Новітні технології в БАК, НРК та засобах РЕБ. Особливості використання у операцій на фронті

30.09.2025

Асиметрична зброя перетворила війну на “технологічне протистояння”, де вирішує не стільки чисельність армії, скільки її здатність швидко продукувати та впроваджувати нові інноваційні рішення

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Новітні технології в БАК, НРК та засобах РЕБ. Особливості використання у операцій на фронті

ОПЕРАЦІЇ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Все частіше в інформаційному просторі з’являються повідомлення про успішне застосування дронів українськими військовими. Фахівці відзначають удари по російським НПЗ, що веде до скорочення доходів до бюджету, а отже — обмежує фінансування війни ворожою рф. У вересні Сили безпілотних систем завдали ураження у рф по Саратовському і Новокуйбишевському нафтопереробних заводах. Саратовський НПЗ забезпечує орієнтовно 7 млн тонн нафти щорічно. В свою чергу, Новокуйбишевський забезпечує 8 мільйонів тонн. На обох об’єктах зафіксовано вибухи і займання. Окрім цього, фахівцям ГУР МО вдалося атакувати нафтопереробний комплекс "Кірішнєфтєоргсинтез" у Ленінградській області росії. Комплекс є значним підприємством нафтопереробної галузі рф і бере участь у забезпеченні російської окупаційної армії. Згодом представники Сил оборони України вдарили цій локації повторно. Як приклад злагодженої роботи українських військових також варто виділили удари безпілотників по Афіпському НПЗ у Краснодарському краї росії. Примітно, що цей НПЗ забезпечує дизпаливом та бензином російську армію. Річний об’єм переробки складає 6,25 млн тонн нафти на рік, а це 2,1% від загального обсягу нафтопереробки рф.

Систематичні удари далекобійних українських дронів по НПЗ — це цілеспрямована кампанія, що поєднує тактичні та стратегічні цілі: дестабілізацію логістики і доходів противника, примушує його перенаправляти ресурси на захист, а також посилення економічного тиску. У вересні такі атаки посилилися і вже мали конкретні наслідки — пожежі на заводах, тимчасові зупинки переробки і вплив на експорт. То ж, відносно недорогі за вартістю дрони створюють непропорційно значні економічні та логістичні наслідки для рф.

До важливих операцій СОУ у вересні також варто віднести атаку роєм дронів по російських окупантах. Відомо, що рій керувався системою штучного інтелекту. Як повідомляє провідне іноземне видання, група з трьох українських безпілотників в ночі наблизилася до російських позицій і самостійно визначила момент для завдання удару. Фахівці в свою чергу впевнені, що технологія «рою» відкриває новий етап у війні дронів, адже дозволяє одночасно задіяти десятки чи навіть тисячі апаратів.

НОВИНКИ У НАПРЯМКУ БАК. НА ЯКІ ТЕХНО ЗВЕРТАЮТЬ УВАГУ У СВІТІ

Загалом в світі за вересень з’явилося чимало новинок у напрямку безпілотної авіації. Польська компанія презентувала нову модель безпілотного літального апарата під назвою PLargonia. Апарат має дельтоподібну конструкцію та призначений для виконання як навчально-імітаційних, так і бойових завдань. Ударна версія OWA передбачає встановлення бойової частини. Завдяки дельтоподібному планеру та компактним розмірам дрон може діяти як баражуючий боєприпас. Пропелер розташований у задній частині корпусу. Максимальна злітна маса — 85 кілограмів, що дозволяє нести бойове навантаження до 16–20 кг у версії OWA. Крім того, в Китаї продемонстрували дрон GJ-11. Його головне завдання — високоточні удари та повітряна розвідка. Він має два відсіки для озброєння, а також в БПЛА інтегровано стелс-технології. Характерно, що його планується використовувати з винищувачем шостого покоління.

В Туреччині, у свою чергу, показали відео із кадрами з оптико-електронної системи ASELFLIR600. Вона призначена для розвідувально-ударного дрона типу Bayraktar Akınci. Завдяки цій системі БПЛА зможе роздивлятися цілі на дальності до 120 км. Це зробить дрон досить потужною системою розвідки.

