появу різноманітних та удосконалених дронів на полі бою, технологія ройового використання цього озброєння не розвивається швидкими темпами. "В Україні вражає величезна кількість дронів, які вимагають великої кількості операторів, і ми не бачимо зростання цих можливостей", - наголошує Ленсень.

З огляду на таку перспективу щодо запуску “роїв дронів” варто також звернути увагу, що у США хочуть масштабно закупитися невеликими дронами, витративши понад мільярд доларів на 340 тисяч безпілотників. Йдеться про амбіційну "Програму домінування дронів". Подейкують, це рішення має стати важливим кроком до насичення американського війська невеликими дронами, де дещо повільно впроваджують саме невеликі та відносно дешеві безпілотні літальні апарати.

В свою чергу китайська компанія LOONG UAV розпочала випробування ударного безпілотника-камікадзе LOONG M9, який за формою та концепцією нагадує російську «Герань» та іранський Shahed. Дана платформа може використовуватися як в ударних, так і в розвідувальних місіях. Дрон розрахований на корисне навантаження до 50 кг, що дозволяє інтегрувати вибухові бойові частини або оптичні розвідувальні модулі. Злітна маса LOONG M9 складає 200 кг, а максимальна швидкість заявлена на рівні 223 км/год. Дальність польоту становить до 1620 км, а тривалість — 8–9 годин.

Ще одна новинка, що з'явилася у Єгипті, стала броньована платформа BR7/STANG IV, яка призначена для запуску БПЛА. Її головні характеристики - мобільність і скритність. Платформа може висунутися на позицію, запустити БПЛА з мінімальним часом розгортання і потім піти. Характерно, що система вписується в загальносвітову тенденцію: мобільні, швидкі і модульні платформи для запуску безпілотників, які можна легко розгорнути і відразу ж вивести з-під удару у відповідь.

На початку грудня в Україні також з’явилася низка інновацій у напрямку БАК. Серед головних варто виділити появу оновленої версії перехоплювача WIY STRILA, який входить до лінійки високошвидкісних дронів-перехоплювачів тактичної ППО від компанії WIY DRONES. Поява модифікованої версії спрямована на підвищення ефективності роботи проти найпоширеніших цілей - російських ударних дронів типу Shahed, а також швидкісних розвідувальних дронів. Інженери покращили елементи навігації та оптичний модуль, забезпечивши стабільнішу роботу денних і тепловізійних камер у складних погодних умовах. Дрон зберіг ключову перевагу — швидкість понад 350 км/год, що дозволяє перехоплювати цілі, недосяжні для типових FPV чи повільніших перехоплювачів. Робочий діапазон висот становить до 4 км, тактичний радіус перехоплення — понад 10 км. Цікаво, що дрон може повертатися на стартову позицію у разі скасування атаки, що підвищує ресурсність системи.

Окрім цього, стало відомо, що в Україні незабаром з’явиться пульсуючий реактивний двигун "Шепіт". Вітчизняна компанія Scopa Industries вже веде підготовку до льотних випробувань нового реактивного двигуна. Даний зразок створений виключно з українських комплектуючих. Інформується, що орієнтовна швидкість, яку зможе розвивати БПЛА оснащений цим двигуном, становить близько 700 км/год. Цей показник залежить від аеродинамічних характеристик планера, на якому буде встановлено двигун. Конструкція "Шепоту" передбачає масштабовану тягу, що дозволяє адаптувати його під БАК різних розмірів.

До того ж вітчизняна компанія Vyriy інтегрувала режим «круїз-контроль» у власні БПЛА. Відтепер вони продовжуватимуть політ навіть за відсутності зв’язку з оператором. Таке рішення інженери компанії розробили на запит військових. Як відомо, модифікація підвищує стійкість БПЛА до радіоелектронного впливу та збільшує відсоток успішно виконаних завдань навіть за умов короткочасної втрати управління. Функціонал забезпечує автономне підтримання швидкості та висоти, а у разі тимчасової втрати зв’язку дозволяє продовжувати політ за стабільною траєкторією. Після відновлення керування оператор має можливість коригувати курс і висоту. Це дає змогу дронам проходити зони дії власних і ворожих засобів РЕБ.

Ба більше, на початку грудня Україна продемонструвала в роботі дрони-камікадзе, роботу яких забезпечував штучний інтелект. Такі дрони здатні самостійно ідентифіковувати і знищувати ворога. Після активації задачі (кліку мишкою оператором) дрон самостійно виконує атаку. При цьому він здатен контролювати до шести об’єктів одночасно і навіть класифікувати їх як «легка техніка» чи «броньована». В Україні наголосили, що цей БПЛА не просто летить за GPS, а й аналізує поле бою в реальному часі. За прийняття рішення відповідає людина, тобто активізує команду “вогонь”.

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НРК

Наземні роботизовані комплекси все частіше опиняються на передовій сучасних боїв. Вони беруть на себе небезпечні та рутинні завдання, дозволяючи військовим діяти швидше й безпечніше. Від доставки спорядження до підтримки штурмових груп — НРК демонструють, як технології змінюють роботу підрозділів і відкривають новий етап у розвитку наземних операцій. Такий досвід активно намагаються ввібрати армії світу. Так, наприклад, Швеція стала першим європейським покупцем НРК RIPSAW M3 від американської компанії Textron Systems Corporation та її дочірньої фірми Howe&Howe. НРК RIPSAW M3 - високотехнологічний засіб, здатний забезпечити виняткову мобільність та гнучкість на полі бою. Як відомо, комплекс оснащений гібридною силовою установкою, має високий кліренс і композитні гумові гусениці, що дозволяє долати складні рельєфи. Показово, що запас ходу такого НРК перевищує 290 км. Комплекс може розвивати швидкість до 48 км/год, підніматися на схили з кутом 60° та долати вертикальні перешкоди висотою 61 см, а його бортові аккумулятор забезпечують до 12 годин безшумного ходу.

В свою чергу українська компанія SkyLab представила наземний дрон Sirko-S1 у новій конфігурації. Нова модифікація оснащена системою розмінування TROPIYA. Завдяки цьому комплекс може відкривати безпечні проходи для піхоти та техніки, мінімізуючи ризики для людей. Щодо принципу роботи системи, то НРК запускає ракету, яка тягне за собою заряд розмінування на відстань 100–150 метрів. Сам трос гальмують парашутом, щоб він розтягнувся вздовж мінного поля. Після цього відбувається підрив заряду розмінування, який детонує міни. Базова версія робота важить 80 кг і може доставляти боєприпаси, провізію та обладнання у зони, де перебування людини небезпечне.

Показово, що НРК продовжують гучно заявляти про себе на полі бою. Нещодавно стало відомо, що один з таких комплексів евакуював важкопораненого бійця штурмового полку «Луганськ» ОШБ НПУ «Лють». Інформується, що через плідну роботу ворожих дронів неможливо було провести операцію з вивозу пораненого бійця, тому командуванням було прийняте рішення використати НРК. Робот вийшов у район ураження і вже за кілька годин розпочав транспортування пораненого під щільним вогнем. В ході операції стався критичний момент - НРК зазнав практично прямого влучення російського FVP- дрона. Та незважаючи на це, наземний комплекс успішно провів евакуацію.

Часом західні партнери дивуються впровадження інновацій, що підвищують операційні можливості щойно кодифікованих НРК. Наприклад, компанії "Українська бронетехніка" знадобилося менш як два місяці для інтеграції бойового модуля "Таврія-12,7" з кулеметом Browning M2 на наземний роботизований комплекс Protector - йдеться про цикл від інженерного проєктування і до практичної реалізації ідеї - створили бойовий варіант НРК Protector відповідно до запиту українських військових. Про це написав Business Insider. Щоправда, що відповідно до відкритих даних платформи Market Brave1, вартість Protector становить 4,11 млн грн (орієнтовно 97 тисяч доларів, без деталізації по комплектації), що наближається до вартості одного БТР-4 «Буцефал» (вартість коливається від $1,1 до $1,6 мільйона доларів, залежно від комплектації, рівня захисту та озброєння). І все ж, це відносно невисока ціна порівняно з іноземними аналогами, що робить українську техніку привабливим для модернізації військ Сил оборони, а у перспективі – іноземних армій. Особливо, на тлі заяв, що темпи виробництва НРК Protector можуть сягнути 50 одиниць на місяць. Можна нагадати, що НРК Protector здатен транспортувати вантаж масою до 700 кг (повна маса - 4 тонни), а також тягнути причіп. Дальність зв’язку на відкритій місцевості становить до 12 км, на пересіченій - до 7 км, є термінал Starlink. Запас ходу - 400-500 км.

Про цікаві дані свідчать результати рекрутингу в Силах оборони – там усе частіше обирають саме НРК. А у школі НРК на базі Третьої штурмової бригади, яку активно розвивають з січня 2025 року, попит на навчання серед військових настільки великий, що черга розписана на 8 місяців уперед.

Наземні роботизовані комплекси на фронті стають усе популярнішими, проте кваліфікованих інструкторів не вистачає. Крім того, держава підготовку операторів поки не фінансує, тож шукати можливості бригадам доводиться самотужки.

ІННОВАЦІЇ У ЗАСОБАХ РЕБ

Засоби радіоелектронної боротьби забезпечують захист військ, пригнічують дрони та порушують зв’язок противника, змінюючи хід операцій, а їхня роль у сучасних конфліктах лише зростає. Від ефективності РЕБ усе частіше залежить успіх розвідки, точність ударів і безпека підрозділів на передовій. Днями стало відомо, що оборонний кластер Brave1 оголосив про запуск нової грантової програми для виробників компонентів української зброї. Як відомо, відтепер розробники комплектуючих для інноваційної зброї, зокрема й для РЕБ зможуть отримати до 8 мільйонів гривень для прискорення R&D та підвищення технологічної готовності своїх продуктів. Як відомо, Міноборони України, виробники та бойові підрозділи визначили 20 пріоритетних напрямів. Ключові вимоги до виробників: унікальність технологій, наявність R&D, здатність швидко збільшити виробництво та забезпечити низьку ціну при масштабуванні. Показово, що вже незабаром військовослужбовці зможуть замовляти вироби за електронні бали, що нараховуються за верифіковані ураження ворога, логістичні операції та інші місії.

БПЛА, НРК та РЕБ: технології, що визначають сучасне поле бою

Автор:Центр досліджень армії,конверсії та роззброєння

ІННОВАЦІЇ У СФЕРІ РОЗВИТКУ БПЛА

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НРК

ІННОВАЦІЇ У ЗАСОБАХ РЕБ

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння