
Початок серпня 2025 року видався досить продуктивним з точки зору залучення дронів та наземних роботизованих комплексів до операцій Сил оборони України. Серед показових епізодів використання такої техніки варто виділити атаки СБУ на логістичні хаби зберігання російських дронів типу Shahed в глибокому тилу ворога. Показово, що події мали місце двічі за короткий проміжок часу. У вівторок 12 серпня далекобійні дрони Центру спецоперацій "А" СБУ здійснили повторне ураження логістичного хабу в Татарстані, де зберігаються готові до використання "Шахеди", а також іноземні комплектуючі до них. Як відомо, орієнтовна відстань такої операції 1300 кілометрів. Раніше далекобійні безпілотники СБУ атакували цей військовий об’єкт РФ 9 серпня цього року. Кадри очевидців підтверджують ураження хабу, у приміщеннях якого зафіксовано осередки займання. У відомстві повідомляють, що такі удари спрямовано, аби унеможливити російський “шахедний терор”.
В ході ще однієї спецоперації безпілотники СБУ вразили російські винищувачі. Внаслідок удару повністю знищено літак Су-30СМ, ще один – пошкоджено. Також уражено три літаки Су-24. Ворог поніс значні збитки, адже тільки один літак Су-30СМ може коштувати в середньому від 35 до 50$ млн.
Окрім цього, важливими залишаються й удари українських БАК по НПЗ. На початку місяця стало відомо, що дрони ГУР МО уразили НПЗ в Республіці Комі. В результаті операції був уражений нафтопереробний завод Лукойл-Ухтанефтепереработка. Це підприємство знаходиться в 2000 тисячах кілометрів від України, а його діяльність спрямовано на постачання армії РФ паливно-мастильних матеріалів. Ще одним об’єктом критичної інфраструктури, який став цілю дронів Сил оборони України, є Саратовський НПЗ. Він належить найбільшому російському нафтовиробнику «роснефть». Підприємство знаходиться в 500 кілометрах від українського кордону. Відомо, що через удари припинено завантаження нафти.
Такі атаки демонструють збільшені спроможності України до deep strike-ударів і мають на меті зменшити здатність росії експортувати нафтопродукти, тим самим знизивши фінансування ВПК РФ, зменшити постачання таких продуктів для потреб власної армії. А також це демонстрація нездатності РФ убезпечити власні міста та об’єкти інфраструктури від російських ударів дронами-камікадзе.
Саме боротьба з російськими дронами, особливо далекобійними, останнім часом стає основною тенденцією вітчизняних розробників. Йдеться про дрони-перехоплювачі. Основними їх цілями залишаються ворожі дрони-камікадзе типу Shahed. Нещодавно одеське підприємство “Технарі” представило власний дрон-перехоплювач, який отримав назву “Мангуст”. Повідомляється, що це - багаторазовий безпілотник із реактивним двигуном і системою автоматичного донаведення. За задумом розробників, він підлітатиме до “Шахедів”, стрілятиме дробовим зарядом у двигун або гвинт ворожого безпілотника, а потім продовжуватиме місію або повертатиметься на дозаправку і перезарядку.
Крім того, нещодавно вітчизняний дрон перехоплювач Sting досяг показового результату. Представники компанії Wild Hornets продемонстрували, як їх перехоплювач розігнався до швидкості 315 км/год в стійкому польоті. Таким чином, це зробило його одним із найшвидших дронів в своєму сегменті. Також на початку серпня стало відомо про те, що в Україні з’явилася ще одна новинка в напрямку дронів-перехоплювачів. Нещодавно профільне видання «Мілітарний» повідомило, що українські інженери розробили нове рішення, що має спроможність ефективно діяти вночі та на великій швидкості. Його ключова перевага — здатність оперативно виявляти та фізично знищувати повітряну загрозу до моменту її наближення до об’єктів інфраструктури або населених пунктів. Розробка реалізована в рамках послідовної адаптації сил оборони до нових викликів. У роботі над системою враховано особливості тактики застосування Shahed-136, що дозволяє збільшити ймовірність їхнього перехоплення у складних умовах, зокрема в темну пору доби.
Окрім цього, нещодавно стало відомо, що в Україні створили багаторазовий дрон-перехоплювач оснащений дробовиком. Інформується, що таких БПЛА може завдавати 2 постріли по ворожому дрону, але розробники планують збільшити таку можливість до 4. За їх словами, перехоплювач може знешкоджувати безпілотники зі швидкістю до 200 км/год — БПЛА «Гербера», які літають 100–130 км/год, та розвідувальні БПЛА різного типу.
Досвід російсько-української війни активно переймають іноземні країни. Днями у Британії тайванська компанія Tron Future представила дрон-перехоплювач TORN зі штучним інтелектом, здатний нейтралізувати ціль як кінетичним, так і некінетичним шляхом. Перехоплювач може нести до 200 грамів вибухівки або оснащуватися сіткометом, а також уражати ворожі безпілотники прямим ударом. Завдяки вбудованому штучному інтелекту він здатний виявляти, відстежувати та знешкоджувати ворожі апарати в режимі реального часу.
В Китаї в свою чергу презентували дешеві дрони Black Bee від державного виробника Norico, що здатні діяти роями. Інформується, що їх модульна конструкція, що дозволяє використовувати для розвідки, наведення та ураження цілей. Окрім цього, вони можуть діяти у так званих роях і здійснювати автономний політ для скиду боєприпасів у заздалегідь обране місце. Увагу фахівців привернув відеосюжет про ці дрони, в якому продемонстрували як вони стартували одночасно, кожен був озброєний шістьма невеликими бойовими боєприпасами, після чого провели скоординований удар по імпровізованих позиціях противника. Експертне середовище вже назвало це новою ерою «розумних бойових одиниць», які можуть перевантажувати ППО за рахунок кількості, автономної координації та гнучкого управління.
У Південній Кореї показали FPV-дрон Xaiden, здатний об'єднуватись в 10 роїв по 10 дронів в кожному, а керувати ними може всього одна людина. Тобто один оператор може одразу тримати в повітрі до 100 FPV-дронів Xaiden. Призначення цих дронів - це розвідка, спостереження та точні удари по живій силі й легкій неброньованій техніці.
В свою чергу в РФ також представлено лінійку нових дронів-перехоплювачів. Йдеться про «Скворец-ПВО», який здійснює вертикальний зліт та має інтегровану систему автозахоплення цілей на основі штучного інтелекту. Розробники заявляють, що дрон здатен працювати на швидкості 270 км/год. Також було продемонстровано більш швидкісний дрон-перехоплювач «Кинжал», максимальна швидкість якого, за даними розробників, сягає 300 км/год. Ще одним зразком став дрон-перехоплювач «БОЛТ», який, згідно з офіційною інформацією, входить до складу комплексу протидії БАК. Комплекс включає систему виявлення цілей на основі РЛС та дрони-перехоплювачі. Цілеуказання може надходити як від інших РЛС зенітних комплексів, так і вручну від оператора. Загалом росія будує гігантську імперію дронів. до виробництва залучено 900 компаній російський уряд розробив багаторівневу стратегію для прискорення розробки та виробництва дронів, прагнучи до світового лідерства у цій сфері. Комплексний підхід включає значні обсяги федерального фінансування, тисячі стартапів.
Турецька компанія Baykar Technologies повідомила про офіційний початок серійного виробництва реактивного безпілотника Kizilelma, який, ймовірно, буде оснащений українським двигуном. Перші його поставки до ЗС Туреччини заплановані на 2026 рік. Наразі вже завершується будівництво шостого прототипу Kizilelma. БПЛА має максимальну злітну масу понад 5,5 тонни, з яких понад 1500 кг припадає на його корисне навантаження.
Таким чином, найбільш активні держави світу стрімко опановують дронові стратегії, впроваджують в армії більш дешеві, проте масові системи.
На початку серпня ц.р. було зафіксовано чисельні досягнення у напрямку розвитку роботизованих наземних комплексів, зокрема це стосується їх реального застосування на полі бою. Воїнам НГУ вдалося виконати два завдання в рамках однієї операції. Наземний безпілотник “Змій” евакуював пораненого, подолавши рекордну дистанцію в 34 кілометри. Окрім цього, спочатку НРК доставив провізію, паливо та воду на передову, а потім вивез пораненого бійця.
Крім того, нещодавно оператор 118-ї окремої механізованої бригади за допомогою наземного дрона евакуював військового з поля бою. У бригаді оприлюднили відео, на якому видно, як безпілотна наземна машина вивозить пораненого. Відомо, що робот координувався за допомогою авіаційного безпілотника, який передавав зображення з висоти.
Загалом напрям набирає неабиякої популярності, а такі наземні дрони здатні виконувати не тільки логістичні завдання, а й бойові. Днями стало відомо, що українські розробники об’єднали турель “Буря” з естонською наземною платформою THeMIS від Milrem Robotics. Як відомо, бойова система вже успішно пройшла перше тестування в Україні, а найближчим часом заплановані додаткові випробування для перевірки стабільності роботи у різних бойових умовах. Наступним кроком стане інтеграція комплексу у конкретні завдання на полі бою.
