Досвід концепції “війни роботів”, яку формує Україна, все більше привертає увагу інших держав

10.10.2025

Українські безпілотники та наземні роботи довели, що навіть менші ресурси можуть значною мірою компенсувати технологічну чи чисельну перевагу ворога.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Досвід концепції “війни роботів”, яку формує Україна, все більше привертає увагу інших держав

Україна стала першим майданчиком, де роботизовані платформи — від дронів-камікадзе до наземних бойових роботів і дронів-розвідників — застосовуються масово й системно у великій війні. Це дає практичний досвід, якого не мають навіть найрозвиненіші армії світу. Саме через залучення у спільні з Україною проєкти країни-партнери хочуть не тільки допомогти нашій державі у боротьбі з ворогом, а й ввібрати безцінний досвід для обороноспроможність власних армій.

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ПАРТНЕРІВ ДО РОЗВИТКУ БАК-ТЕХНОЛОГІЙ

В останній день вересня стало відомо, що Україна отримає 2 млрд євро на дрони від ЄС. За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, таке рішення обумовлено тим, що Україна залишається першою лінією оборони Європи, і країна потребує посилення обороноздатності. Серед іншого, вона наголосила, що це, зокрема дозволить ЄС отримати користь від технологій. Характерно, що рішення було прийнято паралельно з багаточисельними роздумами європейських країн щодо створення “стіни дронів” - комплексного, багаторівневого інструментарію для вчасного виявлення, ідентифікації та знищення дронів РФ, що незаконно проникають у повітряний простір країн ЄС і НАТО. Варто зауважити, що таке рішення стало особливо популярним після того, як у небі низки європейських країн почали фіксувати «невідомі БПЛА».

Окрім цього, Румунія та Україна, слідом за британсько-українським проєктом, заявили про плани спільного виробництва дронів для НАТО. Йдеться про виробництво БПЛА на території Румунії для внутрішніх потреб країни, а також для країн-членів Альянсу. Очільник МЗС Румунії зазначив, що для східного флангу стратегічно важливо мати кращий засіб, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону. З огляду на це, офіційному Бухаресту необхідні партнерські відносини з Україною для виробництва оборонних дронів. Така ініціатива ще раз демонструє, що країни Європи враховують досвід України з використання безпілотної техніки і в майбутньому роблять ставку на дешеві, у порівнянні з системами ППО, дрони-перехоплювачі для збиття БПЛА РФ, які все частіше з’являються в повітряному просторі європейських держав.

Ба більше, черговий завод, який вироблятиме дрони для України, відкрили у Нідерландах. Окрім цього, на підприємстві вироблятимуться й дрони для армії Нідерландів. Йдеться про наземні, літаючі комплекси, а також акумулятори. Виробництво розгорнули на майданчику компанії VDL у Борні. Ініціатива реалізується у тісній співпраці з трьома провідними компаніями: Milrem Robotics, Tulip Tech та DeltaQuad. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс підписав відповідні угоди з учасниками проєкту та охарактеризував його як необхідне прискорення європейської обороноздатності на тлі війни в Україні. Показово, що перші виробничі лінії запущено за кілька місяців, тоді як зазвичай на це йдуть роки. Інформується, що Міноборони країни орендувало 120 тис. кв. метрів виробничих площ, де наявна інфраструктура дозволила негайно розпочати роботу. Для Нідерландів цей проєкт має стратегічне значення, адже він спрямований на зниження залежності від іноземних постачальників і посилення автономії у виробництві військової техніки.
Американська LeVanta Tech розробляє разом з Україною дрон, що може і плавати, і літати.

Нарешті, американська компанія LeVanta Tech оголосила про початок співпраці з українськими партнерами у створенні інноваційного безпілотника, здатного одночасно виконувати функції морського та повітряного апарата. Гендиректор і засновник компанії LeVanta Tech Келлі Еклз (Kelly Eccles) наголосив, що проект має як технологічну, так і символічну вагу для обох сторін. «Україна — світовий лідер серед вільних країн у сфері безпілотних технологій. Є багато дронів, що літають, і є ті, що плавають, але дуже мало таких, які можуть і те, і інше. Саме це ми створюємо», — зазначив Еклз. Нова розробка отримала назву Halia. Це фактично морський безпілотник, який може тривалий час перебувати на поверхні води з мінімальною помітністю, а за необхідності — переходити у політ на великій швидкості та виконувати місії БАК.

Тенденція до запозичення технологій російсько-української війни все більше набирає обертів, а провідні міжнародні ЗМІ підкреслюють: Україна - дронова супердержава. Видання Atlantic Council відзначає, що оскільки дрони тепер готові відігравати домінуючу роль у війнах майбутнього, унікальний досвід України в цій технологічно просунутій формі ведення війни робить країну ключовим партнером для НАТО та незамінним союзником у захисті Європи. В матеріалі наголошується: якщо члени НАТО бажають подолати цей розрив, вони повинні значною мірою спиратися на технічні та стратегічні уроки, отримані українською армією за останні три з половиною роки повномасштабної дронової війни.

СВІТОВІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ У СФЕРІ РОЗРОБОК БАК

Окрім того, що іноземні держави активно починають співпрацювати з Україною у напрямку спільно виробництва дронів, а також продовжують переймати український досвід, театр воєнних дій російсько-української війни став таким собі плацдармом для перевірки сучасних видів озброєнь. Нещодавно британська компанія MGI Engineering оголосила про плани передати Україні нові ударні дрони SkyShark. За словами розробників, ці системи поєднують високі технічні характеристики за доступною ціною — як альтернатива дорогим ракетним комплексам. Компанія адаптує досвід автоспорту для створення дронів-камікадзе з великою дальністю дії, призначених для точкових ударів по цілях противника. Першим продуктом стане дрон SkyShark, який має надійти в Україну вже протягом шести тижнів. Платформа здатна нести бойову частину вагою 10–20 кг, розвивати швидкість до 450 км/год і діяти на відстані до 250 км. Навігація здійснюється за допомогою системи самонаведення на ціль.

В свою чергу вітчизняна компанія Global Mark представила ударно-розвідувальний комплекс «Бліц». Його створено для ефективної боротьби з висотними повільними цілями, зокрема дронами-розвідниками типу «Zala» та «Supercam». Цей БПЛА може оснащуватися модулем захоплення цілі з функцією самодоведення. Показово, що «Бліц» обладнаний автопілотом і системою автоматичного супроводу цілей, що дає змогу використовувати операторів без підготовки. Комплекс здатний виконувати й завдання розвідки. Його максимальна висота польоту — до 4000 метрів, а швидкість — від 90 до 130 км/год залежно від модифікації. Радіус дії становить 30–100 км, а тривалість польоту — до 60 хвилин.

До новинок, які з’явилися на початку жовтня, також варто віднести дрон-камікадзе “Жук”. Він здатний вражати цілі на відстані 40 кілометрів. Система має засоби донаведення на ціль. Характерно, що апаратна складова дрона оновлюється з урахуванням появи різних засобів РЕБ противника. Бойова частина «Жука» важить від 1,8 до 2 кілограмів, конструкція передбачає установку різних модулів — уламково-фугасними, кумулятивними та іншими — залежно від бойової задачі та замовлення. Для збільшення оперативного радіуса застосування ця платформа може працювати в парі з безпілотником-ретранслятором. Вже відомо про ураження цілі на відстані у 67 кілометрів.

Інша українська компанія - Twist Robotics, - розробила ретранслятор для дронів літакового типу. Це рішення дозволяє збільшити радіус дії дрона та забезпечити безперебійний зв’язок на тлі рельєфу місцевості або дій ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Сам дрон-ретранслятор, виконаний у вигляді мультироторного дрону та може здійснювати ретрансляцію сигналу від безпілотника на наземну станцію управління. Дрон може нести корисне навантаження до 5 кг і використовуватися як для ударних, так і для розвідувальних операцій; забезпечує дальність польоту до 100 км в одну сторону або до 50 км у режимі дрона-бомбера.

За даними розробників, застосування ретрансляторів є ефективним рішенням для збільшення дальності польоту дронів — у деяких конфігураціях це дозволяє розширити зону управління до приблизно 40 км або більше.

Днями також стало відомо, що український двомоторний дрон-камікадзе Darts-2 отримав системи донаведення на ціль — CoPilot і Norda. Апарат здатен нести бойову частину вагою до 8 кг на максимальну робочу відстань 50 км, хоча може летіти й далі.

Серед важливих рішень варто виділити також і апгрейд військового маркетплейсу DOT-Chain Defence. Наразі з’явилася опція, яка дозволить військовим у декілька кліків кастомізувати дрони під потреби підрозділу. Йдеться про такий собі “конструктор дронів”, який дозволить військовим змінювати комплектуючі безпілотників, щоб отримати кастомізоване рішення під конкретні задачі замовника.

Новий інструмент доповнить каталог виробів, де кожен дрон матиме власний перелік змінних елементів: камери, двигуни, польотні контролери та системи зв’язку різних частот, що дозволить ліквідувати потребу у переробках в бригадних майстернях.

Водночас з’явилися слушні застереження щодо критичної залежності майже усіх українських виробників безпілотників від імпорту компонентів з Китаю. Видання Politico 9 жовтня написало, що українські виробники безпілотників нині працюють на межі своїх можливостей, саме китайське домінування у глобальному ланцюжку постачань створює проблему не лише для України, а й для США та союзників по НАТО. Згідно з новим дослідженням Інституту острова Зміїний, більше половини компаній виготовляють корпуси літальних апаратів самостійно, однак лише 10% – датчики чи оптичні системи, необхідні для наведення та ураження цілей. Ключові елементи – напівпровідники, силові транзистори, магніти, акумулятори та навігаційні чіпи – здебільшого мають китайське походження. При цьому Китай, який підтримує союзницькі відносини з Росією, фактично контролює доступ до матеріалів, що дозволяють створювати дрони – від акумуляторів до сировини для виробництва.

