
Дрони та наземні роботизовані комплекси продовжують докорінно змінювати хід сучасної війни – перенесенням її у площину передових технологій автоматизації та роботизації. Безпілотні системи дозволяють арміям діяти точніше, швидше та з меншими ризиками для особового складу. Наразі театр бойових дій російсько-української війни з кожним днем все більше стає схожим на плацдарм змагання технологій, де ключову роль відіграють швидкість реагування на виклики, штучний інтелект та кроки до повної автономії бойових платформ.
Упродовж двох років в українському оборонно-промисловому комплексі найбільше зростання показали три сегменти виробництва. В Міноборони повідомили, що серед іншого йдеться і про виготовлення дронів. Найбільше це стосується FPV-дронів та БПЛА, в яких використовується технологія deep strike. Останнє стає потужним трендом, що впливає на стратегічний рівень війни.
При цьому, вітчизняні безпілотники для deep strike місій вже навчилися обходити систему російської ППО. Фахівці пояснюють, що така спроможність дозволяє завдавати ударів по стратегічних об'єктах, зокрема нафтопереробних заводах РФ. Бо у таких випадках засоби ППО противника на кшталт ЗРГУ "Панцир", з його невеликою дальністю, вже може її не дістати. НПЗ - досить велика територія, а безпілотник підходить на висоті 50 метрів. І якщо комплекс "Панцир" розташований із західного боку нафтопереробного заводу, то він не зможе відреагувати на підхід безпілотника зі сходу. А встановити по два такі комплекси біля кожного НПЗ для противника вкрай проблематично: у росіян у цій зоні ураження щонайменше три десятки нафтопереробних заводів, при цьому для ефективного удару достатньо одного БАК-камікадзе.
Такі технологічні “пташки” не тільки систематично виготовляються для потреб Сил оборони України, але й швидко вдосконалюються в залежності від потреб війська, а також спроможностей ворога. У перші дні вересня Україна застосувала проти росіян рій дронів, який сам керував активацією атаки на цілі. Йдеться про управління роєм за допомогою штучного інтелекту. Зокрема, група з трьох українських безпілотників вночі наблизилася до російських позицій і самостійно визначила момент для завдання удару. Фахівці вважають, що технологія «рою» відкриває новий етап у війні дронів, адже дозволяє одночасно задіяти десятки чи навіть тисячі апаратів. При цьому такі застосування підкреслюють лідерські позиції України в сфері розвитку дронобудування.
Серед операцій, які українські військові встигли провести на початку вересня, варто виділити дроновий удар фахівців ГУР МОУ по авіабазі росіян у тимчасово анексованому Криму. Було уражено два ворожі гелікоптери Мі-8 і судно. Орієнтовна вартість уражених вертольотів становить 20-30 млн доларів. А вже днями спецпризначенці відомства завдали ударів по двом системам ППО в тому ж таки Криму. Фахівці відзначають дороговартісність таких комплексів. Під удар потрапили РЛС 48Я6-К1 «Подлет» та РЛМ-М зі складу комплексу 55Ж6М «Небо-М». Зазначалося, що модуль радіолокації РЛМ-М зі складу комплексу «Небо-М» спецпризначенці ГУР уразили прямо під час руху – це свідчить про розвиток операційних можливостей українських безпілотних систем.
У Польщі, під час міжнародної виставки MSPO в м. Кельце було продемонстровано оновлену версію реактивного дрону-камікадзе «Паляниця». Представники української промисловості назвали його характеристики. Модель реактивного безпілотника отримала модифіковану конструкцію крила та хвостового оперення. Більш витягнутим став і фюзеляж, а при довжині у 3,5 метри розмах крил сягає 1,7 метрів, а повна вага сягає 320 кілограмів. Третина цієї ваги припадає на бойову частину. Як відомо, «Паляниця» має дальність польоту до 650 кілометрів, які вона долає на швидкості у 900 км/год. Висота польоту коливається від 15 до 500 метрів. Навігація та кінцеве наведення на ціль виконується автономною, невразливою до РЕБ, інерціальної системи у комбінації із супутниковою навігацією для корекції відхилень.
Ще одна українська компанія Altair Technologies представила в Польщі дрон-матку THOR OPERATOR. Було продемонстровано варіант з електродвигуном, здатний нести до 6 кг корисного навантаження та долати відстань до 170 км. Дрон може виконувати завдання протягом 60 хвилин зі злітною масою до 17,5 кг.
Існує також модифікація з двигуном внутрішнього згоряння, яка має значно більшу дальність — до 400 км — і здатна транспортувати до 8 кг. Автономність польоту такого БПЛА становить до 240 хвилин, а злітна маса до 28 кг. Обидві версії мають дві точки підвіски для дронів або боєприпасів.
Ще однією новинкою, про яку стало відомо на початку вересня, є модифікація оперативно-тактичного дрона Gor від української компанії Airlogix. БПЛА отримав нову катапульту, яка стала удвічі легшою та коротшою. Це суттєво скорочує час, необхідний для розгортання комплексу. Крім того, інженери створили власне програмне забезпечення ATLAS. Воно призначене для управління камерною системою дрона та значно спрощує керування її функціями. Компанія Airlogix також готує нову версію GOR зі збільшеним часом у польоті завдяки новим батареям. Під час випробувань безпілотник тримався у небі понад 6 годин. В планах розробників покращити і цей результат.
