Технології фронту: дрони, РЕБ та нові тактики війни

21.08.2025

Усе більше набирає обертів тренд щодо розвитку дронів-носів, тобто безпілотних платформ, що транспортують і запускають інші дрони без безпосередньої участі людини на полі бою – дрономатка відчутно збільшує можливості автоматизованих безпілотних систем в усіх бойових доменах.

Автор:
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Технології фронту: дрони, РЕБ та нові тактики війни

ОПЕРАЦІЇ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Мисливство за логістичними хабами ворога та його об’єктами енергетики перетворилося у другій половині літа на тренд часу. В результаті ударів по НПЗ РФ станом на 20 серпня в низці регіонів РФ та на тимчасово окупованих територіях України фіксуються серйозні перебої з постачанням бензину та значний ріст цін на його залишки – це прямо впливає на здатність противника вести війну. На частині автозаправок Криму бензин зник повністю, що призвело до стійкого дефіциту пального на півострові. Внаслідок серії ударів українських дронів Росія втратила понад 13% своїх нафтопереробних потужностей - протягом серпня атаки призвели до зупинки щонайменше чотирьох великих заводів, що сумарно скоротило річні обсяги переробки нафти на 44,3 мільйона тонн. І це свідчить про результативність безпілотних deep strike.

Якщо говорити про бойові епізоди, передусім варто згадати успішну атаку безпілотниками в ніч на 19 серпня по двох складах боєприпасів у Луганській області. За даними СБУ, її безпілотники щонайменше сім разів влучили по території складів. Рівень точності та проникнення БАК можна вважати доволі високим.

Ударні БАК в ніч на 14 серпня були результативними у справі ураження нафтопереробного заводу «Лукойлу» у Волгограді – найбільшому виробникові нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі РФ за 475 км від державного кордону України.

18 серпня магістральний нафтопровід «Дружба», що постачав нафту з Росії до Європи, зокрема в Угорщину та Словаччину, повністю зупинив роботу внаслідок удару безпілотниками Сил безпілотних систем ЗСУ.

В середині серпня Сили оборони України також завдали результативного удару по пункту управління 132-ї окремої мотострілецької бригади 51-ї армії збройних сил РФ у тимчасово окупованому місті Єнакієве, що на Донеччині. При цьому стало відомо, що для атаки було використано новий вітчизняний БАК FP-1. Безпілотник-камікадзе FP-1 із максимальною дальністю ураження до 1600 км був представлений лише у травні 2025 року, але вже суттєво масштабований для регулярного використання (ним атакували "Краснозаводский химический завод" (КХЗ) у 70 км від Москви та приладобудівний завод в Арзамасі Нижньогородської області). При цьому його використовують і для тактичних задач – результативності сприяє порівняльно потужна бойова частина масою у 120 кг.

Згадка про БАК-камікадзе FP-1 важлива з огляду на те, що його виробник - українська компанія FirePoint, - у серпні розкрила частину характеристик і опублікувала відео випробувань та бойових пусків нової української крилатої ракети «Фламінго» (де-факто ракети-дрону з бойовою частиною понад тонну, максимальною швидкістю 950 кілометрів на годину та дальністю ураження в 3000 км). Останні факти свідчать про прискорення розвитку великих далекобійних засобів ураження, яких можна визначати гібридами «ракето-дронами», та які очевидно поєднують старі рішення ще часів холодної війни із новими технологіями у навігації, наведенні та протидії засобам РЕБ.

НОВИНКИ УКРАЇНИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ БЕЗПІЛОТНИКІВ (БАК)

У новинках серпня 2025 передусім варто звернути увагу на наступні інноваційні рішення.

Українська компанія MaXon - учасник Brave1, - створила комплекс протиповітряної оборони «повітря-повітря», оснащений швидкісними перехоплювачами. Комплекс матиме власну систему наведення та швидкісними перехоплювачами для захисту великих периметрів. Розробка вже проходить бойові випробування на Київщині та Чернігівщині. Сама система створена на основі дронів-перехоплювачів, які запускаються з повітряного носія. Для виявлення та наведення на ціль використовується оптична станція з тепловізійним каналом. Відзначається, що у реалізації R&D та масштабуванні рішень MaXon інтегрує досягнення інших учасників Brave1. То ж, використання дрона-матки, який несе FPV-перехоплювачі повітряного базування, усуває ключовий недолік дронів-перехоплювачів квадрокоптерного типу у вигляді відносно малої дальності роботи. Окрім того, дрон-матка може перебувати на чергуванні в очікуванні цілі вже в повітрі, що значно прискорить збиття ворожих безпілотників, оскільки перехоплювачі вже матимуть певну початкову швидкість та висоту, а не стартуватимуть із землі.

Ще одним цікавим рішенням можна вважати «Дефендер Дайнемікс», яка розробила лінійку дронів «Фотон» на рамах від 7 до 11,2 дюйма. Ключовою новиною є їх здатність знищувати ворожі безпілотники в автоматичному режимі. На 7-ми дюймові дрони встановлюються від одного до шість стволів (кількість залежить від характеристик носія). Вага одного ствола у зарядженому стані складає 500 грамів. Дрон може стріляти одночасно з усіх стволів або по черзі. Стволи та програмне забезпечення – це власна розробка компанії. На дроні використовується алюмінієва рама українського виробництва, а інші компоненти компанія намагається закуповувати також в українських виробників.

БАК-перехоплювач діє у такий спосіб: пілот відправляє дрон у зону перебування ворожий об’єкт, а вже із досягненням зони перемикає його у режим “kill” – далі дрон в автоматичному режимі шукає об’єкт для ураження. Після знаходження автоматично захоплює ціль й рухається на нього. Коли ж досягає можливості зробити постріл на ураження, здійснює його також автоматично. «Фотон» стріляє 12 калібром, це може бути дріб або картеч. Основні цілі для такого винищувача – ворожі FPV-дрони, розвідники типу Mavic, Matrice, Autel. Наступним кроком компанії буде поєднання обвісу та програмного забезпечення з БАК літакового типу, щоб полювати за ворожими розвідникими типу Zala, Орлан, SuperCam.

Важливо звернути увагу на те, що відбуваються позитивні зміни у частині закупівлі БАК – з серпня військові отримали можливість замовляти дрони-бомбардувальники в DOT-Chain Defence. Зокрема, в середині серпня доставка дронів для військових завдяки DOT-Chain Defence відбулася в 4 рази швидше, ніж при стандартній процедурі закупівлі. Термін постачання з моменту оформлення заявки в системі зайняв менше двох тижнів. Це повідомлення Агенції оборонних закупівель.

В АОЗ вказують, що загалом за перші два тижні роботи системи DOT-Chain Defence військові сформували 43 замовлення на майже 7000 дронів (FPV та бомберів) на загальну суму майже 245 млн грн.

При цьому АОЗ розширює перелік безпілотників, доступних для замовлення військовими у DOT-Chain Defence: окрім FPV-дронів, через ІТ-систему вже можна замовити й дрони-бомбардувальники. АОЗ вказує, що бойові бригади на Донецькому напрямку вже отримали такі БАК - термін доставки на фронт від моменту замовлення склав 13 днів. Наразі у маркетплейсі доступні 138 типів дронів від 15 виробників. Окрім швидкого постачання, важливою перевагою системи стала можливість обирати військовими потрібні їм засоби.

Все ж можливості системи доступні далеко не усім. Так, командир батальйону БПЛА 35 окремої бригади морської піхоти Володимир Щур повідомив, що 80% зенітних дронів для них закуповують волонтери (посилання). Це є свідченням збереження фрагментарності роботи держави у питаннях удосконалення системи закупівлі зброї.

СВІТОВІ НОВИНКИ У ГАЛУЗІ РОЗРОБОК ТА ВИКОРИСТАННЯ БАК

Досвід російсько-української війни продовжують активно переймати іноземні країни. У серпні в Британії тайванська компанія Tron Future представила новий дрон-перехоплювач TORN зі штучним інтелектом, здатний нейтралізувати ціль як кінетичним, так і некінетичним шляхом. Перехоплювач може нести до 200 грамів вибухівки або оснащуватися сіткометом, а також уражати ворожі безпілотники прямим ударом. Завдяки вбудованому штучному інтелекту він здатний виявляти, відстежувати та знешкоджувати ворожі апарати в режимі реального часу.

Вражає успіх турецьких безпілотників компанії Bayraktar –успішна участь БАК у війнах призвела до неабиякої зацікавленості Японії, яка більш активно працює у напрямку посилення своєї армії.

