Новий дракон на світовому ринку озброєнь? У чому таємниця успіху

16.01.2026

Російсько-українська війна створила серйозні зсуви у світовій геополітиці зміни, серед яких – гігантський попит на озброєння.

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Новий дракон на світовому ринку озброєнь? У чому таємниця успіху

У той час, коли росія та Україна практично зникли зі світового ринку озброєнь, з’явилася низка нових потужних гравців. Враховуючи бажання України повернутися на ринок, тим більше, із перевіреною на полі бою зброєю, варто узяти до уваги оновлені правила гри. Або, навіть, простіше, дізнатися, за рахунок чого нові гравці виборюють право бути у десятці лідерів світового експорту. Один із таких гравців – Південна Корея.

Цій країни багато вдалося за рахунок поєднання старих правил із новітніми механізмами. Швидкість та гнучкість місцевого ОПК, застосування фінансових важелів та висока адаптивність технологій із майже миттєвим реагуванням на зміни у веденні сучасних війн – усе це стало передумовою лідерства на ринку.

Наприклад, Південна Корея здатна випускати 120 танків K2 на рік, поки Німеччина виготовляє лише 50 Leopard 2 на рік. Навіть РФ, із постійними фінансовими ін’єкціями в «Уралванонзавод», ледве виходить на такий самий чи трішки більший рівень, як Південна Корея. А Польща, яка замовила пів тисячі РСЗВ HIMARS у США, вирішила закупити корейські системи – бо вони штампуються швидше за усіх у світі. Фахівці визначають, що Південна Корея посідає третє місце з виробництва танків у світі після РФ та Китаю.

Але корейська Hanwha Aerospace разом із польською компанією WB Group вирішили створти спільне виробництво 239-мм керованих ракет на території Польщі. У квітні 2025 року було підписано угоду, яка розділила право власності на майбутнє виробництво між двома компаніями: корейська сторона володітиме 51% акцій, а WB Electronics, дочірня компанія WB Group, отримає 49%. Спільне підприємство отримає технології для виробництва 239-мм високоточних реактивних снарядів CGR-080 до систем K239 Chunmoo та їх польської модифікації Homar-K. І це вже приклад нової гнучкості та застосування специфічних механізмів.

Вже за підсумками першої половини 2025 року оборонно-промисловий комплекс Південної Кореї фіксував рекордні прибутки. Його п’ять найбільших компаній - Hanwha Aerospace, LIG Nex1, Korea Aerospace Industries (KAI), Hyundai Rotem, та Hanwha Systems, - сумарно за цей період отримали прибуток 1,7 млрд доларів. І це складало 80% результатів усього 2024 року.

Так, Hanwha Aerospace отримала приблизно 1 млрд доларів прибутку, що в чотири рази більше за прибутки попереднього року. Компанія відома за САУ K9, БМП K21 (AS21), а також суднобудуванням та участю в різних авіакосмічних та ракетних проєктах, як от РСЗВ K239 Chunmoo.

Іншим важковаговиком-рекордсменом стала Hyundai Rotem, що найбільше відома за своїм основним бойовим танком K2, який також масово купує Польща. Або ще LIG Nex1 із майже 65% зростанням прибутку до 138 млн доларів – це ракети та засоби ППО - ПРО.

Зрештою KAI, яка відповідає за навчально-бойовий літак FA-50 та винищувач KF-21, отримала лише зростання прибутку на 7,9%.

Одна з «корейських фішок» - сучасні механізми підживлення мотивації покупців. Так, до них можна віднести локалізацію виробництва польського варіанту танків K2PL. За новою угодою початок постачання вже визначено на 2026 рік - із виробництвом більшості танків у Польщі. При цьому на інфраструктуру виробництва корейських танків у Польщі оцінювали у 15 млрд доларів (закупівля обладнання оцінювалася у 5 млрд дол.) – ймовірно в рамках офсетної угоди, коли у зустрічному контракту будуються сервіси у країні, що імпортує оборонну продукцію. Ще у 2024 році польська оборонна компанія Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ) та південнокорейська компанія Hyundai Rotem підписали угоду про створення консорціуму з виробництва танків. Тоді зазначалося, що після створення консорціуму сторони підпишуть контакт на виробництво 180 танків K2PL, створених на базі південнокорейського танка К2 "Чорна пантера". У межах нового контракту Polska Grupa Zbrojeniowa узялася координувати виробництво танків та супутніх машин, зокрема командних та ремонтних машин, які також виробляються у Польщі.