Загалом БПЛА може виконувати завдання на відстані до 100 км від станції управління. Серед головних функція такого дрона є коригування артилерійського вогню, розвідки, цілевказання.
Активно вдосконалюється й напрям протидії дронам. Вітчизняна компанія VARTA працює над впровадженням автономної системи детекції та переслідування ворожих розвідувальних БАК та FPV-дронів для дронів-перехоплювачів на основі штучного інтелекту.
Йдеться про дрон VARTA Dozor AI, який вже проходить фінальну фазу тестувань. Це автономний перехоплювач із вбудованою системою виявлення, ідентифікації цілей та автономного переслідування на основі штучного інтелекту. Dozor AI буде здатний самостійно знаходити та знищувати ворожі FPV і розвідувальні БПЛА навіть в умовах протидії системами РЕБ. У перспективі також запланована інтеграція з системами ситуаційної обізнаності, зокрема системою DELTA.
Характерно, що дрони-перехоплювачі продовжують робити різницю на полі бою. За слова президента Зеленського, на їх рахунку понад 150 збитих російських безпілотників упродовж масованої атаки РФ з 6-го на 7-ме вересня. Орієнтовно це п’ята частина від усією кількості збитих безпілотників, що свідчить про бурхливий розвиток саме цього функціоналу в БАК.
Загалом українська оборонка всіма силами намагається розвивати робототехніку, зокрема залучає й студентів вітчизняних вишів. Наприкінці серпня Мінцифри разом з Асоціацією робототехніки запустили проєкт RoboLab. Як пізінше стало відомо з матеріалу Liga.net, мета ініціативи створити в університетах лабораторії, де студенти не тільки вивчатимуть робототехніку, а й зможуть створювати власну. Фахівці вбачають вигоду в тому, що це сприятиме залученню більшої кількості молодих фахівців у сферу.
Зрештою, у якості проміжного висновку щодо статусу індустрії безпілотних систем в Україні можна зазначити наступне: після круглого столу «Майбутнє української індустрії БПЛА – нові технології, відкриття експорту та залучення інвестицій» (подія відбулася 22 серпня 2025 року) було зроблено наступні висновки:
Цікаво, що Україна починає бути й прикладом для інших країн у сегменті дронобудування. Нещодавно заступник командувача місії НАТО з допомоги Україні (NSATU) Майк Келлер наголосив, що НАТО активно вивчає український бойовий досвід та впроваджує його у свої військові системи й підготовку. Він відзначив вражаючі інновації ЗСУ у сфері дронів, які мають перейняти західні армії:
«Війна безпілотників — це реальність сучасних і майбутніх боїв, де танки працюватимуть у тісній співпраці з дронами».
До прикладу, компанія із сусідньої Польщі презентувала нову модель безпілотного літального апарата під назвою PLargonia. Дрон має дельтоподібну конструкцію та призначений для виконання як навчально-імітаційних, так і бойових завдань. Ударна версія OWA передбачає встановлення бойової частини. Завдяки дельтоподібному планеру та компактним розмірам дрон може діяти як баражуючий боєприпас.
Новинки з’явилися й в Китаї. Про це стало відомо під час параду, який відбувся 3 вересня. Серед інновацій революційні дрони-винищувачі "вірні відомі", а також системні рішення проти БПЛА. Флагманом лінійки, що було продемонстровано на параді в Китаї став, БАК GJ-11, призначений для високоточних ударів та місій повітряної розвідки. Цей БПЛА може похвалитися стелс-можливостями та двома внутрішніми відсіками для озброєння. Його планується використовувати у парі з майбутнім винищувачем шостого покоління, який розробляється китайськими фахівцями – вважається, що Китай перехоплює лідерські позиції у реалізації цього амбіційного завдання.
Туреччина продовжує дивувати розвитком сучасних БАК. Зокрема, на початку вересня оборонна компанія Aselsan оприлюднила відео із кадрами з оптико-електронної системи ASELFLIR600, призначеної для розвідувально-ударного дрона типу Bayraktar Akınci. То ж стало відомо, що БАК Bayraktar Akinci за допомогою станції ASELFLIR600 роздивляється цілі на дальності аж до 120 км. На дальності у понад 60 км забезпечується досить якісна картинка, що робить дрони з ASELFLIR600 дійсно потужними засобами розвідки на великі відстані. На офіційному сайті Aselsan відзначається, що ASELFLIR-600 це високопродуктивна 25-дюймова оптико-електронна система розвідки, спостереження та наведення, призначена для дронів класу HALE.
В свою чергу, в РФ розробили лінійку дронів, які керуються через Starlink або мобільні мережі. Йдеться про дрони РД-7, РД-8, РД-10 та РД-12. Масове застосування такої технології значно спростить використання дронів для російських військових в українському тилу, оскільки в Україні Starlink працює, на відміну від Росії. Російський виробник позиціонує свої безпілотники як багатоцільову платформу, що може бути і розвідником, і виконувати роль дрона-матки та ретранслятора, у тому числі для дронів-перехоплювачів.