Міністр оборони країни відвідав Туреччину та планує провести оцінку можливостей місцевої промисловості у виготовленні високотехнологічної продукції, передусім БАК: японці хочуть посилити можливості своїх військових у галузі безпілотних технологій, особливо на тлі розвитку Китаю в цьому напрямку. Компанія Kawasaki Heavy Industries вже провела випробування ізраїльського Heron Mk II. Що ж до Туреччини, то фахівці виділяють широкий спектр сучасних БАК: вже перевірений в бою Bayraktar TB2, новітній палубний Bayraktar TB3, а також Bayraktar Akinci, який може нести вагомий арсенал різноманітного озброєння, включно керовані та некеровані бомби та ракети, а також засоби далекобійного ураження - крилаті ракети. Найцікавішим вважають Bayraktar Kizilelma, який фактично являє собою безпілотний винищувач, що може діяти разом із пілотованими платформами. А саме у такій ролі його вже розглядає італійська компанія Leonardo для проєкту винищувача шостого покоління Global Combat Air Programme (GCAP).

У серпні Ізраїль повідомив, що поставить неназваній країні Європи дрони. Компанія Elbit Systems про безпілотники та засоби розвідки та РЕБ. Йдеться про широкий спектр безпілотних розвідувальних та баражуючих систем, від оперативного до тактичного рівнів, включаючи персональні дрони. А також про передові засоби розвідки та спостереження, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це свідчить про прискорення Європи у переозброєнні та також диверсифікацію постачань, зокрема поступовий відхід від американської зброї.

Варто звернути увагу, що у серпні китайсько-російська компанія PGI Technology розробила оптоволоконний кабель, посилений кевларом. Довжина котушки становить 5 кілометрів, однак її вага наразі не розкривається. На відміну від звичайного волокна, цей варіант вирізняється значно вищою надійністю - застосування такого кабелю може істотно зменшити кількість розривів під час маневрування, особливо в складній місцевості — лісистій або щільно забудованій. Водночас посилення кевларом призводить до збільшення маси котушки, що обмежує дальність польоту дронів та зменшує можливе бойове навантаження.

Крім того, у другій половині серпня стало відомо про застосування Росією нового БАК з LTE-зв’язком та можливістю віддаленого керування. ГУР МО України в розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions оприлюднило 3D-модель, складові та компоненти нового БАК, який РФ вже активно застосовує на різних напрямках фронту. БАК може використовуватися як розвідувальний або ударний дрон, а також як хибна ціль для перевантаження української ППО. При цьому БАК обладнаний камерою та двома LTE-модемами, які дозволяють передавати відео в реальному часі або в записі через мобільні базові станції, а також отримувати команди для коригування курсу. В ударній версії камера (за умови зміни кута огляду) та віддалене керування можуть використовуватись для наведення на ціль оператором за принципом FPV. БАК має фюзеляж типу «дельта-крило», подібний до Shahed-131 («Герань-1»), але менший за розміром. Навігація здійснюється завадозахищеною системою супутникового позиціонування з чотирма патч-антенами та китайськими модулями Allystar. Взагалі майже половина компонентів безпілотника виготовлена в Китаї (модулі зв’язку, мінікомп’ютер, регулятор живлення, кварцовий генератор).

НОВИНКИ У ЦАРИНІ НРК

В основі новинок використання БАК-матки, що являє собою розвиток безпілотних систем доставлення ударних дронів.

У серпні з’явилося повідомлення про розробку дрона-пастиря, який веде у бій інші безпілотники. Йдеться про порівняльно збільшений робот-носій «Каракурт» - безпілотну платформу, що транспортує і запускає інші дрони без безпосередньої участі людини на полі бою. Його завданням є доставка якнайближче до позицій противника чи навіть у тилу ворога та запуску дрібніших БАК, зокрема FPV‑дронів. Тренд набуває розвитку завдяки необхідності збільшити дальність дії тактичних ударних дронів, яка все ж залишається обмеженою. А також зменшити ризик втрати БАК під дією систем РЕБ і при цьому гарантувати безпеку оператору.

Концепція дрононосців є логічним розвитком модульної бойової тактики. Так, «великі» дрони виконують функцію доставки «малих» ударних БАК у небезпечні зони, та також забезпечують розгортання і реалізацію одночасних атак чи розвідки, в тому числі за лінією фронту.

При цьому відчутно збільшуються перспективи наземних дронів-носіїв, в тому числі завдяки поєднанню дій НРК та БАК для ударних місій. Це дозволяє збільшити точність ураження.

Щодо НРК «Каракурт», то цей наземний роботизований комплекс розроблений українською компанією IRV саме для дистанційного запуску дронів. Відомо, що наземною платформою для комплексу став інший гусеничний НРК «Веприк». Означена платформа може евакуювати двох людей водночас та має тягове зусилля понад 1500 кг. Логістичний НРК доставляє до найбільш важкодоступних позицій боєприпаси та провізію вагою понад 400 кг; здатен працювати автономно до 4 годин.

У новій модифікації в НРК інтегровано дві спрямовувальні, на кожній з яких розміщено по три FPV-дрони – таким чином «Каракурт» може доставити та запускати шість 13-дюймових дронів з БЧ у 3 кг з точок, віддалених від позицій операторів. Також модифікований комплекс може нести цілодобове чергування, активуючись після виявлення ворожих цілей. Дрони керуються через ретранслятор, вмонтований у комплекс або через повітряну станцію, яка може запускатися як з комплексу, так і з позицій. В цілому забезпечується відстань дії до 30 км - НРК може діяти на відстані 4 кілометри від станції звʼязку.

Також відомо, що вартість одного НРК «Каракурт» складає близько двох млн гривень: половину суми вартує НРК-платформа, решта - авіаційна компонента, до якої входить 12 дронів, ретранслятори та програмне забезпечення.

СПРАВИ У СФЕРІ РЕБ

У цій площині пропонується звернути увагу на підходи до забезпечення глобальної розвідки та РЕБ різних відомих в Україні розробників означених засобів.

Зокрема, компанія Kvertus пропонує пропонує (проєкт Atlas) поєднати дві їхні системи - РЕБ Mirage та РЕР Azimuth. Згідно з розробником, спрямована антена Mirage діє до 20 км (всеспрямована – до 8 км). Система може перекривати частоти від 300 до 1500 МГц, а незабаром компанія забезпечить і до 6000 МГц.

РЕБ Mirage може встановлюватися на віддалених від ЛБЗ позиціях та об’єднуватися в єдину мережу. Оператор отримує можливість управляти тисячами засобів одночасно та «бачити» усю охоплену мережею лінію. За підрахунками компанії, для створення щільної системи захисту вздовж фронту 1300 км потрібно 6000 блоків Mirage і 300 систем Azimuth, що обійдеться у 5 млрд грн.

Водночас, інший погляд на забезпечення розвідки та РЕБ полягає у об’єднанні системи РЕР та РЕБ від різних виробників, що дозволить відчутно зменшити витрати. Йдеться про створення екосистеми з опорою на наявні компоненти, які інтегруються з новими. Ідея базується на протоколах 69-го Окремого центру електронної підтримки Головного управління радіоелектронної боротьби. Центр координує профільних виробників та визначає, як отримувати інформацію з пристроїв РЕБ і якими командами керувати пристроями.

В цілому для поліпшення захист сегмент РЕР-РЕБ потребує побудови чіткої системи. Фахівці мають напрацювати і спільно сформувати чітке бачення технічного завдання до побудови такої системи – із повним розрахунком кількості різноманітних засобів. При цьому проблемою залишається факт, що надто мало підрозділів ведуть статистику використання засобів РЕБ на полі бою. Не вистачає й координації від вищого командування щодо конкретики у інформації про застосування засобів. На жаль, самі експлуатанти засобів РЕБ часто не мають базових знань, внаслідок чого антени розміщують неправильно або нівелюють їхню роботу. То ж удосконалення РЕР-РЕБ має включати більше підготовки персоналу з використання засобів.

Між іншим, також варто звернути увагу на зусилля у цій царині білоруських компаній. Так, у серпні «КБ Радар» розробило та запустило в серійне виробництво антидронову систему радіоелектронної боротьби «Фумигатор-В» на базі автомобіля «Буханка». Крім того, виробник представив рюкзачний варіант РЕБ — «Фумигатор-Н», призначений для захисту піхоти. Комплекс ззовні виглядає примітивно, водночас «Фумигатор-В» оснащений 14 блокаторами, кожен із яких придушує певний частотний діапазон. Система призначена для захисту техніки та стаціонарних об’єктів від мультикоптерів і FPV-дронів шляхом глушіння сигналів управління, передачі даних та навігації. Піхотний «Фумигатор-Н» має 12 блокаторів і працює від акумуляторів, що забезпечує автономність у польових умовах. Обидва комплекси виконані з окремих модулів, кожен з яких глушить свій діапазон частот, що дозволяє працювати на максимальній відстані.