
Ключовою перевагою дронів експерти називають незрівняну адаптивність та набагато меншу вартість при здатності до стрімкого масштабування. «Але хоч безпілотна техніка разом із артилерією досягають синергії, - кажуть в ЦДАКР, - при цьому відбувається приховане суперництво, в якому ключову роль відіграє збільшення kill-zone ураження дронами до 20–25 км, при збереженні вразливості бронетехніки та артилерії перед одночасними атаками певної кількості FPV-дронів. У зв’язку з цим часом використати артилерійський засіб стає неможливо, особливо, коли йдеться про ствольну артилерію радянських калібрів – вона програє західним зразкам у дальності».
В аналітичному центрі звертають увагу, що в ході російсько-української війни відбувається «дуже стрімке» удосконалення програмного забезпечення та використання елементів ШІ у безконтактній війні, а також створення потужних бомберів - це підготувало феноменальні можливості для війн майбутнього, включно із застосуванням роїв дронів - керованих груп БпЛА.
Попри те, що деякі командири в Силах оборони називають «профанною думкою» закупівлю снарядів та артилерію, все ж 2025-2026 роках продовжується комбінована війна, хоч і з найбільшим акцентом на розвиток саме безпілотних систем. Артилерія поки що зберігає своє визначне місце завдяки потужності снарядів та дальності, з увагою до нових, далекобійних боєприпасів.
Однак в ЦДАКР стверджують: в разі відсутності принципово інакших систем захисту артилерії вона втрачатиме свої переваги, і якщо зараз ще актуальні системи із дальністю ураження 25 км, то скоро буде потреба у винятковій здатності бити на 40 і більше кілометрів. Також збереженню ролі сприятиме тактика – акцент на високій швидкості вогню, цифровій інтеграції та мобільності застосування.
Ключовими факторами забезпечення стійкості розрахунків можуть стати дистанційне керування вогнем засобів артилерії та поєднання її саме із безпілотними системами у єдиний комплекс зброї.
Автор: ЦДАКР