Досвід концепції “війни роботів”, яку формує Україна, все більше привертає увагу інших держав

31.10.2025

Українські безпілотники та роботи довели, що навіть менші ресурси можуть компенсувати технологічну чи чисельну перевагу ворога.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Досвід концепції “війни роботів”, яку формує Україна, все більше привертає увагу інших держав

Україна стала першим майданчиком, де роботизовані платформи — від дронів-камікадзе до наземних бойових роботів і дронів-розвідників — застосовуються масово й системно у великій війні. Це дає практичний досвід, якого не мають навіть найрозвиненіші армії світу. Саме через залучення у спільні з Україною проєкти країни-партнери хочуть не тільки допомогти нашій державі у боротьбі з ворогом, а й ввібрати безцінний досвід для обороноспроможність власних армій.

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ПАРТНЕРІВ ДО БАК-ТЕХНОЛОГІЙ

На початку вересня стало відомо, що Україна отримає 2 млрд євро на дрони від ЄС. За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, таке рішення обумовлено тим, що Україна залишається першою лінією оборони Європи і країна потребує посилення обороноздатності. Серед іншого вона наголосила, що це, зокрема дозволить ЄС отримати користь від технологій. Характерно, що рішення було прийнято паралельно з багаточисельними роздумами європейських країн щодо створення “стіни дронів” - комплексного, багаторівневого інструментарія, який дає змогу вчасно виявляти, ідентифікувати проникнення чужих дронів у повітряний простір країн. Варто зауважити, що таке рішення стало особливо популярним після того, як над європейськими країнами почали фіксувати невідомі БПЛА.

Окрім цього, Румунія та Україна планують спільне виробництво дронів для НАТО. Йдеться про виробництво БПЛА на території Румунії для внутрішніх потреб країни, а також для країн-членів Альянсу. Очільник МЗС Румунії зазначив, що для східного флангу стратегічно важливо мати кращий засіб, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону. З огляду на це, офіційному Бухаресту необхідні партнерські відносини з Україною для виробництва оборонних дронів. Така ініціатива ще раз демонструє, що країни Європи враховують досвід України з використання безпілотної техніки і в майбутньому роблять ставку на дешеві, у порівнянні з системами ППО, дрони-перехоплювачі для збиття БПЛА, які все частіше з’являються в повітряному просторі європейських держав.

Черговий завод, який вироблятиме дрони для України, відкрили у Нідерландах. Окрім цього, на підприємстві вироблятимуться й дрони для армії Нідерландів. Йдеться про наземні, літаючі комплекси, а також акумулятори. Виробництво розгорнули на майданчику компанії VDL у Борні. Ініціатива реалізується у тісній співпраці з трьома провідними компаніями: Milrem Robotics, Tulip Tech та DeltaQuad. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс підписав відповідні угоди з учасниками проєкту та охарактеризував його як необхідне прискорення європейської обороноздатності на тлі війни в Україні. Показово, що перші виробничі лінії запущено за кілька місяців, тоді як зазвичай на це йдуть роки. Інформується, що Міноборони країни орендувало 120 тис. кв. м виробничих площ, де наявна інфраструктура дозволила негайно розпочати роботу. Для Нідерландів цей проєкт має стратегічне значення, адже він спрямований на зниження залежності від іноземних постачальників і посилення автономії у виробництві військової техніки.

Тенденція до запозичення технологій російсько-української війни все більше набирає обертів, а провідні міжнародні ЗМІ підкреслюють - Україна - дронова супердержава. Видання Atlantic Council відзначає, що оскільки дрони тепер готові відігравати домінуючу роль у війнах майбутнього, унікальний досвід України в цій технологічно просунутій формі ведення війни робить країну ключовим партнером для НАТО та незамінним союзником у захисті Європи. Ба більше, в матеріалі йдеться, що якщо члени НАТО бажають подолати цей розрив, вони повинні значною мірою спиратися на технічні та стратегічні уроки, отримані українською армією за останні три з половиною роки повномасштабної дронової війни.

ВІТЧИЗНЯНІ РОЗРОБКИ БАК: КРАЩІ ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ

Наприкінці жовтня українські розробники представили концепцію безпілотного винищувача FA v1 на саміті у Філіппінах. FA v1 - це проєкт безпілотного літального апарата з реактивним двигуном, здатного розвивати швидкість понад 250 км/год, з дальністю польоту 30 км, стелею 5 000 метрів і радіусом виявлення повітряних цілей до 15 км. Це досить цікавий розвиток дронової концепції, попри те, що швидкість апарата є надто малою для літака.

Окрім того, що іноземні держави активно починають співпрацювати з Україною у напрямку спільно виробництва дронів, а також продовжують переймати український досвід, театр воєнних дій російсько-української війни став таким собі плацдармом для перевірки сучасних видів озброєнь. Нещодавно британська компанія MGI Engineering оголосила про плани передати Україні нові ударні дрони SkyShark. За словами розробників, ці системи поєднують високі технічні характеристики за доступною ціною — як альтернатива дорогим ракетним комплексам. Компанія адаптує досвід автоспорту для створення дронів-камікадзе з великою дальністю дії, призначених для точкових ударів по цілях противника. Першим продуктом стане дрон SkyShark, який має надійти в Україну вже протягом шести тижнів. Платформа здатна нести бойову частину вагою 10–20 кг, розвивати швидкість до 450 км/год і діяти на відстані до 250 км. Навігація здійснюється за допомогою системи самонаведення на ціль.

В свою чергу вітчизняна компанія Global Mark представила ударно-розвідувальний комплекс «Бліц». Його створено для ефективної боротьби з висотними повільними цілями, зокрема дронами-розвідниками типу «Zala» та «Supercam». Це БПЛА може оснащуватися модулем захоплення цілі з функцією самодоведення. Показово, що «Бліц» обладнаний автопілотом і системою автоматичного супроводу цілей, що дає змогу використовувати операторам без підготовки. Ба більше, комплекс здатний виконувати й завдання розвідки. Його максимальна висота польоту — до 4000 метрів, а швидкість — від 90 до 130 км/год залежно від модифікації. Радіус дії становить 30–100 км, а тривалість польоту — до 60 хвилин.

До новинок, які з’явилися на початку жовтня також варто віднести дрон-камікадзе “Жук”. Він здатний вражати цілі на відстані 40 кілометрів. Система має засоби донаведення на ціль. Характерно, що апаратна складова дрона оновлюється з урахуванням появи різних засобів РЕБ противника. Інформується, що бойова частина «Жука» важить від 1,8 до 2 кілограмів, конструкція передбачає установку різних модулів — уламково-фугасними, кумулятивними та іншими — залежно від бойової задачі та замовлення. Для збільшення оперативного радіуса застосування ця платформа може працювати в парі з безпілотником-ретранслятором. Вже відомо про ураження цілі на відстані у 67 кілометрів.

Серед іншого українська компанія Twist Robotics розробила ретранслятор для дронів літакового типу. Це дозволяє збільшити радіус дії дрона та забезпечити безперебійний зв’язок на тлі рельєфу місцевості або дій ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Сам дрон ретранслятор, виконаний у вигляді мультироторного дрона та може здійснювати ретрансляцію сигналу від безпілотника на наземну станцію управління. Дрон може нести корисне навантаження до 5 кг і використовуватися як для ударних, так і для розвідувальних операцій; забезпечує дальність польоту до 100 км в одну сторону або до 50 км у режимі дрона-бомбера.

За даними розробників, застосування ретрансляторів є ефективним рішенням для збільшення дальності польоту дронів — у деяких конфігураціях це дозволяє розширити зону управління до приблизно 40 км або більше.

Днями також стало відомо, що український двомоторний дрон-камікадзе Darts-2 отримав системи донаведення на ціль — CoPilot і Norda. Апарат здатен нести бойову частину вагою до 8 кг на максимальну робочу відстань 50 км, хоча може летіти й далі.

Серед важливих рішень варто виділити також і апгрейд військового маркетплейсу DOT-Chain Defence. Наразі з’явилася опція, яка дозволить військовим у декілька кліків кастомізувати дрони під потреби підрозділу. Йдеться про такий собі “конструктор дронів”, який дозволить військовим змінювати комплектуючі безпілотників, щоб отримати кастомізоване рішення під конкретні задачі замовника.

Новий інструмент доповнить каталог виробів, де кожен дрон матиме власний перелік змінних елементів: камери, двигуни, польотні контролери та системи зв’язку різних частот, що дозволить ліквідувати потребу у переробках в бригадних майстернях.

ІНОЗЕМНІ НАПРАЦЮВАННЯ У ГАЛУЗІ БАК

В першій декаді жовтня турецька компанія Baykar перейшла до льотних випробувань третього прототипу безпілотника Kizilelma із високоточним авіаційним озброєнням. Розвідувально-ударний дрон здійнив політ з 250-кілограмовою авіабомбою Mk.82, що була оснащена навісним комплектом корекції TEBER-82. Для польотів було обрано рішення з підвіскою бомби на зовнішній пілон SADAK-4T, попри те що літак позиціонується як малопомітний та має внутрішні відсіки під озброєння.