ПЕРЕДОВІ ІНОЗЕМНІ НАПРАЦЮВАННЯ

На початку жовтня турецька компанія Baykar перейшла до льотних випробувань третього прототипу безпілотника Kizilelma із високоточним авіаційним озброєнням. Розвідувально-ударний дрон з українським двигуном здійснив політ з 250-кілограмовою авіабомбою Mk.82, що була оснащена навісним комплектом корекції TEBER-82. Для польотів було обрано рішення з підвіскою бомби на зовнішній пілон SADAK-4T, попри те що літак позиціонується як малопомітний та має внутрішні відсіки під озброєння.

В свою чергу, Китай активно просувається у напрямку роїв дронів. Китайська компанія DAMODA, яка відома своїми світловими шоу із застосуванням дронів, днями презентувала свою нову автоматизовану систему контейнерів для роїв дронів. І хоча вона позиціонується як система для проведення масштабних світлових шоу, не виключено, що зрештою така система може бути адаптована для використання у війську. Система контейнерів складається щонайменше з 12 менших палет, кожна з яких призначена для запуску 54 дронів. Тобто, загальна кількість дронів становить 648 одиниць. Фахівці переконані, що система модульна, а також передбачає можливість використання декількох контейнерів одночасно. Тобто йдеться про потенційну можливість фактично синхронізованого запуску вже не сотень, а тисяч дронів!

Росія також активно впроваджує новинки у напрямку БАК. Нещодавно там випробували FPV-дрон із супутниковим зв’язком. В кремлівських ЗМІ повідомили, що використовувався суто російський супутниковий інтернет для передачі відео з БПЛА.

Окрім цього, з’явилася інформація, що росіяни почали встановлювати нову уламково-фугасну бойову частину з можливістю повітряного підриву на дрони-камікадзе Shahed («Герань»). За свідченнями джерела, останнім часом противник почав споряджати свої дрони модернізованими бойовими частинами. Конструкція корпусу бойової частини має діаметр 300 мм і довжину 375 мм. Готові уражаючі елементи розташовані в верхній частині корпусу. Як вибухову речовину фахівці називають пластизольний заряд. Окрім того, у корпусі виявлено датчик LiDAR, що може свідчити про можливість повітряного підриву над ціллю на заданій висоті.

Крім того, днями в РФ випробовували аналог українського дрона для перехоплення повітряних цілей – через це фахівці виступають за максимальне втаємничення передових вітчизняних рішень на полі бою.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ НРК

Український розробник систем дистанційного управління представив нову платформу — НРК «Бандура», що може працювати під керуванням FPV-оператора. Комплекс оснащений електроприводом сумарною потужністю 1.4 кВт, він здатен перевозити або буксирувати вантажі до 200 кг і має власну масу близько 135 кг. НРК «Бандура» має два варіанти: логістичний і міноукладач. Додатково комплекс може бути обладнана металевими колесами.

Окрім цього, нещодавно в Третій штурмовій бригаді повідомили, що росіяни на Лимансько-Борівському напрямку копіюють українські технології НРК. На думку представників військового формування, це підтверджує ефективність таких українських комплексів безпосереднього на полі бою. В бригаді нагадали, що українські НРК виконують логістичні завдання й евакуацію поранених, а також застосовуються для вогневого ураження, та, навіть, для захоплення противника в полон.

В свою чергу американська компанія BAE Systems спільно з виробником автономних систем Forterra розпочали проєкт модернізації бронетранспортера AMPV (Armored Multi-Purpose Vehicle) у повністю автономний наземний роботизований комплекс. Прототип отримає систему автономної навігації, сенсорний модуль для орієнтування на місцевості та можливість дистанційного керування. Мета — зменшити ризики для екіпажу та розширити можливості AMPV для виконання логістичних і бойових завдань без присутності людей.

ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСОБІВ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ

З переходом на сучасні роботизовані технології, які застосовуються на полі бою, виникають і ризики, адже супротивник теж впроваджує нові ідеї у власні роботизовані комплекси. Саме для протидії таким інноваційним напрацюванням використовується засоби радіоелектронної боротьби. Україна вже має низку успішних розробок в цьому напрямку. Розробники визнають: головна проблема — швидка адаптація ворога. Російські оператори дронів постійно змінюють канали, шифрують сигнали й випробовують нові моделі. Тому системи активно оновлюється і технічно модифікується. В свою чергу фахівці переконанні, що для успішного використання засобів РЕБ в першу чергу важлива інженерна винахідливість, а також стратегія захисту українських військових від уражень.

Між іншим, у Десантно-штурмових військах України налагодили централізовану систему протидії російським дронам, яка демонструє високу ефективність. Про це розповів начальник відділу радіоелектронної та кіберборотьби 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Віктор Кордон. За його словами, система радіоелектронної боротьби має власні пункти управління, з яких здійснюється активація комплексів протидії дронам противника. Для створення скоординованої мережі залучаються спеціалісти, які розробляють програмне забезпечення для автоматизації процесів управління. Усі дані про наближення російських безпілотників до лінії оборони надходять до центрального пункту з різних джерел розвідки. Після цього підключаються засоби придушення сигналу або комплекси протиповітряної оборони, які можуть знищити ціль. Кордон наголосив, що завдяки такій організації система знешкоджує до 90% дронів противника.