Також у вересні стало відомо про британську розробку зенітного дрона без бойової частини, що тараном збиває БПЛА. Компанія Marine and Remote Sensing Solutions (MARSS), яка вже понад пару років веде розробку зенітного дрона з доволі прямолінійною назвою Interceptor MR, оголосила про завершення його випробувань, що означає фактичне завершення розробки першої версії свого рішення. Для знищення цілей тараном носова частина дрона та передні кромки аеродинамічних поверхонь виконані із титану.

Окрім цього, стало відомо, що Велика Британія вироблятиме українські дрони-перехоплювачі. Відповідна угода підписана з Міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі в продовження домовленостей між Президентом України та Прем’єр-міністром Британії щодо розвитку промислової співпраці. Для початку планується виготовлення першої тисячі дронів — усі вони будуть доставлені в Україну.

Французька компанія Turgis & Gaillard оголосила про перший політ свого БПЛА Aarok, який може нести до 1,5 тонни озброєння та використовувати стандартні авіаційні боєприпаси. Як зазначається у повідомленні компанії, дрон продемонстрував гарну керованість, високу скоропідйомність та повну відповідність заданим параметрам. Політ проходив на висоті до 1,5 км, та тривав трохи менше години. Цікаво, що на базі даного БПЛА мають виробляти дрон в Україні.

Американський оборонний гігант Lockheed Martin показав свій новий дрон-винищувач Vectis. Це великий БАК, що належить до групи 5, останньої у системі, а це за класифікацією означає, що він має злітну вагу понад 600 кг. Кажуть, що він є "верхівкою досвіду в галузі інтеграції складних систем, розробки перспективних винищувачів та забезпечення автономності". Vectis призначений для взаємодії з винищувачами п'ятого покоління. Він має виконувати ударні та розвідувальні задачі, пригнічувати РЕБом та протидіяти ворожим атакам.

Північна Корея представила нові ударні безпілотники серії «Кумсон». Лідер країни Кім Чен Ин заявив, що розвиток штучного інтелекту дронів має бути головним пріоритетом у модернізації збройних сил. Він закликав сфокусувати зусилля на швидкому розвитку технологій ШІ.

В росії також з’явилися новинки у напрямку БАК. Там розробили лінійку дронів, які керуються через Starlink або мобільні мережі. Йдеться про безпілотники РД-7, РД-8, РД-10 та РД-12. Фахівці наголошують, що масове застосування такої технології значно спростить використання дронів для російських військових в українському тилу, оскільки в Україні Starlink працює, на відміну від росії. Ба більше, російський виробник позиціонує свої безпілотники як багатоцільову платформу, що може бути і розвідником, і виконувати роль дрона-матки та ретранслятора, у тому числі для дронів-перехоплювачів. Загалом, за інформацією профільного видання Defence Express, ЗС рф до 80% вогневих завдань виконують за допомогою безпілотних літальних апаратів – БАК різних типів, а передусім FPV-дрони за понад три роки повномасштабного вторгнення стали основним засобом ураження цілей. А нещодавно стало відомо, що російські військові почали застосовувати в Україні нову версію ударного дрона «Ланцет». Експерти звернули увагу на зміну антенної системи: на корпусі апарата з’явилася нова антена керування, що може впливати на робочі характеристики платформи.

УКРАЇНСЬКІ БАК-ІННОВАЦІЇ

Українські виробники безпілотників теж предстанили низку новинок у вересні. Компанія "Атлон Авіа" почала постачати силам оборони удосконалені безпілотні літальні апарати у складі комплексу розвідки та корегування вогню "Фурія" A1-СM — серед усього йдеться про комплектування літальних апаратів у складі безпілотного комплексу новими акумуляторними батареями зі збільшеною ємністю, тож безпілотний розвідник тепер має запас польоту до чотирьох годин. "Це надає додаткові можливості розрахунку БпАК для якісного виконання бойових завдань," – кажуть розробники.

Інший український розвідувальний дрон GOR отримав низку оновлень, які покращують його експлуатацію військовими на фронті. Серед оновлень – нова катапульта, яка стала удвічі легшою та коротшою. Це суттєво скорочує час, необхідний для розгортання комплексу. Крім того, інженери створили власне програмне забезпечення ATLAS. Воно призначене для управління камерною системою дрона та значно спрощує керування її функціями. За словами представників компанії, програмне забезпечення може інтегруватися і в інші безпілотники. Українська компанія VARTA працює над впровадженням автономної системи детекції та переслідування ворожих розвідувальних БАК та FPV-дронів для дронів-перехоплювачів на основі штучного інтелекту. Дрон VARTA Dozor AI вже проходить фінальну фазу тестувань. Це автономний перехоплювач із вбудованою системою виявлення, ідентифікації цілей та автономного переслідування на основі штучного інтелекту. Dozor AI буде здатний самостійно знаходити та знищувати ворожі FPV і розвідувальні БПЛА навіть в умовах протидії системами РЕБ. У перспективі також запланована інтеграція з системами ситуаційної обізнаності, зокрема системою DELTA.

Ще один вітчизняний виробник безпілотників в Україні, компанія Ukrspecsystems, оголосила про інвестиційний проєкт у Східній Англії вартістю £200 млн. План передбачає будівництво заводу площею 11 000 м² та створення випробувального й навчального центру.

В свою чергу українська компанія Altair Technologies представила дрон-матку THOR OPERATOR. Було продемонстровано варіант з електродвигуном, здатний нести до 6 кг корисного навантаження та долати відстань до 170 км. Дрон може виконувати завдання протягом 60 хвилин. Його злітна маса 17,5 кг. Існує також модифікація з двигуном внутрішнього згоряння, яка має значно більшу дальність до 400 км — і здатна транспортувати до 8 кг. Автономність польоту становить до 240 хвилин, а злітна маса — до 28 кг. Обидві версії мають дві точки підвіски для дронів або боєприпасів.

Також варто особливу увагу звернути на тенденцію перетікання технологій. Зокрема, засновник компанії TAF Industries Олександр Яковенко зазначив у вересні, що «частина deftech-компаній уже перестали бути українськими». Сама TAF Industries (раніше — TAF Drones) пройшла шлях від стартапу з 20 людей до тисячі фахівців — нині компанія виготовляє до 80 000 безпілотників на місяць і є однією з трьох українських компаній, які входять до сотні найкращих виробників дронів у світі. Підприємство має дві складові: контракти й масове виробництво дронів. Але його засновник визнає, що 60–80% доходу — це імпорт комплектуючих та їхня реалізація. Так, за словами промисловця, інші компанії «хантять» його співробітників, але компанія заробила мільярд без зовнішніх інвестицій. Він каже, що найбільш критичні позиції для пошуку – аналітики з фундаментальними технічними знаннями. Компанія розпочала масове виробництво модулів Last Mile. У серпні ц.р. відвантажила перші 10 000 модулів автоматичного доведення й планує поставити ще 10 000. Пристрій кодифікували у травні, одними з перших на ринку. Команда з чотирьох досвідчених спеціалістів і двох джуніорів зробила продукт за дев’ять місяців — від старту до кодифікації. Це найшвидший результат серед усіх, хто вже кодифікував свої вироби.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ НРК

Активно триває робота зі створення та удосконалення наземних роботизованих комплексів. Серед іншого, у вересні стало відомо, що ЄС профінансував рекордну партію НРК THeMIS для України, яку готується передати естонська компанія Milrem Robotics. Інформується, що поставка відбуватиметься в межах допомоги, яку надає ЄС. Комплектація запланованої партії буде сформована з урахуванням масштабування виробництва, що дозволить за потреби швидко організувати додаткові поставки. Ба більше, Milrem Robotics проведе навчання для українських операторів, аби забезпечити готовність до використання дронів у польових умовах.

Цікаво, що наземні комплекси все частіше впроваджуються у військо. У складі Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу створено роту ударних наземних роботизованих комплекс. Як відомо, роботизовані комплекси бригади вже використовувалися під час штурмів, мінування та навіть захоплення полонених.

Крім того, компанія Rheinmetall представив роботизовану наземну систему протиповітряної оборони ближнього радіуса дії Mission Master CXT. Ця унікальна система створена для боротьби з дронами та водночас може виконувати завдання вогневої підтримки на полі бою. Це розширює її функціональність і робить універсальним інструментом для підрозділів. Платформа здатна перевозити вантажі вагою до однієї тонни, що забезпечує додаткову логістичну цінність. Управління системою здійснює один оператор. Основне озброєння комплексу — кулемети M134D Gatling калібру 7,62×51 мм.