В свою чергу Китай активно просувається у напрямку роїв дронів. Китайська компанія DAMODA, яка відома своїми світловими шоу із застосуванням дронів, нещодавно презентувала свою нову автоматизовану систему контейнерів для роїв дронів. І хоча вона позиціонується як система для проведення тих же масштабних світлових шоу, не виключено, що зрештою така система може бути адаптована для використання у війську. Система контейнерів складається щонайменше з 12 менших палет, кожна з яких призначена для запуску 54 дронів. Тобто загальна кількість дронів становить 648 одиниць. Фахівці переконані, що система модульна, а також передбачає можливість використання декількох контейнерів одночасно. Тобто йдеться про потенційну можливість фактично синхронізованого запуску вже не сотень, а тисяч дронів.

Росія демонструє збільшену активність у впровадженні нових інноваційних рішень у галузі БАК. У жовтні в РФ випробували FPV-дрон із супутниковим зв’язком. В кремлівських ЗМІ повідомили, що використовувався суто російський супутниковий інтернет для передачі відео з БПЛА.

Окрім того, росіяни почали встановлювати нову уламково-фугасну бойову частину з можливістю повітряного підриву на дрони-камікадзе Shahed («Герань»). За свідченнями джерел, останнім часом противник почав споряджати свої дрони модернізованими бойовими частинами. Конструкція корпусу бойової частини має діаметр 300 мм і довжину 375 мм. Готові уражаючі елементи розташовані в верхній частині корпусу. Як вибухову речовину фахівці називають пластизольний заряд. Окрім того, у корпусі виявлено датчик LiDAR, що може свідчити про можливість повітряного підриву над ціллю на заданій висоті.

У жовтні РФ почали масово ставити машинний зір на дрони на кшталт "Молнии". Ворог розширює типи безпілотних літальних апаратів, на які він встановлює системи автозахоплення цілі та наведення дронів за допомогою машинного зору. Якщо такі системи для FPV давно не є новиною, то наводити крилатий БПЛА ще й у вітер досить складно. Робиться це в основному для ураження цілей на далеких відстанях в моменти зникнення радіозв'язку біля землі. Тобто противник працює над збільшенням точності і дальності ударів БПЛА формату "Молния".

Тема машинного зору на дронах стала актуальна ще на початку 2024 року, коли стало зрозуміло, що росіяни почали оснащувати такою опцією свої FPV-дрони. Аналогічні можливості також з’явилися і в українському війську. Така технологія вирішувала дві проблеми - по-перше, дозволяла підвищити відсоток влучання у ціль, а особливо рухому. По-друге - діяти в обхід систем РЕБ, якими оснащуються машини або ж які має піхота в окопі і радіус дії якого зазвичай не надто великий. Але тепер росіяни вирішили інтегрувати машинний зір і на свої дрони літакового типу на кшталт "Молния", яка в російському війську відіграє роль передусім дешевого та масового ударного засобу, хоча останнім часом ворог використовує цей дрон в тому числі і як носій-ретранслятор FPV-дронів. З цього приводу ще у вересні повідомлялося, що РФ тестує нову модифікацію дрона "Молния" з оптоволоконною котушкою, з якою безпілотник зможе уражати цілі в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби.

У жовтні сталася ще одна непересічна подія, яка свідчить про нарощування технологічних можливостей противника. Так, російський дрон на оптоволокні долетів до Краматорська - БПЛА на оптоволоконному кабелі подолав майже 30 км. В цілому російські дрони на оптоволокні восени почали з’являтися у прифронтових районах, дісталися до Краматорська, і це небезпечний прецедент, вважає фахівець зі зв’язку та РЕБ Сергій (Флеш) Бескрестнов.

За рахунок новацій Росії вдалося удосконалити тактику війни: з осені дрони системно атакують не лише військові склади та дороги, а й рухомий транспорт та цивільні об’єкти.

Окремо варто згадати рішення Франції створити свій перший "автономний" підрозділ із НРК та дронів - він має з’явитися влітку 2026 року. Французьке військо просувається у своїх планах створити перший бойовий автономний робототехнічний підрозділ - реалізація цього задуму проходить у рамках проєкту Pendragon, один з керівників якого розповідає, що перший французький підрозділ, який об’єднуватиме наземні роботизовані комплекси та безпілотні літальні апарати. Програма реалізується за участі французького командування бойових дій майбутнього (Commandement du combat futur), а також Агенції оборонного відомства з оборони та штучного інтелекту (l’Agence ministérielle pour l’IA de défense). У рамках свого першого підрозділу безпілотних систем французьке військо хоче відпрацювати взаємодію як наземних, так і повітряних дронів. Поки планується, що такий роботизований підрозділ буде оснащуватися одним неназваним важким наземним роботизованим комплексом і ще п’ятьма НРК Aurochs 2, а в небі їх будуть підтримувати дрони Tundra 2 від Hexadrone та Anafi від Parrot.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ НРК

Український розробник систем дистанційного управління представив нову платформу — НРК «Бандура», що може працювати під керуванням FPV-оператора. Комплекс оснащено електроприводом сумарною потужністю 1.4 кВт, здатен перевозити або буксирувати вантажі до 200 кг і має власну масу близько 135 кг. НРК «Бандура» має два варіанти: логістичний і міноукладач. Додатково може бути обладнана металевими колесами.

