Дайджест технологій: ключові події листопаду у розвитку безпілотних систем і засобів РЕБ

30.11.2025

Війна в Україні та пов’язаний із нею розвиток безпілотних роботизованих платформ дозволяє говорити вже про «синергію дронів», що стає визначальним чинником у протидії сучасним загрозам

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Дайджест технологій: ключові події листопаду у розвитку безпілотних систем і засобів РЕБ

БЕЗПІЛОТНІ АВІАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ ТА ДРОНИ ПЕРЕХОПЛЮВАЧІ

Завдяки «синергії дронів», вказують оглядачі (це визначення вдало застосовано у листопаді 2025 року журналістом Цензор.НЕТ Владиславом Недашківським), ефективність застосування різноманітних засобів ураження підвищується в рази, що дозволяє досягати, здавалося б, неможливих результатів. Якщо у 2022 році – це застосування БАК Bayraktar TB2 для розвідки координат і наведення берегового ракетного комплексу «Нептун» для затоплення російського крейсера "Москва", у грудні 2024 року (доповнимо далі від ЦДАКР) - це вже перше в історії знищення двох російських гелікоптерів Мі-8 за допомогою морських дронів Magura V5 ракетами Р-73. Нарешті, картинка «сінергії дронів» зразку 2025 року – це вже знищення у травні російського літака Су-30 – складної бойової системи вартістю близько 50 мільйонів доларів, - за допомогою морського за допомогою такої ж ракети класу «повітря-повітря» Р-73, встановленою на модифікований морський дрон Magura V7. Знову таки, вперше в історії війн. Крім того, інша площина синергії дронів – допомога одних безпілотників іншим – у мультидоменному форматі.

Безсумнівно дрони вже відіграють титульну роль у веденні бойових дій, а виробники, спираючись на досвід і поради військових, впроваджують у свої продукти інновації і модифікують їх відповідно до реалій війни. В свою чергу іноземні армії світу продовжують нарощувати власний військовий потенціал за рахунок дронів. Так, наприклад, армія США має намір закупити не менше мільйону безпілотників упродовж наступних двох-трьох років та далі купуватиме від 500 тисяч до одного мільйону БАК щорічно. Як відомо, наразі армія США закуповує лише близько 50 тисяч БАК на рік. Цікаво, що Україна і Росія виробляють приблизно по 4 млн комплексів на рік, а Китай, ймовірно, здатний виробляти вдвічі більше. Україна приваблює і інших західних інвесторів на ринку дронів. Це пов’язано з тим, що після початку повномасштабного вторгнення наша держава стала полігоном для розвитку дронових технологій, а країни-партнери намагаються перейняти цей безцінний досвід. Наприклад, французька компанія Atreyd запускає в Україні випробування своєї "стіни дронів" для захисту від керованих авіабомб та дронів-камікадзе. Компанія розробляє автономні системи дронів (Drone Wall System – DWS) із застосуванням штучного інтелекту. Такі системи включають FPV-дрони, VTOL-дрони для розвідки, батареї ударних дронів та рішення C2, такі як Skynode-M.

Німецька оборонна компанія Diehl провела випробування зенітного дрона Cicada. Випробування були проведені на сході Німеччини, під час яких було продемонстровано ефективності системи, зокрема й "автоматизацію на основі штучного інтелекту". Зазначається, що зенітний дрон Cicada було інтегровано до системи Sky Sphere, яка є модульним рішенням, що відповідає за виявлення, класифікацію та ураження дронів. Загалом Німеччина планує стрімко наростити свій дроновий потенціал. Наразі відомо, що в країні хочуть розгорнути шість батарей (рот) ударних безпілотників середньої дальності у своєму війську до 2029 року. Також буде створено ще одну на 60-150 солдатів, що будуть оснащені далекобійними "діпстрайк" дронами.

Ізраїльська компанія Rafael представила новий тактичний ударний дрон L-SPIKE 1x. Зазначається, що новинка створена на основі дрона FireFly й призначена для використання на рівні роти. Виріб розроблений відповідно до стандартів MIL-STD, що гарантує стабільну роботу навіть за відсутності GPS, у разі перебоїв зв’язку та в складних погодних умовах. L-SPIKE 1x має радіус дії до 5 км, масу 2,2 кг та здатен перебувати в повітрі 15 хвилин у режимі атаки та 30 хвилин у режимі розвідки. Маса його уламково-фугасної бойової частини становить 400. Система наведення дрону працює на основі ШІ.

