Україна здатна посилити оборонний потенціал за рахунок ВТС та торгівлі зброєю

01.04.2026

Експорт оборонної продукції стає необхідним для ОПК як джерело обігових коштів та можливість інвестування власних розробок

Автор:
Валентин Бадрак
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння

Україна здатна посилити оборонний потенціал за рахунок ВТС та торгівлі зброєю

Російсько-українська війна докорінно змінила світ, прискоривши глобальне переозброєння. Згідно з інформацією Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) витрати на зброю у світі стрімко зросли за період 2021-2025 років - майже на 10%. Один тільки сегмент світового ринку – дронів - має зрости майже втричі - з 32,2 млрд доларів в 2024-го до майже 90 млрд доларів 2030-го року.

Через те, що внаслідок російсько-української війни десятки країн почали витрачати фантастичні суми на розробки та закупівлі масових, дешевих, але високотехнологічних оборонних платформ, українські команди розробників і виробників усе частіше відвідують світові виставки озброєнь та збройові салони.

Якщо раніше увагу зосереджували на виставці озброєнь IDEX в ОАЕ, нині українців частіше можна побачити на світових виставках технологій; загалом географія охоплює приблизно три десятки виставок зброї практично на всіх континентах. Наприклад, ОПК України брав участь у найбільшій міжнародній виставці безпілотних технологій UMEX 2026 у січні (ОАЕ), а у лютому на World Defence Show 2026 (у Саудівській Аравії) демонстрували українську САУ "Богдана" (яка в 4-6 разів дешевша за західні аналоги) та перший український ЗРК «Шершень». Але найбільше уваги - до вже легендарних вітчизняних дронів: безпілотника PD-2 компанії Ukrspecsystems і дрона-перехоплювача P1-Sun, який став фантастично привабливим після початку нової війни на Близькому Сході. Увагу також викликав один з найпоширеніших FPV-дронів "Шрайк".

Іноземці відверто захоплювалися українським ударним дроном VAMPIRE від компанії SkyFall – росіяни називають його "Баба Яга". Завдяки йому та його аналогам ворожу бронетехніку не видно на ділянці фронту до 20 км. Сподобався НРК Protector від «Української бронетехніки» — це найбільший у своєму класі наземний безпілотник.

У червні 2026 року в Парижі відкриється один із найважливіших у світі форум зброї Eurosatory – його називаються найбільшим майданчиком для демонстрації досягнень у сфері наземної та протиповітряної оборони. Україна зосередиться на БАК-перехоплювачах, ударних та розвідувальних дронах, НРК та РЕБ.

ОПК вже відкрив десятки виробництв в країнах Європи. Skyeton, виробник дронів Raybird, 2025-го року створив спільне підприємство з британським Prevail Partners – для спільного виробництва безпілотників Raybird у Великій Британії. Загалом три великі компанії виробників безпілотників відкрили свої виробництва в країнах Європи: Skyeton – ще й у Словаччині, Ukrspecsystems – у Польщі та Британії, а DeViRo - в Чехії.

В березні 2026-го року «Радіонікс» та ДержККБ «Луч» підписали угоди з групою Sener з Іспанії - передбачається співпраця компаній у ракетній галузі та протиповітряній обороні. А компанія First Contact (виробник різних типів дронів та засобів РЕБ) започаткувала проект з розробки та виробництва засобів РЕБ у Німеччині.

Прямий продаж оборонної продукції поки мізерний. 2025-го року Австралія закупила українські детектори дронів для своєї армії - Sugar V. В лютому 2026-го виробник систем зв’язку HIMERA успішно виконав замовлення для країни члена НАТО.

Якщо говорити про те, яка саме продукція «Made in Ukraine» може привабити покупців, передусім - перевірена війною. А ще український козир – це більш дешева продукція при збереженні якості. Наприклад, “стандартний” 10-дюймовий дрон на внутрішньому українському ринку коштує близько 1 тисячі євро, в Європі його оцінюють у 4 тисячі євро (але за умов відсутності китайських комплектуючих).

Відомо, що іноземні країни зацікавлені в українських МРК, зокрема безекіпажних катерах Magura від компанії Uforce.

Західні фахівці публічно визнали потужність українських рішень РЕБ, зокрема здатності комплексу “Ліма” виводити з ладу систему наведення російських планерних бомб.

У рази дешевше та більш швидке виробництво згаданих САУ “Богдана”. Виробництво французького Nexter з випуску САУ Caesar передбачає 6-8 одиниць на місяць, український КЗВВ здатен виробляти до 20 і більше САУ на місяць. При цьому українська “Богдана” коштує приблизно 2,5 млн доларів, тоді як французька гаубиця Caesar - 6 млн євро. А САУ PzH 2000 та RCH 155 коштують відповідно 17 млн євро та 11,08 млн євро.

За час широкомасштабної війни снаряди до гаубиць в Європі подорожчали з 1 тис до 8 тис євро. А український ОПК здатен зробити артилерійський боєприпас за 1,8 тис. доларів.

Україна має сформувати прозорі правила для усіх вітчизняних гравців з ОПК. Як очікується, серед її пріоритетів на ринку будуть наступні:

стимулювання виходу на регіональні ринки спільно з західними партнерами (однак із збереженням своїх брендів);
пожвавлення спільних розробок з неєвропейськими партнерами, які часом вже більш потужні (скажімо, Південна Корея або Туреччина).

Крім того, для посилення свого положення на ринку зброї Україна має стати базою компонентів, комплектуючих та сервісів.

На тлі широкої диверсифікації імпорту Україна забезпечуватиме максимально можливу незалежність власного ОПК. Київ розглядає експорт зброї та оборонних технологій як шлях посилення міжнародних політичних та економічних зв’язків, доступ до технологій, здешевлення та покращення розробок завдяки входженню у міжнародні команди та консорціуми.

Україна здатна посилити оборонний потенціал за рахунок ВТС та торгівлі зброєю

Автор:Валентин БадракЦентр досліджень армії,конверсії та роззброєння

Автор:
Валентин Бадрак
Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння