ОПК України: що найбільш цікавить інвесторів

Відносно дешеві ракети, перехоплювачі, розвиток систем наведення та навігації із втіленням автоматизації та елементів ШІ у безпілотних системах - це перелік пріоритетів інвесторів у вітчизняному MilTech.

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння
спеціально для BTRY.ENERGY Journal
ОПК України: що найбільш цікавить інвесторів

Наприкінці червня стало відомо, що України спільно з ЄС ухвалили програму Brave International із загальним бюджетом понад 443 млн. євро (включаючи гранти та гарантії) для фінансування стартапів та виробників. Ще є національні програми та окремі зацікавлені інвестори. Не таємниця, що 2026 року український MilTech в стані справжньої інвестиційної лихоманки. Наприклад, внутрішні інвестицій від державного кластеру Brave1 можуть складати до 500 тис. грн вже на етапі ідеї та до 8 млн. грн – на розвиток прототипів, які довели свою ефективність.

Ось класичний приклад: в останній день червня презентували перехоплювач ZIRKA, створений завдяки інвестиціям та експертизі передових компаній. Увага спрямована на систему автоматичного виявлення, супроводження та донаведення на повітряну ціль, а також збільшення швидкості (до понад 340 км/год), висот (до 6 км), радіусу дії (до 30 км) та й вартості (лише 2 тис. дол за од.).

На початку року можна було знайти інформацію, що інвестиції у мілтек-компанії в Україні за два роки зросли в 100 разів - до 105,2 млн дол. 2023-25 років виробники морських дронів залучили 40 млн дол, виробники БАК - 36 млн. Третє місце - розробки автономних систем для дронів – 23,1 млн. У НРК вклади 17,5 млн, у РЕБ – 12,9 млн, у компоненти і сенсори – 3,4 млн, у програмне забезпечення - 3,3 млн.

Тоді резонансні угоди уклали розробник роїв дронів Swarmer (15 млн. дол), виробник БАК Skyeton (17,4 млн) та виробник наземних роботизованих комплексів Ark Robotics (7,5 млн).

Вже у квітні стало відомо, що найбільш популярними для інвесторів стали засоби ППО (включаючи з БАК-перехоплювачами), ударні дрони категорій deep & middle strike та створення роботів-гуманоїдів. Цікавим може бути зауваження від одного з користувачів інвестицій. “Ринок геть змінився”, – констатував співзасновник компанії-виробника дронів Buntar Aerospace Богдан Сас, який за місяць до того залучив 10,4 млн дол від американської Axon.  

Наведемо кілька ілюстрацій про “стандартні приклади успіху” на інвестиційному ринку

В лютому компанія Occam Industries, що фокусується на автономних системах для дронів, залучила 3 млн євро на розвиток автономності дронів через інтеграцію в їх софт - від венчурного фонду Presto Tech Horizons. Йдеться про усунення на полі бою ручного керування дронів без зміни в апаратній частині БАК. Жодних додаткових доопрацювань не потрібно – лише програмне налаштування. Наразі програмне рішення призначене для роботи по наземних цілях, однак можливість ураження повітряних цілей вже передбачена в майбутніх планах.
    
Ще одна вже відома компанія - Farsight Vision, що розробляє інноваційні ШІ-інструменти розвідки, в лютому успішно залучила 7,2 млн євро від європейських інвесторів, також за підтримки Brave1. ШІ-інструменти компанії вже застосовуються на полі бою та допомагають військовим ухвалювати рішення швидше й точніше. Платформа Farsight Vision аналізує дані місцевості та в режимі реального часу передає операторам БАК і НРК повну й точну картину бойової обстановки - фактично створено альтернативу супутниковій розвідці. Компанія заявила про намір спрямувати кошти на розвиток роботизованих систем для логістики, навігації та управління озброєнням, а головною метою визначила посилення захисту поля бою та критичної інфраструктури за допомогою ШІ.

Інвестиційний раунд очолили американська корпорація Axon Enterprise та естонський державний фонд SmartCap Defence Fund. Також в угоді взяли участь польський Radix Ventures, швейцарський Anker Capital і данський Final Frontier. Крім того, повторну інвестицію в стартап здійснив естонський фонд Darkstar.

Зі свого боку, у тому ж лютому компанія The Fourth Law (TFL) залучила інвестиції від американської Axon. TFL спеціалізується на ШІ та робототехніці, розробляючи рішення для оборони та громадської безпеки. Показово, що флагманські продукти – БАК Lupynis-10-TFL-1 та модуль автономії TFL-1, – використовуються у понад 50 підрозділах Сил оборони. При цьому перший рівень автономії TFL підвищує успішність місій FPV-дронів у два-чотири рази, проте збільшується вартість одиниці лише на 10%. 

У квітні 2026 р компанія Codective залучила інвестиції для розробки автономної навігації. Американська компанія Codective LLC, заснована українцями, оголосила про залучення стратегічних інвестицій від Israel Aerospace Industries. Передбачається розвиток платформи автономної навігації IVFOS для забезпечення роботи безпілотних платформ через поєднання комп’ютерного зору, інерційної навігації та бортових обчислень. Це збільшить стійкість під час активної РЕБ, глушіння або “спуфінгу” без використання GPS.

В березні новий дрон-перехоплювач STRILA-2 отримав ракетний прискорювач, аналогічний тому, який використовують на німецькому БАК Jäger. Це дозволили інвестиції німецької компанії Quantum Systems у вітчизняного виробника безпілотних систем WIY Drones.

Загалом вже сотні компаній отримали інвестиції. Звісно, є й “технологічна небезпека”. Наприклад, США зацікавлені не лише у закупівлі українських оборонних рішень, а й у доступі до технологій та прав інтелектуальної власності. Деякі компанії в рамках СП “розчиняються” на іноземних ринках – через “алгоритм передання технологій, коли внутрішній ресурс держави вичерпано”. Ще одна форма - юридична міграція. Тут доцільним є приклад першого українського “єдинорога” - компанії U-Force, відомої розробкою морських дронів Magura, що переполовинив чф рф. В березні компанія залучила 50 млн дол інвестицій і досягла оцінки понад 1 млрд – нині вже ставала британською юридично, щоб мати базову можливість продавати свій софт в США чи ЄС.