В свою чергу, союзники України об'єднують зусилля, аби в майбутньому була можливість протидіяти країнам-гігантам. У Данії запускається перша лінія спільного з Україною виробництва дронів. "Зараз ми розвиваємо ко-продакшн з країнами Європи. І перша лінія вже запустилась в Данії. Принаймні, ми про все домовились, вона зараз запускається. Такі лінії будуть відкриватися з іншими країнами Європи", – повідомив Володимир Зеленський.
Україна співпрацює у сфері дронів і з іншими країнами. На виставці MSPO 2025 в Польщі делегація оборонної промисловості Тайваню уклала меморандуми про співробітництво з польськими та українськими партнерами у сфері безпілотних технологій. Також раніше повідомлялося, що Україна та Філіппіни планують спільне виробництво дронів.
Без перебільшення, ключовою подією початку вересня стало оголошення, що український виробник дронів Ukrspecsystems інвестує 200 млн фунтів у британське виробництво БАК. План передбачає будівництво заводу площею 11 000 м² та створення випробувального й навчального центру. Реалізація проєкту дозволить створити до 500 робочих місць і програм стажування в регіоні. Набір британських працівників планується розпочати до кінця поточного року, а виробництво дронів — на початку 2026-го. Ukrspecsystems також заявила про намір розширювати присутність у Великій Британії протягом наступних трьох років. Керівництво компанії зазначає, що об'єднання українського досвіду у створенні дронів, набутого в умовах війни, з британською промисловою базою дозволить стати Ukrspecsystems світовим лідером у сфері безпілотних систем для військових і цивільних потреб, а також зробить Велику Британію стартовим майданчиком для експорту. Останнє є ключовим аспектом у заяві. При цьому міністр оборонних закупівель Марія Іґл відзначила, що Великобританія визнає передові можливості українських безпілотних літальних апаратів і додала, що співпраця з українськими виробниками забезпечить доступ до сучасних технологій і зміцнить обороноздатність британських Збройних сил та їхніх партнерів.
В Україні активно нарощується й використання наземних роботизованих комплексів. Нещодавно стало відомо, що перший окремий медичний батальйон — один із пілотних проєктів у Збройних Силах тестує наземну евакуацію на полі бою за допомогою наземних роботизованих комплексів. У військовому формуванні наголошують, що якщо усе вдасться, цей успіх буде масштабовано по всій лінії фронту.
У складі Третьї штурмової бригади з’явився окремий підрозділ для ліквідації живої сили противника за допомогою наземних роботизованих комплексів. “Роботи евакуюють, доставляють БК, а тепер ми виводимо їх на поле бою. У складі Третьої штурмової створено роту ударних наземних роботизованих комплексів «NC13». НРК бригади вже штурмували, мінували й брали ворога в полон. Ми поєднали кращий досвід із технологіями, щоб зберегти своїх”, - пишуть представники військового формування. Вони також наголосили, що НРК - це нова реальність війни.
Іноземні дрони продовжують активно заходити в Україну. ЄС профінансував рекордну партію НРК для України. Естонська компанія Milrem Robotics готує рекордну партію багатоцільових наземних дронів THeMIS для України. Поставка відбуватиметься в межах допомоги, яку надає Європейський Союз. Комплектація запланованої партії буде сформована з урахуванням масштабування виробництва, що дозволить за потреби швидко організувати додаткові поставки. Milrem Robotics проведе навчання для українських операторів, аби забезпечити готовність до використання дронів у польових умовах. Кількість дронів, закуплених Євросоюзом, та терміни їх надходження до України наразі не розкриваються.
Паралельно з розвитком дронів та наземних роботів чималу увагу у війську продовжують приділяти і РЕБ, адже це саме те, чим можна протидіяти дистанційно керованим комплексам. Нещодавно українська компанія Piranha Tech на форумі Технологічних сил України представила модульну, дистанційно керовану систему РЕБ DF-3. Її головна мета - перешкоджання БПЛА Mavic.
Заявлено, що в цій комплектації система дозволяє працювати на кілометр від основних позицій. Це дозволяє захистити позиції для того, щоб ворожий безпілотник не міг зробити «скид» або провести розвідку. Відомо, що система працює на віддаленому керуванні, основний пульт знаходиться в командному пункті і може керуватися з будь-якої точки. Поворотний механізм дозволяє дистанційно наводити антени на 360 градусів по горизонталі та здійснювати наведення по вертикалі.
За словами заступника директора компанії Анатолія Храпчинського, у подальшому передбачається поєднання усіх систем РЕБ компанії, які будуть працювати в єдиному програмному забезпеченні, забезпечуючи перекриття визначених секторів на полі бою. «Ми можемо побудувати рівень тактичний, оперативно-тактичний і стратегічний, який дозволяє нам працювати на різну відстань, залежно від загрози. Тому що є системи, які працюють і на 20 кілометрів, є системи, які працюють на 15 кілометрів, є системи, які працюють від 3 до 5 кілометрів», — розповів він.