Технологічний фронт: головне про БАК, НРК та РЕБ

27.02.2026

Роботизована техніка стала повноцінною інфраструктурою війни та реальною відповіддю на затяжний характер боротьби та ресурсне виснаження

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Технологічний фронт: головне про БАК, НРК та РЕБ

Лютий став місяцем подальшої інтенсифікації технологічної складової війни, де швидкість впровадження інновацій напряму впливає на оперативну обстановку. У цьому дайджесті — ключові тенденції та рішення у сфері БАК, НРК і РЕБ, які формують нову логіку сучасного поля бою.

СВІТОВІ НОВИНКИ В ГАЛУЗІ БАК

Цього місяця стало відомо, що турецька компанія вперше у своїй історії провела успішні тести рою дронів з бойовою частиною. Як відомо, ройова технологія запуску дронів і ройовий інтелект з розподіленою архітектурою, що використовувався для керування дронів, було створено на базі турецьких алгоритмів. Загалом в один рій було об’єднано 20 дронів Kargu, оснащених бойовою частиною під управлінням лише одного оператора. Після запуску дрони автономно досягли місця виконання поставленої місії, розділилися на три підгрупи, а далі за командою оператора одночасно атакували ці три цілі.

В свою чергу, розробник ракети “Рута” - європейська компанія Destinus представив дві версії ударного Deep Strike дрона Lord 1 та Lord 2. Дальність польоту таких безпілотників понад 1000 км, зокрема за умови того, що маса бойової частини, яку може нести дрон, від 40 до 100 кг. Lord оснащено поршневим двигуном і повністю автоматизованою системою керування, навігації та наведення. Окрім цього, розробник також пропонує використовувати дрон як мішень, бомбардувальник або платформу для перевезення вантажів.

Всередині лютого стало відомо, що німецький оборонний стартап Stark відкрив в Україні свій новий центр розробки та досліджень, а також побудує виробництво своїх дронів. Наголошується, що це дасть змогу їх швидше адаптувати до умов сучасної війни, одразу випробовуючи на фронті. Підприємство має площу 2000 квадратних метрів, де працюватимуть понад 200 фахівців. Метою цього центру буде дослідження і розробка, системна інтеграція та навчання, що дозволить прискорити перехід від етапу розробки до серійного виробництва.

Німецький виробник зброї Diehl Defence представив нову версію системи протидронової оборони Garmr MRS із дронами-перехоплювачами. Основною особливістю оновленої системи стало збільшення радіуса. Система здатна збивати ворожі безпілотники на відстані до 70 км завдяки використанню нових типів дронів-перехоплювачів. Раніше повідомлялося, що попередня версія системи Kinetic Defence Vehicle пройшла випробування в бойових умовах в Україні.

Нещодавно американська компанія General Atomics Aeronautical Systems повідомила назву свого нового безпілотного винищувача для ПС США — YFQ-42A Dark Merlin. Прямо зараз літак проходить програму льотних випробувань у межах ініціативи Collaborative Combat Aircraft. У компанії пояснили, що назва Dark Merlin походить від темного сокола-дерена — невеликого, але агресивного хижого птаха. Позначення сформоване відповідно до системи найменувань ПС США. Префікс «Y» вказує на передсерійний випробувальний зразок, «F» означає винищувач, «Q» — безпілотний. Інформують, що у разі запуску серійного виробництва літак отримає позначення FQ-42A зі збереженням назви Dark Merlin.

Також стало відомо, що турецька компанія Baykar завершила випробування, в рамках яких ударний безпілотник Bayraktar Akinci вперше уразив повітряну ціль за допомогою баражуючого боєприпасу Eren від Roketsan. Як відомо, безпілотник подолав близько 600 км до випробувального полігону, де перехопив повітряну ціль, й тим самим маршрутом повернувся назад.

У Білорусі розробили важкий дрон бомбардувальник «Квадро-М». Зазначається, що «Квадро-М» є глибокою модернізацією безпілотника «Квадро-1400», спеціально адаптованою для скидання боєприпасів. Дрон має чотири гвинти та злітну масу близько 36 кілограмів. Оптико-електронна станція апарата забезпечує виконання польотів як удень, так і вночі. Вона гіростабілізована за трьома осями та оснащена вбудованим далекоміром.

У штатній конфігурації «Квадро-М» несе три протитанкові бомби ПТАБ-2,5, однак відкрита архітектура платформи дозволяє застосовувати інші типи боєприпасів масою до 10 кг.

ВІТЧИЗНЯНІ НАПРАЦЮВАННЯ В НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ

В лютому українська компанія-виробник засобів радіоелектронної боротьби UNWAVE отримала ліцензію на виробництво дронів-перехоплювачів OCTOPUS, які можуть збивати дрони типу Shahed. Зараз компанія налагоджує серійне виробництво. Інформуються, що після налагодження виробництва, відбудеться тестування серійних зразків, а далі послідують державні контракти. Раніше повідомлялося, що дрон-перехоплювач OCTOPUS максимально автоматизований та може захоплювати ціль на термінальній фазі місії.

Ще одним напрацюванням компанії є дрон-камікадзе “Степовий вітер”, який може уражати цілі на відстані до 70 км. Він вже пройшов виробничі тести та очікує на випробування в бойових умовах, що відбудуться незабаром. “Степовий вітер” здатний нести бойову частину вагою 5 кг. Камікадзе використовує автозахоплення цілі – виявити та захопити мішень можна на відстані 1000 метрів. Систему донаведення розробили інженери компанії самостійно. Характерно, що дрон використовує цифровий зв’язок українського виробництва та може керуватися автоматично, напівавтоматично або вручну.

В свою чергу, вітчизняна компанія AeroMotors, що входить до екосистеми Brave1, залучила $550 000 інвестицій від венчурного фонду Front Ventures. Завдяки цьому вдалося масштабувати виробництво, що дозволило компанії вийти на потужність до 60 тисяч електродвигунів на місяць. Інвестиція розглядається як сигнал довіри до українського defense tech і потенційний тригер для інших венчурних гравців.

Компанії Auterion та Airlogix створили спільне німецько-українське підприємство на якому вироблятимуть автономні ударні дрони з наведенням на основі штучного інтелекту для України та союзників по НАТО. Україна вже замовила у спільного підприємства тисячі систем німецького виробництва та підтвердила готовність до довгострокового партнерства з Міністерством оборони Німеччини щодо постачання автономних ударних дронів для Сил сил України.

В лютому також продемонстрували дельтоподібний FPV-дрон зі 120-мм міною від “Української Бронетехніки”. Відомо, що він буде працювати на вітчизняному двигуні внутрішнього згоряння. Очікується, що характеристик цього двигуна достатньо для доставки бойової частини на основі 105 мм артилерійського снаряду або 120 мм мінометної міни FPV-дроном літакового типу на відстань понад 100 км.

Українська компанія SEE (System Electronic Export) спільно з NAUDI представила інноваційну систему перехоплення повітряних цілей SEEDIS. Проєкт пропонує новий підхід до ешелонованої оборони об’єктів критичної інфраструктури. У цій схемі дрони виконують роль першого рубежу ураження. Ключова перевага SEEDIS — повна автономність наведення. Це знімає навантаження з персоналу та нівелює потребу в дефіцитних пілотах FPV. Система самостійно виявляє ціль, розраховує траєкторію та атакує об’єкт без втручання людини.

«Дрон наводиться повністю автоматично без участі пілота; ми завершуємо випробування і готуємо документи для подачі на кодифікацію», - звітують розробники.

Українська компанія Frontline Robotics представила дрон-бомбер Лінза 3.0. Він має 12-дюймову раму та здатна нести до 4 кг корисного навантаження на відстань до 15 км і перебувати в повітрі до 60 хвилин. Лінза 3.0 — це засіб для виконання різноманітних завдань: ураження цілей, робота як носій ретранслятора, мінування, розвідка, логістика та евакуація інших дронів. Дрон оснащений ШІ-модулем візуально-інерційної навігації та представлений у денній і нічній конфігураціях.

Данія веде переговори про розміщення в країні виробництва української компанії Skyfall. «Зараз ми розпочинаємо переговори з українською компанією Skyfall щодо створення виробництва в Данії. Залучення сильних українських оборонних компаній до Данії у співпраці з данською промисловістю зміцнить безпеку як Данії, так і України», – повідомив очільник МО Данії Троельс Лунд Поульсен.

Досить показово у контексті просування українських компаній в країни НАТО став запуск підприємством Ukrspecsystems випуску вітчизняних безпілотників на своєму виробничому комплексі у Великій Британії. На підприємстві у Великій Британії виготовлятимуть 200 бортів на місяць, про які саме моделі йдеться не уточнили. БПЛА не відрізнятимуться від тих, які виготовляють в Україні і вони всі йтимуть на потреби Сил оборони України.