Крім того, нещодавно стало відомо, що в Україні з’явиться НРК Bufalo, створений неназваною українською компанією. Його призначення – логістика та гуманітарне розмінування. Одна із заявлених переваг – дизельний двигун. Він дозволяє регулювати запас ходу. На комплекс встановлюють стільки баків, скільки потрібно замовнику, тож Bufalo може проїхати і 100, і 200 км. Ще одна перевага – захист. Bufalo витримує пряме влучання будь-якої кулі та непрямий артилерійський обстріл 152-мм снарядами, якщо ті падають в радіусі 100 м. Його корпус обшитий броньованою європейською сталлю, а колеса дозволяють рухатися після пошкоджень. Система зв'язку працює віддалено. Йдеться одразу про дві доступні опції: Starlink та радіоканал. Bufalo важить близько 4 тонн, рухається зі швидкістю до 20 км/год і завдяки низькому профілю залишається малопомітним.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РЕБ

Радіоелектронна боротьба є одним із ключових інструментів під час сучасної "війни дронів", оскільки більшість безпілотників керуються або навігацією GPS, або радіоканалами зв’язку. Саме ці слабкі місця й дозволяє вражати РЕБ. У вересні з’явилися деякі новинки у цьому напрямку. Українська компанія "Укрспецконсалтинг" повідомила про успішне постачання та використання свого нової малогабаритної станції РЕБ "Верес-2" . Її створено для боротьби з БпЛА типу Mavik та Autel. Інформується, що "Верес-2" виконує завдання зі зриву польотних завдань БпЛА противника на глибину від 1000 до 2000 метрів". Серед переваг цієї системи такого відмічають компактність.

Показово, що в Генштабі відзначили, що ефективність роботи РЕБ проти ракет "Кинжал" за останній рік значно зросла. Українські системи радіоелектронної боротьби у 2025 році суттєво підвищили ефективність проти російських ракет "Кинжал", змушуючи рф витрачати мільярди на протидію. За даними Генштабу, росія вже витратила щонайменше 1,5 млрд доларів на спроби протидіяти українським системам. Зокрема, окупанти змушені масово оснащувати свої боєприпаси дороговартісними антенними модулями CRPA, які встановлюють у кориговані авіабомби та дрони-камікадзе типу "Шахед". Вартість однієї такої антени становить від 10 до 17 тисяч доларів.

У вересні цікаве повідомлення зробили у Десантно-штурмових військах України – там налагодили централізовану систему протидії російським дронам, яка демонструє високу ефективність. Про це розповів начальник відділу радіоелектронної та кіберборотьби 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Віктор Кордон. Йдеться про те, що система радіоелектронної боротьби має власні пункти управління, з яких здійснюється активація комплексів протидії дронам противника. Для створення скоординованої мережі залучаються спеціалісти, які розробляють програмне забезпечення для автоматизації процесів управління. Усі дані про наближення російських безпілотників до лінії оборони надходять до центрального пункту з різних джерел розвідки. Після цього підключаються засоби придушення сигналу або комплекси протиповітряної оборони, які можуть знищити ціль. Кордон наголосив, що завдяки такій організації система знешкоджує до 90% дронів противника. «Цей результат ми утримуємо вже півтора року», – підкреслив він. Ще у 2024 році після кількох експериментів команда Кордона дійшла висновку, що саме об’єднаний пункт управління РЕБ і ППО корпусу має стати основним центром координації дій, у тому числі з використанням дружніх БПЛА. Того ж року на базі 7-го корпусу ДШВ розгорнули перший подібний об’єднаний пункт управління. За рік роботи фахівці напрацювали досвід централізованого керування, відпрацювали порядок отримання інформації з різних джерел, розширили програмне забезпечення, а також інтегрували систему Delta у сферу РЕБ. У 2025 році головним трендом став розвиток штучного інтелекту, завдяки якому вдалося суттєво автоматизувати роботу пунктів управління та підвищити їх ефективність.