Європейська оборонна компанія Destinus провела успішну демонстрацію роботи своєї новітньої системи протиповітряної оборони під назвою Hornet, призначеної передусім для боротьби із дронами. Hornet - це модульне озброєння, корисне навантаження якого можна змінювати в польових умовах відповідно до того завдання, яке потрібно виконувати - дрони, які використовуються у цій системі, доступні у трьох варіантах - Hunter, Stalker чи Plotter. Система може виконувати місії з перехоплення повітряних цілей, а також зі здійснення розвідувальних місій або ж працювати як ретранслятор.

Для спільного виробництва дронів об’єднуються й інші держави. Польська група озброєнь Polska Grupa Zbrojeniowa SA (PGZ) та естонський оборонний стартап Frankenburg Technologies OÜ підписали угоду про співробітництво, у рамках якої сторони будуть спільно розвивати виробництво рішень у напрямку протиповітряної оборони, перш за все йдеться про засоби протидії безпілотним літальним апаратам. Угода серед усього передбачає інтеграцію озброєння від естонської компанії до платформ, які виробляє PGZ, у тому числі й системами протиповітряної оборони.

Серед важливих подій, про які стало відомо в листопаді, варто також згадати, що вперше в історії пілот F-22 керував дроном-напарником MQ-20 Avenger з кабіни свого стелс-винищувача. Видання Breaking Defense наголошує, що це демонстрація можливостей, які у майбутньому мають скласти основу повітряних сил. Для проєкту об’єднали зусилля розробник БПЛА General Atomics, розробник літака Lockheed Martin та виробник радіостанцій і засобів комунікацій L3Harris. Управління безпілотником здійснювалося за допомогою планшета з одномісної кабіни F-22 та встановлених в обох літальних апаратах радіостанціях.

Цього місяця в Україні також з’явилося декілька інноваційних новинок. Не менш важливо, що останнім часом дрони створюються в тісній комунікації між військовими і виробниками. Директор зі стратегічних комунікацій defence-tech компанії "Генерал Черешня" наголошує, що в компанії кожна нова партія дронів це результат впровадження польового фідбеку. “Наші інженери комунікують щодня із бригадами та безпосередньо пілотами. Саме тому ми змогли зробити те, що два роки назад здавалося неможливим - створити дрон, який може перехопити інший дрон у повітрі. Зараз же ж ми створюємо дрони, що можуть перехоплювати значно більші обʼєкти, а отже стають неодмінною частиною комплексної зенітно-дроново-ракетної системи ППО”, - повідомив він.

Також стало відомо, що в листопаді військові отримали перші 100 тисяч FPV-дронів через DOT-Chain Defence, а майже третина — на оптоволокні. Таким чином інноваційний підхід всупереч бюрократії надає змогу підрозділам Сил оборони України самостійно обирати продукцію, яка їм необхідна тут і зараз, а головне отримувати її в стислі терміни.

Українські військові підрозділи почали використовувати інноваційну систему термінального наведення TFL-1 (The Fourth Law), яка дає змогу FPV-дронам автономно наводитися на ціль на фінальній ділянці польоту (400-500 метрів).

Показово, що в листопаді В Україні запустили серійне виробництво вітчизняного дрона Octopus. Його головна мета - перехоплення дронів типу Shahed. Наголошується, що безпосередню участь в розробці приймали військові. Octopus працює вночі, під глушінням і на низьких висотах.

Наразі також відомо, що в Україні вже налагодили масове виробництво дронів-перехоплювачів STING та створили навчальний центр для підготовки їхніх операторів.

В парадигмі заборони продажу Китаєм дронів DJI Україні, українські фахівці створили, а військові вже почали використовувати власні тактичні безпілотники, які за характеристиками не поступаються китайським DJI Mavic. На фронт уже доставлено першу тисячу таких дронів, і вони активно застосовуються українськими військовими.

Український стартап M-Fly залучив $1,4 млн інвестицій на розробку оборонних технологій. Вітчизняна компанія M-Fly із кластера Brave1 створила високоякісний стабілізатор камери. Їхній гімбал тримає стабільну картинку навіть тоді, коли дрон працює на великих швидкостях чи в складну погоду. Вибір забезпечує чітку картинку з камери без втрати якості. Саме з таких даних командири планують удари, ухвалюють рішення і рятують людей.

ІННОВАЦІЇ В НАПРЯМКУ НРК

Наземні роботизовані комплекси дозволяють виконувати небезпечні завдання без ризику для особового складу, забезпечують точну розвідку й підтримку на передовій та підсилюють ефективність бойових операцій у складних умовах. Саме тому ці роботи стрімко впроваджуються в армії та вже є невід’ємною частиною сучасного війська. Нещодавно стало відомо, що НРК Droid TW 12.7 півтора місяця утримував одну з піхотних позицій. В ході операції НРК з кулеметом полягала у контролі перехрестя з певного населеного пункту, звідки час від часу накатувалися сили противника.