Ще однією колаборацією стала розробка під назвою Zmiy Droid 12.7. Вітчизняні компанії DevDroid і Rovertech створили новий розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс. Він об’єднує платформу «Змій» від Rovertech та бойовий модуль Wolly 12.7 від DevDroid. Головне призначення робота — дистанційна розвідка, вогнева підтримка та знищення ворожих цілей. Він стійкий до протипіхотних мін і здатен витримувати удари FPV-дронів. Таким чином, НРК придатним до використання у складних бойових умовах. Показово, що нова розробка має безшумний електродвигун із запасом ходу до 50 км,а його вантажопідйомність 700 кг. Також НРК здатен рухатись по болотах, піску, снігу, камінню та долати дрібні водні перешкоди.
Ба більше, НРК тепер допомагають українським воїнам виконувати завдання ППО. Нещодавно стало відомо, що інженери 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу створили систему ППО на базі наземної роботизованої платформи. Такий робот фахівці оснастили переносним зенітно-ракетним комплексом «Игла». Інформується, що платформа вже збила один ворожий гелікоптер.
Важливість даних напрацювань підтверджує й той факт, що Міністерство оборони перерозподілило 8 мільярдів гривень на нагальні потреби підрозділів безпілотних авіаційних та наземних комплексів. Інформується, що кошти спрямують на забезпечення військових частин Сил оборони України, залучених до проєкту «Лінія дронів», а також на посилення безпілотних спроможностей новосформованих підрозділів.
Паралельно з новинками у сфері дронів, активно й розвиваються засоби радіоелектронної боротьби. Робота РЕБ спрямована на глушіння каналів, які використовують БПЛА та підміну координати, змушуючи зброю втрачати точність. Фахівці з галузі переконують - РЕБ не поступається дронам, але кількісно і організаційно Україна не дотягує до необхідного масштабу РЕБ-покриття.
«Технології йдуть паралельно: дрони постійно еволюціонують (аналогові, цифрові, оптоволоконні, автономні), а РЕБ системи розвиваються у відповідь (ширші діапазони, краща селективність, автономність, ШІ). Проблема не у відсутності технологій, а в інституційній швидкості розгортання та нестачі сучасних мобільних РЕБ-комплексів ближньої дії»,- каже заступник директора компанії Piranha Tech, яка спеціалізується на засобах РЕБ, Анатолій Храпчинський.
Серед новинок, про які стало відомо на початку місяця, варто виокремити білоруські розробки. ІО «КБ Радар» розробило та запустило в серійне виробництво антидронову систему радіоелектронної боротьби «Фумигатор-В» на базі автомобіля «Буханка». «Фумигатор-В» оснащений 14 блокаторами, кожен із яких придушує певний частотний діапазон. Система призначена для захисту техніки та стаціонарних об’єктів від мультикоптерів і FPV-дронів шляхом глушіння сигналів управління, передачі даних та навігації. Також виробник представив рюкзачний варіант РЕБ — «Фумигатор-Н», призначений для захисту піхоти. Піхотний «Фумигатор-Н» має 12 блокаторів і працює від акумуляторів, що забезпечує автономність у польових умовах.
Апелюючи до необхідності збільшення уваги до РЕБ, фахівці стверджують: звичайних FPV на радіокеруванні сьогодні й найближчим часом буде вдосталь, тож питання захисту від них є для військових ключовим.
Фахівці також стверджують, що ефективно працювати засобам РЕБ допомагає радіоелектронна розвідка (РЕР). Наприклад, великі системи PLASTUN або AZIMUTH аналізують радіовипромінювання ворожих цілей в радіусі на десятки кілометрів, ідентифікують їх та визначають напрямок руху, вказує профільний портал «Оборонка». А портативні детектори, які військові можуть носити з собою, попереджають про наближення ворожих цілей. Вони дозволяють військовому швидко на них зреагувати. Наприклад, "Цукорок" заточений на виявлення ворожих дронів "Мавік" та "Ланцет", а "Чуйка" – на виявлення FPV-дронів у трьох діапазонах частот.
Важливий нюанс у використанні РЕБ: в кластері Brave1 вважають, що найбільш актуальними системи, які створюють вибіркові завади, а не глушать все підряд. Зрештою, засоби РЕБ майбутнього мають входити в ешелоновану систему захисту від дронів, де вони будуть доповнювати інші системи.