Окрім цього, нещодавно в Третій штурмовій бригаді повідомили, що росіяни на Лимансько-Борівському напрямку копіюють українські технології НРК. На думку представників військового формування, це підтверджує ефективність таких українських комплексів безпосереднього на полі бою. В бригаді нагадали, що українські НРК виконують логістичні завдання й евакуацію поранених, а також застосовуються для вогневого ураження і захоплення противника в полон.

В свою чергу, американська компанія BAE Systems спільно з виробником автономних систем Forterra розпочали проєкт модернізації бронетранспортера AMPV (Armored Multi-Purpose Vehicle) у повністю автономний наземний роботизований комплекс. Прототип отримає систему автономної навігації, сенсорний модуль для орієнтування на місцевості та можливість дистанційного керування. Мета — зменшити ризики для екіпажу та розширити можливості AMPV для виконання логістичних і бойових завдань без присутності людей.

У Росії наприкінці жовтня представили новий гібрид НРК - роботизований комплекс протиповітряної оборони «Импульс-ПВО». Він використовує дрони-перехоплювачі «Елка» для боротьби з безпілотниками. Нову розробку представила російська компанія «Гумич РТК» на виставці в Москві. Заявлено, що автономний комплекс ближнього радіуса дії, який базується на гусеничному шасі, оснащений вісьмома невеликими дронами-перехоплювачами. Кожен з БАК важить 1,35 кілограма та нібито здатний розвивати швидкість до 200 кілометрів на годину. Система розроблена для ураження невеликих безпілотних літальних апаратів, які летять на малій висоті, за рахунок кінетичної енергії дрона-перехоплювача. Невеликі перехоплювачі такої моделі, росіяни вже використовують на фронті проти українських безпілотників. Їх вони запускають з руки або з пускової розрахованої на два дрони і оснащеної оптико-електронним модулем наведення. Комплекс розроблений для дистанційного керування, що є частиною ширшої стратегії автоматизації ближньої протиповітряної оборони, зокрема для підтримки мобільних вогневих груп або захисту критично важливих об’єктів від атак БАК.

ЗАСОБИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ: КУРС НА ПРОДОВЖЕННЯ РОЗВИТКУ

У жовтні українська компанія Piranha Tech створила єдиний комплекс управління для ППО. Це нова комплексна програма з управління засобами радіоелектронної боротьби, радарами та дронами-перехоплювачами, яка дозволить виявляти та знешкоджувати дрони під час масованих атак на українські міста. Програма Sky Defender інтегрує у себе різноманітні засоби виявлення, супроводження та ураження дронів. Вона може поєднувати більше 50 різних засобів протидії дронам і виводить керування ними на екран одного ноутбука. Заступник директора Piranha Tech Анатолій Храпчинський розповів, що використання цієї програми дозволить моніторити небо над містами і створити дві лінії захисту від ворожих БПЛА. Розробляли програму у відповідь на зростання присутності російських дронів над українськими містами та збільшення дальності дії ворожих FPV.

«Нещодавно ми стали свідками зальоту FPV-дронів у Харків. Нещодавно був удар "Ланцету" по місту Чернігів. Тобто наразі ворог суттєво збільшує kill-зону завдяки засобам ураження, які створювались на базі комерційних дронів. Тому головна задача більшості прифронтових і прикордонних міст – захистити себе від дронів на радіокеруванні чи з системою навігації для більш точного влучання в ціль», – наголосив Храпчинський.

Кількість інтегрованих у програму Sky Defender засобів РЕБ та РЕР залежить від рельєфу місцевості та розміру міста, яке система має обороняти. Спочатку система виявляє ціль за допомогою радара і наносить її рух на карту. Далі починають працювати додаткові засоби детекції, які наводять системи РЕБ та дрони-перехоплювачі на ворожий дрон. Програма дасть змогу автономно запускати дрони-перехоплювачі по ворожих цілях. Piranha Tech інтегрує у систему також і власні БАК Piki та Hunter.

Piki призначений для ураження дронів-розвідників і може підніматися на висоту пʼять тисяч метрів. Перехоплювач Hunter розроблений для боротьби з дронами типу "Шахед" та іншими "ударниками" літакового типу.

Найближче до міста та на критичних обʼєктах інфраструктури розташовують засоби РЕБ, які залежно від модифікації можуть діяти на 1,5, 5 чи навіть 20 км. У системі працюють комплекси як купольної дії, так і направлені у конкретному напрямку антени. Кожен засіб має військову або цивільну специфікацію.