
Якщо ще до війни в Україні про роботизацію війська говорили як про щось ілюзорне та дещо фантастичне, то з кожним роком активних бойових дій розуміння про перехід на такі інновації змінювалося, а станом на кінець літа 2025 року змагання технологій стало безсумнівним фактором війни. Найважливіший критерій літа – в умовах дефіциту багатьох типів традиційних озброєнь Сили оборони України за допомогою безпілотних систем зупинили наступ РФ. При чому, на цьому етапі дрони нерідко виконували функції інших озброєнь, в далекобійних ударах – навіть компенсували нестачу ракет.
Серпень цього року став знаковим з огляду на ураження українськими далекобійними дронами стратегічної інфраструктури РФ. Стосується це як НПЗ, так і підприємств з виготовлення безпілотників, які країна-агресор використовує для обстрілів українських міст. Іноземні ЗМІ стверджують, що атаки порушили переробку та експорт нафти Москвою, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії. Наразі відомо по виведення з ладу близько 17% таких потужностей. Через це Росія вимушена збільшувати експорт нафти у той час як США тиснуть на Китай та Індію, щоб вони зменшили закупівлі цієї сировини у Росії. Нафтова інфраструктура, в яку поцілили українські дрони, розташована в різних регіонах РФ. Серед іншого відомо про влучання у НПЗ у Рязані, Волгограді, Краснодарі та Самарі, що підтверджує здатність українських безпілотників бити у глиб Росії. Крім того, Силами оборони України наприкінці серпня було уражено Афіпський нафтопереробний завод, який здатний перероблювати 6,25 млн тонн нафти на рік. Дане підприємство забезпечувало армію окупантів бензином і дизельним пальним. А також було вражено Куйбишевський НПЗ, який виробляє понад 30 видів нафтопродуктів, серед яких бензини, дизельне пальне, мазути та розчинники.
Фахівці дійшли висновку, що в серпні Україна «завершує методичне вибивання всіх основних НПЗ РФ у 1000 км» - понад 10 результативних атак упродовж по російських нафтопереробних заводах дуже наблизили Сили оборони до завершення вибиття 2-3 з числа основних, що залишилися.
Показово, що Україна також зосереджується й на превентивних ударах по місцях, де виробляються безпілотники, а також боєприпаси РФ. Таким чином безпілотники СБУ вразили термінал зберігання «Шахедів» у Татарстані. Відомо, що на цій локації зберігалися також іноземні комплектуючі до них. Відстань від України до точки ураження — близько 1300 кілометрів. Також наприкінці серпня Генштаб ЗСУ підтвердив удари по складах боєкомплектів.
За підрахунками головного редактора профільного видання Defense Express Олега Каткова, наразі в Україні виробляється три тисячі дронів FP-1 на місяць. Окрім цього, відомо про існування в Україні Deep-strike дронів "Лютий", "Бобер", "Морок". Він зазначив, що вибивається логістика ворога, уражаються заводи, підприємства, і все це відбувається кожного дня.
Незважаючи на очевидну слабкість засобів ураження (тільки дрон FP-1 має БЧ у 120 кг, решта БАК 30 – 70 кг), Силам оборони вдавалося оминати (чи пробивати) протиповітряну оборону противника та досягти визначальної точності (нерідко противник згадував до десятка безпілотників, які вибухами спричиняли пожежі на об’єктах), однак потужності цих ударів точно не вистачало. Відчайдушна атака українських безпілотників на термінал НОВАТЕК в порту Усть-Луга явилася неочікуваною трансформацією глибинних ударів по території РФ. Без перебільшення, йдеться про цікавий поворот - перехід України до нового, більш глибокого етапу уражень, deep strike стратегічного рівню. десяток яких було збито. Нечувана раніше точність удару дозволила компенсувати слабкість потужності - сильна пожежа на терміналі НОВАТЕК у цьому контексті створила нові, вражаючі перспективи на майбутнє, бо масштаби загоряння вже свідчать про здатність впливати ударами на стан економіки РФ.
Досить позитивно виглядає те, що за останній місяць Україна зробила вагомі кроки в налагоджені інфраструктури, що безпосередньо пов’язана з дронами. Йдеться про маркетплейс зброї DOT-Chain Defence. В серпні військові з різних напрямків отримали першу 1000 FPV-дронів, замовлену через цю систему. Строк поставки з моменту оформлення заявки в системі склав менше 2 тижнів, що в 4 менше, ніж при використанні стандартної процедури закупівлі. Загалом за перші два тижні роботи ІТ-системи DOT-Chain Defence військові сформували 43 замовлення на 6918 дронів (FPV та бомберів) на загальну суму майже 245 млн грн. Ба більше, Агенція оборонних закупівель розширила перелік безпілотників, доступних для замовлення військовими у пілотній версії маркетплейсу зброї DOT-Chain Defence. Тепер окрім FPV-дронів, через ІТ-систему можна замовити й дрони-бомбардувальники.
Окрім цього, в Україні з’явилися й новинки у сфері безпілотної авіаційної техніки. Серед них варто виділити дрон-перехоплювач Besomar 8800. Це - БПЛА літакового типу, обладнаний системою пострілів з нульовою віддачею. За рахунок цього він може збивати ворожі цілі пострілами у повітрі та використовувати перехоплювач багаторазово. В свою чергу, підприємство “Технарі” представило дрон-перехоплювач “Мангуст” - безпілотник із реактивним двигуном і системою автоматичного донаведення. За задумом, дрон використовуватиме дробовий заряд, який має уразити двигун або гвинт ворожого БПЛА. Згодом дрон продовжуватиме місію або повертатиметься на дозаправку і перезарядку. Ще одним відкриттям став вже добре відомий перехоплювач Sting. Він спромігся розігнатися до рекордних 315 км/год.
Українська компанія MaXon створила новітній комплекс ППО «повітря-повітря», який оснащений швидкісними перехоплювачами. Відомо, що комплекс ППО матиме власну систему наведення та за рахунок перехоплювачів буде спроможний закривати великі периметри. Дана система створена на основі безпілотників, які запускаються з повітряного носія (дрона-матки), а для виявлення та наведення на ціль використовується оптична станція з тепловізійним каналом.
Вітчизняна компанія «Дефендер Дайнемікс» розробила лінійку дронів “Фотон” на рамах від 7 до 11,2 дюйма. Дрони “Фотон” можуть уражати цілі автоматично. Безпілотник захоплює ціль і за допомогою лідара вираховує відстань до неї. Основні цілі для такого винищувача як “Фотон” - ворожі FPV-дрони, розвідники типу Mavic, Matrice, Autel.“Фотон” стріляє 12 калібром. Це може бути дріб або картеч.
Також на полях IRON DEMO 2025 (щорічна виставка оборонних технологій - ред.) було продемонстровано систему автоматичного позиціонування направлених антен Strix від KRAY. За словами розробників, Strix — це перша система, яка дає можливість замінити всенаправлену антену на цільове використання на борту дрона, забезпечуючи при цьому підвищену стійкість каналу зв’язку. Система працює на базі Gimbal, яка постійно відстежує точку запуску, за допомогою цього Strix забезпечує точну спрямованість передачі сигналу.
Крім того, нещодавно стало відомо, що Сили оборони України у Бахмуті завдали удару по тимчасовому місцю дислокації російських військ. Для ураження, за повідомленням, використали новий український БПЛА «Прівєт-299». Відомо, що він літакового типу.
Компанія TAF Industries, яка випускає до 80 тисяч дронів на місяць, запустила виробництво носія-ретранслятора "Колібрі 13 FR1". Йдеться передусім про забезпечення зв'язку на складному ландшафті та під дією РЕБ противника, що залишається одним з важливих питань на полі бою. У компанії кажуть, що їхня розробка вдвічі дешевша за аналогічне рішення з DJI Matrice. Ця система може допомогти замінити на полі бою рішення на базі китайської продукції. Останню стає дедалі складніше використовувати через обмеження на продаж та безпекові питання, тож наявність вітчизняних альтернатив суттєво допомагає. Серед переваг "Колібрі 13 FR1" називають можливість роботи як і вдень, так і вночі, а також наявність оптичної стабілізації, завдяки якій не потрібен GPS. При цьому дальність дії дрона складає до 15 км, висота - до 1000 м, а час польоту - до 45 хвилин. До складу БАК "Колібрі 13 FR1" входять два носії, НСУ, спеціальний кейс для транспортування та додаткові відеоантени. TAF Industries є одним з найбільших гравців оборонного технологічного сектору України, а портфоліо компанії включає 30 перевірених на полі бою рішень. Серед них стійкі до РЕБ FPV-дрони Last Mile, розвідувально-ударні БПЛА Babka з дальністю дії 75 км і системи РЕБ Kvazar.