У період з 2017 по 2021 корейський ОПК став найшвидшим за рівнем зростання серед 25 найбільших світових експортерів зброї й посів, визначав Stockholm International Peace Research Institute, який надавав Кореї восьме місце з часткою світового ринку у 2.8%.

Що ж до подальших успіхів, то вже у 2022 році експорт зброї цієї країни зріс на 140% - до рекордних $17.3 мільярдів. Більшу частину цієї суми, близько 12.4 млрд доларів, було отримано від продажу Польщі танків, гаубиць, винищувачів і РСЗВ. Також у 2022 році було укладено менші, але також ємні контракти, з Єгиптом та ОАЕ.

Однією з беззаперечних переваг зброї від Південної Кореї називають можливість передачі технологій. Так, у згаданій Польщі вироблять корейські танки K2 та літаки FA-50, але із поміткою PL. Тобто, йдеться про локалізацію та власну модернізацію зброї.

При цьому Польща купує один танк K2 за приблизно 18,9 мільйона доларів, що справді небагато у порівнянні з вартістю Leopard 2A8 за ціною близько 32 мільйонів доларів за одиницю. Але у вартість контракту входять не лише танки, а й розгортання їх місцевого виробництва.

Ще один цікавий приклад корейського експорту - турецький танк Altay. Корея брала участь у розробці броні, передала технологію виготовлення гармат, а також поставила силову установку та низку інших систем. Тепер, вже за оцінками військових аналітиків, в разі збереження темпів розвитку ОПК, до 2027 року Південна Корея може вийти на четверте місце як світовий експортер озброєння. Для порівняння РФ, яка раніше була другим експортером, заробляла щорічно 15 – 10 млрд доларів. Тепер Корея готується потіснити навіть Німеччину.

«На відміну від держав, які наприкінці Холодної війни скоротили свої армії та потужності з виробництва техніки й боєприпасів, Південна Корея зберегла надійний ланцюжок оборонних поставок, щоб задовольнити попит власних збройних сил і захиститися від КНДР. Країни східної Європи поспішали переоснащувати та модернізувати свої війська після того, як відправили в Україну зброю радянських часів — Південна Корея стала привабливим варіантом», - вказувало видання The New York Times.

До цього можна додати, що більшість озброєння Південної Кореї спеціально розроблене для сумісності з системами США і НАТО, що додає йому привабливості. Південна Корея постачає бронетехніку, боєпррипаси, безпілотні літальні апарати, сучасні засоби ППО та ще багато номенклатури озброєнь.

Південна Корея швидко просуває на експорт нову зброю, наприклад, новий літак KF-21, який точно підійде країнам, які не мають коштів на F-35. Цікаво, що маючи залежність від США у двигунах для літаків та ракетах, Сеул неймовірно швидкими темпами розробляє власні. А от ціна одного винищувача KF-21 у версії Block 1 – він позиціонується як повітряна машина для завоювання переваги у повітрі, - становить близько 83 млн доларів, що більш, ніж вдвічі дешевше за F-35 та F-16. Та, навіть у версії Block 2, як багатоцільова бойова платформа, коштуватиме близько 112 млн доларів. В такій ситуації «відпочивають» навіть європейські виробники, бо Eurofighter Typhoon чи Rafale при експорті коштують понад 220-230 млн доларів, а вартість шведського Gripen E може коливатися від 162 до 243 млн доларів.

Після того, як Вашингтон у 2024 році не дозволив реекспорт своїх ракет «повітря-повітря» разом з корейськими літаками через побоювання конкуренції з боку Сеулу, корейці почали рухатися до незалежності на ринку. І вже у 2025 році про створення власної крилатої ракети повітряного базування Cheonryong, яку назвали аналогом Taurus, у Південній Кореї заявили, як про майже готовий продукт.

Здається, саме корейська експортна тактика не завадила б Україні, яка вже «на низькому старті» у виході на цей складний, але дуже важливий ринок, де питання передових технологій та власної обороноздатності переплітаються та дуже відчутно впливають на усю економіку держави.

Новий дракон на світовому ринку озброєнь? У чому таємниця успіху

Автор:Валентин Бадракдиректор Центру досліджень армії,конверсії та роззброєння

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння