Про Україну з вуст німецького технолога

03.07.2026

Компліментарну, але й доволі інформативну статтю про Україну написав у Defense Post відомий в Німеччині та Європі доктор Роберт Брюлль з технологічного гіганта FibreCoat, компанії-лідера у створенні надстійких та легких матеріалів для європейських та американських космічних кораблів і БпЛА. Даємо головне.

Можливе найбільш важливим для нас і для європейців у статті др. Брюлля - про швидкість і автономію, причому у всьому - у прийнятті рішень, у виробництві, у війні.

Мова не про штучний інтелект, який зараз все всюди прискорює. Мова про бюрократичний апарат, печально відомий всім українцям, але в Європі він зараз - небезпечний. Тому др Брюлль і пропонує звернути увагу на Україну, де бюрократія все одно “більш швидка”, ніж в Європі. Він розказує, як українські інженери були збентежені 6-місячними графіками випробувань своїх західних колег, бо тестування в Україні займає день. “Ворог не буде чекати на сертифікацію”, - переконливо каже автор.

Далі - про математику. “Армія США з трильйонним оборонним бюджетом бореться з дешевими безпілотниками Ірану”. В Україні таких оборонних бюджетів нема, тому у нас математика - логічна: дрони за 2 тис. дол. проти російських “Шахедів” за 20 тис. Це ефективно.

Наступний - 3D-друк: “Одна з причин, чому українці можуть рухатися так швидко”. І тут він дошкульно апелює до свого співвітчизника з Rheinmetall, Арміна Паппергера, який нещодавно назвав українські дрони звичайним лего, а наших виробників - домогосподарками з 3D-принтерами. “Чим випадково зробив їм комплімент”, - каже Брюлль. Бо ж маленькі принтери можна встановити в будь-якій кімнаті, а вироблені деталі - миттєво впровадити в експлуатацію. “Гнучке виробництво - це не про “приємний варіант”, а про стратегію виживання”.

Наступне - “логістика”. Він вказує на те, що часто турбує самих українців - що ми забагато використовуємо китайської продукції. Але це тому, каже Брюлль, що ми зрозуміли урок - “на війні найкращий ланцюг постачання - той, який справді дає, що потрібно”, і що, принаймні в деяких речах, китайський ланцюг постачання елементарно швидший, ніж іноді (часто?) буває у нас.

Далі - “автономія”: “Це відповідь на конкретне питання: як вести війну, коли у вас закінчуються люди”.

Ще - “готовність експериментувати і зазнавати невдач”.

І як висновок: “Ми повинні припинити ставитися до України як до тягаря і визнати її такою, якою вона є: найсучаснішою у світі лабораторією сучасної війни, субсидованою кров'ю”.

“Європа мала понад чотири роки, щоб засвоїти ці уроки. Немає жодної хвилини, яку можна втратити”.