Дайджест оборонних інновацій: як технології ведуть війну

31.07.2025

Літо 2025 року фіксує бурхливий розвиток роботизації та автоматизації поля бою – робото-техніка на фронті збільшує ефективність. НРК та дрони-перехоплювачі активно використовуються військом, змінюючи тактичні правила гри – нерідко вони інтегруються у нові бойові системи, що складаються із поєднаних між собою БАК, БАК-перехоплювачі, НРК, РЕБ.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дайджест оборонних інновацій: як технології ведуть війну

Роботизована техніка продовжує набувати критичної важливості на війні в Україні. Це стосується не тільки лінії бойового зіткнення, захисту українських міст та, а й атак на території ворога. Застосування роботів дозволяє зменшити ризик втрати особового складу, провідні армії світу вбачають досвід російсько-української війни у створенні нових зразків озброєння, а фахівці переконані - у війні виграють кращі технологічні рішення. Удосконалення переважно стосуються збільшення автономності, покращення навігації та удосконалення систем до-наведення на ціль.

ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ БАК У СВІТІ. УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Іноземні армії продовжують розглядати Україну як перспективного партнера для співпраці у напрямку БАК, використовуючи також як лабораторію для тестування зброї. Поширюються нові форми співпраці – шляхом утворення спільних виробництв або проєктів.

В липні було підписано меморандум між урядом України та американською компанією Swift Beat про спільне виробництво дронів, передусім БАК-перехоплювачів. Документ передбачає розширення виробничих потужностей компаній, а сучасні дрони постачатимуть Україні пріоритетно, на спеціальних умовах і за собівартістю. В свою чергу, британська оборонна компанія Prevail Partners і український виробник безпілотних систем Skyeton оголосили про створення спільного підприємства. Проєкт, що підтримується урядами обох країн, забезпечить серійне виробництво багатоцільового БАК Raybird у Великій Британії. Нове виробництво дозволить не лише забезпечити Збройні Сили України додатковими безпілотниками, а й задовольнити потреби армії Великої Британії та інших країн НАТО.

Німецька ж компанія Quantum Systems запустить виробництво дронів Twister на українських потужностях. Йдеться про невеликі тактичні розвідувальні БПЛА, що вже пішли у користування в Німеччині і зацікавили представників Сухопутних військ ЗСУ. Запуск виробництва в Україні очікувався на липень місяць цього року.

Американська компанія Neros Technologies, що поставляє Україні 1000 FPV-дронів на місяць, хоче робити 1 млн зразків на рік, якщо це буде цікаво США. У компанії сподіваються на те, що у майбутньому Пентагон у рази збільшить замовлення на FPV-дрони.

Знаковим стало, що цього місяця розширилася і міжнародна коаліція дронів. До неї приєдналося ще дві країни - Бельгія та Туреччина, а латвійська компанія виграла найбільший на сьогодні контракт у межах «Коаліції дронів» на постачання безпілотників Україні на суму 24 млн євро.

Днями в медіа з’явилася інформація, що американо-німецька компанія Auterion, яка спеціалізується на розробці програмного забезпечення для дронів, поставить Україні 33 000 «ударних комплектів» на основі штучного інтелекту.

Odd Systems, українська компанія, що працює в сфері оборонних інновацій, і спеціалізується на розробці та виробництві тепловізійних камер та FPV-дронів, оголосила про партнерство з данським оборонним концерном Terma Group, для спільної роботи над недорогим перехоплювачем дронів на базі ШІ. Terma та Odd Systems об’єднають свої існуючі рішення, одночасно розробляючи комплекс продуктів для протидії дронам типу Zala і Shahed.

Як приклад запозичення українського досвіду також слід навести успішне скидання бойової гранати М67 з дрона Skydio X10 армійцями США. Цього місяця стало відомо, що армія США вперше продемонструвала такий досвід. Як відомо, над такою ініціативою американці працювали кілька років. Спеціальний "підвіс" отримав назву Audible. Американці вважають таке рішення революційним. Цікаво, що в Україні таку технологію опанували на 5 років раніше, ще за часів ООС. Фахівці наголошують, що тепер американці визнали, що скиди з квадрокоптера типу Mavic - працюють.

Показово, що Департамент оборони США за участі підрозділу оборонних інновацій DIU (Defense Innovation Unit) прагне створити тестову інфраструктуру для дронів у середовищі, максимально наближеному до бойових умов, подібних до тих, що в Україні. Фахівці визнають, що більшість полігонів у США не дозволяють проводити активну радіоелектронну боротьбу через суворі обмеження, пов’язані з GPS-пристроями, радіочастотними перешкодами та необхідністю захисту комерційної авіації.

За рахунок подібної колаборації з українськими підприємствами іноземні розробники отримують безцінний досвід, набутий на війні в Україні. Але є й інша сторона медалі. Українські розробники дронів звинувачують окремі європейські компанії у спробах викрасти технологічні секрети та фальсифікувати бойові випробування своєї продукції. Деякі європейські виробники дронів використовують фіктивні польові випробування та намагаються викрасти секрети українських компаній. Вони видають за «бойові випробування» кілька демонстраційних польотів, проведених далеко від лінії фронту. Крім того, відомо, що деякі компанії домовляються про співпрацю, але насправді лише намагаються дізнатися технічні рішення, що успішно працюють в умовах війни. Потім вони оформлюють красиві презентації і стверджують, що їхня продукція вже випробувана в Україні.

Вбачаючи український досвід застосування безпілотників з всеможливих платформ, Туреччина в свою чергу продовжила плідну роботу щодо активно впровадження безпілотних технологій на всіх рівнях. Наразі країна зосереджується на безпілотній авіації для перспективного авіаносця. Зокрема, перспективний 300-метровий авіаносець проєкту MUGEM може отримати повністю безпілотну авіаційну групу з провідними турецькими реактивними ударними безпілотниками.

Канада в свою чергу просуває програму бойових безпілотників-відомих для посилення ударної потужності своїх бойових літаків F35. Йдеться про придбання платформ, аналогічних MQ28 Ghost Bat від Boeing, а також розробки General Atomics та Anduril.

ВІТЧИЗНЯНІ НАПРАЦЮВАННЯ У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ БАК

Загалом, за останній рік виробництво безпілотників в Україні зросло на 900%. Новинки з’явилися у вітчизняних виробників БАК й в липні. Так, нещодавно Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації новий ударний безпілотний авіаційний комплекс UB60D. Цей дрон є розробкою компанії «Українська бронетехніка» та представляє собою вже споряджений високоточний FPV-дрон, основою якого є 60-мм осколкова міна. Фахівці вбачають, що перевагою БАК є відсутність необхідності додаткового спорядження бойовою частиною, що суттєво економить час підготовки до бойового застосування.

Також з’явився новий безпілотник R-34-T, здатний здійснювати лазерне цілевказання. Його ключова функція — лазерна підсвітка цілей для високоточного ураження керованими артилерійськими та авіаційними боєприпасами. Він здатний суттєво підвищити точність ударів, може ефективно працювати на великих відстанях, стійкий до засобів РЕБ та зроблений з модульної платформи для адаптації під різні задачі.

Крім того, розробник дрона “Чаклун”, показав власний безпілотник дальнього радіуса дії. Новий дрон на підприємстві вирішили оснастити двоциліндровим бензиновим двигуном DLE 111, який призначений для великомасштабних радіокерованих моделей літаків. Цей двигун надав новому українському дрону потужність близько 11 кінських сил при 7500 обертах за хвилину, що дозволить безпілотнику нести важке корисне навантаження та долати довгі дистанції без втрати швидкості.

Ще однією новинкою став універсальний дрон POP Fly, який може виконувати як функції «камікадзе», так і розвідника – його назвали українським Switchblade. POP Fly дозволяє змінювати як камери, так і бойові частини залежно від завдань.

В свою чергу компанія TAF Drones розробила новий тактичний дрон розвідки «Бабка». Його головними перевагами є те, що це - недорогий, але ефективний БПЛА. БАК літакового типу є аеророзвідником та коригувальником артилерійського вогню, що здатний працювати в складних умовах радіоелектронної боротьби.

Наприкінці липня в мережі з'явились фото українського безпілотника, створеного на базі легкомоторного літака. Його родзинкою є те, що “пташка” може транспортувати авіабомбу ФАБ-250.

Також в Україні представили 6-ствольний багаторазовий перехоплювач безпілотників «Хижак shooter» з підвісним блоком безвіткатних гармат 12-го калібру. Його головна мета - збиття оптоволоконних дронів та ураження піхоти.

Українська компанія Vyriy Drone розробила новий FPV-дрон MAX 15, здатний знищувати російські укріплення та об’єкти тилової інфраструктури. Інформується, що він здатний нести бойове навантаження до 8 кг на відстань до 30 км і долати до 50 км в залежності від типу боєприпасу, акумулятора та наявності ретранслятора.

Зростає й дальність використання дронів на оптоволокні. Кластер оборонних технологій Brave1 працює над масштабуванням виробництва новітніх оптоволоконних дронів із дальністю понад 40 кілометрів. Ці безпілотники стійкі до дії засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), завдяки чому можуть виконувати завдання в умовах активного глушіння сигналів.

Триває технологічний прорив і у напрямку дронів-перехоплювачів. Як повідомляв міністр оборони України Денис Шмигаль, вже три українські дрони-перехоплювачі отримали державні контракти. Разом з попереднім це вже чотири контракти на більш ніж 3 млрд грн. Крім того, відомство вже веде переговори з міжнародними партнерами щодо залучення додаткового фінансування на закупівлю таких дронів.

Загалом Україна вже законтрактувала десятки тисяч дронів-перехоплювачів. Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов наголосив, що планується законтрактувати усе, на що вистачить державного бюджету. Контрактування зараз, з одного боку, впирається в спроможність виробника, з іншого боку у спроможність державного бюджету.

Наприкінці липня стало відомо, що вітчизняна компанія Venator Technologies представила нову розробку — дрон-перехоплювач AngryCat, здатний автономно знешкоджувати ворожі безпілотники. Його голові цілі - це дрони типу Shahed, Lancet, Orlan та Zala, які масово застосовуються для атак на українську інфраструктуру.

Такий стрімкий розвиток у напрямку дронів-перехоплювачів пов’язаний в першу чергу із реакцією на нові рішення РФ. На початку місяця стало відомо, що Росія передала Північній Кореї технологію виробництва дронів типу Shahed. Йдеться саме про передачу технологій, тобто таким чином налагоджує там виробництво, збільшуючи свій арсенал дронів, яким потім атакує міста України.

Крім того, над Києвом в липні вже було збито кілька російських безпілотників типу «Гербера» (аналог іранського Shahed) з камерами на підвісі, з CRPA антеною і найголовніше з радіо модемом. Фахівець з радіотехнологій Флеш заявив, що їх поява в Києві означає наявність десь поруч радіоретранслятора. Себто росіяни отримують відео в реальному часі, що дозволяє їм коригувати удари з максимальною точністю. Загалом фахівці вважають, що російського в дронах «Герань-2» – лише назва. Вони є копіями іранських Shahed і не злетять без китайської начинки. В ГУР МОУ повідомили, що частка китайської електроніки зросла до 60-65%, уперше витіснивши деталі зі США, які потрапляють до Росії попри санкції, на друге місце. Крім того, нещодавно стало відомо, що Китай знайшов спосіб таємно постачати двигуни для БПЛА РФ. Поставки дозволили російському виробнику зброї збільшити виробництво ударного безпілотника «Гарпія-А1».

Також росіяни масштабують виробництво оптоволоконних дронів. На російському НВЦ “Ушкуйник”, що розташовано в 750 км від українського кордону, заявили про нарощення обсягів виробництва до «десятків тисяч на місяць».

В липні російські війська вперше використали ударні безпілотники серії «Черніка». Лінійка дронів «Черніка» включає дві моделі. БАК «Черника-1» виготовлений із пінопластових матеріалів - дальність дії становить до 80 км, а максимальна висота польоту сягає 1,5 км. Вага бойової частини становить 0,7 кг. «Черника-2» несе бойову частину масою до 3,5 кг, має збільшену дальність дії – до 100 км.

Окрім цього, нещодавно з’явилася інформація, що РФ розробляє автоматизовану систему роботи безпілотних літальних апаратів, яка могла б самотужки утримувати лінію бойового зіткнення. Зокрема, ЗМІ повідомили про те, що їхні фахівці працюють над системою для автономної роботи дронів під назвою "Диктион", завдяки якій рашисти хочуть автономно, без участі оператора контролювати сотні кілометрів лінії фронту.