Загалом, за словами керівника підрозділу роботизованих комплексів 2-го корпусу Нацгвардії України "Хартія", НРК у 95% випадках виконують логістичні завдання, що має критичне значення для будь-якого підрозділу на передовій. Йдеться про підвіз БК, евакуації поранених тощо. Нещодавно українські інженери представили новий логістичний наземний дрон VARKHAN, створений саме для доставки спорядження у найнебезпечніших ділянках фронту. VARKHAN здатен долати болото, сніг, руїни та зруйновану інфраструктуру. Його вантажопідйомність сягає 220 кг.

Серед важливих подій, що сталися в листопаді та безпосередньо стосуються НРК варто виділити сертифікацію і 7 шкіл операторів таких комплексів.

У межах спільної реформи Міноборони та Мінцифри вже сертифіковано перші 7 шкіл операторів НРК.

Сертифікати отримали:

SS KODAK TRAINING
Sky Spies UA
Центр «Крук»
Dignitas Fund
Військова школа Боривітер
Школа аеророзвідки «ДОВЖИК»
Привиди України

Характерно, що тепер приватні школи зможуть офіційно видавати сертифікати операторів НРК. Ба більше, держава до кінця року оплатить навчання тисячам військових, щоб на фронті з’явилося ще більше підготовлених фахівців і роботизованих рішень.

В листопаді німецька компанія ARX Robotics отримала значне замовлення на постачання наземних роботизованих систем Gereon RCS для України. Це вже третій подібний контракт. Показово, що частину потужностей компанія перенесла в Україну. До роботи залучаються місцеві постачальники, що прискорює поставки та зміцнює українську промисловість.

Українські компанії Ratel і Tencore в грудні планують запустити роботу мобільних сервісних команд, які виїжджатимуть до підрозділів для обслуговування та ремонту роботизованих платформ. У мобільних майстернях буде відбуватися діагностика, ремонт техніки, оновлення програмного забезпечення та модернізація. За оцінкою фахівців, це має зменшити простій техніки й дозволити повернути роботу на поле бою з мінімальними підтримками. Майстерня на базі Volkswagen оснащений підйомним краном і лебідкою для евакуації обладнання; сонячні панелі та інвертор забезпечують до 6 годин автономної роботи.

ІННОВАЦІЇ У НАПРЯМКУ РЕБ

Засоби радіоелектронної боротьби нині мають критичне значення, оскільки вони здатні порушувати роботу ворожих дронів, засобів зв’язку та навігації, знижуючи ефективність ударів і координування противника. На полі бою, де домінують безпілотні системи та високоточні засоби ураження, РЕБ стає інструментом захисту військ, прикриття маневрів і забезпечення інформаційної переваги. Вони дозволяють не лише протидіяти атакам, а й створювати вікна можливостей для власних операцій, зберігаючи живу силу та техніку.

Грецька компанія ΕΑΒ модернізувала свою антидронову систему «ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ» (укр. Кентавр). Відомо, що до платформи інтегровано активний радар точного виявлення з дальністю до 40 км. Інформується, що це перетворило систему з простого засобу радіоелектронного придушення на повноцінну платформу електронної боротьби (EW/C-UAS). Вона здатна ефективно протидіяти сучасним безпілотникам, зокрема турецьким Bayraktar. Алгоритми штучного інтелекту автоматично визначають тип загрози та пропонують оптимальні методи нейтралізації — від блокування зв’язку до спотворення телеметрії.

В листопаді стало відомо, що тепер українські військові матимуть змогу замовляти засоби радіолокаційної боротьби через маркетплейс зброї DOT-Chain Defence. Відтепер 180 бригад ЗСУ та НГУ матимуть гарантовані бюджети, за які вони зможуть самостійно обирати через маркетплейс як стаціонарні, так і окопні засоби РЕБ. Актуальність цих засобів підтверджує статистика замовлень: лише за перший день після додавання РЕБ в DOT-Chain Defence військові замовили техніки майже на 6 млн грн.

Подейкують, що український комплекс радіоелектронної боротьби Lima може збивати з курсу російські аеробалістичні ракети Кинджал. Як приклад, фахівці наводять супутникові знімки в районі аеродрому Старокостянтинів, де видно багато великих воронок від російських ракет, що промахнулися по цілі.

Дайджест технологій: ключові події листопаду у розвитку безпілотних систем і засобів РЕБ

Автор:Центр досліджень армії,конверсії та роззброєння

БЕЗПІЛОТНІ АВІАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ ТА ДРОНИ ПЕРЕХОПЛЮВАЧІ

ІННОВАЦІЇ В НАПРЯМКУ НРК

ІННОВАЦІЇ У НАПРЯМКУ РЕБ

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння