
Український унікальний досвід, де сучасні технології проходять випробування реальної війни, а не демонстративні тести на камеру, все більше привертає увагу іноземних партнерів. Такі рішення часто демонструють оптимальне співвідношення вартості та результату, швидку адаптацію до технологій супротивника, скорочений цикл від розробки до бойового застосування.
В середині лютого Україна відкрила експорт дронів. Президент В. Зеленський повідомив, що вже у цьому році з’являться десять експортних центрів. Йдеться про Балтійські країни та країни з Північної Європи. За його словами, такі лінії вже функціонують в Німеччині та Британії. Загалом виробництва здебільшого працюватимуть за рахунок українських технологій та спеціалістів. До речі, планується, що україно-німецьке підприємство виготовить 10 тисяч ударних безпілотників оснащених ШІ вже цього року. Згодом очікується їх передача Україні.
Своєю чергою, німецький оборонний стартап Stark відкрив в Україні свій новий центр розробки та досліджень, а також побудує виробництво своїх дронів, щоб ще швидше їх адаптувати до умов сучасної війни, одразу випробовуючи на фронті. Метою цього центру буде дослідження і розробка, системна інтеграція та навчання, що дозволить прискорити перехід від етапу розробки до серійного виробництва. У Stark планують інтегрувати регіональні ланцюги постачання. Все це має зміцнити та підвищити промислову стійкість. Наявність виробничих потужностей та власного центру розробки й досліджень в Україні, дозволить значно швидше адаптувати свої продукти до постійно мінливих умов сучасної війни.
Окрім того, заснована співвласниками української компанії з виробництва дронів DeViRo чеська компанія U&C UAS уклала контракт на постачання БпЛА для Індії з подальшою перспективою передачі технологій та налагодження спільного виробництва. Угоду на постачання дронів було підписано з компанією TUNGA Aerospace Industries Private Limited — інноваційною аерокосмічною компанією з Індії. Зазначається, що контракт підписали 3 лютого 2026 року. Він передбачає постачання зразків безпілотних авіаційних систем разом із комплексним пакетом супутніх послуг, зокрема професійною підготовкою пілотів та операторів. Зазначається, що контракт є практичним продовженням співпраці, започаткованої між двома компаніями у листопаді 2025 року, яку тоді зафіксували у Міністерстві оборони Чехії, та знаменує початок нового операційного етапу чесько-індійської співпраці у сфері безпілотних технологій. Це ще одне підтвердження тому, що технології, які було створено базуючись на українському досвіді, мають попит за кордоном.
Серед вітчизняних інновацій, що з’явилися в лютому, варто виділити інноваційну систему перехоплення повітряних цілей від компанії System Electronic Export. Проєкт пропонує новий підхід до ешелонованої оборони об’єктів критичної інфраструктури, де дрони виконують роль першого рубежу ураження. Вона має повну автономність наведення, через що і не потребує додаткового персоналу тому числі пілотів FPV. Система самостійно виявляє ціль, розраховує траєкторію та атакує об’єкт без втручання людини.
«Дрон наводиться повністю автоматично без участі пілота; ми завершуємо випробування і готуємо документи для подачі на кодифікацію», - прозвітували розробники.
В свою чергу, українська компанія Frontline Robotics представила дрон-бомбер Лінза 3.0. Це оновлена версія платформи, що перебуває на озброєнні понад 60 підрозділів Сил оборони України. Вона має 12-дюймову раму та здатна нести до 4 кг корисного навантаження на відстань до 15 км. Час роботи дрона до 60 хвилин.
Лінза 3.0 може вражати цілі, бути носієм ретранслятора, забезпечувати мінування, а також виконувати завдання з розвідки, логістики та евакуації інших дронів. Показово, що Лінза 3.0 оснащений ШІ-модулем візуально-інерційної навігації та представлений у денній і нічній конфігураціях. Система дозволяє утримувати позицію над ціллю на висоті до 200 метрів, стабілізуватися під час посадки та відображати пройдений маршрут на мапі в режимі Loiter.
На виставці в World Defense Show у Саудівській Аравії українська компанія UBM представила широкий спектр осколкових і кумулятивних боєприпасів для дронів, призначених для ураження піхоти та легкоброньованої техніки. Інформується, що такі боєприпаси сумісні з широким спектром дронових платформ. Як повідомило профільне видання Мілітарний, після детонації фрагменти вибуху розлітаються, завдаючи додаткової шкоди цілі та об’єктам, що перебувають поблизу. Для ураження легкозаймистих укриттів та об’єктів компанія також розробила запалювальні боєприпаси. Вони придатні для підпалювання дерев’яних споруд, складів пального й боєприпасів, сухих лісів, а також інших легкозаймистих об’єктів і поверхонь.
Позитивним є й той факт, що українські підприємства активно нарощують свої спроможності. Днями стало відомо, що виробник дронів SkyFall станом на сьогодні вийшов на темпи виробництва своїх дронів Vampire у 100 тисяч одиниць на рік. Ба більше, представники компанії переконують, що сьогоднішня версія Vampire якісно перевершує перші варіанти цього дрона по всіх показниках. Характерно, що до кінця року планується повністю відмовитися від імпортних компонентів. Наразі вже існує версія non-China, де не використовуються деталі з Китаю. Ба більше, компанія вирішила питання власної камери - на сьогоднішній день існує прототип. Знизилася і ціна дрона. Якщо раніше Vampire коштував близько 20 тисяч доларів, то наразі його ціна 8,5 тисяч.
В свою чергу, українська вітчизняна Occam Industries, яка спеціалізовується на автономних системах для дронів, підтвердила готовність до подальшої інтеграції з українськими рішеннями в межах оборонного кластера Brave1 і вже залучила €3 млн інвестицій у Pre-Seed-раунді від венчурного фонду Presto Tech Horizons. Occam працює над усуненням барʼєру коли більшість дронів на полі бою потребують ручного керування, повідомив Мілітарний. При чому без зміни в апаратній частині безпілотника. Єдине необхідне – це обчислювальний модуль, якщо він уже не передбачений у конфігурації дрона. Проте зараз такі модулі доступні за невисокою вартістю в межах української екосистеми. Окрім цього, жодних додаткових доопрацювань не потрібно – лише програмне налаштування.
А оборонний стартап The Fourth Law залучив інвестиції від американської компанії Axon. TFL – це компанія, що спеціалізується на штучному інтелекті та робототехніці, розробляючи рішення для оборони та громадської безпеки. Її флагманські продукти – БПЛА Lupynis-10-TFL-1 та модуль автономії TFL-1 – використовуються у понад 50 підрозділах Збройних сил України на різних ділянках фронту. Перший рівень автономії TFL підвищує успішність місій FPV-дронів у два-чотири рази, при цьому збільшуючи вартість одиниці лише на 10%.
На тлі затяжної та виснажливої війни наземні роботизовані комплекси (НРК) стали не просто інновацією, а інструментом тактичного виживання. На сучасному полі бою в Україні рух фіксується дронами й одразу накривається вогнем. У таких умовах НРК виконують роль «замінника людини», який дозволяє зберегти військового: вони заходять у сіру зону, доставляють боєприпаси на передові позиції, мінують або розміновують ділянки, провокують противника на виявлення вогневих точок, забезпечують евакуацію та беруть участь у бойових місіях. Це змінює саму логіку тактики — ставка робиться не на масовість, а на дистанційність, автоматизацію і зниження людських втрат. НРК — це не про технологічний престиж, а про прагматичну адаптацію до війни нового типу.
Україна одна з перших країн на світовій арені, хто почав застосовувати НРК, та продовжує активно розвивати цей напрямок. Нещодавно стало відомо, що вітчизняний Ratel H став носієм FPV-дронів на оптоволоконному керуванні. Рішення вдалося втілити в життя завдяки новій пусковій платформі дронів, що дозволяє транспортувати та запускати такі дрони безпосередньо з небезпечних і віддалених зон без фізичної присутності оператора на позиції старту. Такий НРК може одночасно може перевозити 4 дрони різного типу. Система покликана зменшити ризики для екіпажів дронів та забезпечувати швидке розгортання на позиції.
Окрім цього, днями провідна вітчизняна компанія «Українська бронетехніка» підписала контракт з Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) Міністерства оборони України на постачання наземних роботизованих комплексів Protector для української армії. За словами очільника підприємства В. Бельбаса, вже укладено великий рамковий контракт, а НРК доступні до замовлення. Військові можуть вже зайти на DOT-Chain, або Brave1 Market і там замовити собі цей комплекс. Protector працює на дизельному двигуні, має 190 кінських сил і здатен розвивати швидкість від 50 до 90 км/год.
Серед світових новинок варто виділити компанію Quantum Systems, яка представила перший у своїй лінійці НРК. За інформацією представників Quantum Systems, НРК - не просто окремий продукт, а закладе фундамент для цілої серії наземних систем. Головна особливість новинки полягає в повній інтеграції з наявною екосистемою Quantum Systems. Характерно, що таке рішення дозволить об’єднувати повітряні та наземні платформи в єдину інтелектуальну мережу для ефективного планування та виконання операцій.
На сучасному полі бою, що перенасичене БПЛА та іншою роботизованою технікою, напрочуд важливим елементом стратегічного впливу стали засоби радіоелектронної боротьби. Саме робота РЕБ позбавляє ворога технологічної переваги, блокуючи радіосигналу. Нещодавно стало відомо, що у війську спростили і пришвидшили забезпечення підрозділів засобами РЕБ. За інформацією МОУ, відтепер інформація з різних підрозділів про засоби РЕБ зібрана в одній цифровій cистемі Управління логістичним забезпеченням (УЛЗ). Вона у режимі реального часу показує, яке обладнання в наявності, у якому воно стані та чи потребує ремонту. Це дозволяє вибудувати прозорий і зрозумілий шлях засобів радіоелектронної боротьби – від подання заявки до їх фактичного використання у підрозділі. Завдяки цьому військові частини зможуть значно швидше отримувати засоби РЕБ. Тепер Підрозділ може швидко подати заявку з урахуванням своїх реальних потреб – без зайвих кроків і дублювання. Також у системі видно, на якому етапі перебуває постачання – від запиту до надходження у частину. Серед переваг системи є й те, що система показує, яке обладнання справне, а яке потребує обслуговування чи ремонту.
«Відтепер понад 200 військових частин і органів військового управління зможуть швидше отримувати засоби РЕБ», - зазначили в пресслужбі МОУ.