Технології війни. Як вони змінюють армії

18.10.2025

Досліджуємо глибинні трансформації сучасних армій під впливом війни в Україні. Як Україна, використовуючи дешеві та інноваційні технології, задала нову парадигму ведення війни.

Автор:
Валентин Бадрак
директор Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Технології війни. Як вони змінюють армії

Україна, без перебільшення, змінила парадигму сучасної війни, вплинула на формування тактики на полі бою, частково, навіть, є вплив і на стратегію – наприклад, у частині системного знищення енергетичних ресурсів противника. Об’єктивно, є й значний внесок у оновлення воєнного мистецтва з боку ворожої Росії з її загарбницькою, безпринципною армією та легалізованим тероризмом.

Найважливішим у цих змінах є масове масштабування відносно дешевої, водночас достатньо технологічної зброї – для застосування її у форматі «москітних стратегій», тобто великими групами, зграями, майже безперервно. Із постійним нарощуванням «технологічності зброї», а саме, автоматизації, створення і застосування мультидоменних комплексів (наприклад, безпілотних авіаційних комплексів, поєднаних з наземними роботизованими комплексами або морськими роботизованими комплексами), широке використання автономних гибридів (наприклад, наземних платформ із засобами РЕБ або платформ-маток, що виступають носіями інших дронів) та бойових систем з елементами штучного інтелекту (ШІ). І все ж безпілотні платформи, створені упродовж російсько-української війни, набагато дешевші та простіші за традиційні засоби ураження і захисту. При цьому можна відмітити два ключових принципи застосування таких озброєнь: здатність за рахунок великої кількості платформ виснажувати дорогу та складну зброю, а також забезпечувати максимальну малих автономних підрозділів із високоточними засобами ураження, в тому числі задля розмивання лінії фронту як традиційного поняття.

Зрештою, ці рішення народилися не в Україні. Відлік часу можна брати з вересня 2019 року, коли десяток дронів-кілерів хуситів успішно атакували нафтопереробну галузь Саудівської Аравії. Високоточні переваги БАК більш високого технологічного рівню (і відповідно, більш коштовних) було переконливо закріплено під час війни Азербайджану та Вірменії у 2020 році (Друга карабаська війна), де технологічно відстала армія останньої не мала змоги збивати багаторазові безпілотники турецького виробництва.

Українські технології протистояння на землі, в небі та на морі народилися із жаги нації до життя на тлі відсутності достатньої кількості зброї захисту. Переобладнання цивільних дронів на військові, кустарне виготовлення вибухових пристроїв та розробка способів їх скидання на російські позиції на тлі вимушеної тактики дій малих груп стимулювали застосування дронів різних типів та формування асиметричної тактики. До вересня 2023 року ці спорадичні зусилля перетворилися на систему, яка спочатку змінила поле бою, а пізніше і зовнішній вигляд війн. Далі були всілякі, згадані вище удосконалення. Але ще раз варто наголосити: передусім було використано принцип масового застосування здебільшого дешевого, часом цивільного обладнання, перетвореного на зброю.

Цілком зрозуміло, що за війною в Україні, затамувавши подих, спостерігав увесь світ. Та робив свої висновки з безперервного, системного моніторингу найкращих рішень української нації. Із поточним оперативним порівнянням, визначенням найбільш очевидних точок докладання зусиль.

Йдеться не тільки про самі інноваційні рішення у системах озброєнь, але й про відчутні зміни тактики на полі бою, підходів до організації комплексних операцій з ураження логістичних вузлів та відбиття штурмів.

У 2025 році з’явилися підстави казати про наявність та активне втілення у ЗС різних рефлексій, які часом суперечливі, але в цілому є чіткою картиною дзеркальної відповіді на війну.
Передусім, найпотужніші гравці не припинили заглядати за обрій та розробляти дуже складні й коштовні системи. Цей глобалізм стосується передусім США і Китаю.

Наприклад, американський оборонний гігант Lockheed Martin показав свій новий дрон-винищувач Vectis, який належить до групи 5 зі злітною вагою понад 600 кг та є "верхівкою досвіду в галузі інтеграції складних систем, розробки перспективних винищувачів та забезпечення автономності". Vectis призначений для взаємодії з винищувачами п'ятого покоління, має виконувати ударні та розвідувальні задачі, пригнічувати РЕБ та протидіяти ворожим атакам. Vectis повинен забезпечити багатодоменну взаємодію та має дальність польоту, яка підходить для всіх театрів військових дій, включно з Тихоокеанським.

Так само й у вересні 2025 року на одному з китайських випробувальних полігонів зафіксували новий важкий безпілотник, збудований за схемою cranked kite («зігнутий змій») – конструкцію визначили як еволюцією відомого китайського безпілотника великої висоти та тривалого часу польоту CH-7 (Caihong-7, «Веселка-7») із розмахом крил приблизно 40 метрів.

Але це зовсім не відображує ключових світових трендів, які обирають країни, що вимушені рахувати витрати на оборону та шукати дієві, часом економічні рішення. Або діяти, як Україна – у поєднанні нових інноваційних рішень зі старими технологіями, як то встановлення старих ракет на безекіпажні катери. Навіть США і Китай вдаються до таких рішень. США зробили сучасний безпілотний гелікоптер із наявного гвинтокрилого UH-60L Black Hawk, КНР перетворила винищувач 1960-х років МиГ-19П у безпілотник для виконання ударних місій. Японія зі старого танку зробила безпілотну платформу.

Але якщо брати не окремі епізоди, а системні трансформації, здається, найбільш потужні новації відбулися в ході трансформації Корпусу морської піхоти США, а ще більше – у концепціях ЗС Японії, Південної Кореї, Британії, Туреччини, Азербайджану.

Але нижче розглядатимуться переважно безпілотні та суміжні з ними новації вже як частина глибинних трансформацій армій.

Японія. Оперативний план дронового посилення

У вересні 2025 року міністерство оборони Японії анонсувало розробку ешелонованої системи прибережної оборони SHIELD (Synchronized, Hybrid, Integrated and Enhanced Littoral Defense). Інформація про фінансування робіт з її створення викладена у бюджетному документі на 2026 рік – нова система покликана створити єдиний організм керування та наведення дронів різних типів, об’єднавши як різні моделі, так і дрони трьох родів військ. Через збільшення вартості пілотованих систем та створення масових запасів ударних дронів різних типів з боку Китаю та КНДР, Японія прагне перейти на широке й масове використання дешевших БАК, включно з безпілотними літальними платформами, безпілотними надводними апаратами та підводними апаратами. Відбуватиметься їх поступова інтеграція у єдину бойову систему.

Фахівці вказують, що комбінація цих засобів повинна забезпечити асиметричну та багатошарову оборонну систему, розбудова якої є пріоритетним завданням у межах протистояння Китаю. Вартість розробки цієї системи наразі оцінюється майже у мільярд доларів США з її впровадженням у структуру Сил самооборони Японії вже у 2027 році. Отже, темпи обрані зовсім відмінні від європейських, де відбувається гальмування процесів внаслідок традицій розвитку бізнесів та бюрократичні процедури.

Загалом, Сухопутні сили самооборони Японії отримають сучасні безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, а також квадрокоптери для проведення розвідки. Крім того, планується закупівля трьох типів малих ударних БПЛА: Type-1, Type-2 та Type-3. Type-1 - для ураження цілей на коротких відстанях. Type-2 матиме збільшену дальність застосування; його цільовим призначенням стануть вже як ворожі укріплення, а також і десантні кораблі противника. Нарешті, Type-3 розрахований на дальні удари на дистанції до 100 кілометрів із завданням ураження значущих наземних і надводних цілей.

Морські сили отримають два типи безпілотних апаратів. Зокрема, корабельні дрони із можливістю пусків з борту кораблів та призначенням нанесення ударів по ворожим надводним цілях. А також малі безпілотні катери-розвідники для спостереження та можливістю завдавати ударів.

Повітряні сили зосередяться на розвитку ударних можливостей своїх безпілотних систем. Йдеться про протикорабельні дрони великої дальності для ураження морських цілей. А також про спеціальні дрони-перехоплювачі, які розгортатимуть поблизу радіолокаційних станцій та інших важливих об’єктів, що потребують захисту від атак ворожих безпілотників.

Японія таким чином у розвитку оновленої оборонної доктрини робить акценти на розвитку потенціалу для ведення асиметричної війни як ключового елементу власного воєнного потенціалу в сучасних умовах.

Південна Корея. Показові інноваційні рішення сучасного етапу

У цій країні без вагань проміняли проєкт авіаносеця на морські дрони. А саме, Hyundai Heavy Industries розпочала розробки концепції Combat USV (бойового морського дрона) та створення флоту безпілотників із потужним озброєнням - він має виконувати завдання з розвідки та ближнього бою у передових районах замість пілотованих кораблів. В майбутньому МРК очевидно стане частиною концепції Navy Sea GHOST, яку зараз активно вивчають та просувають у ВМС.

На тлі великої багаторічної черги виглядає дикунством відмова Південної Кореї від F-35B на майбутніх авіаносцях – на користь заміни їх безпілотниками. Рішення відображає зміну стратегічних пріоритетів і прагнення до більшої автономії в оборонних технологіях. Йдеться про перехід до більш економічного та більш ефективного способу виконання завдань із розвідки, спостереження, а також і нанесення ударів. Замість 20 винищувачів F-35B із вертикальним зльотом на авіаносці їх замінять бойові, розвідувальні та ударні безпілотники, зокрема дрони-камікадзе. Хоча частина пілотованої авіації - десантні та ударні гелікоптери, - поки у планах.

Передбачається створення ескадрильї морських безпілотних систем, а згодом ще по ескадрильї літальних та надводних дронів. Багатоцільовий командний корабель водотонажністю 16 000 тонн буде застосовувати великий спектр підводних, літальних та надводних безпілотних засобів.

При цьому класичний корейський МРК водотоннажністю у понад 100 тонн, буде озброєний 20-мм автоматичною гарматою, пусковою установкою 70-мм керованих ракет Poniard, пусковою установкою зі 130-мм керованими ракетами, протикорабельними ракетами C-Star та пусковою установкою для дронів-камікадзе.

Досить цікаво, що корейський шлях до автоматизації не обмежується власне дронами. Так, корейська Hanwha після оцінки безпілотного HIMARS від США зробити свій дрон-пускову K239 Chunmoo.

Туреччина. Стрімкий рух у безпілотне майбутнє

Саме темпи розвитку Туреччиною безпілотних систем та їх впровадження викликають найбільші емоції спостерігачів.

У 2023 році вперше піднялися в небо одразу два безпілотники - ударно оперативно-тактичний середньовисотний БПЛА та новітній БПЛА Anka-III. Крім того, у 2025 році здійснив перший політ навчально-бойовий літак Hürjet, який також планують використовувати і як легкий винищувач.

Але деякі операційні спроможності заворожують. Так, вперше в історії весною 2025 року безпілотний літальний апарат Bayraktar TB3 компанії Baykar успішно завдав точного удару по цілі з використанням гіперзвукової ракети IHA-122 компанії Roketsan. Цікавим стало те, що у ході випробування безпілотник Bayraktar TB2, що знаходився в зоні ураження, забезпечив лазерну вказівку на плавучу ціль розміром 6×6 метрів, розташовану на відстані більше 50 кілометрів. Цей успішний удар став не лише першим запуском IHA-122 з Bayraktar TB3, а й першим випадком взаємодії двох різних безпілотних платформ у рамках точкової системи наведення: один апарат визначав ціль та здійснював наведення на неї, інший завдавав удару.

Схожий успіх – випробування БАК Kizilelma з українським двигуном АI-322Ф від українського ДП "Івченко-Прогрес": станом на середину 2025 року четвертий прототип пройшов тестовий політ (перший політ Bayraktar Kızılelma із випередженням графіку пройшов у 2022 році; перші прототипи мали двигуни АІ-25ТЛТ). Невдовзі компанія Baykar оголосила про початок серійного виробництва цього безпілотного реактивного літака Kizilelma – вже оголошено, що перші поставки мають відбутися у 2026 році. При цьому турецька оборонна промисловість має намір випускати до дванадцяти таких БПЛА щорічно.

Фахівці вказують, що Bayraktar Kizilelma фактично є безпілотним винищувачем та може діяти у зв’язці з пілотованими платформами. Саме в такій ролі його розглядає італійська компанія Leonardo для проєкту винищувача шостого покоління Global Combat Air Programme (GCAP). Разом з Італією та Великою Британію в цьому проєкті бере участь і Японія.

Радикалізм британців у військовій справі

В середині 2025 року Велика Британія оголосила про кардинальну зміну військової стратегії, де використала досвід України.

Йдеться про рішучій відхід від традиційної важкої механізованої армії та її трансформація у гнучку безпілотну силу. Нова концепція побудови воєнної стратегії полягає у відмові від важких механізованих сил на користь орієнтованих на дрони з'єднань. Наголошувалося, що рішення було прийняте на основі досвіду російсько-української війни.

Передбачаються акценти на безпілотну, автономну структуру, що на 80% формуватиметься з безпілотників. Новими пріоритетами стануть живучість, швидке розгортання і цифрове домінування.

Пропонована нова структура передбачає:

20% традиційних важких платформ, таких як танки, САУ та БМП;
40% баражуючих боєприпасів і дронів-камікадзе для швидких та цілеспрямованих ударів;
40% дронів багаторазового використання для розвідки, спостереження і високоточних ударів.

Фахівці вже відзначили, що подібний підхід може чудово підійти компактній, нечисленній армії Великої Британії, можливості якої у рамках традиційної механізованої доктрини сильно скоротилися.

Передбачаються логічні зміни у навчанні, моделюванні, логістиці, командній структурі та розробці доктрин. Будуть створені нові формування, які об'єднають операторів дронів, аналітиків систем штучного інтелекту і підрозділи радіоелектронної боротьби на рівні роти або навіть взводу. Передбачені зміни в оборонно-промисловихх орієнтирах: замість традиційних виробників обиратимуться компактні інноваційні постачальники, які досягли результатів у опануванні елементів штучного інтелекту, розвитку автономних БАК-НРК-МРК-РЕБ-систем.

Усі означені зміни напряму стосуються й майбутнього ЗС України, де стрімко народжуються нові роди та й види ЗСУ - Безпілотних систем протиповітряної оборони, Космічних та Кібервійськ.

Питання далеко виходять за межі розвитку очевидних речей, наприклад, удосконалення засобів розвідки та ураження, використання зброї на нових фізичних принципах.

Йдеться про утворенні нових тактик, як то створення «зон смерті», розмиванні лінії фронту, забезпеченню дій автономних мобільних підрозділів з одного боку. А також розвиток і формування мультидоменних спроможностей. Саме тут варто згадати принцип модернізації Корпусу морської піхоти США, який полягає у адаптації до нової геополітичної обстановки шляхом переходу від великих масованих сил до менших, мобільних експедиційних підрозділів, які використовують сучасні технології: на тлі позбавлення важкої техніки, від танків M1 Abrams до більшої частини ствольної артилерії, морська піхота усе більше покладається на «вогонь на великі відстані» з реактивних снарядів артилерії (тобто РСЗВ з ракетами типу ATACMS або PrSM) та безпілотних літальних апаратів. Для подальшої модернізації Сил оборони України дуже пасує підхід командувача The Marine Corps генерала Еріка Сміта: «Підвищення мобільності морських піхотинців і зменшення їх вразливості при одночасному збільшенні дальності, точності та смертоносності їхньої зброї».

Україна виступила новатором фундаментальних змін, й тепер найважливішим фактором розвитку її оборонного потенціалу стає стадність витримати темпи формування нових озброєнь у складі армії нової формації.