Крім того, 24 лютого українські оборонні компанії підписали пакет угод із партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії на загальну суму домовленостей у близько 800 млн євро. Документи охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки. Мета партнерства - прискорене нарощування виробництва та інтеграція українських технологій у ланцюги ЄС. Так, Culver Aerospace та Copenhagen Global A/S домовилися про кооперацію у сфері БПЛА на п’ятирічний період. Співпраця охоплює далекобійні ударні системи (до 2 500 км) та комплекси середньої дальності (до 400 км). А TENCORE та INSTA узгодили виробництво наземної роботизованої платформи TerMIT і роботів для України. Зі свого боку, Remtecnology та New Paakkola Oy співпрацюватимуть щодо платформи LEGIT. Проєкт передбачає створення JV у Фінляндії. У найближчих планах заявлено виробництво 1 500 платформ для українського війська.

НОВИНКИ В СФЕРІ РОЗВИТКУ НРК

В світі роботизованих наземних комплексів в лютому теж з’явилася низка новинок. Так, німецька компанія Quantum Systems представила свій перший наземний роботизований комплекс — MANDRILL. Показово, що даний НРК побудований за модульним принципом і повністю інтегрований в екосистему, яка вже об’єднує повітряні платформи компанії. Максимальна швидкість НРК 100 км/год, а запас ходу до 200 км на електротязі. Максимальна вантажопідйомність становить 750 кг. У польових умовах систему можна швидко переналаштувати з платформи для розвідки на медичну евакуацію або платформу для розгортання дронів. Нова система відповідає стандартам НАТО та з першого дня готова до використання в коаліційних операціях.

В свою чергу, вітчизняна defence-tech компанії Frontline Robotics та BUREVII інтегрували роботизовану турель «Буря» з автоматичним гранатометом Mk 19 в НРК ARDAL. Тепер НРК може “працювати” із закритих вогневих позицій без прямої видимості цілі. Це дозволяє уражати цілі на граничній дистанції Mk 19, зберігаючи маскування та знижуючи ризики ураження. Система працює дистанційно та підтримує автономні й напівавтономні режими руху і наведення. НРК здатний проходити маршрути в десятки кілометрів в обидва боки без постійного втручання оператора.

Також варто виділити нову модифікацію вітчизняного комплексу Ratel H. Він став носієм FPV-дронів на оптоволоконному керуванні.

Новий обвіс для НРК — ППД (пускову платформу дронів), дозволяє транспортувати та запускати такі дрони безпосередньо з небезпечних і віддалених зон без фізичної присутності оператора на позиції старту. Навісне обладнання забезпечує розміщення до чотирьох оптоволоконних FPV-дронів різного розміру. Таким чином оновлений НРК став фактично мобільною точкою запуску FPV-дронів.

Окрім цього, українська компанія Roboneers розробила симулятор Shadow для підготовки операторів НРК. Вже понад 300 операторів пройшли підготовку. Платформа дає можливість тренуватися у віртуальному середовищі з необмеженою кількістю спроб. Симулятор відтворює умови, максимально наближені до реальних. Зокрема, моделюється робота під впливом засобів радіоелектронної боротьби з втратою сигналу.

Shadow підтримує інтеграцію різних типів техніки – наземних роботизованих комплексів, БПЛА, морських дронів і систем протиповітряної оборони.

НАПРАЦЮВАННЯ У НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ РЕБ

На нинішньому етапі війни противник дедалі більше покладається на супутникову навігацію, канали передачі даних і мережеву координацію. Протидіяти цьому можуть саме засоби РЕБ. Грамотно розгорнутий РЕБ здатен «осліпити» розвідку, зірвати коригування вогню та змусити ворожі підрозділи діяти навмання, витрачаючи ресурси без досягнення ефекту. Україна продовжує активно розвивати цей напрям. Нещодавно Міноборони спростило та пришвидшило забезпечення засобами РЕБ У війську. Інформується, що система Управління логістичним забезпеченням у режимі реального часу показує, яке обладнання радіоелектронної боротьби є в наявності, у якому воно стані та чи потребує ремонту. Це дозволяє вибудувати прозорий і зрозумілий шлях засобів радіоелектронної боротьби — від подання заявки до їх фактичного використання у підрозділі. Наголошується, що тепер підрозділ може швидко подати заявку з урахуванням своїх реальних потреб, а у системі відображається, на якому етапі перебуває постачання — від запиту до надходження у частину. Крім того, видно яке обладнання справне, а яке потребує обслуговування чи ремонту.

Система УЛЗ побудована на базі SAP — програми для управління оборонними ресурсами на основі даних, яку використовують понад 90% армій країн НАТО.