
Безпілотні системи стали ключовим інструментом розвідки, ураження й управління боєм, здатним змінювати баланс сил навіть за обмежених ресурсів. Це в свою чергу спонукає іноземні армії переймати український досвід задля покращення власних оборонних спроможностей. Один з таких прикладів - Польща. Як відомо, країна планує передати Україні решту своїх літаків МіГ-29, які виводяться з експлуатації. Це обумовлено тим, що натомість країна очікує отримати технології, пов’язані з виробництвом БАК та ракет. В польському Генштабі наголосили, що мета полягає не лише в тому, щоб компенсувати Польщі втрату обладнання, а й, перш за все, в набутті та спільному розвитку нових оборонних та промислових компетенцій. На цьому тлі також цікавим є й той факт, що країна розширює парк БАК - вже замовлено 360 ударних дронів Warmate, вироблених компанією WB Group. Згідно з угодою, польські військові отримають 36 комплексів Warmate, у кожному з яких — по 10 апаратів. Вартість контракту оцінюється приблизно в 100 млн злотих. Дрон Warmate здатен виконувати розвідку, спостереження та точкові удари. Апарат може використовуватися багаторазово як розвідник або одноразово як ударний дрон-камікадзе. Поставки очікуються до кінця року. Загалом ширша рамкова домовленість передбачає закупівлю Польщею 10 тис. таких дронів найближчими роками.
Днями також стало відомо, що український дрон для виявлення мін “Сніпер” отримав кодифікацію в межах NATO Codification System виробництва компанії Ailand Systems. Представники підприємства повідомили, що унікальний NATO Stock Number (NSN), що має конкретне практичне й репутаційне значення. Зокрема, NSN фактично відкриває доступ до тендерів міністерств оборони країн НАТО, міжурядових контрактів, програм військової допомоги та фондів підтримки. Це вчергове підкреслює попит на український продукт за кордоном. Дрон «Спінер» оснащений подвійною пошуковою котушкою металодетектора. Відомо, що дрон здатний виявляти міни з низьким вмістом металу на глибині до 15 сантиметрів. Алгоритм сканування є запатентованим поєднанням обертального та поступального рухів дрона.
Ще однією показовою подією стало те, що український дрон Raybird від компанії Skyeton застосували під час нещодавніх навчань Iron Titan 2025 у Великобританії. Це в першу чергу важливо тим, що Raybird планується виробляти у Британії, на новому спільному україно-британському підприємстві Skyeton Prevail Solutions (SPS). Таким чином випробування під час навчань є важливим кроком до постачання цих дронів до британської армії, а британці український Raybird розглядають як заміну для свого безпілотника Watchkeeper, який став для них провалом, й невдовзі його взагалі спишуть.
В свою чергу німецька компанія Quantum Systems та український виробник безпілотників Frontline Robotics оголосили про створення спільного підприємства Quantum Frontline Industries. У планах нового підприємства – масштабувати виробництво українських оборонних рішень, використовуючи німецький досвід автоматизації. Даний проєкт реалізується у межах міжнародної ініціативи Build with Ukraine. Вітчизняне підприємство Frontline наразі планує виробляти понад 10 тисяч дронів на рік. Quantum Frontline Industries стане першим німецько-українським спільним оборонним підприємством у сфері безпілотних технологій. Показово, що автоматизована промислова лінія виробництва дронів для Сил оборони буде запущена в Європі. Там вироблятимуться дрони «Зум» та «Лінза». Усі системи, виготовлені в Німеччині, постачатимуться українським військовим у кількості, визначений Міністерством оборони України.
Характерно й те, що наразі в світі прослідковується тенденція відходу від китайських компонентів у напрямку дронів, зокрема FPV. Нещодавно стало відомо, що США та Ізраїль оголосили про спільну розробку безпілотника Archer Fiber — ударного FPV-дрона на оптоволоконному управлінні. Виріб позиціонують як перший у світі, що повністю відповідає вимогам NDAA (закон США про дозвіл на національну оборону - ред.). Проєкт реалізують американська компанія Neros Technologies та ізраїльська Kela Technologies, орієнтуючись на потреби сучасних бойових дій. На відміну від більшості подібних систем, Archer Fiber не використовує комерційні китайські камери, контролери чи інші критичні електронні компоненти. Саме це дозволило розробникам заявити про повну відповідність вимогам NDAA, що є критично важливим для прийняття дрона на озброєння США та їхніх союзників. Перші зразки дрона вже передані окремим оборонним партнерам для випробувань у реальних умовах. Компанії відкрили попередні замовлення, а початок серійних поставок заплановано на 2026 рік.
Ще одним яскравим прикладом є виробництва двигунів для дронів, адже наразі цю нішу майже повністю закриває той таки Китай. Український виробник AeroMotors залучив шведські інвестиції для масштабування виробництва. Компанія повідомила, що отримала 550 тисяч доларів США від шведської інвестиційної компанії Front Ventures. Інформується, що кошти будуть використані для розширення виробничих потужностей та закупівлі нового обладнання. Мета компанії — збільшити обсяги виробництва втричі, щоб задовольнити зростаючий попит від операторів безпілотних систем.
«Сьогодні 98% двигунів для дронів у світі виробляють у Китаї. Європі потрібні стійкі та незалежні альтернативи — і ми їх створюємо», — зазначили в AeroMotors.