РОЗВИТОК НАПРЯМКУ НРК

Наземні роботизовані комплекси продовжують активно інтегруватися у військо. В липні стало відомо, що 3-я штурмова бригада провела безпрецедентну операцію, в ході якої було атаковано та зачищено ворожі позиції без застосування піхотинців. Участь в операції брали НРК, а також БПЛА. Ба більше, кілька російських військовослужбовців вперше в історії воєн здалися в полон наземним роботам, а зачищені ворожі укріплення та лісосмугу зайняли українські сили.

Крім того, наприкінці липня на базі бригади протестували німецький наземний роботизований комплекс компанії DIEHL у межах новоствореної платформи Test in Ukraine від Brave1. Компанія отримала зворотний зв’язок від військових, які системно працюють з НРК, а також чіткі рекомендації для адаптації комплексу до вимог фронту.

Ще показовими прикладами успішного застосування НРК є те, що за допомогою робота українські бійці тієї ж таки 3-ї штурмової бригади вкрали російський кулемет прямо з позиції окупантів, поки ті на щось відволіклися. Зброю забрав і привіз нашим воїнам наземний роботизований комплекс, а логістичний дрон «Хартії» врятував життя пораненому піхотинцю. НРК евакуював військовослужбовця, подолавши маршрут в 32 км. Фахівці наголошують, що дрон впорався із завданням, яке неможливо було вирішити традиційним шляхом. І це не єдиний такий випадок. Наземний дрон ARDAL евакуював пораненого бійця прямо з поля бою. Військовий, який залишився єдиним живим після ураження БТРа, попри важке поранення, заліз у роботизований комплекс, а той доправив його у безпечну зону.

Також в липні стало відомо, що українська компанія-виробник роботів Tencore, які ЗСУ використовує на фронті, залучила від американського венчурного фонду MITS Capital 3,74 мільйона доларів. Залучені кошти виробник НРК Tencore спрямує на масштабування R&D та збільшення виробничих потужностей.

Ба більше, нещодавно стало відомо, що Міноборони України кодифікувало та допустило до експлуатації наземний роботизований комплекс «Лютік». Він здатен перевозити до 250 кг вантажу, працює за будь-якої погоди та долає складне бездоріжжя. Завдяки герметичному корпусу й електродвигуну він легко проходить трясовини, пісок і невеликі перешкоди. “Лютик” може доставляти БК, евакуювати поранених, перевозити особовий склад, а також на нього можна встановлювати бойові модулі.

Загалом Міністерство оборони України продовжує нарощувати можливості Збройних Сил за рахунок вітчизняних роботизованих систем. Протягом перших шести місяців 2025 року було кодифіковано та допущено до експлуатації у військах майже три десятки нових зразків наземних роботизованих комплексів (НРК) та дистанційно керованих бойових модулів українського виробництва. Це на третину більше за показники 20204 року.

НОВИНКИ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ РЕБ

Вже традиційно з розвитком роботизованих комплексів паралельно модифікуються й засоби РЕБ - системи, що якраз таки працюють проти дронів.

На початку липня Німеччина провела перше успішне випробування засобів повітряної радіоелектронної боротьби, під час якого вони відпрацювали придушення імітаторів ворожих систем ППО та систем зв'язку: літак Pilatus PC-12 із встановленим обладнанням радіоелектронної боротьби та розвідки засік і заглушив роботу радара імітатора радянської ЗРК "Оса" з безпечної відстані.

Цікавим вітчизняним рішенням стало нещодавнє представлення мобільного засобу РЕБ на базі наземного роботизованого комплексу для забезпечення прикриття від дронів на полі бою. Новий комплекс створила українська компанія Kvertus. НРК під назвою Kvertus AD Berserk має запас ходу та дальність керування у 20 кілометрів та автономність — 12 годин. Фахівці вважають цікавим те, що інтегрована система РЕБ перекриває всі частоти керування від 220 до 1050 МГц. А також відеоканали на 2,4 та 5,8 ГГц. Він вже надходить у серійне виробництво. Бортовий РЕБ створює перешкоди по всім діапазонам, які використовують дрони-камікадзе, бомбери та мультироторні дрони. За задумом, основними завданнями такого виробу є прикриття евакуації поранених та розмінування, підтримка під час штурмових дій та захист логістичних маршрутів.