На війні – люди і машини

09.03.2026

Новий фільм на стрімінгу Netflix, «Машина війни», демонструє два важливих аспекти під час військових дій – як ламається воїн і як ламається механізм

Автор:
BTRY.ENERGY

Доволі прямолінійний і односюжетний, фільм все ж може дати любителю військової теми достатньо інформації для роздумів. Наприклад, як зламана людина може бути вилікувана і навпаки – як зіпсувати механізм, якщо стоїть така задача. В першому і в другому випадку ситуації різні, але цілком прикладні, і їх є сенс розглядати в якості потреб і проблем війни.

Головний герой з позивним «81» у виконанні Алана Річсона («Річер»), будучи на місії в Афганістані, допомагає застряглому конвою, і в цей момент відбувається напад талібів. В результаті прицільного артилерійського чи ЗРК-обстрілу майже весь підрозділ було знищено. Вижилий та поранений «81»-й несе свого покаліченого брата 10 миль до бази, і за 100 метрів до входу непритомніє. Після шпиталю він намагається вступити в елітний підрозділ рейнджерів, та кожен раз йому не вдається пройти складний 8-тижневий екзаменаційний курс. І головна причина, як вказують йому офіцери-екзаменатори – це його психологічний стан. Те, що він так і не доніс брата, і той помер, наклало на нього відбиток вини, і цей посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) робить з нього непередбачувану і тому проблемну людину.

«Конкретна причини недбальства – не ходити на групову психологічну терапію»

Втім, йому вказують також і на цілком конкретні причини його недбальства – він не ходив на групову психологічну терапію. Потім це вилилося в природне для людину в його стані бажання усамітнення і, врешті, відмову брати на себе відповідальність в керуванні особовим складом. А це, принаймні в американській армії, є однозначним проявом слабкості і подальшої неперспективності бійця.

Герой Річсона проявляє реальну проблему, існуючу в кожному війську, під час будь-якої війни. Та суть проблеми, на чому спочатку наполягають творці фільму – в нерозумінні героя, що самотужки справитися йому не вдасться, як і не можливо, відгородившись від проблеми, її позбутися. Психологічна допомога вже давно в армії США стоїть на рівні обов’язкової і строгої системи, перетвореної на спеціальну Доктрину контролю стресу, засновану на важливості психологічної підтримки конкретно в зоні бойових дій, бо це дає кращі результати, аніж в тилу. Існують мобільні підрозділи з контролю стресу з двома психологами в складі, які одночасно і навчають, і консультують, і лікують, а за потреби і ситуації можуть здійснювати евакуацію і надавати допомогу, діючи за «спеціальним протоколом дій на полі бою, під час виникнення у військовослужбовця гострої реакції на стрес».

«Інструмент Military One Source допомагає бійцю вирішити будь-яке питання по службі»

Також запроваджена електронна система фіксує дані про кожного бійця, а інструмент Military One Source допомагає йому вирішити будь-яке питання по службі й навіть у житті. Наскільки добре працює система підтримки психологічного стану бійця, є іншим питанням. Наприклад, фільм «Війна» (2007) з Шаєм ЛаБафом в головній ролі, де герой повертається з місії в Афганістані, або «Відважні» (2017) з Майлзом Теллером, герой якого повертається з Іраку, показують непереборність ПТСР, коли людина ламається назавжди. «Машина війни» в цьому сенсі більш позитивна – стрес нових обставин примушує героя мобілізувати свої зусилля та знання, врятуватися самому і, принаймні, одного побратима, таким чином завершуючи арку з неврятованим братом.

Разом з цим герой вирішує головну ситуаційну задачу – ліквідацію ворожого об’єкта механічного типу (щоб не спойлерити, об’єкт не називається). І ліквідація відбувається із залученням не тільки фізичної сили, а й інтелекту, що більш важливо, бо, зокрема, саме цього вимагається в армії США, даючи таким чином дорогу військовій кар’єрі з ростом у званнях і посадах. Щоб знищити ворожий об’єкт герой придумує його перегріти, затуливши його вразливе відкрите місце, потребуюче притоку повітря, за що в машинах відповідають радіаторні решітки.

«Розуміння, як ліквідувати механізм, відкриває дорогу для розумів, як зробити механізм, здатний до більшої живучості»

Водночас, це дає інформацію про вразливість всіх подібних об’єктів, відкриваючи армії можливість боротися з ворогом. Також це ще одна ситуація, важлива для глядача військового кіно – розуміння, як ліквідувати механізм, відкриває дорогу для розумів, як зробити механізм, здатний до більшої живучості: як зробити механізм тривким від перегріву, чи як зробити батарею більш енергоємною, чи, навпаки, як захистити батарею від втрати енергії. І це стосується всіх механізмів та їх властивостей, починаючи від дальності польоту дрона і протидії РЕБ до виявлення ворога та точності й певності його ліквідації. На потрібні роздуми може навести кіно.

Джерело: btry.energy

На війні – люди і машини

Автор:BTRY.ENERGY

Автор:
BTRY.ENERGY