Комбат СБС: співвідношення ємності та ваги батареї дрона напрочуд важливе на фронті

“Нові технології, нові засоби ведення війни дуже впливають на сучасне поле бою. Якщо ми починаємо використовувати щось нове, то відповідно ворогу доводиться швидко реагувати, вчитися і застосовувати засоби протидії їм. За моїми відчуттям, раз на півроку з’являється щось суттєво нове”.

“Удосконалення - перманентний процес. Коли до нас заходить новий чи модернізований засіб, ми одразу намагаємося довести його до найкращої версії. Це відбувається на базі майстерні батальйону. Згодом, коли засіб еволюціонує і, якщо виробник адекватний, то такі зміни вносяться досить швидко, купуються нові компоненти і навіть за рахунок виробника. Триває постійна комунікація між виробником, майстернею та пілотами. Так відбувається у більшості випадків. Інколи, коли виробники довго реагують на ініціативу, то підрозділ закуповує компоненти та модернізує засіб за власний рахунок”.

“Якщо засіб не відповідає заявленим ТТХ та має багато недопрацювань, то в такому випадку складається документ із проблематикою по виробу і фотофіксацією і передається далі. Згодом, якщо виріб був придбаний за державні кошти, я хочу вірити, що закупівлі між МОУ та компанією припиняються”.

“Відповідальні виробники, коли з’являється новий засіб, запрошують до себе на навчання екіпаж. Створюються спеціальні групи з сервісу та технічної підтримки. Сумлінні компанії, аналізуючи запити щодо тих чи інших зразків озброєння, роблять висновки з приводу того, що можна покращити, замінити, допиляти. Робиться такий собі зріз по різних виробах, дослідження і згодом вже приймається рішення”.

“В спеціалізованому батальйоні, залежно від штабної структури, може бути підрозділ від 20 до 30 людей — підрозділ, в якому також є внутрішній розподіл обов'язків. В нашому випадку є рекрутер, якому ставить задача знайти людину під конкретно прописані компетенції. Також буває й так, що людей з певними навичками ми знаходили уже всередині батальйону. Насправді хороші фахівці - це рідкість”.

“У нормального командира процес донавчання відбувається нон-стоп. У мене екіпаж виходить на 5 днів на позицію, потім день відпочиває, 3 дні проводить на полігоні, щоб удосконалюватись, потім знову заходить на позицію. Варто розуміти, що є й різні варіанти підготовки: тактична медицина, мінно-вибухова справа, а також спеціальна підготовка, де вчать літати на дронах”.

“Є й підготовка, де вчать різним програмним рішенням, регулярно проходить удосконалення навичок використання засобів зв’язку… Чим більше приділяти часу навчанню особового складу, тим більше вірогідність, що вони повернуться із задачі живими та неушкодженими”.

“Якщо через навчальний центр військові можуть відповідно отримати військово-облікову спеціальність, яка серед іншого дасть змогу отримувати більші кошти, то далеко не всі виробники готові на виході надати такий ВОС. У випадку мого підрозділу, в якому є достатня кількість висококваліфікованих операторів, що можуть поділитися досвідом та провести навчання, тренування на базі центрів та виробників не обов’язкові. Інколи ми робимо це комплексно. Спочатку тренування проводяться у нас, згодом можемо відправити операторів на декілька днів до виробників, аби донавчити якихось специфічних навичок”.

“Ємність акумулятора дрона напрочуд важлива для нас. Від цього залежить тривалість роботи. Вже давно є умільці, які можуть у звичайний дрон, що літає умовно 30 хв, інтегрувати подвійну батарею, з якою час роботи буде вдвічі більшим. Відповідно у зоні виконання завдання він може знаходитися вдвічі довше. Це суттєва історія. Робота над збільшенням ємності акумуляторів ведеться постійно. В цьому питанні мене, як експлуатант, найбільше цікавить співвідношення ємності до ваги акумулятора”.