Також в серпні німецький виробник безпілотних систем Quantum Systems передав Україні безпілотник Vector AI зі штучним інтелектом та акустичною системою виявлення артилерії.
«Акустичні сенсори досягли українського фронту. Vector AI здатен визначати напрямок і відстань артилерійського вогню та забезпечує тривалість польоту до 4 годин», — повідомив Флоріан Зайбель, засновник і співгенеральний директор Quantum Systems.
А вітчизняний виробник FPV-дронів TAF Industries запустив у масове виробництво новий носій-ретранслятора БпАК "Колібрі 13 FR1". Він створений спеціально для завдань у складному рельєфі та під дією засобів РЕБ. У компанії кажуть, що їхня розробка вдвічі дешевша за аналогічне рішення з DJI Matrice.
У серпні також стало відомо про чимало світових новинок у напрямку безпілотної авіаційної техніки. Британці використовуватимуть дрон для посилення та підтримки новітніх гелікоптерів AH-64E Apache Guardian. Проєкт дрону отримав назву Land Autonomous Collaborative Platform (LACP). Безпілотник матиме вертикальний зліт та посадку, а також підніматиме корисне навантаження вагою близько 200 кг. Він матиме високий ступінь автономності, бо працюватиме у "командно-керованому" режимі - виконуватиме поставлені задачі, а не керуватися безпосередньо з кабіни вертольоту.
Показово виглядає й те, що турецьке підприємство Baykar Technologies повідомила про офіційний початок серійного виробництва реактивного безпілотника Kizilelma, який, ймовірно, буде оснащений українським двигуном. Загалом успіх турецьких безпілотників Bayraktar на війні призвів до неабиякої зацікавленості Японії, яка більш активно працює у напрямку посилення своєї армії. Як написало японське видання Nikkei, наразі міністр оборони країни перебуває в Туреччині та планує провести оцінку можливостей місцевої промисловості у виготовленні високотехнологічної продукції. Це включає в тому числі БАК.
А КНР продовжує фокус на дрони, що діють роєм. У серпні там презентували дешеві дрони Black. Їх модульна конструкція дозволяє виконувати завдання з розвідки, наведення та ураження цілей. Дрони також можуть здійснювати автономний політ для скиду боєприпасів у заздалегідь обране місце.
У Південній Кореї показали FPV-дрон Xaiden, здатний об'єднуватись в 10 роїв по 10 дронів в кожному, а керувати ними може всього одна людина.
Свою чергу тайванська компанія представила дрон-перехоплювач TORN зі штучним інтелектом. Він може нести до 200 грамів вибухівки або оснащуватися сіткометом, а також уражати ворожі безпілотники прямим ударом.
Загалом дрони-перехоплювачі стають тенденцією не тільки в Україні, а й по всьому світу. Ізраїльський оборонний гігант Rafael Advanced Defense Systems запропонував Південній Кореї співпрацю у розробці перехоплювача Sky Sonic, який буде здатний протистояти навіть гіперзвуковим ракетам, яким “не страшний” звичний метод перехоплення, що використовується в дронах такого типу.
РФ, в свою чергу, намагається убезпечити свої “пташки” від українських перехоплювачі. В серпні з’явилося підтвердження того, що росіяни встановлюють на свої розвідувальні БПЛА СКАТ-350М заводські модулі для ухилення від українських зенітних FPV-дронів. Крім того, в країні також представлено лінійку нових дронів-перехоплювачів власного виробництва. Йдеться про «Скворец-ПВО», який здійснює вертикальний зліт та має інтегровану систему автозахоплення цілей на основі ШІ. Наразі РФ розроблено стратегію для прискореної розробки та виробництва дронів. Відомо, що залучено вже 900 компаній. Цьому є вже й підтвердження. В серпні стало відомо, що російські дрони-імітатори, які спрямовано розосередити українську ППО, вже почали використовувати вибухівку. Крім того, нещодавно з’явилася інформація про те, що під час однієї з масованих атак на столицю України Київ було використано дрони «Герань-3» з двигунами PBS TJ40-G2, які виготовлені заводом компанії PBS в Чехії. Також, за даними ГУР МОУ, у серпні росіяни застосовували на фронті новий безпілотник із LTE-зв’язком.
Війна в Україні спричинила безпрецедентне використання безпілотних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів. Нещодавно в Україні показали наземний дрон-носій “Каракурт”, який спрямовано на доставку БПЛА типу FPV якнайближче до позицій противника чи навіть у тилу ворога. Це не лише дозволяє обійти дію ворожих РЕБів, а й збільшує точність ураження. Інформується, що він має просту конструкцію, а саме гусеничне або колісне шасі, бортовий акумулятор, система навігації та спеціальний модуль для кріплення FPVдронів.
Продовжується й посилення війська наземними дронами - НРК «Тарган» отримали військові Третьої окремої штурмової бригади, їх передали благодійники. Ці безпілотники дозволяють проводити евакуацію під час штурмових дій, доправляти провізію та боєприпаси до важкодоступних позицій. НРК «Тарган» може перевозити до двох центнерів вантажу, а завдяки безшумному електродвигуну, великим гумовим колесам і низькому профілю, він може майже непомітно пересуватися до цілі.
Європейська компанія ARX Robotics представила свій перший бойовий наземний роботизований комплекс Combat Gereon, створений у співпраці з українськими партнерами. Машина розроблена за концепцією «першого безпілотного контакту». Вона виконує найнебезпечніші завдання замість військових і знижує ризики для солдатів у зонах бойових дій. Combat Gereon поєднує перевірену платформу Gereon RCS з автономними можливостями на базі штучного інтелекту.
В свою чергу українські розробники об’єднали турель “Буря” з естонською наземною платформою THeMIS від Milrem Robotics. Як відомо, бойова система вже успішно пройшла випробування. Наступним кроком стане інтеграція комплексу у конкретні завдання на полі бою.
Крім того, вітчизняні компанії DevDroid і Rovertech створили новий розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс. Він об’єднує платформу «Змій» від Rovertech та бойовий модуль Wolly 12.7 від DevDroid. Головне призначення робота — дистанційна розвідка, вогнева підтримка та знищення ворожих цілей.
Як відомо, засоби радіоелектронної боротьби залишаються одним із головних способів протидії роботизованій техниці. Українські компанії постійно удосконалюють та розширюють лінійку засобів РЕБ, при цьому з’являються нові гравці на ринку.
У серпні українська компанія "Укрспецконсалтинг" повідомила про успішне постачання та використання свого нової малогабаритної станції РЕБ "Верес-2" до ряду бригад Сил оборони України та отримання від них схвальних відгуків. Він є ефективним засобом протидії БпЛА типу Mavik та Autel, що несуть бойові заряди.
В свою чергу, Білоруське ОІО «КБ Радар» розробило та запустило в серійне виробництво антидронову систему радіоелектронної боротьби «Фумигатор-В» на базі автомобіля «Буханка». Він оснащений 14 блокаторами, кожен із яких придушує певний частотний діапазон. Її призначено для техніки та стаціонарних об’єктів від мультикоптерів і FPV-дронів. Також виробник представив рюкзачний варіант РЕБ — «Фумигатор-Н», призначений для захисту піхоти, який має 12 блокаторів і працює від акумуляторів, що забезпечує автономність у польових умовах.
Цікаво, що українські технологічні рішення РЕБ користуються попитом в Європі, в країнах НАТО. Зокрема, компанія First Contact в межах рішень "Рамштайну" отримала солідне замовлення за гроші ФРН щодо створення «великого» комплексу РЕБ (в даному випадку йдеться про повноцінний комплекс, а не компактні пристрої для солдата чи відділення, які часто називають "окопний РЕБ").