В середині грудня також стало відомо про декілька новинок у напрямку БАК від вітчизняних виробників. Українська компанія Stinex розробила індивідуальний портативний детектор відеосигналу FPV-дронів «ЗОРКО». Як повідомило профільне видання “Мілітарний”, виріб створено для оперативного виявлення джерел радіочастотного випромінювання передавачів відеосигналу та перехоплення відеопотоку в режимі реального часу. Як відомо, детектор підвищує обізнаність про ситуацію на місці, дозволяє швидко реагувати на загрозу від БпЛА та забезпечує додатковий захист позицій військ, об’єктів інфраструктури, ОВТ. Завдяки високій автономності (6-8 годин), пристрій забезпечує можливість тривалого патрулювання. Система працює завдяки тому, що FPV-дрони мають відеопередавальні модулі. Детектор фіксує сигнал з такого модуля та обробляє його.
Також в Україні продовжують удосконалення дронів-перехоплювачів. Нещодавно вітчизняні фахівці компанії The Fourth Law розробили модуль TFL Anti-Shahed, який автоматично наводить перехоплювач на дрони типу Shahed. Система автономно виявляє дрон на тепловізійному зображенні, аналізуючи рух об’єкта, його теплову сигнатуру та інші параметри за допомогою ШІ. Далі система формує зелений контур навколо цілі та забезпечує стабільне відстеження, працюючи паралельно й не втручаючись у політ апарата. Пілот самостійно обирає напрям перехоплення. В компанії наголосили, що у майбутньому у модуль буде додано автономну систему наведення та автоматичний механізм ухвалення рішення про удар. Що стосується ТТХ, то робоча висота камери з модулем — до 5000 м. Дальність виявлення цілі залежить від погоди й становить від 50 до 1000 метрів, а заявлена точність виявлення — 80%.
Наземні роботизовані комплекси продовжують набувати популярності в підрозділах Сил оборони України. Серед найрозповсюдженіших завдань, які виконують ці роботи, є логістика та евакуація поранених. Частина українських бригад вже перевела прифронтову логістику на дрони. До прикладу, за тиждень оператори НРК 3-ї ОШБр переплавляють до 40 тонн вантажів, забезпечуючи діяльність п’яти батальйонів. Бригада «Азов» перевела більшу частину перевезень до лінії бойового зіткнення на НРК. Їхні безпілотники щомісяця доставляють на фронт 20-25 тонн майна.
Схожа тенденція прослідковується і у корпусах Десантно-штурмових військ. Зокрема, одна з бригад щомісяця перевозить по 10-12 тонн вантажів — близько 80% від усіх поставок на передову.
Ба більше, чимало уваги приділяється розробниками для того, аби впроваджувати в НРК бойові функції. Нещодавно стало відомо, що компанії "Українська бронетехніка" створила бойовий варіант НРК Protector відповідно до запиту українських військових. На це фахівцям знадобилося менш як два місяці для інтеграції бойового модуля "Таврія-12,7" з кулеметом Browning M2 на наземний роботизований комплекс Protector. Йдеться про цикл від інженерного проєктування і до практичної реалізації ідеї. Виріб вже пройшов процес кодифікації. НРК Protector може перевозити вантаж масою до 700 кг (повна маса - 4 тонни), а також тягнути причіп. Дальність зв’язку на відкритій місцевості становить до 12 км, на пересіченій - до 7 км, є термінал Starlink. Запас ходу - 400-500 км.
Між іншим, в Україні представили ще одну модернізовану роботизовану турель Буря 2.0 - нова версія сумісна як із 40-мм автоматичними гранатометами Mk 19 / RDS40 / AGL 53, так і з великокаліберним кулеметом Browning M2 та його конструктивними аналогами. У конфігурації з Browning M2 система забезпечує віддалене ведення вогню з укриття та оснащена балістичним калькулятором з автоматичним розрахунком траєкторії – це дозволяє ефективно застосовувати кулемет на граничних дистанціях та підвищує точність ураження в умовах бойових дій. Для гранатометів Mk 19 / RDS40 / AGL 53 реалізовано режим стрільби за мортирною траєкторією для ураження цілей із закритих вогневих позицій. Оновлений балістичний калькулятор скорочує пристрілку до кількох пострілів і забезпечує ураження цілей з першого–другого влучання.
У час, коли левову частку на полі бою відіграють дрони та роботизована техніка, досить важливими стають засоби, які можуть ним протидіяти. Україна в свою чергу продовжує активно розвивати цей напрям. Нещодавно МОУ офіційно кодифікувало всі модифікації системи радіоелектронної боротьби «Квазар 3М», розробленої компанією TAF Industries. Як відомо, сімейство «Квазар 3М» складається з восьми модифікацій, що відрізняються кількістю діапазонів роботи. Вироби працюють у діапазоні від 120 до 5850 МГц, що дозволяє перекривати найпоширеніші канали зв’язку та управління. Кодифікація відкриває можливість для системних закупівель, планового обслуговування та масштабного використання комплексу в бойових підрозділах.
Ще один вітчизняний виріб - портативний засіб радіоелектронної боротьби VIK-2K пройшов державну кодифікацію та офіційно включений до системи військового забезпечення Сил оборони України. В першу чергу, головною метою створення такого засобу РЕБ є захист військових від ворожих безпілотників, зокрема FPV дронів, які активно застосовуються для розвідки, коригування вогню та атак. Інформується, що пристрій працює у діапазонах 2,4 та 5,8 ГГц із загальною потужністю 100 Вт. Система здатна глушити канали управління дронів на дистанції від 50 до 250 метрів залежно від умов місцевості. Портативність підкреслює й те, що конструкція комплексу інтегрована у штурмовий рюкзак із каркасом, що забезпечує зручність використання під час руху. Антена може кріпитися на рюкзак, застосовуватися вручну або встановлюватися на триногу для стаціонарної роботи. Що стосується автономності, то на власному заряді пристрій може працювати близько двох годин. Окрім цього, пристрій може функціонувати від зовнішнього джерела постійного струму, а також від батарей.